Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Платформа «цілодобового спілкування» 
 
 

Іван ВОЛКОВ презентує
«KNU Education Online»

У Київсько­му національ­ному універ­ситеті імені Та­раса Шевчен­ка пре­зен­тували ком­плекс­ну тех­нологічну платфор­му дис­танційної освіти «KNU Education Online». Ректор КНУ Ле­онід Гу­берсь­кий ще на почат­ку зустрічі заявив, що йдеть­ся про пре­зен­тацію проєкту, який вже запла­новано до впровад­жен­ня в універ­ситеті. «KNU Education Online» не єдино мож­лива фор­ма реалізації навчаль­ного про­цесу, уточнив рек­тор, але вона ста­не дієвим засобом в організації навчання і час­тиною інформатизації універ­ситету.

Кожний вик­лик – і пан­демія коронавірусу не виняток — спо­нукає до інте­лек­туаль­ного рив­ка і про­гре­су. Думка не нова. Але практика зно­ву й зно­ву доводить, що виг­рає не той, хто зацик­люється на звичних і апробованих підхо­дах, а той, хто шукає вихід в новій сис­темі координат, засто­совуючи нові ідеї й тех­нології, роз­ширюючи горизон­ти мож­ливого.

— У лютому нинішнього року ми почали зі створен­ня пер­сонального кабінету викла­дача і сту­ден­та, — роз­повів на пре­зен­тації платфор­ми про­рек­тор з пер­спектив­ного роз­вит­ку КНУ Олек­сандр Рожко. — Але «певні обста­вини», які виник­ли в березні, змісти­ли акцен­ти і зму­сили перей­ти на створен­ня платфор­ми дис­танційної освіти. Звісно, без поперед­ньо­го підго­тов­чого ета­пу, наша активність була б сумнівною…

Плат­фор­ма — час­тина проєкту, назва­ного відповідно до популяр­ного тренду: «Ци­ф­ровий універ­ситет. Універ­ситет у смарт­фоні». Дід­житалізація мала б роз­виватися за своїм алгорит­мом. Але стався СОVІD-19, і все набуло при­ско­рен­ня.

У пошуку співпраці універ­ситет зупинив­ся на ком­панії «Інте­рак­тивні сис­теми навчання». Іван Волков, який очо­лює коман­ду роз­роб­ників, сьо­годні поєднує знання, здо­буті на еко­номічно­му факультеті КНУ, та ІТ і пра­цює саме у сфері освітніх тех­нологій. Він є чле­ном спільного комітету Міністерства циф­рової транс­фор­мації та МОН, діяльність якого спрямована, зок­рема, на інте­г­рацію всіх баз і налаш­тувань, які створюють в різних універ­ситетах.

«В універ­ситеті ми спілку­валися з представниками кож­ного струк­тур­ного підрозділу, — каже Іван Волков.— Ре­зультатом ста­ли 24 платфор­ми онлайн та дис­танційної освіти. Важливо, що в подальшій роботі маємо змо­гу додавати різні модулі і функції, які полег­шують доступ до інформації. Ос­нов­ним еле­мен­том сис­теми є при­ват­ний кабінет корис­тувача: викла­дача та сту­ден­та. У ньо­му в зручному фор­маті агреговані всі модулі та інстру­мен­ти, що є в сис­темі. А основ­ним кон­тен­том є онлайн-дис­ципліна, тоб­то те, що універ­ситет без­посеред­ньо надає своїм сту­ден­там.

Розроб­ник поста­рав­ся корот­ко ознай­о­мити з модулями сис­теми. На­при­клад, модуль циф­рової бібліоте­ки, який надає доступ як до матеріалів, розміщених у циф­ровій бібліотеці КНУ, так і бібліоте­ках інших навчаль­них закладів, зок­рема, й світових.

Мо­дуль інозем­них сту­дентів доз­воляє викла­дачам КНУ читати лекції сту­ден­там хоч по всьому світу, а закор­дон­ним про­фесорам — в універ­ситеті Шевчен­ка. Але цим його функції не обмежуються. Мо­дуль надасть бажаючим навча­тися в КНУ повну інформацію – про виш, про умо­ви вступу, підго­тов­ку докумен­тів. Зреш­тою, навіть мож­на про­водити співбесіду з абітурієнта­ми, викорис­товуючи сучасні онлайн-методи. Це актуаль­но особливо зараз, коли закриті кор­дони, і нема мож­ливості при­їжджати без­посеред­ньо.

