Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Досліджен­ня Землі з ко­с­мо­су та збе­ре­жен­ня на­уко­вої спад­щи­ни 
 
 

На чер­говому засіданні Президії Національної академії наук Ук­раїни чле­ни Президії та запро­шені заслу­хали й обговорили доповідь заступника дирек­тора Інституту кос­мічних досліджень НАН Ук­раїни та ДКА Ук­раїни док­тора технічних наук Н.М.Куссуль «Формуван­ня українсько­го сег­мен­та Євро­пейсь­кого дослід­ницького про­сто­ру у сфері спо­с­тережен­ня Землі».

В обговоренні питан­ня взяли участь ака­демік НАН Ук­раїни Б.Є.Па­тон, голова Ра­ди дирек­торів ТОВ «Авіаційний роз­рахун­ковий центр», голова Громадсь­кої спілки «Ук­раїнське товариство вироб­ників гео­про­с­торових даних» Р.В.Челноков, дирек­тор Інституту космічних досліджень НАН Ук­раїни та ДКА Ук­раїни член-корес­пон­дент НАН Ук­раїни О.П.Фе­доров, начальник відділу Ук­раїнсько­го гідро­метео­рологіч­ного цен­т­ру кан­дидат гео­гра­фічних наук Т.І.Адамен­ко, пер­ший віце-пре­зидент НАН Ук­раїни ака­демік НАН Ук­раїни В.П.Горбулін, дирек­тор Держав­ної установи «Інститут еко­номіки та про­гно­зуван­ня НАН Ук­раїни» ака­демік НАН Ук­раїни В.М.Геєць, дирек­тор Інституту колоїдної хімії та хімії води ім.А.В.Ду­мансь­кого НАН Ук­раїни ака­демік НАН Ук­раїни В.В.Гончарук.

Відзначалося, що в науковій доповіді та вис­тупах в її обговоренні висвітле­но важ­ливі результати досліджень у галузі космічних інформаційних сис­тем і тех­нологій, методів оброб­лен­ня аерокосмічних даних.

Ос­таннім часом все більшого зна­чен­ня набувають дослідження Землі з кос­мосу, зок­рема ті, що пов’язані з моніторин­гом ста­ну земель, при­дат­них для сільського гос­подар­ства, ста­ну повітря, водойм тощо. За­раз такі спо­с­тережен­ня набули ще більшої актуаль­ності у зв’яз­ку із збільшен­ням негатив­них змін еко­логічно­го ста­ну пла­нети.

Бу­ло заува­жено, що в установах Академії накопичено великий досвід викорис­тан­ня інформаційних тех­нологій для таких досліджень. Зо­к­рема, Інститут космічних досліджень НАН Ук­раїни та ДКА Ук­раїни успішно бере участь у виконанні про­ектів Рамкових про­грам Євро­комісії, є базовою установою-виконав­цем національ­ного сег­мен­та про­екту ERA-PLANET про­гра­ми Го­ризонт-2020. Розроб­лені в інституті моделі машин­ного навчання впровад­жуються в про­екті Світового бан­ку «Підтрим­ка про­зорого зем­лекорис­туван­ня в Ук­раїні». Ре­зультати супут­никового моніторин­гу викорис­товуються Київською міською дер­жав­ною адміністрацією для інформуван­ня населен­ня та відповідних служб про еко­логічний стан міста.

По­дальший роз­виток Євро­пейсь­кого дослідниць­кого про­сто­ру у сфері спо­с­тережен­ня Землі із впровад­жен­ням сучас­них тех­нологій супут­никового моніторин­гу є вкрай важ­ливим. Він дасть мож­ливість забез­печити інно­ваційний роз­виток української еко­номіки, здійснювати супут­никовий моніторинг зем­лекорис­туван­ня в Ук­раїні та надавати об’єктивну й опе­ратив­ну інформацію органам дер­жав­ної вла­ди, а також гідно представляти нашу дер­жаву в міжна­род­них науко­вих про­гра­мах Євро­комісії та Євро­пей­ського космічно­го агент­ства.

На­голошувалося,що космічні дослідження Землі є ком­плекс­ною про­бле­мою, вирішен­ня якої потре­бує міжна­род­ної участі. То­му важ­ливо роз­вивати дослідження в галузі супут­никового моніторин­гу, залучати до цьо­го представників бізне­су й талановиту молодь.

***

Далі Президія НАН Ук­раїни заслу­хала й обговорила доповідь ака­деміка сек­ретаря Відділен­ня ядер­ної фізики та енергетики НАН Ук­раїни, генерального дирек­тора Національ­ного науко­вого цен­т­ру «Харківський фізико-технічний інститут» ака­деміка НАН Ук­раїни М.Ф.Шуль­ги «Що­до створен­ня музею науки в Національ­ному науко­вому центрі «Харківський фізико-технічний інститут». Він під­креслив важ­ливість збе­режен­ня науко­вої спадщини, а також необхідність популяризації науко­вої діяльності, підви­щен­ня інте­ресу гро­мадсь­кості, і перш за все молоді, до науки.

