Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Як зняти з полиць «дрімаючі» розробки? 
 
 

У ювілей­ному руслі — з огляду на сторіччя НАН України — перебуває і подія, назва­на: «Бізнес-кон­такт біржі з уча­с­тю науко­вих і науко­во-дослідних установ та організацій Ук­раїни». Цей кон­такт відбувся під час спільного засідан­ня Київської тор­гово-про­мис­лової палати і Ук­раїн­ського інституту науко­во-тех­нічної екс­пер­тизи та інформації, кот­рий і організував представництво науко­вих роз­робок ака­демічних інститутів, універ­ситетів та науко­во-дослідних організацій. У залі перебували українські та іноземні інве­с­тори, представники мініс­терств та відомств, а також – співробітни­ки посольств оди­над­цяти країн Євро­пи, Азії, Аф­рики, між­народ­них організацій та фондів.

Ко­мерціалізувати винаходи

Яке найслаб­ше місце будь-яких науко­вих винаходів, про­позицій, роз­робок? Правильно: втілен­ня. Ще з радянсь­ких часів відомий образ про полиці, на яких лежать запилені винаходи, про роз­роб­ки, які ховають під сук­но, або в дов­гий ящик. Вислови ста­ли ідіома­ми, хоча де вже сьо­годні ті полиці, де сук­но (яким уже дуже дав­но ніякі сто­ли не вкривають?) І де той дов­гий ящик, в який може стільки всього вмісти­тися! Хіба що комп’ютер…

Але факт залишається фак­том: змінюється ситуація: змінюються винаходи й обста­вини, однак, як і раніше, для того, щоб роз­роб­ки потра­пили у вироб­ництво, необхідні люди і струк­тури, які вміють їх туди про­сунути. У нашому випад­ку – це Київська тор­гово-про­мис­лова палата та Ук­раїнський інститут науко­во-технічної екс­пер­тизи та інформації, які взялися поєдна­ти інте­реси тих, хто має ідеї, втілені у наукові роз­роб­ки, та тих, хто має кош­ти й зацікав­лений, за сло­вами пре­зиден­та Київської ТПП Ми­коли За­сульського, «задіяти винаходи в реаль­ну еко­номіку дер­жави».

«Наші тех­нології, роз­роб­ки, винаходи, є екс­пор­тоорієнто­ваним кон­курен­тос­про­мож­ним товаром», — ска­зав на цій зустрічі Ми­хай­ло Не­пран, пер­ший віце-пре­зидент ТПП Ук­раїни. — Але, як і раніше, залишається нероз­в’язаною про­бле­ма, як винахід зро­бити товаром?».

Ва­лерій Майборода – голова правління Ук­раїнсько-німецького фон­ду – має досвід такої роботи: основ­на мета діяльності фон­ду – фінан­сова підтрим­ка малого й серед­ньо­го бізне­су через бан­ки-партнери. Фонд під­три­мує інве­с­тиційні про­екти, які перед­бачають закупівлю й модернізацію облад­нан­ня.

За­ступник дирек­тора депар­тамен­ту Київської міської дер­ж­адміністрації Анатолій Ба­ган нагадав, що між КМДА та НАН Ук­раїни діє уго­да про співро­біт­ництво, у бюд­жеті сто­лиці закла­дено фінан­си на підтрим­ку вироб­ництва науко­во-орієнто­ваної інно­ваційної про­дукції. Вітальне сло­во виголосив і пре­зидент Міжна­род­ного трейд-клу­бу, рад­ник посольства КНР Лю Цзюнь.

