Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Академік Сергій КОМІСАРЕНКО:«Вакцину створюємо. Але масштаби другої хвилі залежатимуть від поведінки людей» 
 
 

— Людина зустрічається з сім’єю коронавірусів не вперше, — ска­зав ака­демік Комісарен­ко на недавній пре­сконференції, при­свяченій цій «живот­репетній» темі та про­гно­зам роз­вит­ку її в Ук­раїні. Одні з них вик­ликають ГРЗ, інших ми вза­галі не помічаємо, але три коронавіруси запам’ятаються доб­ре: SARS, який з’явив­ся в Ки­таї у 2002 – 2004 роках, пізніше так зва­ний MERS, який бушував у Цент­ральній Азії у 2012, і третій — рідний брат їхній – назва­ний SARS-CoV-2, що вик­ликає захво­рюван­ня COVID-19. Він менш летальний, ніж два попередніх, але в ньо­го є одна, вкрай небез­печ­на вла­с­тивість, яку ми повинні вра­ховувати. На відміну від попередніх вірусів, летальність яких ста­новила 12-15%, і навіть біля 30% для MERS, і які інфікували здо­рових тільки тоді, коли в інфікованих людей вже з’яв­лялися клінічні ознаки, цей коронавірус починає заражати людей ще тоді, коли у носіїв вірусу ще немає жод­них клінічних ознак захво­рюван­ня, а таких людей може бути до 30—40%. Більше того, пік виділен­ня вірусу час­то спо­с­терігається саме за день-два по появи ознак захво­рюван­ня. Ось чому так необхідні соціаль­не дис­танціюван­ня й індивідуальні засоби захис­ту.

Із цьо­го роз­почалося наше інтерв’ю з ака­деміком-сек­ретарем Відділен­ня біохімії, фізіології і молекуляр­ної біології НАН Ук­раїни, дирек­тором Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна, керівни­ком робочої гру­пи при НАН Ук­раїни з про­блем (наслідків) поширен­ня коронавірусу ака­деміком Сергієм КОМІСАРЕНКОМ.

— Сергію Ва­сильо­вичу, чому в Ук­раїні , при­наймні поки що, маємо доволі помірний роз­виток епідемії коронавірусу? За­вдяки своєчас­ному каран­тину?

— Перш за все так. Але не тільки.

Порівнюючи ситуацію в Ук­раїні з країнами Євро­пи, зі США, я не раз задавав собі запитан­ня, чому в країнах, які мали чи не най­кра­щу сис­тему біологічно­го захис­ту і медич­ну службу: Франція, Італія, Іспанія, Ве­ликобри­танія, потім США, ста­лися такі трагічно мас­штабні захво­рюван­ня з такою великою кількістю жертв? На­селен­ня США вде­сятеро більше, ніж в Ук­раїні, але у них май­же в 100 разів більше інфікованих і май­же в 200 разів більше помер­лих. Кількість інфікованих ще мож­на зро­зуміти, адже тес­туван­ня у нас відбу­вається вкрай в обмежених мас­шта­бах, і, мож­ливо, не зовсім якісно, але летальність… І тому я думаю, що ми маємо справу з тро­хи іншим шта­мом вірусу, який менш агресив­ний. Що й позна­чається на його поширенні.

— Яка має бути відповідь науки на такі вик­лики?

— НАНУ, як ви знаєте, одразу відгукнулася на ситуацію. Інститут молекуляр­ної біології і генетики, як тільки була опублікована струк­тура геному вірусу, почав роз­роб­ляти діагнос­тикум, і вже в лютому він був запро­понований РНБО. За ука­зом пре­зиден­та Ук­раїни інститут мав виробити понад 200 тисяч тестів, а уряд повинен був профінан­сувати їх. Жодної гривні поки що цей інститут не отримав. А тес­ти закуповуються у при­ватній ком­панії.

Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.За­болот­ного брав участь у роз­роб­ленні імунофер­мен­татив­них методів діагнос­тики, які нині впровад­жуються в нашій країні…

Інститут біохімії імені Палладіна теж зай­мається важ­ливою про­бле­мою, адже одним із смертельних ускладнень коронавірус­ної інфекції є мікро­т­ром­бози, а наш Інститут як­раз був лідером ще в Ра­дянсь­кому Со­юзі (і залишається лідером в Ук­раїні) з вив­чен­ня про­теїнів сис­теми зсідан­ня крові та із створен­ня діагнос­тикумів загро­зи тромбоу­тво­рен­ня.

