Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Відвер­нен­ня еко­логічної ка­та­ст­ро­фи – за­вдан­ня спільне 
 
 

Вручення ордена Ярослава Мудрого IІ ступеня
першому віцепрезиденту НАН України академіку
Антону НАУМОВЦЮ.Фото пресслужби НАНУ

З 2015 по 2019 роки учені НАН Ук­раїни виконували «Цільо­ву ком­плекс­ну міждисциплінар­ну про­гра­му науко­вих досліджень з роз­роб­ки науко­вих засад раціо­нального викорис­тан­ня при­род­но-ресурсного потенціалу та ста­лого роз­вит­ку». За цей час в рам­ках Програ­ми було здійснено 31 про­єкт, у яких взяли участь 25 установ НАН Ук­раїни. Нині настав час доповідати про її результати. Тож з доповіддю на засіданні вис­тупив голова науко­вої ради і керівник про­гра­ми, дирек­тор Держав­ної установи «Інститут ево­люційної еко­логії НАН Ук­раїни» ака­демік Во­лодимир Радчен­ко.

Він роз­повів, що дослідження виконувались за трьома основ­ними напрямами: роз­роб­лен­ня науко­вих підходів та сучас­них тех­нологій з підви­щен­ня енергое­фек­тив­ності, енергоз­бережен­ня й викорис­тан­ня відновлюваних дже­рел енергії для досяг­нен­ня енергонезалеж­ності Ук­раїни; наукові основи раціональ­ного викорис­тан­ня при­род­но-ресурсного потенціалу та про­бле­ми повод­жен­ня з відхо­дами; наукові дослідження про­блем збе­режен­ня та відтворен­ня біотичного і ландшафтного різно­маніття в умо­вах гло­бальних змін навко­лиш­ньо­го середовища.

За кож­ним із цих напрямів було отримано вагомі наукові результати. На­при­клад, за пер­шим напрямом роз­роб­лено науко­во-технічні основи про­єк­туван­ня і будівництва пасив­них будинків, будинків «нуль енергії», «розум­них» будинків, створено екс­перимен­тальний енергое­фек­тив­ний будинок пасив­ного типу. Розроб­лено наукові основи енергоз­берігаючих тех­нологій зі зменшен­ня тех­ноген­ного еле­к­т­ромагнітно­го впливу ліній еле­к­т­ропередачі та міських транс­фор­матор­них підстанцій на людину і навко­лишнє середовище, а також кон­цепцію дер­жав­ної політики із захис­ту населен­ня та довкілля від еле­к­т­ромагнітно­го поля ліній еле­к­т­ропередачі. Відповідні рекомен­дації передано для впровад­жен­ня в нор­матив­них докумен­тах Міністерства енергетики та захис­ту довкілля Ук­раїни.

Розроб­лено наукові основи енергоз­берігаючих тех­нологій зі зменшен­ня тех­ноген­ного еле­к­т­ромагнітно­го впливу ліній еле­к­т­ропередачі та міських транс­фор­матор­них підстанцій на людину і навко­лишнє середовище. Ство­рено кон­цепцію дер­жав­ної політики із захис­ту населен­ня та довкілля від еле­к­т­ромагнітно­го поля ліній еле­к­т­ропередачі. Від­повідні рекомен­дації передано для впровад­жен­ня в нор­матив­них докумен­тах Міністерства енергетики та захис­ту довкілля Ук­раїни.

У межах виконан­ня про­гра­ми підго­тов­лено низ­ку нових тех­нологічних рішень для підземного та над­зем­ного спо­собів вилучен­ня нетра­диційних горючих копалин. Ство­рено еле­к­тронну кар­ту потенціалу відновлюваних дже­рел енергії Ук­раїни, що може бути викорис­тана для виз­начен­ня місць роз­ташуван­ня віт­рових, соняч­них, гео­тер­мальних еле­к­т­рос­танцій та малих гідро­еле­к­т­рос­танцій.