Ди­рек­тор УкрІНТЕІ Во­лодимир Ка­мишин – предста­вив інститут як установу, яка володіє унікальною інформацією про наукові дослідження, інно­вації, транс­фер тех­нологій. Інститут аналізує та поширює науко­во-технічну інформацію, здійснює науко­во-технічну екс­пер­тизу та міжна­род­ну діяльність. «Це єдина організація, яка реєструє всі дисер­тації, які захищаються в Ук­раїні, те саме сто­сується всіх звітів, науко­во-дослідних робіт. Інститут назва­но роз­поряд­ником Національ­ного репозитарію ака­демічних текстів, які включають також наукові публікації, монографії, аж до дип­лом­них робіт магістрів та бакалаврів. На підставі цієї інформації мож­на будувати науко­вий ландшафт Ук­раїни та її регіонів, — зазна­чив Во­лодимир Ка­мишин. — Збільшується відкритість інформації, започат­ковано сис­тему еле­к­тронної реєстрації. Не­забаром з будь-якого комп’ютера мож­на буде дібра­тися до будь-якої дисер­тації, до науко­вого звіту. Ми хочемо у цьо­му корис­ному масиві знайти най­кра­ще, допомог­ти нашим уче­ним комерціалізувати їхні роз­роб­ки».

У перерві між обговорен­нями, відповідаючи на запитан­ня «Світу», Во­лодимир Ка­мишин роз­повів, що організатори цієї зустрічі про­вели величез­ну роботу: із півто­ри сотні про­ектів було виб­рано всього півто­ра десят­ка найбільш пер­спектив­них, які мог­ли зацікавити україн­ських і зарубіжних інве­с­торів. Своєрідний тренінг, як кра­ще подати свої роз­роб­ки, пройш­ли й науковці, адже не сек­рет, що народ­на при­каз­ка про тих, хто «вміє готувати, та не вміє подавати» їх дуже навіть сто­сується.

«Ми вперше про­водимо такий бізнес-кон­такт, — уточнив дирек­тор УкрІНТЕІ, – але в пла­нах — роз­ширити зустрічі, перенес­ти їх в регіони. І вже до кінця року сподіваємося про­вес­ти таку ж пре­зен­тацію в Одесі».

Біосенсори, мобільні роботи та РЛС на гелікоп­терах

«Тут у формі бізнес-планів викла­дені роз­роб­ки наших інститутів», — такими сло­вами Ми­кола За­сульський дав старт пре­зен­таціям кра­щих робіт, відібра­них кваліфікованою комісією.

«Біосенсори на поверхневому плазмон­ному резонансі» — науко­ва роз­роб­ка Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьо­ва НАН Ук­раїни. Сфера їх засто­суван­ня дуже широка: це й екс­прес-діагнос­тика людини, і ветеринарія, еко­логічний моніторинг, машинобудівні підприємства. Від інве­с­тора очікують допомоги у придбанні ліцензії як на вироб­ництво при­ладу, так і на спо­соби його засто­суван­ня, а також пай­о­вої участі у створенні спільного підприємства.

Ще одна роз­роб­ка цьо­го інституту: «Технологія нанесен­ня тон­коплівко­вих теф­лонових покриттів». За­хисні шари теф­лону «тов­щиною» в наномілімет­ри наносять на тка­нини, еле­к­т­ричні інстру­мен­ти, еле­к­тронні пла­ти.

Во­ни не бояться води, не підда­ються корозії, пра­цюють в агресив­них середовищах: у морській воді, нафті, бен­зині, кис­лотах.

Ос­таннім часом мало які пре­зен­тації і в нас, і в світі обходяться без роботів. «Мобільний робот довільної орієнтації у про­сторі «Київський вер­холаз» з’явив­ся зусил­лями винахідників НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорсь­кого». Ідею підка­зала при­рода: спо­с­тережен­ня за тим, як переміщаються комахи – по склу, стінах, стелі тощо. На­уковці викорис­тали принципи накопичен­ня потенціаль­ної енергії і перетво­рен­ня її в кінетич­ну, поєднання при­водів переміщен­ня та орієнтації, засто­суван­ня генераторів тяги як спо­собу про­тидії гравітації – винаходи захищені дво­ма патен­тами Ук­раїни. Ро­бот політехніків лазить по деревах і очи­щає їх від оме­ли, миє вікна у висот­них будин­ках, ремон­тує ЛЕП, діагнос­тує мос­ти, спо­руди, дез­активує об’єкти тех­ноген­них катастроф.