Мо­дуль відео­пре­зен­тацій чи відео­лекцій – без ньо­го жод­не дис­танційне навчання не функціону­ватиме. Лекції з суб­тит­рами українською. На­ступний модуль – інте­рак­тивні завдання. Нині сис­тема має понад 40 шаб­лонів інте­рак­тив­них завдань, і мож­ливості роз­ширен­ня їх – без­межні. Кожна онлайн-дис­ципліна може мати будь-яку кількість вкладень, а вся сис­тема має в собі хмарне схо­вище, де викла­дачі й сту­ден­ти можуть обмінюватися необхідни­ми матеріала­ми. Важливим є модуль фор­малізованих завдань, йдеть­ся, напри­клад, про лабораторні, кур­сові, дип­ломні тощо. Студен­ти можуть заван­тажувати тек­с­ти, які будуть доступними в кабінеті викла­дача для перевірки й оцінюван­ня.

Не менш важ­ливим є модуль тес­туван­ня. Сьогодні сис­тема підтримує 9 типів запитань, які можуть комбінуватися в будь-якому фор­маті. Ви­кла­дач змо­же викорис­товувати будь-яку кількість запитань: від одного — до повноцінної кон­троль­ної чи суцільного тес­туван­ня. Ре­зультати зберігаються в кабінетах сту­ден­та та викла­дача. Те­с­ти перевіряються як автоматич­ною сис­темою, так і навчи­телем.

Розроб­ники одразу перед­бачили модуль для осіб з особливими освітніми потре­бами, кож­ний відео­курс, викла­дений на платформі має суб­тит­ри, є мож­ливість збільшувати чи зменшувати текст тощо.

Будь-яка освітня сис­тема не може функціону­вати без справ­ж­ньої інте­рак­тив­ної взаємодії учня і вчи­теля. Для цьо­го вве­дено модуль онлайн-семінару, який об’єднує всіх учасників в одному місці. «Це фак­тич­но ана­лог скайпу чи зуму, чи будь-якої іншої онлайн-платфор­ми, — каже Іван Волков. – Ввійти в сис­тему мож­на з власного кабінету, ми бачимо всіх, хто з нами, можемо вми­кати-вимикати звук, взаємодіяти, представляти матеріали. Можна ввімкнути камеру й про­водити лекційне занят­тя, об’єдну­вати сту­дентів у гру­пи, створювати «внутрішні кімна­ти» для обговорен­ня, надавати тій чи іншій групі фіксо­ваний час для опрацюван­ня завдання, а потім повер­тати їх до «загальної кімна­ти». Цей функціонал уже актив­но викорис­товується на деяких факультетах універ­ситету».

Ма­буть, найбільш «кульмінаційний» модуль – жур­нал оцінюван­ня. Розроб­ник називає його най­важ­ливішим та най­більш ком­плексним. Він надає мож­ливість вис­тав­ляти оцінки за будь-які завдання, є доступ до них, є змо­га перевірити, своєчасність виконан­ня. Си­с­тема навіть здатна на основі всіх даних самостійно зге­нерувати оцінку – як рекомен­дацію викла­дачу.

За­пус­тив­ши сис­тему, роз­роб­ники отримали чимало позитив­них відгуків. «Ми зро­зуміли, що про­гра­ма на часі, — про­вадить далі Волков. – Як­що говорити про основні відмінності її від нині діючих, то в пер­шу чер­гу – це ком­плексність, мож­ливість зосередити всі необхідні інстру­мен­ти в одному місці. Це зручно, зро­зуміло й про­сто. Крім того, можемо змінювати їх, залеж­но від нових потреб і нових вимог. І при цьо­му відсутні будь-які гео­графічні чи кількісні обмежен­ня: лекції мож­на читати як для двох-трьох сту­дентів, так і для кількох тисяч, де б вони не перебували. Ви­корис­товувати сис­тему мож­на на багатьох напрям­ках, напри­клад, в Інституті післядип­лом­ної освіти чи на різних кур­сах універ­ситету. Нині ми намагаємося об’єдна­ти всі тех­нології, які є в універ­ситеті, створив­ши струк­тур­ну сис­тему, яка пра­цює в «єдиному ключі», викорис­товуючи весь перелік інстру­ментів. Крім «кла­сич­ного» засто­сун­ку, перед­бачено додаток на смарт­фоні, він доступний поки що у тес­товому режимі»…

Презен­тація платфор­ми викли­кала неаби­який інте­рес. Ад­же серед при­сутніх в аудиторії чер­воного кор­пусу було чимало «зацікав­лених осіб». У заході взяли участь голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни з питань освіти, науки та інно­вацій Юлія Гришина, заступник міністра циф­рової транс­фор­мації Ва­лерія Іонан, генеральний дирек­тор дирек­торату вищої освіти і освіти дорос­лих Мініс­тер­ства освіти і науки Ук­раїни Олег Ша­ров, керівни­ки екс­пертних груп дирек­торату стратегічно­го пла­нуван­ня та євро­пейсь­кої інте­г­рації, дирек­торату вищої освіти і освіти дорос­лих МОН, про­рек­тори універ­ситету, представники Цент­ру інно­ваційно­го роз­вит­ку універ­ситету тощо.

