Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Основа для процвітаючої науки – сильна школа 
 
 

Прем’єр-міністр Ук­раїни Олексій ГонЧа­рук
та міністр освіти і науки Ганна Но­восад
у київській СШ №234

Не­задов­го до завер­шен­ня дру­гої сесії пар­ламен­ту депутати ухвалили За­кон «Про повну загальну серед­ню освіту».

Ко­мен­туючи цю подію, міністр освіти і науки Ук­раїни Ганна Но­восад зазна­чила: « За­кон – це реальні інстру­мен­ти, які допоможуть втілити рефор­му. Але реаль­на шко­ла – це не стіни і не закони, а перш за все вчи­телі, батьки та учні. Я закли­каю всіх нас не зупинятися і разом пра­цювати над побудовою Но­вої української шко­ли – вона залежить від кож­ного із нас».

Но­вації закону торкнулися усіх сторін освітнього про­цесу. Уч­ням він гаран­тує рівний доступ до освіти. Зо­к­рема, зарахуван­ня дітей до почат­кової шко­ли — без жод­них кон­курсів, при цьо­му навчаль­ний заклад має бути територіаль­но доступним для дітей, незалеж­но від їхнього соціаль­ного ста­тусу чи місця народ­жен­ня. За­кон надає мож­ливість дітям з особливими освітніми потре­бами навча­тися в зви­чай­них шко­лах за власною освітньою траєкторією.

Кожний учень може з ура­хуван­ням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Це важ­ливо також для тих, хто поглиблено навчається поза шко­лою чи прагне навча­тись вдо­ма. Для цьо­го учень або його батьки мають звернутися із заявою до шко­ли. Далі створюватиметься індивідуаль­ний навчаль­ний план, який схвалюватиме пед­рада та затверд­жуватиме дирек­тор. Для підтвер­д­жен­ня знань такого учня, йому доведеться щороку про­ходити річне оцінюван­ня чи ДПА. Як­що ж учень навчається дома, йому потрібно підтвер­д­жувати знання двічі на рік.

До речі, як­що є необхідність, додат­кові індивідуальні та/або гру­пові кон­сультації для учнів оплачуватимуться за рахунок дер­жави.

На законодав­чому рівні встанов­люється пра­во учнів на об’єктивне, незалеж­не, недис­кримінаційне та доб­рочес­не оцінюван­ня результатів навчання, незалеж­но від виду та фор­ми здо­бут­тя ними освіти.

За­про­вад­жується пра­во кож­ного учня оби­рати кур­си та навчальні предмети (інте­г­ровані кур­си).

За­кон надає більше прав учнівсько­му самоврядуван­ню, зок­рема, учні можуть через своїх представників бра­ти участь у засідан­нях педагогічної ради з усіх питань, що сто­суються організації та реалізації освітнього про­цесу.

Що­до вив­чен­ня української мови у шко­лах, запро­вад­жено три моделі. (Ця стаття написана після кон­сультацій з представниками національ­них мен­шин та за результатами рекомен­дацій Ве­неціанської комісії). Для корінних народів Ук­раїни, най­пер­ше йдеть­ся про кримських татар, закла­дено навчання мовою корінно­го народу з 1 до 11 (12) кла­су поряд з ґрун­тов­ним вив­чен­ням української мови.

Для шкіл з навчанням мовою національ­них мен­шин, мови яких належать до мов ЄС, перед­бачено, що материнсь­кою мовою вод­ночас з вив­чен­ням дер­жав­ної мови, вони навча­тимуться у почат­ковій школі. У 5 класі не менш як 20% навчаль­ного часу викла­датиметься українською з посту­повим збільшен­ням цьо­го обсягу, аби в 9 класі не менш як 40% предметів вив­чалися українською, а в старшій школі — не менш як 60%.

Для представників нац­мен­шин, мова яких належить до тієї ж мов­ної сім’ї, що й українська, і які меш­кають переваж­но в середовищі рідної мови (російської, напри­клад), у почат­ковій школі предмети викла­датимуть мовою мен­шини вод­ночас із вив­чен­ням української, а з 5 кла­су не менш як 80% навчаль­ного часу читатиметься дер­жав­ною мовою.

Для вчи­телів перед­бачається «педагогічна автономія» – у створенні про­грам, роз­робці власної сис­теми оцінюван­ня та заохо­чен­ня учня.

До­кумент перед­бачає більше доплат для вчи­телів, зок­рема, від 10 до 20% від зар­пла­ти — за завідуван­ня ресур­сни­ми кімна­тами, кабінетами інформатики та спортив­ними залами. До­дат­ково встанов­лювати допла­ту змо­же й засновник закла­ду. А загалом, нинішнього року МОН пла­нує ком­плекс­ну рефор­му заробітної пла­ти, і вона частково перед­бачатиме вне­сен­ня над­бавок до окладу.

У пер­ший рік роботи молодий вчи­тель про­ходитиме педагогічну інтернатуру. У ньо­го чи неї буде наставник зі старших колег. І за це «куратор» отримуватиме 20% над­бав­ки. За­кон гаран­тує підви­щен­ня кваліфікації вчи­теля та перед­бачає співфінан­суван­ня для цьо­го з дер­жав­ного та місце­вих бюд­жетів.

Бать­ки можуть супро­вод­жувати дитину з особливими освітніми потре­бами під час навчання, закон надає гарантії захис­ту учнів від булінгу. Він перед­бачає обов’яз­кове навчання вчи­телів основ домедич­ної допомоги.

Бать­ки мають пра­во ініціювати про­веден­ня позапла­нового інституційно­го аудиту закла­ду освіти. Пе­ревірка має бути спрямована передусім на підтрим­ку та захист шко­ли і всіх учасників освітнього про­цесу. Як­що батьки бачать про­бле­ми у роботі закла­ду, інституційний аудит змо­же роз­ста­вити крапки над «і» та допомог­ти знайти оптимальний вихід із ситуації.

Для освітніх управлінців закон створює мож­ливість підси­лити шко­ли педагогами не лише з педагогічною вищою освітою. Нові підхо­ди будуть засто­совані й до при­зна­чен­ня дирек­торів шкіл. Згідно з За­коном «Про освіту», дирек­тор може зай­мати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. За­кон встанов­лює, що колек­тив шко­ли та батьки матимуть дорад­чу роль під час виборів, але сам кон­курс про­водитиме незалеж­на комісія. Та­кож обов’яз­ковою є відео­т­ран­с­ляція та відеофіксація вибору. За­кон перед­бачає, що в межах кон­кур­су дирек­тор обов’яз­ково повинен предста­вити стратегіч­ний план роз­вит­ку закла­ду.

Водночас, до 1 лип­ня нинішнього року дирек­тори шкіл, які перебувають на без­строкових тру­дових уго­дах, мають бути переведені на строкові тру­дові уго­ди на 6 років (на 1 рік – для дирек­торів, які отримують пенсію за віком) з наступною мож­ливістю бра­ти участь у кон­курсі.

Но­воприйнятий За­кон перед­бачає більше мож­ливос­тей для шкіл у викорис­танні власних коштів. Зо­к­рема, вони можуть бути спрямовані на фор­муван­ня струк­тури закла­ду та штатного роз­пису; встанов­лен­ня доплат, над­бавок, випла­ти матеріаль­ної допомоги, премій, інших видів сти­мулюван­ня та відзначен­ня працівників; оплату поточ­них ремонтних робіт приміщень і спо­руд закладів загальної серед­ньої освіти; оплату підви­щен­ня кваліфікації пед­працівників; укладен­ня цивільно-пра­вових угод для забез­печен­ня діяльності закла­ду.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+