КПІ предста­вив також «Технологію та облад­нан­ня для уль­т­разву­кової кавітаційної оброб­ки молока», — вона дає змо­гу дотри­муватися чис­тоти молоч­ної сировини навіть при зби­ранні молока від домашніх корів.

І ця, й інші «про­дук­тові» теми зацікавили начальника відділу інве­с­тиційних про­ектів аграр­ного міністерства Ма­рину Та­расову, вона закли­кала науковців бра­ти актив­ну участь у вис­тав­ках, яр­мар­ках – і наших, і зарубіжних, обіцяє допомогу і підтрим­ку.

Якість про­дуктів – справді одна із провідних тем на цій зустрічі. «Визначен­ня якості рідких хар­чових про­дуктів (вин та соків) за допомогою еле­к­т­ромагнітних хвиль у НВЧ-діапа­зоні» предста­вила Зоя Єремен­ко — док­тор фізико-математич­них наук з Інституту радіофізики та еле­к­троніки ім. О.Я. Усикова НАН Ук­раїни. Ек­с­прес-вимірювач харків’ян зди­вував своєю точністю і про­сто­тою у викорис­танні.

Із того ж таки Інституту інже­нер-дослідник Олек­сандр Уз­лен­ков про­демон­стрував багаточас­тот­ний ком­плекс дис­тан­ційно­го вияв­лен­ня забруднень морсь­кої поверхні у при­бережній зоні. Малі роз­ливи роз­тікаються на великі площі, але їх час­то не помічають локатори. З новою тех­нологією про­бле­му мож­на своєчас­но помітити і втрутитися в ситуацію.

А як моніторити ефектив­ність спо­живан­ня еле­к­т­роенергії, зна­ходити місця та при­чини енергетич­них втрат? Над цією про­бле­мою пра­цювали учені Інституту про­блем моделюван­ня в енергетиці ім. Г.Є. Пу­хова НАН Ук­раїни. Нині отримано патент на спосіб та пристрій кон­тро­лю втрат енергії. Розроб­ка — на етапі дослід­жен­ня та випро­бувань дослідно­го зразку.

«Розроб­лен­ня малогабарит­ної вер­толітної РЛС 3 мм діапа­зону для підви­щен­ня без­пеки польотів вер­тольотів та малих літаків на низьких висотах та в умо­вах недостатньої видимості» подало ДП «На­уко­во-дослідний інститут «Оріон» МОН Ук­раїни. За­сто­суван­ня бор­тових РЛС роз­ширює мож­ливості польотів на малих висотах, своєчас­но фіксує будь-які перешко­ди, допомагає знайти май­дан­чики для термінового при­зем­лен­ня в негоду навіть у важ­кодос­туп­них рай­о­нах.

На захисті здо­ров’я

Фантас­тич­ним було представництво Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН Ук­раїни. Спочат­ку біохіміки показали лікувально-профілак­тич­ний пре­парат «ВІДЕЇН D-3 – E білко­вий ком­плекс». Дослід­жен­ня підтвер­дили над­зви­чай­ну важ­ливість вітаміну Д для організму, не тільки дитячого, а й дорос­лого: через його неста­чу виникають ортопедичні дефор­мації, рев­матоїдний арт­рит, навіть цук­ровий діабет. «Відеїн» значно перевер­шує зарубіжні зразки. Біохіміки мають лаборатор­ну тех­нологію отриман­ня суб­станції та готової фор­ми пре­парату, нор­матив­ну докумен­тацію. Спра­ва – за випус­ком.

«Комплекс апа­рату «Гелікотес­тер» для неінва­зив­ної екс­прес-діагнос­тики хелікобак­теріозу шлунка та хар­чової добав­ки «Хелікобакт.НЕТ» для його послаблен­ня» — ще одна роз­роб­ка інституту. Ад­же 70-80% дорос­лого населен­ня Ук­раїни та до тре­тини дітей у віці до 14 років інфіковані мікро­організмом helicobacter pylori. Гелікотес­тер дає змо­гу без ков­тан­ня зон­ду робити екс­прес-діагнос­тику, обсте­жен­ня, а ком­плекс­на дієтич­на добав­ка допомагає підтримати здо­ров’я пацієнтів.