У доповіді та вис­тупах в її обговоренні ака­деміка НАН Ук­раїни Б.Є.Па­тона, дирек­тора Го­ловної астро­номічної обсер­ваторії НАН Ук­раїни ака­деміка НАН Ук­раїни Я.С.Яцківа, почес­ного дирек­тора Інституту архео­логії НАН Ук­раїни ака­деміка НАН Ук­раїни П.П.То­лоч­ка було порушено важ­ливе питан­ня щодо збе­режен­ня науко­вої спадщини та висвітлення науко­вих досяг­нень Академії у сус­пільс­тві. Ро­бота з популяризації досяг­нень ака­демічних установ є над­зви­чай­но важ­ливою та актуаль­ною.

Харківський фізико-тех­ніч­ний інститут відомий в усь­о­му світі як своїм сла­вет­ним минулим, так і сучасни­ми роз­роб­ками в галузі тео­ретич­ної фізики, матеріалознав­ства, ядер­ної фізики, фізики плазми. В його стінах пра­цювала ціла пле­яда видат­них уче­них зі світовим ім’ям – Л.Д.Ландау, І.В.Об­реїмов, А.К.Валь­тер, О.І.Лейпун­ський, К.Д.Си­нельников, Л.В.Шубніков, І.В.Курчатов та багато інших. То­му ініціати­ва цен­т­ру зі створен­ня музею науки в Харкові, на дум­ку Президії НАН Ук­раїни, є цілком виправданою та своєчас­ною.

Діяльність зі збе­режен­ня науко­вої спадщини – обов’язок Академії перед май­бутніми поколіннями. Але не менш важ­ливим напрямом діяльності є демон­страція сучас­них досяг­нень уче­них із засто­суван­ням сучас­них музей­них тех­нологій. Бу­ло вис­лов­лено дум­ку, що доцільно рекомен­дувати й іншим науко­вим установам активізувати роботу зі створен­ня екс­позицій про їхню діяльність та забез­печити доступ гро­мадсь­кості до них. Не вар­то також оми­нати питан­ня викорис­тан­ня музею для про­веден­ня занять із шко­лярами та сту­ден­тами. Зважаючи на гос­тро­ту про­бле­ми попов­нен­ня науки молодими кад­рами, залучен­ня молоді до науко­вої діяльності – це одне з най­важ­ливіших завдань.

***

Крім того, Президія НАН Ук­раїни при­судила за результатами кон­кур­су 2019 року Зо­лоту медаль імені В.І.Вернадсь­кого НАН Ук­раїни в номінації «Віт­чиз­няний вче­ний» ака­деміку НАН Ук­раїни Л.І.Анатичуку, а в номінації «За­рубіжний вче­ний» – про­фесору Ю.М.Гриню (Німеч­чина) за видатні досяг­нен­ня в галузі тер­моеле­к­т­рич­ного матеріалознав­ства; при­своїла звання «По­чес­ний док­тор Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни» головно­му науко­вому співробітни­ку Інституту при­родокорис­туван­ня НАН Білорусі ака­деміку НАН Білорусі В.Ф.Логінову за вагомий вне­сок у роз­виток науки, суспільний про­грес, забез­печен­ня миру, взаєморозуміння й співро­біт­ництва між народами; схвалила про­позицію Відділен­ня еко­номіки НАН Ук­раїни, вче­ної ради Інституту еко­номіко-пра­вових досліджень НАН Ук­раїни та представників науко­вої гро­мадсь­кості про при­своєння імені ака­деміка НАН Ук­раїни В.К.Ма­мутова Інституту еко­номіко-пра­вових дослід­жень Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни; затвердила графік та низ­ку заходів з про­веден­ня сесії За­гальних зборів НАН Ук­раїни та загальних зборів відділень НАН Ук­раїни; підби­ла підсумки оцінюван­ня діяльності науко­вих установ НАН Ук­раїни за 2019 рік; підтримала рішен­ня щодо про­веден­ня у 2020 році Міжна­род­ної науко­вої кон­ференції «Су­часні про­бле­ми фізики твердого тіла і ста­тис­тич­ної фізики», при­свяченої 90-річчю від дня народ­жен­ня ака­деміка НАН Ук­раїни В.Г.Бар’ях­тара, а також у зв’яз­ку 25-річчям створен­ня Інституту маг­нетиз­му НАН Ук­раїни та МОН Ук­раїни; заслу­хала інформацію про видан­ня в серії «Біобібліографія вче­них Ук­раїни» кни­ги «Во­лодимир Пе­т­рович Се­миножен­ко»; також було роз­г­лянуто низ­ку кад­рових і організаційних питань й прийнято рішен­ня про нагород­жен­ня відзнаками Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+