Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Коли здобутки української науки надаватимуть потужного імпульсу розвитку економіки і суспільства? 
 
 

Виступає Юрій ПОЛЮХОВИЧ

Із тек­с­том Концепції фахівців і всіх бажаючих було ознайом­лено ще кілька місяців тому, тож науко­ва та освітянсь­ка гро­мади мали мож­ливість не тільки уважно вчи­татися в складові урядово-міністерського погляду на те, яким чином дер­жава має намір підтримувати і спрямовувати науку в най­б­лижчі п’ять років, але й вис­ловити свою точ­ку зору з цьо­го при­воду.

Розг­лянув­ши всі про­позиції, міністерство винес­ло Концепцію на публічну пре­зен­тацію. У великому залі зібра­лись представники ака­демічної та універ­ситетсь­кої науки, міжна­род­них організацій та бізне­су, гро­мадські активісти. Зі вступ­ним сло­вом до при­сутніх звернув­ся пер­ший заступник міністра освіти і науки Ук­раїни Юрій По­люхович.

«У центр Концепції, — каже він, — поставлено людину, конкрет­но – вче­ного. Го­ловна мета докумен­та – аби українські вчені мали належні умо­ви праці для своїх досліджень та були інте­г­ровані у світовий науко­вий простір».

Концепцію дер­жав­ної політики в сфері науки на 2020—2024 роки предста­вив генеральний дирек­тор дирек­торату науки МОН Дмит­ро Че­бер­кус. Він пояс­нив, що Концепція роз­глядає у логічній послідовності про­бле­ми, які поста­ють перед українською наукою, їх при­чини, а також про­понуються ефективні інстру­мен­ти для їх розв’язан­ня.

«Ко­ли говоримо про про­бле­ми у сфері науки, — ска­зав про­мовець, — зазви­чай як ключову тезу називають недофінан­суван­ня». І це справед­ливо. Водночас, заради справед­ливості вар­то відзначити, що українська наука про­дукує дослідження, які в більшості випадків не відповідають світовому рівню. Кількість ста­тей зашка­лює, але цитованість їх бажає бути кра­щою.

Промовець погодив­ся, що українські вчені мають обмежені мож­ливості реалізовувати власні ідеї та долучатися до розв’язан­ня важ­ливих еко­номічних і суспільних про­блем. Де­сятиліття тому дер­жава відсторонилася від пла­нуван­ня та надан­ня сис­тем­ного ман­дату на роз­виток галузей, в яких наука та інно­вації були складовими. Відсутні й механізми затре­буваності вче­них. На­став час опа­новувати сучасні мож­ливості впливу науки на роз­виток суспільства.Існує чимало при­чин, чому вплив української науки не такий відчутний, як належить, а здо­бут­ки її не дають потуж­ного імпуль­су роз­вит­ку еко­номіки і суспільства. Се­ред них — недостатнє залучен­ня до міжна­род­них про­грам, невеликий ще досвід участі в них, що створює певні труднощі. Навіть актив­не представництво українських уче­них у про­грамі «Го­ризонт 2020» не обходиться без бюрокра­тич­них про­блем, виникає чимало юридич­них перешкод для транс­феру знань, матеріалів, дослідних зразків тощо.

Си­с­тема управління та оплати праці у дер­жав­ному сек­торі досліджень і роз­робок є над­то кон­сер­ватив­ною, вона не дає змо­ги адаптувати її до актуаль­них потреб роз­вит­ку науки і техніки, не створює мож­ливос­тей для сти­мулюван­ня вче­них до про­дук­тив­ної роботи та про­фесійно­го роз­вит­ку. У країні переважає бюд­жет­не фінан­суван­ня науки, яке роз­поділяється за відомчою ознакою. Гран­тове — практич­но відсутнє, а Націо­нальний дер­жав­ний фонд ще не почав пра­цювати.

Для того, щоб українська наука була орієнто­вана на роз­в’язан­ня нагальних актуаль­них еко­номіч­них і соціаль­них про­блем країни, вва­жає Дмит­ро Че­бер­кус, необхідно перезаван­тажити сис­тему цінно­с­тей і створити сучас­ну сис­тему фінан­суван­ня.

«Ключові складові мети, — під­креслив про­мовець, — інте­ґрація у світовий науко­вий простір, результативність, мотивованість і довіра». Ре­зультатив­ність діяльності вче­ного, як це робиться у світі, має виз­начатися за трьома показ­никами: за публікаційною активністю, цитуван­ням уче­них у видан­нях, що вхо­дять до науко­мет­рич­них баз даних Web of Science (WoS) та Scopus, за зро­с­тан­ням частки грантового фінан­суван­ня. Важлива й участь у про­гра­мах «Го­ризонт 2020» та «Го­ризонт Євро­па», а також інших про­гра­мах.

