Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Кри­за су­час­ної на­уки: знай­ти вихід 
 
 

Учасники академічних читань

Традиційні Академічні читан­ня пам’яті виз­нач­ного вче­ного-фізика, засновника і пер­шого пре­зиден­та АН вищої шко­ли Ук­раїни Віталія Іларіоно­вича Стріхи (1931 – 1999) відбу­лися цьо­го року вже в сімнадцятий раз. Цей науко­вий форум має унікальний фор­мат: тут немає поділу на вузькі спеціаль­ності, представники при­род­ничих наук і гуманітарії мають нагоду роз­повісти один одному про про­бле­ми, які сьо­годні є для них пріори­тет­ними.

Академік НАН Ук­раїни, почес­ний ака­демік АН вищої шко­ли Ук­раїни В.Т.Грінченко виголосив доповідь «Криза сучас­ної науки: чи є вихід?» Ук­раїнський уче­ний солідар­ний з Джоном Горганом, автором кни­ги «Кінець науки» (1996), у тому, що ще ніколи в історії роз­рив між ідеа­лами науки та її реаль­ним ста­ном не був такий значний. Ви­яви цьо­го оче­видні: зли­ва непотрібних ста­тей у недоб­росовісних видан­нях, які дослідни­ки зму­шені про­дукувати, підко­ряючись гонитві за науко­мет­рич­ними показ­никами. А методи «накру­чуван­ня» індексу Гірша ілюс­т­рують те, що, згідно з анонімним опи­туван­ням авторів, навіть у такому супер­авторитет­ному виданні, як «Nature», більшість рецен­зентів фак­тич­но чинять тиск, зму­шуючи авторів цитувати непотрібні у цьо­му кон­тексті роботи.

Академік АН вищої шко­ли Ук­раїни А.М.Чорноус зро­бив доповідь «Як Сумський дер­жав­ний універ­ситет став одним із науко­вих лідерів Ук­раїни?» Учений, що вже понад десятиліття є про­рек­тором з науко­вої роботи СДУ, при­гадав: попер­вах йому доводилось пояс­нювати колегам, де роз­ташовано Су­ми. Але сис­тем­ний менеджмент, що включав вирішен­ня інфрас­т­рук­тур­них і фінан­сових питань, дав свої наслідки. В СДУ не мог­ли змінити подат­ки, але, зменшив­ши накладні вит­рати, тут дали керівни­кам тем реаль­ну змо­гу самостійно викорис­товувати зароб­лені ними гроші. Відтак тут досяг­нули показ­ника 70% успішності в кон­кур­сах МОН. СДУ виконує роботи за понад 1000 договорами із реаль­ним бізне­сом. Уп­родовж двох минулих років тут створено два потужні цен­т­ри корис­туван­ня науко­вим облад­нан­ням. Універ­ситет має про­думану політику залучен­ня до науки сту­дентів.

До­повідь ака­деміка АН вищої шко­ли Ук­раїни А.С.Філіпен­ка (КНУ ім. Т.Шевчен­ка) мала назву: «Ци­ф­рова еко­номіка: штрихи до пор­т­рету». Учений наголосив: циф­рова еко­номіка дає сьо­годні понад 15% світового ВВП (у т.ч. 22% ВВП США, 30% — Ки­таю і лише 3% Ук­раїни). Водночас циф­рова еко­номіка зай­мається послу­гами і реаль­ного про­дук­ту не вироб­ляє.

По­чес­ний ака­демік АН вищої шко­ли Ук­раїни Kатіца Гедріх (Стевановіч) у своїй доповіді «Не­ліній­на динаміка: вчо­ра, сьо­годні й зав­т­ра» дала огляд роз­вит­ку відомої київської науко­вої шко­ли, фун­даторами якої були ака­деміки Ми­кола Крилов та Ми­кола Бо­голюбов, а про­дов­жувачами їхньої справи – ака­деміки Юрій Ми­т­ропольський та Олек­сандр Го­рош­ко. Їх уче­ницею є і відома сербська дослідни­ця К.Гедріх, чиї результати зна­ходять засто­суван­ня від тра­диційних задач механіки до медицини й суспільних наук.