«Ге­моста­тич­ний комбінований засіб для зупин­ки масив­них кро­вотеч, у тому числі за гемофілії» — доб­ре зна­ний в Ук­раїні, і зок­рема на сході, де наші воїни захищають країну від російської агресії. Він діє ефективніше, ніж світові ана­логи Celox і QuikClot. Препарат об’єд­нує потуж­ний гемоста­тич­ний потенціал активатора зсідан­ня крові та сорбційні вла­с­тивості високоактивованих вуг­лецевих матеріалів медич­ного при­зна­чен­ня. Це спільна роз­роб­ка Інституту біохімії імені Палладіна та колег із інститутів екс­перимен­тальної патології, онкології і радіо­біології ім. Р. В. Ка­вецького
та Інституту фізіології імені О.О. Бо­гомольця.

«Спосіб одержан­ня аутологічно­го фібри­нового гелю для сти­муляції регенерації кісткових і м’яких тка­нин і зни­жен­ня інтенсив­ності запальних про­цесів», як і попередній засіб, захищений патен­тами Ук­раїни. Гель готується з плазми крові пацієнта без­посеред­ньо перед засто­суван­ням, здійснює ранозагоювальну і про­тизапальну дії. Це спільна роз­роб­ка з Білоцерківським національ­ним аграр­ним універ­ситетом.

Протипух­лин­ний наноком­позит «Фе­роплат», який предста­вив Інститут екс­перимен­тальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.В. Ка­вецького у співдруж­ності з Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН Ук­раїни, при­зна­чено для доставки лікувального пре­парату без­посеред­ньо до пух­лини, через що зро­с­тає ефективність хіміоте­рапії та долається медикамен­тоз­на нечут­ливість (резис­тентність) пух­лини. Фе­роплат захищений патен­тами Ук­раїни, завер­шено доклінічні випро­буван­ня, підго­тов­лено докумен­ти для почат­ку клінічних дослід­жень.

Рання діагнос­тика загро­зи тромбоу­тво­рен­ня – ще одна роз­роб­ка Інституту біохімії імені Палладіна – йдеть­ся про інно­ваційний метод виз­начен­ня загро­зи через кількісну оцінку в плазмі крові основ­них мар­керів тромбоу­тво­рен­ня – роз­чин­ного фібри­ну та D-димеру. Ство­рені в ПрАТ НВК «ДІАПРОФ-МЕД» дослідні зразки пройш­ли апробацію у провідних клініках Ук­раїни, одержано дер­жав­ну реєстрацію роз­роб­лених тест-
сис­тем.

…Ри­с­ку під обговорен­ням підво­дить голова Київської ТПП Ми­кола За­сульський: пер­ша зустріч творців науко­вих роз­робок і ймовірних інве­с­торів та тих, хто донесе до них інформацію про цікаві про­екти, — вда­лася. Те­пер запла­новано про­вес­ти більш потуж­ну кон­ференцію, на якій навес­ти мос­ти між більшою кількістю роз­роб­ників та інве­с­торів, нагородити тих із них, хто домігся кра­щих результатів. Що сто­сується нинішньої зустрічі, то переговори поза залом пре­зен­тації показали зацікав­леність багатьма роз­роб­ками як міністерств, дер­жав­них струк­тур, так і при­ват­них під­приємств, зарубіжних представництв. Київська ТПП, яка має потуж­них членів, береться допомог­ти встановити тісне спів­робітництво, як раніше казали, «науки і вироб­ництва». І пер­ша така зустріч запла­нована з керів­ництвом Інституту біохімії імені О.О. Палладіна, який виявив­ся рекордс­меном за кількістю роз­робок і їхньою вагою.

Як повідомили редакції, кон­такт уже від­бувся.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+