Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Ко­ро­навірус як ка­таліза­тор про­цесів у дер­жаві 
 
 

Під час онлайн-пресконференції

Так ста­лося, що наша газета пер­шою у ЗМІ роз­повіла про роботу Міжвідомчої робочої гру­пи представників НАН Ук­раїни, КНУ імені Та­раса Шевчен­ка та НАМН Ук­раїни щодо про­гно­зуван­ня поширен­ня коронавірусу в Ук­раїні методами математич­ного моделюван­ня. Інтерв’ю із заступником дирек­тора Інституту про­блем математич­них машин і сис­тем НАН Ук­раїни Ігорем Бров­чен­ком «В Ук­раїні є всі ознаки того, що вона про­ходить пологий піковий період» над­руковано в поперед­ньо­му номері.

Кілька днів по тому в Інституті про­блем математич­них машин і сис­тем НАНУ відбу­лася пре­сконференція, на якій було роз­г­лянуто результати роботи вче­них за цей період роз­вит­ку епідемії в Ук­раїні, про­аналізовано попередні результати про­гно­зуван­ня та представлено нові про­гно­зи з огляду на сце­нарії виходу з каран­тину.

У пре­сконференції взяли участь три ака­деміки НАН Ук­раїни: віце-пре­зидент НАНУ, дирек­тор Інституту тео­ретич­ної фізики ім. М.М. Бо­голюбова Анатолій За­городній, ака­демік-сек­ретар Відділен­ня біохімії, фізіо­логії і молекуляр­ної біології, дирек­тор Інституту біохімії ім.О.В. Палладіна Сергій Комісарен­ко, дирек­тор Інституту про­блем математич­них машин і сис­тем, на території якого відбу­валася зустріч, Анатолій Мо­розов, а також координатор Ро­бочої гру­пи з математич­ного моделюван­ня, заступник дирек­тора цьо­го інституту док­тор фізико-математич­них наук Ігор Бров­чен­ко. Під час пре­сконференції, яка поширювалася з допомогою сис­теми ZOOM, на зв’язок із Японії вий­шов ще один учасник робочої гру­пи – про­фесор Інституту радіоак­тив­ності навко­лиш­ньо­го середовища Універ­ситету Фу­кушіми Марк Же­лез­няк.

Прой­ти через «пом’як­шен­ня»

Оскільки значну час­тину інформації про результати діяльності цієї робочої гру­пи, ми подали в поперед­ньо­му номері, зупинимося в основ­ному на нових фак­тах.

Нині можемо бачити на графіках робочої гру­пи, і, що важ­ливіше, в житті, що пік захво­рюван­ня в Ук­раїні на СОVID-19 вже пройдено. «Схил досить пологий», уточнив Анатолій За­городній, але відбу­вається постійне зменшен­ня кількості інфікованих. Аналітика робочої гру­пи нагляд­но показує, що вве­ден­ня каран­тину всього на тиж­день пізніше, дало б набагато гірші результати – постраж­далих було б втроє більше. Різке зро­с­тан­ня кількості хво­рих можемо бачити на при­кла­дах тих країн, де суворим каран­тином знехтували. На­при­клад, у Швеції з м’якими каран­тин­ними заходами і незначним зменшен­ням мобільності населен­ня, кількість інфікованих за добу вп’ятеро більша, ніж в Ук­раїні і Польщі. Уточ­нимо, що й без­дум­не повер­нен­ня до жит­тя «як було раніше», також таїть у собі величез­ну небез­пеку.

За останнім про­гно­зом уче­них на 25 червня (як­що не ста­неться ніяких несподіванок) кількість інфікованих за добу в Ук­раїні ста­новитиме біля 200 випадків, помер­лих – 8, тих, хто оду­жав – 300. Водночас про­гно­зи ста­нуть дійсністю, як­що ми пра­вильно про­йде­мо через «пом’як­шен­ня» каран­тину.

Це сто­сується і ситуації в регіонах. Проаналізував­ши її, робоча гру­па зазна­чає, що обмежувальні заходи слід впровад­жувати для кож­ного регіону окремо. Ад­же ситуація дуже від­різ­няється: у Києві все ще йдеть­ся про вихід на пла­то. У сто­личній області існує тен­денція до невеликого зро­с­тан­ня захво­рювань. Оп­тимістично виглядає ситуація в Тернопільській, Полтавській, Кіровоградській, Дніпро­пет­ровській, Одеській облас­тях.

«Усіх цікавить, що буде, як­що пом’як­шен­ня каран­тин­них заходів через недотри­ман­ня соціаль­ного дис­танціюван­ня та санітар­но-гігієнічних заходів при­зве­де до збільшен­ня кількості захво­рювань, — зазна­чив Анатолій За­городній. — На графіках Інституту вид­но, як може роз­виватися ситуація. Збільшен­ня коефіцієнту на 10% при­зве­де до повер­нен­ня до фази пла­то або до незначного зро­с­тан­ня. У випад­ку збільшен­ня на 20% — є імовірність дру­гої хвилі епідемії. Треба бути свідомим цьо­го і вчасно реа­гувати».

