Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Наука в університетах має зробити країну сильнішою та успішнішою 
 
 

До проректорів звернувся Юрій ПОЛЮХОВИЧ

На­прикінці минулого року звітувала про свою діяльність пре­зидія Ра­ди про­рек­торів з науко­вої роботи закладів вищої освіти та дирек­торів науко­вих установ МОН. Подія досить-таки тра­диційна, за підсумками роботи на фініші року — відбу­вається постійно. Але нинішній рік має свої особливості. Ми­нулого – відбу­лося велике перефор­матуван­ня вла­ди в країні, вибори Президен­та, пар­ламен­ту, початок діяльності нового уряду і нової коман­ди в Міністерстві освіти і науки.

До того ж, нинішнє засідан­ня Ра­ди про­рек­торів було не тільки звітним, але й вибор­ним. Ба­гаторічний очільник її — донедав­на про­рек­тор НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорсь­кого» ака­демік НАН Ук­раїни, заслу­жений діяч науки і техніки, неодноразовий лау­реат Держав­них премій в галузі науки і техніки Ми­хай­ло Ільчен­ко – передавав свої повно­важен­ня наступнику, якого належало обрати на засіданні.

Важливий діалог

«Хоч Ра­да про­рек­торів є дорад­чим органом, однак для нас це один зі стратегічних партнерів, зок­рема, щодо роз­вит­ку науки в універ­ситетах. Це той май­дан­чик, через який ми отримуємо важ­ливий зво­ротній зв’язок сто­сов­но реформ, нових рішень, які впровад­жує міністерство. Так само через Ра­ду ми маємо актуаль­ну інформацію про про­бле­ми, які сьо­годні є в універ­ситетській науці чи науці загалом, та змістовні про­позиції для їхнього розв’язан­ня», — ска­зав, вис­тупаючи на зібранні, пер­ший заступник міністра освіти і науки Юрій По­люхович.

Він підкрес­лив, що за три з половиною місяці від часу зміни уряду чимало зроблено, багато роботи й попереду, і ніхто не складає руки. Од­нак не все задумане може бути здійснено у році 2020, для цьо­го — не вис­тачає фінансів. Зо­к­рема, «постраж­дають» Цент­ри колек­тив­ного корис­туван­ня облад­нан­ням, чимало з яких не змо­жуть запра­цювати у цьо­му році. Тож, як виходити з такої ситуації?

Юрій По­люхович роз­повів, що за пару днів до засідан­ня Ра­ди про­рек­торів відбу­лося ініційоване ним засідан­ня гру­пи заступників міністрів з освіти і науки в міністерствах еко­номіки і сільського гос­подар­ства та циф­рової транс­фор­мації. Йшло­ся про інно­вації, а також про комерціалізацію науко­вих про­дуктів. Ад­же багато роз­робок, які мають «цікавий і потрібний сенс, лягають у вигляді звітів у шафах і не при­носять реаль­ної користі дер­жаві і людям». Ко­мерціалізація науко­вих про­дуктів – велика й сис­тем­на про­бле­ма. То­му на це зібрання були запро­шені також представники великих ком­паній з наукоємним вироб­ництвом, сучасни­ми тех­нологіями, а також про­рек­тори з науки деяких вишів. Відбу­лася почат­кова стадія діало­гу: вла­да – універ­ситети — бізнес – вен­чурні фон­ди тощо. На­ступні зібрання відбу­дуться вже 2020-го року. Та­ка співпраця повин­на дати корис­ний для всіх результат.

