Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Ан­тарк­ти­да – магніт, який при­тя­гує мо­лодь в на­уку 
 
 

Фото з найпопулярнішим експонатом

12 унікальних світлин про Ан­тарктиду та українських поляр­ників, 3D фотозона, дво­мет­ровий суб­антарктич­ний пінгвін та полярні артефак­ти — МОН та На­ціональ­ний антарктич­ний науко­вий центр вла­ш­тували пер­шу мас­штабну вис­тав­ку «Ук­раїна в Ан­тарктиді: до 200-річчя відкрит­тя кон­тинен­ту». Ви­с­тав­ку було роз­гор­нуто у міжна­род­ному аеропор­ту «Бо­риспіль».

Білий кон­тинент через фотооб’єктив

Міністр освіти і науки Ганна Но­восад, яка взяла участь у від­критті цієї вис­тав­ки, заявила, що основ­на її ідея — показати роботу наших науковців в Ан­тарктиді, і, таким чином, мотивувати молодь до власної дослід­ницької кар’єри.

«Мені здається, що саме Ан­тарктида — такий далекий і ще до кінця не звіданий світ — може ста­ти тим величез­ним маг­нітом, який покли­че оби­рати саме науко­ву кар’єру», — зазна­чила міністерка під час відкрит­тя вис­тав­ки.

Більшість світлин на вис­тавці зроблені саме тими поляр­никами, які зараз зимують на українській антарктичній станції «Академік Вернадсь­кий». Зо­к­рема, керівни­ком екс­педиції Ігорем Ди­ким та дослідни­цею-біоло­гом Ок­саною Са­вен­ко.

«Це дуже доб­ре, що Інтернет-зв’язок з нашою станцією став настільки швидким, що тепер можемо отримувати від наших поляр­ників багато нової інформації в режимі онлайн. У попередні роки ці фото ми чекали б на дис­ку чи на флешці... І хоча ця вис­тав­ка при­свячена 200-річчю від часу відкрит­тя Ан­тарктиди, вона — не про минуле, а про май­бутнє українських дослід­жень», — запев­нив очільник Національ­ного антарктич­ного науко­вого цен­т­ру МОН Євген Ди­кий.

На відкритті вис­тав­ки побували також учні бориспільських шкіл, для яких її організатори про­вели антарктич­ну вікто­рину. У шко­лярів запитували, напри­клад, чому білі вед­меді не їдять пінгвінів? Або чому там немає комах, які літають? За пра­вильні відповіді учні отримали від Ганни Но­восад іграшкових пінгвінів. А ще — солодкі подарун­ки від НАНЦ та аеропор­ту «Бо­риспіль».

Враховуючи інте­рес до екс­позиції, її пла­нують розміщувати в різних локаціях впродовж усь­о­го року.

За­про­си поляр­ника до себе

Інте­рес до Ан­тарктиди, справ­ді, не минає ні у дітей, ні у дорос­лих. Да­лекий кри­жаний кон­тинент, про який, завдяки цілорічній вахті наших дослід­ників, ми дізнаємось все більше, з кож­ним роком стає наче ближчим до Ук­раїни. Ми завдячуємо цим насам­перед нашим дослід­никам, які, по суті, є не тільки великими тру­дарями, а й великими роман­тиками, роз­піз­наючи кра­су жит­тя навіть там, де більшість року май­же все вкрито білим кольо­ром. І як ті, хто залюб­лений у свою роботу й місце, де вона відбу­вається, вони щед­ро діляться своїм захва­том і своєю любов’ю.

Ось уже дру­гий рік поспіль Національ­ний антарктич­ний науко­вий центр та Міністерство освіти і науки про­водять серед шкіл по всій Ук­раїні кон­курс «За­про­си поляр­ника до себе» – торік бажаючі зустрітися зі справжніми дослідни­ками Ан­тарктиди, повинні були пояс­нити в своєму запро­шенні, навіщо їм потрібна така зустріч?