Що­до науко­вих основ раціо­нального викорис­тан­ня при­род­но-ресурсного потенціалу та повод­жен­ня з відхо­дами було створено тех­нологію вилучен­ня діоксиду вуг­лецю з біога­зу, та пер­шу випро­бувану в Ук­раїні дослідну установ­ку з одержан­ня біоме­тану. Підго­тов­лено техніч­ну докумен­тацію на ком­плекс сушіння та підго­тов­ки мулових залишків із викорис­тан­ням від­нов­люваних дже­рел енергії й створено облад­нан­ня для підго­тов­ки генератор­ного газу. Розроб­лено тех­нології перероб­ки мулових відкладень стічних вод для одержан­ня теп­лової і еле­к­т­рич­ної енергії та будівельних матеріалів, вироб­ництва нових ком­плекс­них органо-мінеральних доб­рив на основі зне­вод­нених і зне­заражених осадів стіч­них вод станцій аерації і зольних залишків рос­лин­них відходів.

Вченими роз­роб­лено навіть діючий про­тотип про­грамного ком­плексу інформаційно-аналітич­ної сис­теми управління зва­лищами твердих побутових від­ходів. Він спрямований на подальші пер­спективи експлуа­тації і роз­вит­ку мережі сміттєзва­лищ у регіонах.

З про­блем збе­режен­ня та відтворен­ня біотичного і ландшафтного різно­маніття в умо­вах гло­бальних змін навко­лиш­ньо­го середовища роз­роб­лено ком­плекс­ну методику оцінюван­ня території для заповідан­ня у різ­них при­род­них зонах, обґрун­товано про­позиції щодо створен­ня мережі нових і роз­ширен­ня наяв­них заповідних територій, роз­роб­лено моделі геоінформаційно­го аналізу ландшафтів.

І це далеко не повний перелік зробленого. У рам­ках виконан­ня Програ­ми роз­роб­лено кон­цепцію, струк­туру та методологічну основу Національ­ного каталогу біотопів Ук­раїни, запро­поновано нову кон­цепцію їх роз­вит­ку. Розпочато роботи зі створен­ня кадас­т­ру біотопів Ук­раїни як складової час­тини Держав­ного кадас­т­ру при­род­них ресурсів Ук­раїни та механізму регулюван­ня земельних відно­син.

В обговоренні доповіді вис­тупили почес­ний дирек­тор Інституту газу НАН Ук­раїни ака­демік Ігор Карп, почес­ний дирек­тор Інституту гео­графії НАН Ук­раїни ака­демік Ле­онід Ру­ден­ко, завідувач відділу Інституту ботаніки
ім. М.Г. Хо­лод­ного НАН Ук­раїни ака­демік Яків Дідух, а також дирек­тор Го­ловної астро­номічної обсер­ваторії НАН Ук­раїни ака­демік Ярослав Яцків і пер­ший віцепре­зидент НАН Ук­раїни ака­демік Ан­тон На­умо­вець.

Члени Президії та запро­шені відзначали, що отримані результати вкрай важ­ливі для роз­в’язан­ня про­блем у галузі ста­лого роз­вит­ку, раціональ­ного при­родокорис­туван­ня і збе­режен­ня навко­лиш­ньо­го середовища. Шкода тільки, як ска­зав один із про­мовців, що вра­жають не тільки результати зробленого, а й відсутність належ­ної реакції на наукові вис­нов­ки й про­позиції з боку органів вла­ди, як минулої, так поки що і ниніш­ньої.

Зважаючи на над­зви­чай­ну важ­ливість цієї про­бле­матики, Президія ухвалила рішен­ня про про­дов­жен­ня досліджень в рам­ках нової Цільо­вої ком­плекс­ної міждисциплінар­ної про­гра­ми нау­кових досліджень НАН Ук­раїни на 2020–2024 роки.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+