Ключові напрями та цілі

Те­ми інно­вацій, узгод­жених дій, спільної мети і спільних результатів об’єдна­ли звітну доповідь голови Ра­ди про­рек­торів Ми­хай­ла Ільчен­ка. Во­на мала назву: «На­ука в універ­ситетах має зро­бити країну сильнішою та успішнішою». Звітний період при­пав на складні роки в історії країни, які вод­ночас були роками про­дук­тив­них змін в науці й освіті. Члени пре­зидії Ра­ди про­рек­торів бра­ли актив­ну участь у підго­товці та впровад­женні За­кону «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність», ухваленого 2015 року. До­лучалися до запус­ку кон­кур­су науко­вих проєктів для молодих вче­них, створен­ня нової про­цедури ате­с­тації науко­вих установ та вишів, роз­вит­ку обо­рон­них тех­нологій та міжна­род­ної співпраці. За їхньої актив­ної участі було напраць­о­вано нор­мативні докумен­ти, на основі яких створювалася Національ­на рада з питань науки та тех­нологій, фор­мував­ся такий інстру­мент реалізації дер­жав­ної політики у сфері науки як Націо­нальний фонд досліджень Ук­раїни. Во­ни вис­тупали як екс­пер­ти під час підго­тов­ки та обговорен­ня великої низ­ки законів, підза­кон­них актів чи нор­матив­них документів. (Са­ме цю, екс­пертну роль відзначали у своїх вис­тупах представники міністерства освіти і науки, підкрес­люючи, що фаховість екс­пер­тиз забез­печувала високу якість документів).

«Сьогодні уряд сформував своє бачен­ня цілей роз­вит­ку Ук­раїни, — ска­зав Ми­хай­ло Ільчен­ко. — Ціль 1.5 сто­сується сфе­ри науки і освіти. Її назва­но: «Ук­раїнські вчені мають належні умо­ви для досліджень та інте­г­ровані у світовий науко­вий простір». Це ще не реальність, це мета, якої маємо досяг­нути».

Ключовими напрямами дер­жав­ної політики в сис­темі досліджень та інно­вацій мають бути: «наздо­ганяючий роз­виток людсь­кого капіталу в науці, включаючи освітні аспек­ти під­готов­ки фахівців; підтрим­ка вче­них і створен­ня їм необхід­них умов для досліджень, включаючи доступ до закор­дон­ної дослідниць­кої інфрас­т­рук­тури та ресурсів; а також — цільо­ве залучен­ня і утриман­ня молоді в науці».

А показ­никами ефектив­ності науковців вва­жатимуться кількість публікацій та цитувань у жур­налах, які індексуються про­відни­ми міжна­род­ними науко­мет­рич­ними базами даних; збільшен­ня частки грантового фінан­суван­ня; зро­с­тан­ня питомої ваги видатків на фінан­суван­ня науко­вих проєктів, грантових та сти­пендіаль­них про­грам для молодих уче­них; поширен­ня інно­вацій в бізнесі (йдеть­ся про поєднання при­кладної науки з потре­бами інно­ваційно орієнто­ваного бізне­су, створен­ня умов для взаємовигідної співпраці науковців і бізне­су). І активізація «поміт­ності» Ук­раїни на міжна­родній арені. Ре­зультати досліджень і практич­них роз­робок україн­ських уче­них мають від­повідати світовому рівню і бути затре­буваними в інших країнах.

Ге­роїчні кро­ки у непро­стих умо­вах

До­сяг­нен­ня універ­ситетсь­кої науки у співпраці з бізне­сом Ми­хай­ло Ільчен­ко про­демон­стрував на при­кладі НТУУ «Ки­ївський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорсь­кого». Чо­тири роки тому почалася робота по створен­ню безпілот­ного авіа­ційно­го ком­плексу. «Не­величкі кош­ти були від дер­жави, — каже доповідач, — але у співпраці з бізне­сом, який профінан­сував створен­ня про­тотипів, з ВАТ «Ме­ридіан» ім. С.П.Ко­рольо­ва апа­рат не тільки виготовили, він пройшов понад два десят­ки випро­бувань, і в червні 2019 року наказом Міністра обо­рони Ук­раїни безпілот­ник було взято на озб­роєння ЗСУ». Те­пер не тільки Міноборони, але й Держав­на при­кор­дон­на служба викорис­товує десят­ки таких ком­плексів. «Це героїчний шлях у наших непро­стих умо­вах», — додав про­мовець.