На цей раз учнів про­сили написати, як вони уяв­ляють один день жит­тя поляр­ника? І тре­ба ска­зати, що кон­кур­сан­ти підійшли до відповіді на це запитан­ня дуже навіть кре­а­тив­но. Хтось із авторів роз­повідав про жит­тя українських поляр­ників очи­ма пінгвіна, інші показували цей день у коміксах чи на кон­струк­торі Lego, відправ­ляли в Ан­тарктиду щедрівку на кометі, додавали в раціон науковців ромаш­ку з Карпат, кот­лети по-київськи та сало з час­ником, при­пус­кали, що зимівни­ки вирізають з кри­ги кущі та дерева, щоб не сумувати за рос­линами, тощо.

За­галом на кон­курс надійшло понад 60 листів. Найкращі з них оби­рали самі поляр­ники, зок­рема, учасники 24-ї екс­педиції, що наразі перебувають на станції «Академік Вернадсь­кий».

«У лис­тах нас вра­зила дитяча без­посередність і вод­ночас обіз­наність та захоп­леність про­фесією поляр­ника. Цікаво, що робота в Ан­тарктиді сприй­мається ними май­же як дослід­жен­ня на іншій пла­неті», – ска­зав керівник екс­педиції Ігор Ди­кий.

На днях було підби­то підсумки кон­кур­су, перемож­цями ста­ли 27 шкіл в різних куточ­ках Ук­раїни. І тепер вони чекають, коли до них завітають учасники українських антарктич­них екс­педицій, які роз­кажуть про реаль­не жит­тя та роботу на станції «Академік Вернадсь­кий», покажуть фото та відео з зимівки, а також при­везуть подарун­ки.

Ан­тарктичні біоми очи­ма наших дослідників

Од­нак головне завдання зимівників і членів сезон­ної екс­педиції – дослідження шос­того кон­тинен­ту. І роб­лять вони це на високому – світовому рівні. У червні нинішнього року, напри­клад, вий­де дру­ком «Ен­цик­лопедія світових біомів»: 3-том­ник на 2600 сторінок, де зібра­на інформація про всі еко­сис­теми най­вищого ран­гу — біоми — на пла­неті Земля. Ук­раїнські дослідни­ки-біоло­ги Іван Парнікоза та Ірина Ко­зерецька, вчені Національ­ного антарктич­ного науко­вого цен­т­ру МОН, ста­ли авторами одного з розділів цієї Ен­цик­лопедії. У ньо­му вони роз­повіли про суходільні еко­сис­теми Ан­тарктиди.

Біоми – це еко­сис­теми най­вищого ран­гу, які представляють собою одночас­но і цілий клас ландшафтів, і цілий ста­лий набір функціональ­них зв’язків між тва­ринами та рос­линами (хоч види, які їх складають, можуть бути дуже різни­ми). Прикла­дами біомів є, зок­рема, тро­пічний ліс, тай­га, тун­д­ра або коралові рифи.

«Розділ про кож­ний з біомів писали найбільш знані фахівці, чиї дослідження є незапереч­но авторитет­ними. Ми пишаємося, що з усієї світової науко­вої спільноти саме вче­ним НАНЦ видавці довірили опис Ан­тарктич­них суходільних біомів. Са­ме їхня стаття надалі буде пер­шодже­релом інформації, з якого починатимуть свої пошуки полярні еко­логи з будь-якої країни. І це є най­кра­щим виз­нан­ням того, що наша наука не «пасе задніх», а на рівних бере участь у гло­бальному про­цесі пізнання при­роди нашої пла­нети», – поділив­ся очільник На­ціо­нального антарктич­ного науко­вого цен­т­ру МОН Євген Ди­кий.

Зі статтею Івани Парнікози та Ірини Ко­зерецької «Ан­тарктичні наземні біоми: найбідніші, най­екс­т­ремальніші та най­чут­ливіші на Планеті» знайо­митимуться вчені всього світу. «Ен­цик­лопедію світових біомів» підго­тувало всесвітньо відоме науко­ве видав­ництво «Elsevier».

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+