Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Для сталої ядерної енергетики України 
 
 

Чергове засідан­ня Президії НАН Ук­раїни відбу­лося під головуван­ням пре­зиден­та НАН Ук­раїни ака­деміка Бо­риса Па­тона.

Із доповіддю «Дослідження і роз­роб­ки в галузі радіаційно­го матеріалознав­ства для забез­печен­ня ста­лої ядер­ної енергетики Ук­раїни» вис­тупив дирек­тор Інституту фізики твердого тіла, матеріалознав­ства та тех­нологій ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» член-корес­пон­дент НАН Ук­раїни Віктор Воєводін.

Він відзначив важ­ливість та ефективність досліджень фахівців НАН Ук­раїни, спрямованих на потре­би ядер­но-енергетич­ного ком­плексу Ук­раїни, а також вагомі результати спів­робітництва установ НАН Ук­раїни з ДП «НАЕК «Енер­гоа­том».

Найваж­ливішою особливіс­тю кон­струкційних і паливних матеріалів, які забез­печують без­печ­ну й еко­номічну роботу атомних станцій, є те, що вони пра­цюють у спе­цифічних і склад­них умо­вах, що вик­ликає радіаційне роз­пухан­ня, окрих­чен­ня, при­ско­рює руйнівні про­цеси, зменшує опірність корозії.

Фахівці ННЦ «ХФТІ» роз­робили ефективні методи оцінюван­ня і про­дов­жен­ня ресур­су об’єктів атомної енергетики. За­вдяки їхнім дослід­жен­ням три­ває експлуа­тація головних цир­куляційних тру­бопро­водів 1-го та 2-го енергоб­локів Пів­ден­ноукраїнської АЕС після 200 тисяч годин експлуа­тації. Учені НАН Ук­раїни побудували емпірич­ну функцію для роз­рахун­ку роз­пухан­ня сталі вигород­ки реакторів у широкому інтервалі доз, тем­ператур опромінен­ня та швидкос­тей створен­ня зміщень, що доз­волило зро­бити про­гноз пра­цез­дат­ності реактора при три­валих строках екс­плу­а­тації (30—60 років).

Однією з актуаль­них про­блем є також збільшен­ня тех­нічно­го ресур­су роботи ядер­ного палива. Перспектив­ним напрямом вирішен­ня цієї про­бле­ми є засто­суван­ня сплаву на основі магнієтермічно­го цир­конію з метою подальшого вироб­ництва цир­конієвих виробів для засто­суван­ня в активній зоні атомних реакторів.

Після аварії на АЕС «Фу­кушіма» актив­но роз­вивається новий напрям досліджень – створен­ня ядер­ного палива, стійко­го до аварійних умов. Ос­новні вироб­ники ядер­ного палива в світі (Westinghouse, Areva) вже почали реалізацію про­гра­ми зі створен­ня для лег­ковод­них реакторів стійких до аварійних умов палив­них обо­лонок. Фахів­ці ННЦ «ХФТІ» роз­робили тех­нологічні про­цеси та про­вели ком­плексні дослідження захис­них вла­с­тивос­тей низ­ки металічних і металокерамічних покриттів на цир­конієвих сплавах.

Пе­рехід до нових типів реакторів, що пра­цюватимуть у дуже жор­стких радіаційних умо­вах (реакторів чет­вер­того покоління), вимагає створен­ня принципово нових радіаційно толерантних матеріалів. Учені НАН Ук­раїни роз­робили новітні матеріали, толерантні до високого рівня радіації, радіа­ційне роз­пухан­ня яких у 5 разів мен­ше, ніж базової сталі.

Ще одним новим кла­сом пер­спектив­них матеріалів, створених в Академії, є високоент­ропійні сплави (ВЕСи), які мають дуже високу пла­с­тичність і в’язкість руй­нуван­ня при відносно низькій гра­ниці плинності. Розроб­лено метод поліпшення міцності таких ВЕСів шляхом легуван­ня їх вуг­лецем, унаслідок чого гра­ниця плинності «кла­сич­ного» ВЕСу зро­с­тає вдвічі, гра­ниця міцності – в 1,5 рази при збе­реженні високої пла­с­тич­ності.

На­уковці НАН Ук­раїни при­діляють велику ува­гу також розв’язан­ню про­бле­ми без­печ­ного повод­жен­ня з відпрацьо­ваним ядер­ним паливом і радіоак­тив­ними відхо­дами (РАВ).

Од­нак у галузі матеріалознав­чого забез­печен­ня ядер­ної енергетики все ще є певні про­бле­ми. Так, українське під­приємство з вироб­ництва цир­конію кілька років перебуває в санації, що при­зве­ло до зупинен­ня вироб­ництва цир­конію в дер­жаві. Не­зва­жаючи на те, що до 2030 року закінчить­ся ресурс експлуа­тації більшості вітчизняних атомних енергоб­локів, досі відсутня стратегія роз­вит­ку ядер­но-енергетич­ного ком­плексу Ук­раїни, що мала б на дер­жав­ному рівні чітко окрес­лити основні напрями роз­вит­ку галузі. Ма­теріало­знавчі та тех­нологічні дослід­жен­ня, спрямовані на обґрун­туван­ня створен­ня вироб­ниц­тва ядер­ного палива для реакторів ВВЕР із вітчизняної сировини, про­дов­жен­ня ресур­су об’єктів атомної енергетики, створен­ня й удо­с­конален­ня кон­струк­цій­них реактор­них матеріалів, виконуються тільки в рам­ках цільо­вих про­грам науко­вих дослід­жень НАН Ук­раїни По­тре­бує посилен­ня вза­ємодія установ НАН Ук­раїни з ДП «НАЕК «Енер­гоа­том», а також координація досліджень у галузі матеріалознав­чого забез­печен­ня ядер­ної енергетики в установах НАН Ук­раїни та закла­дах вищої освіти, активізація міжна­род­ного співробітництва. Крім того, необхідно вдо­с­коналити матеріаль­но-технічну базу сис­теми підго­тов­ки й перепідго­тов­ки високок­валіфікованих фахів­ців і науковців, які забез­печують вирішен­ня про­блем експлуа­тації та пер­спектив­ного роз­вит­ку ядер­но-енергетич­ного ком­плексу Ук­раїни.

***

«Про виконан­ня науко­во-технічних про­ектів установ НАН Ук­раїни у 2018 році» поінформував пер­ший віцепре­зидент НАН Ук­раїни, голова Секції фізико-технічних і математич­них наук НАН Ук­раїни ака­демік Ан­тон На­умо­вець.

У ході виконан­ня у 2018 році науко­во-технічних про­ектів установ НАН Ук­раїни отримано вагомі результати, які сприяють впровад­жен­ню в еко­номічну і соціаль­ну сфе­ру при­кладних роз­робок установ НАН Ук­раїни.

Присутні роз­г­лянули також низ­ку кад­рових і поточ­них питань.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+