Універ­ситети мають потуж­ний потенціал науки, і це про­демон­стровано, зок­рема, під час виставки «Зброя і без­пека — 2019». «Країну змо­жуть захис­тити тільки наші новітні тех­нології, а не щось інше», — зазна­чив Ми­хай­ло Ільчен­ко. Він підкрес­лив, що чудову динаміку демон­струють і кон­кур­си для молодих уче­них – у 8 разів збільшилося фінан­суван­ня про­єктів. І як­що починалося з невеликої кількості про­єктів і мізер­них сум, то 2020 року МОН профінан­сує май­же 200 проєктів молодих уче­них на100 млн. гри­вень.

Найбільш успішний досвід щодо нового типу взаємодії науки і бізне­су для інно­ваційно­го вироб­ництва напраць­о­вано в Київській політехніці. Досвід інно­ваційної еко­сис­теми «Сікорскі Че­лендж», роз­г­лянуто у профільному комітеті ВР і схвалено для подальшого викорис­тан­ня. Йо­го роз­пов­сюд­жено на десят­ки універ­ситетів країни.

«Ви­корис­товуючи досвід спів­праці з бізне­сом у КПІ, нам вда­лося створити два наносупут­ники і обидва вивес­ти в кос­мос, про­дов­жує доповідач. – Перший, хоч і «про­ба пера», але вже п’ять років пра­цює в кос­мосі. 20 ана­логічних апа­ратів інших роз­роб­ників переста­ли пра­цювати через рік». «Другий про­єкт – міжна­род­ний, май­же 70 універ­ситетів, куди було запро­шено й КПІ. Це апа­рат «Політан-2», запущений на орбіту в групі з 36 інших апа­ратів. На Міжна­родній космічній станції кос­монав­ти вис­тавили їх на «точ­ки орбіти»: йшлося про дослідження кос­мосу на висотах 90—200 км. Уп­родовж трьох місяців про­гра­ма була успішно виконана. Без допомоги бізне­су мріяти про такий про­єкт у наших умо­вах було б нереаль­но».

Інно­ваційні про­єк­ти створюються в багатьох універ­ситетах Ук­раїни. Цьому сприяє зро­с­тан­ня кількості науко­вих парків, нині їх понад 20 у різних вишах, на їхній основі фор­муються інно­ваційні еко­сис­теми, в яких бізнес-партнери фінан­сово під­три­мують стартапи і доводять їх до вироб­ництва.

Ство­рено (через недостатнє фінан­суван­ня, деякі – більше на папері), 21 Центр колек­тив­ного корис­туван­ня науко­вим облад­нан­ням. Майже 400 універ­ситетів і науко­вих установ одержали без­платний доступ до науко­мет­рич­них баз Scopus і Web of Science, що дає змо­гу кро­кувати «в ногу» з науко­вим світом.

За­галом, за ініціати­ви Ра­ди про­рек­торів, вий­ш­ло два томи інформаційно­го збірни­ка про май­же 500 інно­ваційних роз­робок універ­ситетів Ук­раїни, і це сприяє налагод­жен­ню кон­тактів науковців ЗВО з бізне­сом. Важливо, що напрями цих роз­робок відповідають тим напрямам і галузям, які фор­мують сьо­годні бюд­жет.

Го­ризон­ти співпраці

«Помітності» Ук­раїни на науковій мапі світу сприяє участь універ­ситетів у міжна­род­них проєктах, зок­рема, за про­гра­мою ЄС «Го­ризонт 2020». Найбільшого успіху тут досяг Націо­нальний універ­ситет «Львівська політехніка», який став головною організацією у виконанні проєкту вартістю 1,7 млн. євро, роз­рахованого на чотири роки. Крім львів’ян до ньо­го долучено ще вісім універ­ситетів та інно­ваційних фірм із Німеч­чини, Франції, Польщі та Ук­раїни. Аналогічні досяг­нен­ня мають і вчені Національ­ного аерокос­мічно­го універ­ситету імені М.Є.Жу­ковсь­кого «Харківський авіаційний інститут».