— Що ж все-таки ста­лося з тес­тами?

— Це повинні перевірити спецслужби, а не НАН Ук­раїни. Журналістські розслідуван­ня допомог­ли виявити ситуацію.

Зрозуміло, що тес­ти потрібні високоякісні. Во­ни мають бути і високос­пецифічни­ми, тоб­то, повинні виз­начати саме цей вірус, а не інші, і високочут­ливими, тоб­то, повинні відна­ходити оди­нокі молекули РНК саме цьо­го вірусу. Як­що тес­ти неякісні, то і про­гно­зи щодо роз­пов­сюд­жен­ня вірусу робити май­же немож­ливо і, відповідно, будувати дер­жав­ну стратегію боротьби із захво­рюван­ням вкрай склад­но.

Щоб ви зро­зуміли, тест зро­бити тео­ретич­но про­сто. Оп­рилюд­нена струк­тура геному (РНК) вірусу. Ви закла­даєте її в комп’ютер і порівнюєте зі струк­турами, теж відомими, тих коронавірусів, які були: SARS, MERS, інши­ми коронавірусами. І відстежуєте, які час­тини (сай­ти) РНК є відмінни­ми.

Після того ви виз­начаєте, які з цих час­тин РНК вірусу найбільш стійкі, кон­сер­вативні, аби мутації не при­зве­ли до втрати спе­цифічності цьо­го діагнос­тикуму чи вак­цини. І робите мар­кери цих час­тин, син­тезуєте ком­пле­мен­тарні час­тини, так звані праймери, зби­раєте їх у відповідну струк­туру, і це основа діагнос­тикуму.

Уже 10 січня Ки­тай опублікував повну струк­туру РНК вірусу, наприкінці січня в Інституті було зроблено про­тотип цьо­го діагнос­тикуму, а в лютому він був готовий до впровад­жен­ня. Інститут молекуляр­ної біології і генетики – доб­ре відома науко­ва установа, тут пра­цюють най­кращі саме в цій галузі фахівці країни. І вони зро­били тест.

Але нам ска­зали «ні», у вас там певні склад­нощі. Ось є при­ват­на ком­панія, яка нібито виготов­ляє якісні тес­ти, ми співпрацюємо з нею. Але хто перевіряв якість цих діагнос­тикумів?

(Уже після інтерв’ю на запитан­ня про ситуацію з тес­тами при­ват­ної ком­панії на своєму брифінгу відповідав міністр охо­рони здо­ров’я Максим Степанов, який намагав­ся пояс­нити, що «в Ук­раїні тест-сис­теми всіх вироб­ників, перш ніж потра­пити на ринок, про­ходять кілька етапів перевірки, верифікацію і валідацію». І кон­кретно щодо при­ват­ної ком­панії: «Зраз­ки тестів «Укрген­тех» затверд­жені Держлікслуж­бою, їхня валід­ність підтвер­д­жена науко­вими лабораторіями в Ук­раїні».

Відповідь міністра напус­тила ще більше туману. Суть, оче­вид­но, була в його наступній фразі, про те, що «МОЗ не закуповувало цен­т­ралізовано ці тест-сис­теми, зараз викорис­товується те, що було, в свою чер­гу, закуп­лено за рахунок, ска­жемо так, бла­годійних фондів, передано до МОЗ, а потім роз­поділено між лабораторіями». По­вна цитата, — Л.О.).

Я не про­ти того, щоб тес­ти створювали у при­ват­них ком­паніях і купували у них, але за обов’яз­кової умо­ви, що вони кращі, ніж створені в Академії, чи такі самі, але дешевші. По­ки немає ніяких даних щодо якості тестів, створених в Ук­раїні при­ват­ними вироб­никами. Здоров’я людей має бути головним. Можна запла­тити й дорож­че, як­що ти отримуєш значно якісніше. Але як­що ти отримуєш гірші, і значно дорожчі, то одразу виникає запитан­ня: «Чо­му?»

— Чим зай­нята гру­па, яку ви очо­люєте?

— Це не та гру­па, що сидить і роз­мов­ляє один з одним. Ми зібра­ли представників з різних організацій і сфер діяльності, різних напрямів роз­вит­ку науки, що можуть бути при­четні до різних аспектів аналізу і вирішен­ня про­блем, вик­ликаних поширен­ням коронавірусу. За­вдання – збір інформації, її аналіз та надан­ня порад, про­гнозів, рекомен­дацій, зок­рема для керів­ництва країни, для РНБО Ук­раїни, МОЗУ, інших при­чет­них міністерств чи відомств.