«Для нас важ­ливо бути не лише учасниками заходів у межах міжна­род­них про­грам, — уточнює Дмит­ро Че­бер­кус, — а й мати пра­во вно­сити свої про­позиції, відстоювати їх. Приміром, нині йдеть­ся про участь в освоєнні та дослідженні Ан­тарктики та Арктики, а ще в рам­ках ЄС роз­глядається про­гра­ма роз­вит­ку науки й інно­вацій у Чорному морі. Маємо обов’яз­ково долучитися до цих про­грам задля викорис­тан­ня сво­го науко­вого потенціалу та підтриман­ня ста­тусу морсь­кої дер­жави».

«Ми можемо бра­ти участь і в таких дослідниць­ких інфрас­т­рук­турах, як кон­сорціуми, — під­креслив очільник дирек­торату. — З юридич­ної точ­ки зору це зазви­чай склад­ний і три­валий про­цес, тим більше, що він має завер­шуватися ратифікацією у стінах Верхов­ної Ра­ди. Од­нак рухатися у цьо­му напрямі необхідно, і робота така вже почалася».

І над­зви­чай­но важ­ливо бути долученим до Євро­пейсь­кої хма­ри відкритої науки. У нас також є свої напра­цюван­ня в цьо­му напрямі.

Скла­дові забез­печен­ня рівня досліджень в Ук­раїні та рівня оплати праці — пріори­тет­ний роз­виток матеріаль­но-технічної бази дослідниць­ких та інно­ваційних інфрас­т­рук­тур. Нині, за сло­вами Дмит­ра Че­бер­куса , три­вають дис­кусії щодо усу­нен­ня дис­кримінації, яка поки що спо­с­терігається в неоднаковій оплаті праці науковців ака­демічних інститутів і закладів вищої освіти. Ма­ти вищу зар­пла­ту достойні всі, і саме через суттєве підви­щен­ня її перед­бачається урівняти в оплаті праці уче­них, де б вони не пра­цювали.

Що сто­сується матеріаль­но-технічної бази науко­вих установ та універ­ситетів, її перед­бачається зміцнювати, збільшувати кількість лабораторій спільного корис­туван­ня. Суттєве збільшен­ня фінан­суван­ня на оновлен­ня лаборатор­ного облад­нан­ня закла­дено поперед­ньо на 2021 рік.

На­праць­о­вуються про­позиції щодо рефор­муван­ня Націо­нальної та галузевих ака­демій наук. «Маємо завдання від уряду і Президен­та запро­понувати ефектив­ну модель, — запев­нює Дмит­ро Че­бер­кус. – І в цих дис­кусіях жод­ного разу не зву­чала про­позиція щось зла­мати». «Йдеться про рефор­муван­ня, метою якого є створен­ня ефектив­ної сучас­ної моделі управ­ління». Го­ловне в даному випад­ку збе­рег­ти принципи: фінан­суван­ня науко­вих досліджень має відбу­ватися за про­зорими про­цедурами; воно має бути при­в’язане до ате­с­туван­ня науко­вих установ. Не­обхідне також актив­не запро­вад­жен­ня грантового фінан­суван­ня науки та інно­вацій, нових принципів про­веден­ня та оплати науко­во-тех­нічної екс­пер­тизи, а також дер­жава має перед­бачити фіскальні сти­мули для науко­вої діяльності.

Пропозиції щодо вдо­с­конален­ня докумен­та надій­шли від про­рек­тора з науко­вої роботи Національ­ного транс­портного універ­ситету М. Дмит­рієва, голови ради молодих вче­них НАПН І. Гу­белад­зе, про­рек­тора з науко­вої роботи ДВНЗ «Приазовський дер­жав­ний тех­нічний універ­ситет» І. Ленцова, дирек­тора На­уко­во-дослідно­го інституту україноз­нав­ства МОН С. На­ливай­ка та заступника дирек­тора цьо­го закла­ду П. Гай-Ни­жни­ка, завідувача відділу Інституту хар­чової біотехнології та геноміки НАН Ук­раїни А. Ємець, про­рек­тора з науко­вої роботи НТУУ «Київ­ський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорсь­кого» В. Па­січни­ка, голови Національ­ного фон­ду досліджень Ук­раїни Л. Яцен­ка, про­рек­тора з науко­вої роботи Київсько­го національ­ного універ­ситету імені Та­раса Шевчен­ка О. Жилінської, головно­го науко­вого співробітни­ка ДУ «Інститут досліджень науко­во-тех­нічно­го потенціалу та іс­торії науки ім. Г.М. До­б­рова НАН Ук­раїни» О. По­повича, керівни­ка відділу хімії твердого тіла Інституту загальної та неорганічної хімії НАН Ук­раїни А.Білоу­са та інших.

Промовці наголошували на від­повідності результатів науки інте­ресам суспільства, фор­муван­ня тариф­ної сітки оплати праці науко­вих і науко­во-педагогічних працівників, надан­ня коштів на оновлен­ня дослід­ницької ін­фра­с­т­рук­тури, виконан­ня статті 36 За­кону Ук­раїни «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність» щодо заробітних плат та статті 48 щодо обсягів фінан­суван­ня науко­вої сфе­ри, публікаційної актив­ності українських вче­них у жур­налах, які індексуються про­відни­ми міжна­род­ними науко­мет­рич­ними базами даних тощо.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+