Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Чи ста­не ма­те­ма­ти­ка «ца­ри­цею на­ук» в ук­раїнській школі? 
 
 

Під час Всеукраїнської кон­ференції вчи­телів математики

Всеукраїнська кон­ференція «Впро­вад­жен­ня змішаного навчання математики в українських шко­лах — вик­лики та мож­ливості» зібра­ла в сто­лич­ному тех­нологічно­му ліцеї ЛІКО біля трьох­сот вчи­телів з 22 облас­тей Ук­раїни. Ще 16 тисяч зацікав­лених темою зареєструвалися і бра­ли участь у кон­ференції завдяки онлайн-транс­ляції, вис­лов­люючи по ходу обговорен­ня свої дум­ки і вра­жен­ня. 25 тисяч переглядів було зафіксо­вано у перші два дні у фейсбуку, втім ця циф­ра з кож­ним днем зро­с­тає. Ініціато­ром та організатором кон­ференції для вчи­телів ста­ла онлайн-платфор­ма з вив­чен­ня математики та роз­вит­ку кри­тич­ного мис­лен­ня Global Innovative Online School (GIOS).

Те­ма «математики в школі» назрівала в останні роки досить інтенсив­но. З одного боку – з усіх міжна­род­них олімпіад, кон­курсів тощо українська коман­да повер­талася з медалями й нагородами най­вищого гатун­ку. Торік в Ук­раїні було про­ведено навіть Євро­пейсь­ку математич­ну олімпіаду для дівчат (що сприй­малося як висока оцінка наших здо­бутків), і українська коман­да ста­ла перемож­ницею зма­гань! Зреш­тою, хіба не наші айтішни­ки – одні з кра­щих у світі? А на чому ж три­мається ІТ-галузь, як не на сильних молодих математиках?

А з дру­гого боку – у викла­данні при­род­ничих дис­циплін в останні роки назрівала (по суті, вже існу­вала) неаби­яка кри­за. Навіть у сто­лич­них шко­лах (не кажучи вже про периферійні) не вис­тачало учи­телів-математиків, якість знань випускників була слабкою, у випускних кла­сах вчи­телі й учні пра­цювали в основ­ному на одержан­ня при­стойних балів із ЗНО, а не для гли­боких знань. А тут іще й кре­а­тив­на ініціати­ва, яка виник­ла в керівних освітянсь­ких лавах – про те, що в непрофільних шко­лах не обов’яз­ково гли­боко вив­чати фізику-математику, навіщо викла­дати в школі окремі предмети при­род­ничого цик­лу, коли мож­на об’єдна­ти по кілька предметів разом, напри­клад, навча­тися за підручником «На­ука про при­роду», чи ще якось. Пред­ставники науко­вих установ і вишів поперед­жували, що такий підхід загро­жує загальним спа­дом в країні фізмат-знань, а отже у пер­спективі – затримкою у роз­вит­ку багатьох галузей і країни в цілому...

І грім-таки грянув. Як засвідчи­ли результати міжна­род­ного дослідження якості освіти PISA-2018, загальний рівень знань учнів серед­ньої шко­ли з точ­них наук – бажає бути кра­щим. Мінімально необхідно­го рівня математич­них знань не досягає більш як тре­тина старшокласників. Ви­с­тупаючи у панельній дис­кусії з при­воду ого­лошен­ня Ро­ку математики в українській школі, міністр освіти і науки Ганна Но­восад уточнила, що при цьо­му PISA не мала на меті спеціаль­но перевіряти знання з математики, це вий­ш­ло, так би мовити, паралельно. І рівень знань, який «про­явив­ся» під час тес­туван­ня, сто­сував­ся базових, але досить про­стих, еле­мен­тар­них речей, а саме: дробів і відсотків. 36% учнів не справилися з арифметич­ними діями, які, по суті, є базовим рівнем математич­ної ком­петентності. «Ре­зультати, які ми отримали в грудні, є над­зви­чай­но три­вож­ними для нас, як суспільства, яке хоче роз­виватися, хоче бути про­гре­сив­ним», — ска­зала Ганна Но­восад на кон­ференції.