То­му до гру­пи було залучено вче­них, які пра­цюють не тільки в медико-біологічній галузі, як, напри­клад, – дирек­тор Інституту молекуляр­ної біології й генетики ака­демік Ми­хай­ло Ту­кало, пре­зидент НАМН Ук­раїни ака­демік НАМНУ Віталій Цимбалюк, дирек­тор Інституту епідеміології та інфекційних хво­роб імені Л.В. Громашевсь­кого НАМН, член-корес­пон­дент НАМНУ Вікторія За­дорож­на, але й еко­номістів, демографів.

Особис­то я про­вод­жу скринінг світової науко­вої літератури, най­кра­щих публікацій, бо нині з’явилися тисячі ста­тей на ці теми. Навіть є вислів, що зараз статті, які б раніше не були прийняті навіть в найгірші наукові жур­нали, пуб­лікуються в най­кра­щих жур­налах і час­то без рецен­зуван­ня. Всі поспішають, – рап­том у публікації є щось таке, що допоможе боротися із вірусом. То­му маємо орієнту­валися на найбільш відомі дже­рела науко­вої інформації. Хо­ча і в таких жур­налах подекуди з’яв­ляються статті, що потім відкликаються, чи опубліковані дані не підтвер­д­жуються.

Кожний з членів нашої гру­пи, пра­цюючи дис­тантно, вно­сив свій вклад у прийнят­тя рішень. Як­би в НАНУ було більше ресурсів, я кажу про медико-біологічні науки в НАНУ, за які відповідаю, зви­чай­но, мож­на було б зро­бити набагато більше. А що ж мож­на казати про екс­перимен­тальні інститути, як­що, напри­клад, наш інститут імені Палладіна, який був (і є) лідером і в галузі молекуляр­ної імунології в нашій країні, і у вив­ченні сис­теми зсідан­ня крові, і в галузі біохімії м’язів, нер­вової сис­теми – це саме ті сис­теми, які є мішенями для коронавірусу, за 15 років не отримав жод­ної копійки на сучас­не устат­куван­ня. І це тоді, коли в усь­о­му світі найбільше фінан­суван­ня виділяється саме на сучасні біологічні науки!

На додаток до мізер­ного фінан­суван­ня найбільша втрата за ці роки – це втрата талановитої науко­вої молоді. За­раз ми залишилися без «серед­ньо­го» покоління. Ще доб­ре, що залишаються пра­цювати наші досвід­чені пенсіоне­ри, які пра­цюють з аспіран­тами, готують зовсім молоде покоління. В Ук­раїні багато дуже талановитої, здібної молоді. До нас потрапляють сту­ден­ти, які вже після дру­гого – тре­тьо­го кур­су про­дук­тив­но пра­цюють в лабораторіях, отримують цікаві результати, але їх потрібно навча­ти. А навча­ють час­то ті ж пенсіоне­ри, які мог­ли б уже доз­волити собі тро­хи відпо­чити. Але вони дуже допомагають. Як­що ми залишимося без них, ми можемо залишитися й без молодого покоління.

— По­вер­таючись до коронавірусу, можете ска­зати, коли все-таки з’явилися перші випад­ки захво­рюван­ня на COVID-19— у світі і в нас?

— Ки­тай заяв­ляв, що перші випад­ки захво­рюван­ня були все­редині грудня. 31 грудня вони повідомили про це ВООЗ. Тоді ще було невідомо, чи передається вірус від людини до людини, йшлося про випад­ки передаван­ня від тва­рини до людини, хоча незро­зуміло, звідки взялася така велика кількість захво­рювань уже наприкінці грудня. Де­які дослідни­ки Ок­с­фордського універ­ситету зазна­чають, що перші захво­рюван­ня в Ки­таї були вже у вересні.

В Ук­раїні було зафіксо­вано досить велику кількість пневмоній незро­зумілого поход­жен­ня в лютому, січні, і, може, навіть у грудні. Чи були вони вик­ликані тим самим вірусом, яким чином він потра­пив до Ук­раїни, і чи це був саме він, поки що невідомо. Хо­ча ми намагаємося це дізна­тися за рахунок вив­чен­ня мутацій вірусу та імун­ної відповіді у тих, хто перехворів.