Ре­зультати послаблен­ня каран­тину ста­нуть оче­вид­ними днів через десять після кож­ного ета­пу.

Академік За­городній нагадав дані Boston Consalting Group, які перед­бачили, що відкрит­тя між­народ­них авіапе­ревезень при­зве­де до зро­с­тан­ня захво­рюваності на 37%, дозвіл на зібрання людей – на 25%, запуск гро­мадсь­кого транс­пор­ту – на 11%. Кожна країна має свої умо­ви й обста­вини, однак тре­ба зва­жати на такі дослідження і сподіватися на те, що ми свідомо й відповідально вий­демо із ситуації.

«Важливе зна­чен­ня має відсо­ток про­тес­тованих, — зазна­чив, відповідаючи на запитан­ня про реаль­ну кількість інфікованих, Ігор Бров­чен­ко. – Офіційна ста­тис­тика, зви­чай­но, не дає повної кар­тини. Орієнтовно це мож­на виз­начити математич­ними методами. Як­що ми знаємо, що в Європі коефіцієнт летальності ста­новить 0,5–1%, а в нас 3%, логічно допус­тити, що й інфікованих у нас втричі, а то й уп’ятеро більше. Ос­нов­ним чином, за рахунок тих, хто перехворів без­симптом­но. Нині спо­с­терігається стійке зро­с­тан­ня кількості без­симптом­но хво­рих». Знати їх важ­ливо для пра­вильного оцінюван­ня ситуації в країні, однак на якість математич­ного про­гно­зуван­ня це впливає не так суттєво, для вче­них важ­ливі порівняльні харак­терис­тики.

Для вдо­с­конален­ня про­гно­зуван­ня, відзначалось на пре­сконференції, науковцям потрібна детальніша інформація про подальший харак­тер роз­вит­ку епідемії, більш деталізовані дані по регіонах, зок­рема, щодо кількості без­симптом­них хво­рих, яких вияв­ляють в про­цесі тес­туван­ня. Ад­же, хоча в цілому Ук­раїна демон­струє позитив­ну динаміку, і це доз­воляє обе­реж­но пом’як­шувати каран­тин, тре­ба постійно моніторити ситуацію, особливо зва­жаючи на ситуацію в регіонах.

Те­с­туван­ня – не політика й не еко­номіка

На вкрай важ­ливій необхід­ності широкого тес­туван­ня населен­ня наголосив і ака­демік Сергій Комісарен­ко. Він зазна­чив, що нинішній коронавірус, на відміну від своїх «братів» SARS і MERS, менш летальний, але має ту особливість, що заражає навіть тоді, коли людина ще не відчу­ває себе хво­рою. Більше того, пік роз­пов­сюд­жен­ня вірусу настає перед тим, як «людина насправді захворіє». Ось чому важ­ливе соціаль­не дис­танціюван­ня й інди­відуальні засоби захис­ту.

Як кра­ще тес­тувати: методом полімераз­ної лан­цюгової реакції чи через імунофер­ментні методи аналізу? Академік вва­жає, що тре­ба задіювати обидва методи, адже пер­ший показує, чи є людина носієм вірусу, а дру­гий – наскільки вона має імунітет про­ти ньо­го.

До­сить супереч­ливі дані і щодо імунітету, який вироб­ляється в людей, котрі перехворіли на СОVІD-19, він неоднаковий «в різних популяціях і навіть різних індивідумів», і скільки саме він три­мається в організмі, остаточ­но не виз­начено. «Ми сподіваємось на вак­цину, — каже ака­демік Комісарен­ко, — але й вак­цина пра­цюватиме тільки тоді, коли буде імун­на відповідь на перенесене захво­рюван­ня».

Сергій Комісарен­ко нагадав, що інститути Національ­ної ака­демії, як тільки виник­ла загро­за епідемії в країні, запро­понували свою допомогу. Вся країна знає, що Інститут молекуляр­ної біо­логії і генетики одразу почав роз­роб­ляти діагнос­тикум. У лютому цей діагнос­тикум був запро­понований РНБО. 13 берез­ня вий­шов указ Президен­та: Інститут мав виробити понад 200 тисяч тестів, а уряд – профінан­сувати цю роботу. І що ж? Жодної гривні інститут не отримав, тес­ти вироб­ляла при­ват­на ком­панія, і яка якість тих діагнос­тикумів, ніхто не перевіряв.

Інститут біохімії ім.О.В. Палладіна, яким керує ака­демік Комісарен­ко, зай­мається зараз теж важ­ливою про­бле­мою, пов’язаною з короновірусом: адже одним із смертельних ускладнень цьо­го захво­рюван­ня є мікро­т­ром­бози. А Інститут біохімії ще з часів Ра­дянсь­кого Со­юзу, був лідером з вив­чен­ня про­блем діагнос­тики сис­тем зсідан­ня крові. А ще Сергій Ва­сильо­вич ска­зав одну річ, яка про­зву­чала як сен­сація: «Ми також пра­цюємо зараз над мож­ливістю створен­ня віт­чиз­няної вак­цини».