Вердикт при­сутніх був одностайно позитив­ний. Юлія Гришина відзначила важ­ливість того, що платфор­му мож­на викорис­товувати не тільки для дис­танційно­го, а й для змішаного навчання. Са­ме так пра­цюють євро­пейські універ­ситети, і саме така сис­тема
буде найбільш актуаль­ною для посткаран­тин­ного періоду.

Ва­лерія Іонан підкрес­лила, що КНУ пер­шим створив таку ком­плекс­ну сис­тему і тим самим зруйнував сте­рео­тип про те, що дис­танційне навчання не перед­бачає спілку­ван­ня викла­дачів і сту­дентів. На­справді це платфор­ма цілодобового спілку­ван­ня... Їх непро­сто запро­вад­жувати. У країні є про­бле­ми з циф­ровою гра­мотністю. Груд­неве дослідження засвідчи­ло, що у 53 відсотків українців вона ниж­че від базового рівня! За­ступниця міністра пообіцяла підтрим­ку і допомогу у впровад­женні сис­теми та навчанні циф­ровим навич­кам пер­соналу.

Олег Ша­ров зазна­чив, що МОН високо оцінює роботу, яку здійснюють універ­ситети у роз­робці і впровад­женні ком­плекс­них про­грам, оскільки фрагмен­тарність є у багатьох вишах, але тре­ба переходити на інший рівень. І цей рівень ста­вить нові й складніші вимоги і до викла­дачів, і до сту­дентів.

Водночас роз­роб­ників закидали запитан­нями. Чи пра­цює вже сис­тема? Як здійснюється доступ до неї і як захищаються пер­сональні дані? Ко­ли платфор­ма ста­не обов’яз­ковою для корис­туван­ня? Ко­му належать пра­во інте­лек­туаль­ної власності? Що із сер­тифікатом ком­плекс­ного захис­ту інформації?

«На­вчаль­на платфор­ма пра­цює вже два місяці», — від­повідав Іван Волков. Нині вона тес­тується дво­ма факультетами — еко­номічним та юридич­ним. 65-70% викла­дачів цих під­розділів уже викорис­товують її для навчання, загалом платфор­ма налічує май­же 6 300 зареєстрованих корис­тувачів, серед яких – і викла­дачі, і сту­ден­ти. Ви­корис­тан­ня ресур­су всіма навчаль­ними підрозділами перед­бачено уже з 1 верес­ня нинішнього року. І хоч до кож­ного модуля коман­да створила пояс­нюючий текст, відео­ролики, в універ­ситеті перед­бачено про­вес­ти серію тренінгів, зок­рема, з викла­дачами. Чо­тири підрозділи вишу вже опа­новують нові знання.

«Що­до пра­ва на інте­лек­туаль­ну власність, ця сис­тема роз­роб­лена не за кілька місяців, — відповів Іван Волков, — була величез­на поперед­ня робота, наша коман­да обслу­говує подібні сис­теми в шкільній освіті і дер­жав­них службах. Водночас для універ­ситету Шевчен­ка ми створили перелік унікальних модулів, і я, як роз­роб­ник базового функціона­лу, передав невиключні май­нові пра­ва на будь-яке доопрацюван­ня – з нами чи без нас – та викорис­тан­ня сис­теми рідно­му універ­ситету. Що сто­сується захис­ту пер­сональних даних, — вони зберігаються на сер­верах вишу. Для одержан­ня сер­тифікату ми підго­тували ком­плект документів, і поки «про­цес» ітиме, відбу­ватиметься тес­това апробація сис­теми, її вдо­с­конален­ня».

Учас­ники пре­зен­тації під­креслювали, що нові сис­теми, які об’єдну­ють кла­сичні і дис­тан­ційні методи роботи, накла­дають неаби­яке наван­тажен­ня на учасників про­цесу. За таких умов робота викла­дача транс­фор­мується в нові про­фесійні вик­лики, котрі дають мож­ливості вдо­с­коналювати свої знання й май­стерність, і вимагають значно більшого від сту­ден­та. Але, як заявив, комен­туючи під­сум­ки пре­зен­тації Ле­онід Гу­берсь­кий, «цей про­цес уже не зупинити».

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+