До речі, мій колега, інозем­ний член нашої Академії, австрій­ський хірург Іван Гук роз­повідав, що він був в Ук­раїні наприкінці лис­топада, і в ньо­го були ознаки захво­рюван­ня. Не­щодав­но він зро­бив аналіз на антитіла, і вони в ньо­го є. Ко­ли отримав заражен­ня – невідомо, але ака­демік Гук не виключає, що це тра­пилося в Ук­раїні ще в лис­топаді.

— Од­не з най­популярніших запитань: чи буде дру­га хви­ля і коли саме?

— ВООЗ ствер­д­жує, що дру­га хви­ля буде. Але це залежатиме від агресив­ності вірусу. Ми все-таки сподіваємось, що в його струк­турі відбу­дуться зміни, які при­зве­дуть до зни­жен­ня репро­дук­тив­ного чис­ла, і до того, що він поч­не потихунько вщу­хати. В той же час зміни в геномі вірусу можуть при­зве­с­ти й до збільшен­ня агресив­ності, і тоді матимем негативні результати. Чим потужніший буде імунітет у людей, які видужали, тим мен­ше шансів для дру­гої хвилі. Зреш­тою, дру­гу хви­лю очікують всі країни світу і готуються реаль­но до неї на кінець осені – початок зими наступного року.

— Наскільки адекват­ними є дії вла­ди щодо каран­тину з огляду на ймовірність «дру­гої хвилі»?

— Нині доведено, що 80—90% людей, котрі захворіли на коронавірус, одержали його від 10% носіїв вірусу. Щоб зменшити кількість роз­пов­сюд­жувачів, необхідний каран­тин. Ми мали цікавий і важ­ливий телеміст з одним із найбільших шпи­талів у Пекіні, медичні працівни­ки якого пра­цювали в Ухані. Во­ни наголошували на важ­ливості об’єднання зусиль і вче­них, і лікарів, і вла­ди, але головним чином має бути розуміння людей щодо індивідуаль­ної від­повідальності і виконан­ня при­йнятих рекомен­дацій. Свідомість є вкрай важ­ливою. А сьо­годні в Києві я зустрічаю багатьох без масок навіть там, де спо­с­терігається скупчен­ня людей. Масшта­би дру­гої хвилі залежатимуть від поведінки кож­ного.

І ще важ­ливо зняти наван­тажен­ня на медич­ну сис­тему. Під час телемос­ту з Ки­таєм називали при­клад: зі шпи­талю в Пекіні до Уханю було відряд­жено понад сот­ню медиків, і коли вони повер­нулися до Пекіна через два місяці, жоден з них не мав вірусу. Це демон­страція того, як все було пра­вильно організовано, щоб жоден із медич­них пра­цівників не був інфікованим. Друга про­бле­ма при пан­демії — це коли вся медич­на сис­тема пра­цює про­ти коронавірусу, але не приділяють достатньої ува­ги іншим важ­ким захво­рюван­ням, на які хворіють неінфіковані.

— Зрозуміло, що ліків без­посеред­ньо від коронавірусу немає, але є про­токоли, є сподіван­ня на певні ліки, які допомагали при інших хво­робах… Чим полег­шувати перебіг інфекції?

— Цей вірус унікальний, світ ще не зустрічав­ся з таким, але, напев­но, доведеться зустрічатися і з ним, і, мож­ливо, з інши­ми небез­печ­ними коронавірусами ще не раз у май­бут­ньо­му (недар­ма, Інститут вірусології в Ухані був навмисно зорієнто­ваний на вив­чен­ня коронавірусів після виник­нен­ня SARS-1 у 2002 році, і недар­ма аж до остан­ньо­го часу з Інститутом співпрацювали вче­ні багатьох країн саме із цієї про­бле­ми). Можливо, нинішній SARS-CoV-2 з часом ста­не ендемічним, і буде повер­татися до нас щороку, як грип чи гострі респіраторні захво­рюван­ня, вик­ликані «не особливо» патоген­ними вірусами людини.