Академік АН вищої шко­ли Ук­раїни В.І.Жданов (КНУ імені Т.Шевчен­ка) виголосив доповідь «Що не так зі ста­лою Габбла?» Сьогодні встанов­лено: упродовж при­близно 14 мільярдів років, що про­минули після Ве­ликого Ви­буху, Всесвіт роз­ширював­ся з при­ско­рен­ням на почат­ковому етапі й зараз (авторів цьо­го відкрит­тя було вша­новано Но­белівською премією 2011 року). Чи­сельне виз­начен­ня ста­лої Габбла з анізотропії релікто­вого випромінюван­ня, що утворилося в перші 380000 років після Ве­ликого Ви­буху, дає певні роз­біжності. Од­нак доповідач не схиль­ний говорити про кри­зу сучас­ної кос­мології.

Академік АН вищої шко­ли Ук­раїни В.І.Павлишин зро­бив доповідь на тему «Си­метрія-дисиметрія кри­с­талів: художні, кри­с­талохімічні, мор­фологічні та генетичні аспек­ти». Він навів чис­ленні яс­к­раві при­кла­ди живих та неживих об’єктів, цікавих з погляду вла­с­тивос­тей їхньої симетрії.

Си­метрія має важ­ливу роль і в мис­тецтві. Проте в сучас­ному західно­му мис­тецтві дедалі частіше відбу­вається перехід до дисиметрії: кла­сич­ний при­клад – зна­менитий собор Святого Сімей­ства у Барселоні.

Академік АН вищої шко­ли Ук­раїни І.В.Бейко (НТУУ «КПІ» імені І.Сікорсь­кого) у доповіді «Новітні інформаційні тех­нології у підви­щенні якості навчання та нові завдання у підго­товці науко­вих кадрів» наголосив: реаль­ний світ сьо­годні дедалі дуж­че змішується з вірту­аль­ним ком­п’ютер­ним світом. Відтак це над­зви­чай­но збільшує вагу математики. Ад­же ще Піфагор наголошував: «Де нема чис­ла і міри, там хаос і химери».

Академік АН вищої шко­ли Ук­раїни О.С.По­котило, що представляв Тернопільську політех­ніку, виголосив доповідь «Фізико-хімічні та енерго-інформаційні вла­с­тивості води і їх зна­чен­ня для біологічних об’єк­тів». Він наголосив: для того, щоб біологічний вік людини був мен­ший від її пас­портного віку й вона мог­ла жити дов­го, над­зви­чай­не зна­чен­ня має якість води, яку вона спо­живає. В серед­ньо­му слід випивати на добу 30 грамів води на кілог­рам ваги тіла, при­чому дуже бажано, щоб ця вода мала саме луж­не, а не кис­лот­не зна­чен­ня рН. На­томість навіть ті води Ук­раїни, які начеб­то мають бути за назвою луж­ними, за своїм рН у кра­щому разі є слабко кис­лот­ними. Учений тут-таки на столі про­демон­стрував дослід, як мож­на поліпши­ти ОВП пит­ної води.

Академік АН вищої шко­ли Ук­раїни О.В.Прон­кевич (Ми­колаїв­ський універ­ситет імені Пе­т­ра Мо­гили) в доповіді «Ли­с­туван­ня Г. Ко­чура і М. Лу­каша: як створював­ся український «Дон Кіхот»?» на одному-єдиному при­кладі показав, як геніаль­ний український перекла­дач Ми­кола Лу­каш створював свій переклад роману Серван­теса. У листі до сво­го побра­тима Григорія Ко­чура від 21 лис­топада 1964 року він писав: «Знаю, напри­клад, як я перекла­ду назву страви, що їв пре­славний ідальго по суб­отах. …Тут мені допоміг батько Котляревсь­кий, у якого тро­янці їли, між іншим, «з отрібки бабу-шар­панину». Шарпанина бувала на Ук­раїні і м’яс­на, і риб­на. У всякому разі, страва така була, а назва шар­панина натякатиме на аварійне поход­жен­ня м’ясива і нут­рощів».