Майже половину проєктів науко­вої ради НАТО «На­ука заради миру і без­пеки» виконують учені універ­ситетів. Во­ни є співкерівни­ками в 25 науко­вих проєктах НАТО, зай­маючись роз­мінуван­ням, телемедициною, про­тидією терориз­му.

Нині МОН пра­цює над На­ціональ­ною дорож­ньою кар­тою дослідниць­ких інфрас­т­рук­тур — для цьо­го ЄС надав Ук­раїні 7 млн. євро в межах про­гра­ми «Го­ризонт 2020». І участь Ра­ди про­рек­торів у цьо­му про­цесі важ­лива.

Сфор­мувати стратегію

Президія Ра­ди напра­цювала про­позиції щодо пла­ну дій у 2020 році, їх виголосив заступник голови Ра­ди Анатолій Чорноус. Зо­к­рема, запро­поновано про­аналізувати результати дер­жав­ної ате­с­тації вишів (коли її буде про­ведено). Од­нак уже зараз, підкрес­лив про­мовець, доцільно обговорити про­єк­ти нор­матив­них документів, за якими відбу­ватиметься кон­курс в Національ­ному фонді дослід­жень. Річ у тім, що за законом «Про науко­ву та науко­во-тех­нічну діяльність» універ­ситети можуть бра­ти в ньо­му участь, як­що вони включені до реєстру науко­вих установ, однак для цьо­го мають пройти ате­с­тацію, яку при­зупинено. Тож, виходить, пер­ший кон­курс буде без них? То­му Ра­да про­рек­торів про­понує сформувати про­позиції та обговорити про­єк­ти нор­матив­них документів щодо про­веден­ня кон­курсів НФД, аби захис­тити пра­ва універ­ситетів.

Турбують членів Ра­ди також ого­лошені наміри змінити про­веден­ня кон­курсів держбюд­жет­них науко­во-дослідних робіт. П’ять років тому, коли умо­ви його тільки фор­мувалися, чле­ни пре­зидії взяли участь у роз­робці нор­матив­них актів, що дало змо­гу поста­вити універ­ситети в рівні умо­ви з інши­ми науко­вими установами. «Очевид­но, цей кон­курс має недоліки,— зазна­чив Анатолій Чорноус,— але це єдиний кон­курс в Ук­раїні, який про­ходить за чітки­ми, про­зорими кри­теріями, ми хотіли б його збе­рег­ти і мати гарантію, що він відбу­ватиметься за «дотри­ман­ням доб­рих манер та етичних принципів».

(Ге­неральний дирек­тор дирек­торату науки МОН Дмит­ро Че­бер­кус, вис­тупаючи на засіданні, запев­нив, що кон­курс неодмінно буде збе­режено, хоча його чекають «зміна акцентів й уточнен­ня пра­вил»).

За­про­поновано також роз­глянути положен­ня про діяльність Центрів колек­тив­ного корис­туван­ня облад­нан­ням (про­мовець вис­ловив сподіван­ня, що вони таки будуть фінан­суватися цьо­го року). Ме­ханізми взаємодії сторін у документі мають бути чітко про­писані.

Є намір повер­нутися до положен­ня про наукові шко­ли в універ­ситетах.

Ще — пре­зидія бра­тиме участь в імплемен­тації законів про вищу освіту та науко­во-технічну діяльність та залучатиме до актив­ної роботи більше про­рек­торів.

Члени Ра­ди закли­кали органи вла­ди звернути ува­гу на необхідність зни­жен­ня фіскаль­ного зарегулюван­ня науко­вої діяльності (йдеть­ся про тен­дери, між­народні гранти, подат­кове наван­тажен­ня, роз­мит­нен­ня науко­вого облад­нан­ня). Пе­ред­бачається також роз­робити фінан­сово-подат­кові механізми сти­мулюван­ня бізне­су, який долучатиметься до інно­ваційних роз­робок.