Що­до боротьби із поширен­ням коронавірусу SARS-CoV-2 та із захво­рюван­ням — COVID-19. Тут мож­на виділити три гру­пи заходів. Перша – це упе­ред­жен­ня роз­пов­сюд­жен­ня вірусу та боротьби із захво­рюван­ням, фізич­не і соціаль­не дис­тан­ціюван­ня, відповідальне ставлен­ня людей до небез­пеки власного заражен­ня і заражен­ня інших. Сюди ж мож­на відне­с­ти і вве­ден­ня каран­тину, як найбільш ефектив­ного інстру­мен­ту боротьби із поширен­ням вірусу та знят­тя «напру­ги» на медич­ну сис­тему країни. А також створен­ня і впровад­жен­ня методів діагнос­тики – як за допомогою полімераз­ної лан­цюгової реакції, так і серологічни­ми методами вияв­лен­ня антитіл саме до цьо­го вірусу.

До дру­гої гру­пи відне­семо створен­ня ліків, спе­цифічних до SARS-CoV-2. Над цим пра­цює багато дослідників з кра­щих лабораторій світу. Для цьо­го викорис­товують як скринінг вже існу­ючих (зок­рема – про­тивірус­них) ліків, доз­волених до клінічно­го викорис­тан­ня, що значно при­ско­рює випро­буван­ня і мож­ливе викорис­тан­ня, так і пошук спо­лук, які б спе­цифічно гальмували молекулярні механізми розмножен­ня вірусу, його взаємодію з клітинами-мішенями, про­ник­нен­ня у клітину, розмножен­ня і вихід із клітин. Се­ред тисяч дослідже­них відібра­но декілька спо­лук, які мають про­тивірус­ну дію на культурі клітин. На­при­клад, серед пер­спектив­них є рем­дезевір, але й він не дуже ефектив­ний, думаю, через те, що погано потрапляє в клітину. У нас є про­позиції, яким чином полег­шити це потраплян­ня і підви­щити його ефективність.

Певною мірою до спе­цифічних ліків мож­на відне­с­ти викорис­тан­ня антитіл про­ти про­теїнів вірусу, що беруть участь у взаємодії з клітинами гос­подаря, вони є в плазмі крові людей, які видужали від COVID-19. Ан­титіла чи їх похідні мож­на створити і штучно. За­раз точ­но відома струк­тура про­теїну, який відповідає за взаємодію з клітиною-мішен­ню. Тож мож­на створити ком­пле­мен­тар­ну струк­туру і викорис­тати її як ліки в пер­шу чер­гу про­ти S-про­теїну вірусу та його рецеп­тора зв’язувального домену (RBD).

В Ук­раїні уже багато людей, які видужали і мог­ли б зда­ти кров задля порятун­ку інших. Треба перевірити тільки, чи є в них антитіла, і чи є в них віруси. У деяких людей ще фіксу­ються віруси, це виз­начається ПЛР-реакцією, але вва­жається, що в людей, які перехворіли, залиш­ки вірусу не є інфікуючим почат­ком, і їхню плазму чи імуногло­булінову фракцію мож­на переливати хво­рим.

У різних людей вироб­ляється різна кількість антитіл і, від­повідно, спроможність впливати на вірус. Як дов­го три­мається імунітет, як­що він утворив­ся, поки що невідомо. Знаємо, напри­клад, що при SARS він три­вав 2 роки, при MERS – 3 роки. Те­пер ми роз­раховуємо все-таки на те, що буде вак­цина. Це тре­тя гру­па заходів поперед­жен­ня ін­фекції, над якою пра­цюють понад сто груп дослідників. Не­щодав­но США відібра­ли чотирьох роз­роб­ників вак­цин — Astra-Zeneca, Johnson&Johnson, Moderna та Merk, яких вони будуть фінан­сувати у розмірі понад 2 мільяр­ди доларів, щоб отримати для США вак­цину до кінця цьо­го року.

— Ми вже почули сен­сацію, що ви пра­цюєте над створен­ням вітчизняної вак­цини…

— Ніяких сен­сацій поки немає. Ми взялися за створен­ня про­тотипу вак­цини і побачимо, який буде результат, але, як ви знаєте, про­бле­ма не у винай­денні вак­цини. Ство­рити її – не хочу ска­зати, що про­сто — ні, це непро­сто, але значно важ­че подолати шлях до її випро­буван­ня, затверд­жен­ня, а потім і вироб­ництва. То­му що Ук­раїні пот­рібно щонай­мен­ше 40 мільйонів доз, а при імунізації – від­повідно в рази більше.

— І на якому етапі робота над вак­циною зараз?

— Ми пра­цюємо і сподіваємося на підтрим­ку дер­жави.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+