Академік АН вищої шко­ли Ук­раїни Л.М.Черноватий (Харків­ський національ­ний універ­ситет імені В.Ка­разіна) в доповіді «Прин­ципи підго­тов­ки перекла­дачів у світлі міжна­род­них тен­денцій» нагадав: про­гра­ми під­готов­ки перекла­дачів у Київ­ському та Харківсько­му універ­ситетах було започат­ковано ще в 1960-ті, раніше, ніж в універ­ситетах Західної Євро­пи. У 1990-х у наших вишах було легітимізовано спеціальність «переклад». Ли­ше в 2009 році з’явив­ся Євро­пейсь­кий магістр з перекла­ду, а в 2011-му — магістр з усного перекла­ду, потім – з аудіовізуаль­ного, перекла­ду кон­ференцій, тощо. 

А в Ук­раїні у 2016-му окрему спеціальність «переклад» ліквідували, приєднавши її до філології. Цим зроблено велику помил­ку.

Академік АН вищої шко­ли Ук­раїни В.І.Сергійчук (КНУ ім.Т.Шевчен­ка) в доповіді «Втра­ти Ук­раїни від Го­лодомору в 1932—1933 роках» нагадав: циф­ру в 7—10 мільйонів загиб­лих українців зафіксу­вали в своїх донесен­нях за свіжими слідами подій німецькі дип­ломати, довідав­шись про неї від інформаторів у тодішній владі УСРР. Але, коли про Го­лодомор доз­волено було говорити в часи перебудови, ака­демічні науковці назва­ли іншу циф­ру: З,5 мільйони загиб­лих.

Дослідник, спи­раючись на дані перепису 1926 року (населен­ня УСРР складало 28,9 млн.) і відра­зу ж засекре­чені дані перепису 1937 року, організаторів якого було репре­совано, вра­ховуючи тен­денції народ­жуваності, ствер­д­жував: мінімальна циф­ра — саме 7 млн.

Відтак про остаточ­ну циф­ру втрат мож­на буде говорити тоді, коли буде цілком опрацьо­вано й шкільну ста­тис­тику, і дані про міграцію робочої сили з Росії в Ук­раїну (адже цих людей було теж зафіксо­вано переписом 1937 року). І з ура­хуван­ням цих та інших даних циф­ра жертв може й суттєво перевищити мінімальне зна­чен­ня в 7 мільйонів.

***

На завер­шен­ня, обговорив­ши доповідь ака­деміка В.Т.Грінченка «Криза сучас­ної науки: чи є вихід?», учасники читань одноголос­но ухвалили Звер­нен­ня до МОН Ук­раїни, НАН Ук­раїни, НАЗЯВО та На­уко­вого комітету Нацради з питань роз­вит­ку науки і тех­нологій, в якому вис­ловили «занепокоєння некри­тич­ним засто­суван­ням науко­вомет­рич­них показ­ників (чис­ло ста­тей, ім­пакт-фак­тор, індекс Гірша тощо) при оцінюванні всіх без винят­ку науко­вих установ, окремих дослідників, науко­вих жур­налів».

Це спричинило появу величез­ної кількості непотрібних для про­гре­су науки ста­тей, єдиною метою написан­ня яких було «накру­чуван­ня» показ­ників їх­ніх авторів.

Ці та інші негативні наслідки механістичного зло­вжи­ван­ня науко­метрією вик­ликали реакцію світової науко­вої спільноти, най­відомішими про­явами якої ста­ли Лейденсь­кий маніфест та Сан-Фран­циська дек­ларація щодо оцінюван­ня результатів дослід­жень. Ці докумен­ти наголошують: науко­мет­ричні показ­ники можуть бути лишень допоміжни­ми кри­теріями при екс­пертному оцінюванні науковця чи науко­вої установи. Декларацію DORA уже зараз підтримали 1887 науко­вих організацій світу, включаючи про­відні універ­ситети, націо­нальні ака­демії наук та про­фесійні наукові асоціації. Провідні загальнонау­кові жур­нали NATURE та
SCIENCE регуляр­но дру­кують інформацію про кон­кретні при­кла­ди шко­ди, якої завдає сучасній науці фор­мальне викорис­тан­ня даних науко­метрії.

