Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Математичне моделювання, «розумні спеціалізації» та СОVID-19 
 
 

Засідан­ня Президії НАН Ук­раїни почалося з науко­вих повідомлень молодих уче­них.

Про «Мо­дернізацію еко­номіки ста­ропро­мис­лових регіо­нів на засадах смарт-спеціалізації» доповіла старший науко­вий спів­робітник Інституту еко­номіки про­мис­ловості НАН Ук­раїни кан­дидат еко­номічних наук Ірина Пе­т­рова.

У своєму дослідженні вона здійснила оцінку сучас­ного ста­ну і тен­денцій роз­вит­ку про­мис­ловості тра­диційних про­мис­лових регіонів Ук­раїни й про­аналізувала ключові види еко­номічної діяльності з огляду пер­спектив їхньої неоіндустріалізації. На­уко­виця обґрун­тувала необхідність засто­суван­ня механізмів публічно-при­ват­ного партнер­ства як інституціональ­ної інно­вації, яка поєд­нує у собі модернізацію інве­с­тиційної діяльності і модер­нізацію механізму управління еко­номікою, запро­понувала алгоритм реалізації такого механізму.

Про «Аналітич­но-чисельні методи дослідження про­цесів у залиш­ках над­нових зір» роз­повів науко­вий співробітник Інституту при­кладних про­блем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН Ук­раїни кан­дидат фізико-математич­них наук Ва­силь Бе­ш­лей. У своєму дослідженні автор побудував алгоритм для моделюван­ня карт поляризації залишків над­нових зір. Для швидкого та якісно­го аналізу параметрів моделі було отримано аналітичні апрок­симації, які забез­печують мож­ливість про­водити роз­рахун­ки радіаль­них та ази­мутальних про­філів поверхневої яс­к­равості в околі фронту ударної хвилі.

Стар­ший науко­вий співро­бітник Інституту про­блем машинобудуван­ня ім. А.М. Під­гор­ного НАН Ук­раїни док­тор технічних наук Андрій Чу­гай роз­повів про «Ма­тематич­не та комп’ютер­не моделюван­ня оптимізаційних задач розміщен­ня три­вимірних об’єктів». На базі роз­роб­лених засобів математич­ного моделюван­ня було побудовано і дослідже­но базову математич­ну модель задачі оптимального упа­куван­ня три­вимірних тіл. Розроб­лено загальну методологію, запро­поновано стратегії, методи і алгорит­ми розв’язан­ня оптимізаційних задач упа­ков­ки три­вимірних тіл з ура­хуван­ням тех­нологічних обмежень. Ство­рено про­грамне забез­печен­ня з викорис­тан­ням тех­нології паралельних обчис­лень для автоматич­ного розв’язан­ня оптимізаційних задач упа­ков­ки три­вимірних тіл.

От­римані результати можуть бути засто­совані при роз­в’язанні задач комп’ютер­ного моделюван­ня у матеріалознавстві, порош­ковій металургії та нанотех­нологіях, оптимізації про­цесу 3D-дру­ку для SLS тех­нології ади­тив­ного вироб­ництва, в ін­фор­маційно-логіс­тич­них сис­темах, що забез­печують оптимізацію перевезен­ня та зберіган­ня ван­тажів.

За тра­дицією, молоді вчені отримали свідоцтво про свій пер­ший вис­туп на засіданні Президії НАН Ук­раїни.

Далі чле­ни Президії роз­г­лянули доповідь дирек­тора Інституту про­грамних сис­тем НАН Ук­раїни ака­деміка Пи­липа Ан­дона «Про цільо­ву про­гра­му науко­вих досліджень НАН Ук­раїни «Ма­тематич­не моделюван­ня склад­них міждисциплінар­них про­цесів і сис­тем на основі інте­лек­туаль­них супер­комп’ютер­них, грід- і хмарних тех­нологій».

Ук­раїна не має представника в спи­с­ку 500 високопро­дук­тив­них комп’ютерів, а викорис­тан­ня лише національ­ного обчис­лювального ресур­су зву­жує мож­ливості математич­ного моделюван­ня з точ­ки зору ресурсного забез­печен­ня. То­му для нашої країни актуаль­ним і доцільним є як підви­щен­ня ресур­су вітчизняного ком­п’ютер­ного пар­ку, так і створен­ня в рам­ках кон­цепції Ук­раїнсько­го національ­ного гріду інфрас­т­рук­тури хмарних обчис­лень та її інте­г­рація у Євро­пейсь­ку хма­ру відкритої науки.

Цільо­ва про­гра­ма перед­бачатиме роз­роб­лен­ня методологіч­них основ математич­ного моделюван­ня на основі супер­ком­п’ютер­них тех­нологій, новітніх інте­лек­туаль­них сис­тем для автоматизації побудови моделей, методів та про­грамного забез­печен­ня, роз­роб­лен­ня інфрас­т­рук­тури грід- і хмарних обчис­лень, хмарно-орієн­тованих сервісів, машин­ного навчання та штучного інте­лек­ту, створен­ня нових методів та про­грамного інстру­мен­тарію на основі супер­комп’ютер­них тех­нологій для математич­ного моделюван­ня в галузі фізико-технічних і математич­них наук, в еко­номіці, обо­ронній галузі, енергетиці.

Учас­ники обговорен­ня від­зна­чили важ­ливість та актуаль­ність досліджень у галузі штучного інте­лек­ту та необхідність започат­куван­ня Цільо­вої про­гра­ми науко­вих дослід­жень на 2021–2025 рр.

Ще одним важ­ливим питан­ням роз­гляду на Президії ста­ло створен­ня робочої гру­пи з про­блем (наслідків) поширен­ня коронавірусу SARS-CoV-2 в Ук­раїні. За­зна­чалося, що головне завдання робочої гру­пи – координація досліджень щодо роз­роб­лен­ня методів вияв­лен­ня коронавірусу SARS-CoV-2, що вик­ликає захво­рюван­ня COVID-19, моніторин­гу та опе­ратив­ного уза­гальнен­ня інформації про тем­пи, гео­графію та медико-біологічні й еко­номічні наслідки поширен­ня коронавірусу SARS-CoV-2, а також роз­роб­лен­ня заходів про­тидії поширен­ню вірусу в Ук­раїні. Очолив робочу гру­пу ака­демік-сек­ретар Відділен­ня біохімії, фізіології і молекуляр­ної біології НАН Ук­раїни, дирек­тор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна ака­демік Сергій Комісарен­ко.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+