Ок­ремі про­позиції зву­чали й у вис­тупах. На­при­клад, член пре­зидії Андрій Марчен­ко запро­понував колегам у фінан­суванні науки «сформувати стратегію переходу від сьо­годнішніх 0,22—0,25% від ВВП країни до 1,7%, як це записано в За­коні «Про науку і науко­во-технічну діяльність», адже зарубіжні дослідження ствер­д­жують: як­що на науку виділяється мен­ше одного відсотка, з нею відбу­вається дегра­дація. А хотілося б при­ско­реного роз­вит­ку.

Найб­лижчі пер­спективи

Про них чле­нам Ра­ди про­рек­торів роз­повіли два генеральних дирек­тори — дирек­торату науки Дмит­ро Че­бер­кус та дирек­торату інно­вацій та транс­феру тех­нологій Дар’я Чайка.

Дмит­ро Че­бер­кус пре­зен­тував розділ Програ­ми дій уряду, що сто­сується науки. Ме­та його – аби українські вчені мали належні умо­ви для досліджень та були інте­г­ровані у світовий науко­вий простір. Се­ред переліку озвученого хотілося б вио­кре­мити те, що найбільше впа­ло в око. Про наші сподіван­ня на міжна­род­ну інте­г­рацію («адже навіть потужні країни не мають достатньо коштів, щоб інве­с­тувати у великі дослідницькі інфрас­т­рук­тури, тому створюють міждержавні кон­сорціуми». І наше завдання – віднайти напрями, де ми найбільш ефективні).

Про те, що буде здійснено нові підхо­ди до оплати праці науковця: «У нас амбіційна мета – переглянути умо­ви оплати праці, рівень має бути суттєво піднятий. Ключовий принцип: відсутність дис­кримінації за відомчою ознакою».

Про те, що матеріаль­но-тех­нічна база дослідної інфрас­т­рук­тури роз­виватиметься за принципом відкритості. Бу­де вироб­лено кон­цепцію дер­жав­ної політики, орієнто­ваної на націо­нальну дорож­ню кар­ту дослід­ницьких інфрас­т­рук­тур. За­лучатиметься більше інозем­них екс­пертів. Бу­де ухвалено закон про екс­пер­тизу, де перед­бачено від­повідальність екс­пертів.

Про дотри­ман­ня ака­демічної доб­рочес­ності. Уже в перші тижні 2020-го запус­титься пер­ша чер­га Національ­ного репозитарію. На­ступний крок – створен­ня національ­ної науко­во-інформаційної сис­теми.

У про­грамі активізації інно­ваційної діяльності закладів вищої освіти, з якою ознай­о­мила Дар’я Чайка, перед­бачено зміни в законодавстві, які роз­ширять мож­ливості універ­ситетів. Зо­кре­ма, дадуть змо­гу одержувати дивіден­ди і викорис­товувати їх у власній діяльності.(Проект змін до Бюд­жет­ного кодек­су напраць­о­вано і буде оприлюд­нено для обговорен­ня).

Ще серед нового: незабаром універ­ситети змо­жуть самостійно створювати наукові пар­ки, достатньо буде лише поінформувати про це МОН. Міністерство пла­нує низ­ку сти­мулів для цьо­го. Те ж сто­сується створен­ня мережі стартап-шко­ла — акселератор — інку­батор на базі вишів та науко­вих установ. Планується утворити також кілька універ­ситетсь­ких центрів транс­феру тех­нологій, ефектив­но захищати пра­ва інте­лек­туаль­ної власності, підви­щуватиметься винагорода авторам тех­нологій.

…У вис­тупах колег про­зву­чала гли­бока вдячність Ми­хай­лу Ільчен­ку за багаторічну і плідну роботу. Го­ловою Ра­ди обрано Вікто­ра Мартинюка, про­рек­тора з науко­вої роботи КНУ імені Та­раса Шевчен­ка.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+