Протягом останніх років в Ук­раїні сис­тему науко­вомет­рич­них показ­ників було запро­вад­жено при ате­с­тації науко­вих установ та закладів вищої освіти, оцінюванні науко­вих про­ектів НАН, МОН та новос­тво­реного Націо­нального фон­ду дослід­жень, захисті дисер­тацій, виз­нанні фахових науко­вих видань. На жаль, поруч із позитив­ними, це (як і скрізь у світі) потяг­нуло за собою і негативні наслідки. Особ­ливо тяж­кими вони виявилися для української гуманітарис­тики.

Відсутність диференційованого підхо­ду для науковців та установ різно­го профілю при­зве­ла до появи фак­тич­но дис­кримінацій­них щодо українських гуманітаріїв рішень. Особ­ливо наочно це виявилося зараз, коли з 1 берез­ня через встанов­лені МОН з ініціати­ви На­уко­вого комітету нереалістичні вимоги «загинуть» більшість гуманітар­них фахових науко­вих видань, а велика кількість вітчизняних аспірантів та молодих дослід­ників будуть позбавлені мож­ливості над­рукувати результати своїх дослідень, а від­так і отримати наукові сту­пені та про­дов­жити науко­ву кар’єру.

Не­кри­тич­не засто­суван­ня науко­мет­рич­них показ­ників щодо гуманітарис­тики створює вик­рив­лене уяв­лен­ня щодо реаль­ної ваги окремих науковців, науко­вих установ та вартісності науко­вих про­ектів. Сьогодні в українських представників цих напрямків є тільки лічені статті у видан­нях, що вхо­дять до науко­вомет­рич­них баз Scopus i Web of Science. То­му в національній «табелі про ран­ги» люди, що за гроші купили одну-дві публікації в засно­ваних росіянами «євро­пейсь­ких» жур­налах, що видаються у Болгарії чи в Чехії, незаслу­жено опи­няться вище від авторитет­них дослідників зі статтями в видан­нях, що вхо­дять, напри­клад, до міжна­род­ної гуманітар­ної бази даних ERIH+.

Учас­ники читань закли­кали МОН негай­но вне­сти зміни до чин­ної нор­матив­ної бази, про­лон­гував­ши для жур­налів соціогу­манітар­ного профілю ще мінімум на три роки їхній ста­тус науко­вих видань категорії В, і за цей час з уча­с­тю фахової науко­вої спільноти виробити нові диференційовані кри­терії для науко­вих жур­налів. Во­ни закли­кали переглянути нор­матив­ну базу щодо ате­с­тації науко­вих установ та закладів вищої освіти, оцінюван­ня науко­вих про­ектів НАН, МОН та На­ціо­нального фон­ду досліджень, захис­ту дисер­тацій, поклавши в основу положен­ня зга­даного вище Лейденсь­кого маніфес­ту, та гнучкіше викорис­товуючи, поруч із показ­никами баз Scopus i Web of Science, також і показ­ники інших про­фільних міжна­род­них баз, як-от ERIH+, та національ­ної рефератив­ної бази, створюваної Держав­ною науко­во-технічною біб­ліоте­кою Ук­раїни.

Академіки АНВШ кон­ста­тували, що нині відбу­вається значне погіршення ста­ну фінан­суван­ня як універ­ситетсь­кої, так і ака­демічної науки в Ук­раїні, навіть порівняно з недостатнім рівнем минулого року. А рішен­ня, які ухвалюються в науковій сфері, час­то далекі від фаховості. Та­ке ставлен­ня до націо­нальної науки в умо­вах гос­трих гло­бальних вик­ликів несе велику загро­зу для української дер­жав­ності.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+