Тривож­не воно ще й тому, що, як засвідчи­ло дослідження PISA, існує велика відмінність між знанням дітей, які живуть у великих містах, і тих, які живуть у сільській місце­вості. Ця різни­ця складає 2,5 роки. Тобто учням, які навча­ються у сільських шко­лах, тре­ба на два з половиною роки більше вчи­тися, аби досяг­ти таких же результатів, як у їхніх міських ровес­ників. «Це абсолют­но непри­пус­тима ситуація в суспільстві, яке хоче називатися справед­ливим і демокра­тич­ним»,— зазна­чила міністр.

У передос­танній день січня Президент Ук­раїни підпи­сав указ про ого­лошен­ня 2020-2021 навчаль­ного року Ро­ком математич­ної освіти в Ук­раїні. Це ста­лося в той самий день, коли про­водилася Всеукраїнська кон­ференція про впровад­жен­ня змішаного навчання математики в українських шко­лах.

Оскільки кон­ференцію організувала онлайн-платфор­ма з вивчення математики та роз­вит­ку кри­тич­ного мис­лен­ня, На­талія Ли­монова, засновниця GIOS, пояс­нила при­чину, чому вона та її колеги зацікавилися таким інстру­мен­том впливу на роз­виток освіти. У нинішньому швидкоп­лин­ному світі молодому спеціалісту доводиться не раз змінювати навики, про­фесії, постійно вчи­тися і перевча­тися, втілювати кре­а­тивні ідеї. Підго­тувати їх до таких змін має шко­ла. Учас­ників кон­ференції уже мож­на назва­ти агентами змін, новаторами, які самі впровад­жують і прагнуть набути нових знань і навичок. То­му GIOS про­водить кон­ференції, семінари, вебінари, аби якомога більшій кількості учи­телів дати мож­ливість нести нове у свої колек­тиви, у зміст і методику навчання. З цієї кон­ференції починається екс­перимент участі у модернізації освіти. Уже зараз в ньо­му беруть участь 88 шкіл, однак двері відкриті для всіх бажаючих, хто хоче впровад­жувати новітні методи в навчання.

Не­випад­ково кон­ференція від­бувалася в Технологічно­му ліцеї ЛІКО. Ди­рек­тор його Олена Ку­харевсь­ка роз­повіла, що відкрили такий навчаль­ний заклад, «тому що переконані: світ май­бут­ньо­го – це світ тех­нологій». Нинішні діти, які «уже народ­жуються з планшетом у руках», вимагають інших знань і іншо­го навчання. Що сто­сується математики, то уже з почат­кової шко­ли в ліцеї запро­вад­жено додат­кові години за про­гра­мою «Росток», діти діляться на підгрупи, оскільки не всі однаково швидко сприй­мають математичні знання, у пер­шому – дру­гому кла­сах є ще також урок з леготех­нологій. У середній школі у ліцеїстів — 5 годин математики на тиж­день, створюються динамічні гру­пи, аби вчи­тель міг пра­цювати «не на серед­ньо­го учня, а на того, який сидить перед ним». А завдяки платформі GIOS — запро­вад­жуються змішані тех­нології з допомогою ІТ-тех­нологій та інте­рак­тив­них ресурсів GIOS. Крім того, учні, які мають особливий нахил до математики, напраць­о­вують навич­ки у шкільних про­ект­них клу­бах та факультативах математики англійською. Відпо­відно й результати навчання високі: перші і при­зові місця на міжна­род­них та все­українських олімпіадах.

«Не мож­на обо­жнювати математику, зосеред­жену на ЗНО, коли учнів про­сто навча­ють стандартним алгорит­мам та схе­мам», — переконаний Богдан Рубльов – про­фесор факультету кібер­нетики КНУ імені Та­раса Шевчен­ко і головний тре­нер математич­ної збірної Ук­раїни на міжна­родні олімпіади, який актив­но співпрацює з GIOS. За­зви­чай, в математику закохуються через своїх учи­телів, через читан­ня кни­жок і роз­в’язан­ня нестандартних задач, головоломок, каже він. Го­ловне завдання вчи­теля – надихати учнів, відкривати «зірочок» у математиці. А як надих­нути самого вчи­теля? На­сам­перед морально, аби за додат­кову творчу нестандартну роботу він (вона) отримували підтрим­ку, нагороди, відзнаки, поїздки на все­українські чи міжна­родні заходи. Звичай­но, дуже важ­лива й матеріаль­на винагорода, достойна зар­пла­та. Але все-таки любов рухає світом – в даному випад­ку любов до математики.