(Інтерв’ю з ака­деміком НАН Ук­раїни С.В. Комісарен­ком «Світ» перед­бачає опублікувати в наступному числі газети)

Від про­гно­зуван­ня — до моделей роз­вит­ку дер­жави

Як базову установу Інститут про­блем математич­них машин і сис­тем обрано не випад­ково. Цей Інститут має величез­ний досвід про­гно­зуван­ня різних кри­тич­них ситуацій ще з часів Чорнобильської катастрофи, коли вчені успіш­но перед­бачили поширен­ня радіо­нуклідів у дніпровській воді у 1986—1989 роки. Ре­зультати математич­ного моделюван­ня викорис­товувались також для обґрун­туван­ня водоохо­рон­них заходів на річці Прип’ять (1986—1993).

«Нинішні моделі побудовані на базі тих, що роз­роб­лялися ще під час Чорнобиля, — каже дирек­тор Інституту ака­демік Анатолій Мо­розов. — Щоб ви мали уяву, під час аварії на ЧАЕС тут пра­цювали над створен­ням моделі, яка повин­на була дати відповідь, чи мож­на пити воду з Дніпра 33 мільйонам меш­канців Ук­раїни. Та­ка була ціна питан­ня».

Ма­тематичні моделі Інституту були інте­г­ровані до Євро­пейсь­кої сис­теми підтрим­ки рішень після ядер­них аварій (RODOS), впровад­женої не тільки на всіх українських АЕС, а й у багатьох країнах світу. За сло­вами ака­деміка За­город­ньо­го, сис­тема Ро­дос була задіяна і під час пожеж у квітні нинішнього року. Досвід киян у моделюванні поширен­ня радіонуклідів зна­добив­ся і після аварії на японській АЕС Фу­кушіма. Пред­ставник Інституту і член робочої гру­пи НАН Ук­раїни з моделюван­ня коронавірусу про­фесор Марк Желєзняк та його колеги вже кілька років успішно зай­маються вив­чен­ням і про­гно­зуван­ням поширен­ня радіонуклідів у створеному з їхньою допомогою Інституті у місті Фу­кушіма.

«Чо­му наш інститут зай­мається про­бле­мою короновірусу?» – запитав далі ака­демік Мо­розов. Відповідь оче­вид­на: тому, що «ми це вміємо робити. І вміємо не тільки це». «Ви перебуваєте зараз у ситуаційно­му центрі Інституту. Тут зосеред­жено тех­нологію управління сис­темами такого кла­су, як: дер­жава, обо­рона, інші великі сис­теми. Сьогодні всі передові країни світу перей­ш­ли до автоматизованої сис­теми управління дер­жавою. Ми ж, маючи такі мож­ливості, залишаємось «на руч­ному керуванні». Анатолій Мо­розов переконаний: Націо­нальна ака­демія наук зро­била все, щоб така робота була і в нас роз­почата. За раніше ухваленими рішен­нями, каже він, ми повинні були б уже нинішнього року викорис­товувати цен­т­ри управ­лін­ня, розміщені в кожній дер­жавній установі. На жаль, «про­гра­ми створюються для того, щоб їх не виконували».

Держава, тим більше, як­що це «дер­жава у смарт­фоні», повин­на приділяти особливу ува­гу математич­ним моделям роз­вит­ку еко­номіки й дер­жави, соціаль­ного жит­тя, про­гно­зуван­ню про­цесів, вибору кра­щих моделей переходу від руч­ного до автоматич­ного управління у кожній сфері і на кож­ному важ­ливому етапі роз­будови дер­жави.

Про те, як викорис­товують у нашій країні роз­роб­ки науковців, ака­демік Мо­розов про­демон­стрував на при­кладі з сис­темою для голосуван­ня «Ра­да» в пар­ламенті. Він нагадав тим, хто цьо­го не знає, що сис­тема «Ра­да», і такі ж сис­теми в Ук­раїні і в деяких інших країнах, було роз­роб­лено в Інституті про­блем математич­них машин і сис­тем. І скільки вже років у стінах пар­ламен­ту борються з кнопкодав­ством, скільки пле­нар­них засідань на це пішло, скільки кош­тує вит­рачений на це час, а про­бле­ма вирішується за три хви­лини: не тре­ба Указів Президен­та і поста­нов, достатньо вне­сти до рег­ламен­ту Верхов­ної Ра­ди пункт про роботу із сен­сор­ною кнопкою. Просто тре­ба хотіти. Цей при­клад показує, як багато часу в нашій країні вит­рачається на аналіз не тих про­блем. «Нам необхідні сучасні моделі роз­вит­ку дер­жави, і як ми зараз про­гно­зуємо коронавірус, так і моделі роз­вит­ку дер­жави здатні створити, а від них тоді перей­ти до вироб­лен­ня стратегічних рішень». Академік Мо­розов дуже хотів би, аби нарешті відбу­лися реальні зру­шен­ня!

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+