Спільноту талановитих математиків, учнів та вчи­телів, небай­дужих до самоосвіти, навчання і загалом країни — «Контору Пі» — створив зі своїми колегами Дмит­ро Номіровсь­кий — док­тор фізико-математич­них наук, також викла­дач Шевчен­кового універ­ситету. На базі табору «Ар­тек» з допомогою небай­дужих спонсорів і за підтрим­ки GIOS спільнота про­водить освітні табори для вчи­телів математики, для талановитих юних математиків.

Але чому саме йдеть­ся про «змішане навчання» і що це таке? Про це роз­повіла Да­рина Ва­сильєва – старший науко­вий співробітник Інституту педагогіки НАПН Ук­раїни, методист онлайн-платфор­ми GIOS. Це освітній тренд, досить популяр­ний у світі, який поєднує у різних «про­порціях» тра­диційні методи навчання та онлайн-навчання, при якому самостійно здо­бувають знання з гад­жетів, інтернету. Прак­тика виробила певні моделі змішаного навчання, хоча головною осо­бою завжди є вчи­тель, який вміло корис­тується мож­ливос­тями і спрямовує роботу. Від­бувається індивідуаль­ний під­хід до кож­ного, інтенсифікація навчаль­ного про­цесу, вироб­лен­ня самостій­ності у шко­лярів з допомогою тих інстру­ментів, без яких уже не мис­лить сво­го жит­тя юне покоління. І вод­ночас – під час обговорен­ня й перевірки знань вироб­ляються навики кре­а­тив­ного мис­лен­ня, навчання, спільної командної роботи.

GIOS полег­шила роботу вчи­телю й учню в опа­нуванні нових тех­нологій — створила онлайн-про­гра­му для 5, 6, 7, 8 та 9 кла­сів. І це ще не все. Далі будуть про­гра­ми для 10 і 11 класів, блок олімпіадних задач, оче­вид­но, ще інші про­гра­ми. Контент складено згідно з українською навчаль­ною про­гра­мою. Вивчаються теми, уро­ки, є вхідне й вихідне тес­туван­ня, тео­ретичні та практичні бло­ки. В одному абзаці про все не роз­повісиш.

У ліцеї «Престиж» з платфор­мою GIOS пра­цюють з минулого року. Учителька математики На­таля Мініна роз­повіла, про те, як починала пра­цювати з про­гра­мою онлайн, це було цікаво, але мало зво­рот­ньо­го ефекту. Те­пер, з допомогою пакету «Клас», у вчи­теля з’явилася мож­ливість бачити результати роботи кож­ного учня і всього кла­су, оцінювати їх, давати завдання і бачити не тільки розв’язок, а й хід роботи над матеріалом.

Інте­рес до про­грам GIOS і в учасників кон­ференції в залі, і в тих, хто брав участь в роботі онлайн виявив­ся дуже великий. Про це свідчать і запитан­ня до доповідачів, і комен­тарі-онлайн, і побажан­ня, вис­лов­лені в них про неаби­яку зацікав­леність у нових тех­нологіях.

Пізніше, під час панельної дис­кусії з при­воду ого­лошен­ня Ро­ку математики в українській школі, засновниця GIOS На­талія Ли­монова та міністр освіти і науки Ганна Но­восад підпи­сали меморан­дум про співпрацю.

«Очевид­но, що Ро­ку недостатньо, аби випра­вити всі про­бле­ми з нашою математич­ною освітою, — ска­зала Ганна Но­восад. — Але ми можемо впровадити найбільш нагальні й потрібні нашим дітям та освітянам новації, а також закріпити дум­ку про те, що математика потрібна всім, бо вона – про наше щоден­не успішне і замож­не жит­тя в сучас­ному світі».

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+