Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Ан­тарк­тичні по­ляр­ни­ки – гордість Ук­раїни 
 
 

Традиційна фотографія біля пам’ятника
Михалу Грушевському

Кінець берез­ня… В Ук­раїні нарешті насту­пає вес­на. А два­над­цятеро учасників 23-ї Ук­раїнської антарктич­ної екс­педиції вирушають на станцію «Академік Вернадсь­кий» на нову зимівлю. Їм належить здій­сни­ти метео­рологічні, біологічні та геофізичні дослід­жен­ня, про­дов­жити спо­с­тережен­ня за зміною клімату, ста­ном озо­нової діри, вив­чати зміну рівня моря, ано­мальне магнітне поле, популяції пінгвінів…

На уро­чисті тра­диційні про­води у Міністерстві освіти й науки на бульварі Та­раса Шевчен­ка, 16 зібра­лися нинішні й колишні поляр­ники, їхні рідні, друзі, організатори екс­педиції, і, зви­чай­но, жур­налісти. Просто­рий зал видав­ся затісним для такої події.

Учас­ників екс­педиції привітала міністр освіти і науки Ук­раїни Лілія Гриневич. Во­на вис­ловила «величез­ну повагу і захоп­лен­ня кож­ному, хто бра­тиме участь в екс­педиції», у дослідженнях, пов’язаних з кліматом, забез­печен­ням водою, при­род­ними ресур­сами, підкрес­лила, наскільки важ­лива ця про­гра­ма не тільки для Ук­раїни, а й усієї пла­нети.

До учасників екс­педиції звернув­ся також організатор пер­шої антарктич­ної екс­педиції на станцію, передану Ук­раїні Британсь­кою антарктич­ною службою, ака­демік НАН Ук­раїни Пе­т­ро Го­жик. Він підкрес­лив, що в Ук­раїні «не так багато настільки вда­лих про­ектів, як про­ект участі в освоєнні Ан­тарктиди. Як не було важ­ко, які б не були сумніви у доцільності станції, але ми вит­римали, зба­гатили українську і світову науку, світову антарктич­ну сім’ю. Це честь велика представляти дер­жаву і велика відповідальність».

Із вдячністю зга­дали на цьо­му зібранні й роль ака­деміка НАН Ук­раїни Сергія Комісарен­ка, який тоді був Надзви­чай­ним і По­чесним послом Ук­раїни у Ве­ликобри­танії і багато зро­бив для того, щоб станцію було передано саме Ук­раїні.

Хто ж ці зна­ючі, сміливі і рішучі люди, котрі перей­няли естафету від поперед­ників і вирушили на цілодобову річну вах­ту на українську станцію? Кожного з них предста­вив начальник станції Віктор Си­тов, керівник Гідро­метео­рологічно­го цен­т­ру Чорного та Азовсь­кого морів, учасник тре­тьої, сьо­мої та десятої українських антарктич­них екс­педицій, дослідник-метео­ролог.

У команді семеро науковців і всі вони мають досвід зимуван­ня на станції «Академік Вернадсь­кий». Найдосвідченіший - дослідник-геофізик Олег Бу­данов з Харківсько­го радіоас­тро­номічно­го інституту НАН Ук­раїни, він учасник 6, 9, 16, 18 та 21 екс­педицій. Йо­го колега з Києва –аспірант Інституту геофізики ім.С.І.Субботіна НАН Ук­раїни Юрій От­руба зимував на станції Вернадсь­кого чотири рази – у складі14,16,18, 20 екс­педицій.

Ме­тео­рологи Олек­сандр Аф­тенюк (Ук­раїнський гідро­метео­рологічний інститут, м.Київ) та Олек­сандр По­лудень (Гідро­метео­рологічний центр Чорного та Азовсь­кого морів) пра­цювали в трьох екс­педиціях (13, 17, 20 та 17, 19, 21).

Дослідник-біолог Павло Хоєцький із Львівсько­го націо­нального лісотехнічно­го універ­ситету був учасником 20-ї екс­педиції, а його колега Ми­кола Ве­сельський з Жи­томирсь­кого облас­ного краєзнавчого музею – 18 та 20 екс­педицій.

Се­ред гідних партнерів науковців, людей, які забез­печують функціону­ван­ня станції, створюють належні умо­ви для роботи, лікують та годують коман­ду, теж є досвідчені поляр­ники. На­сам­перед, це лікар Ко­с­тян­тин Да­нилен­ко – харків’янин, учасник 12, 15, 21 екс­педицій (в період між екс­педиціями він виконував свою гро­мадянсь­ку і лікарсь­ку місію як учасник АТО). Про його про­фесіоналізм ходять леген­ди не тільки серед зимівників: не раз доводилося надавати кваліфіковану допомогу й турис­там, яких на станції «Академік Вернадсь­кий» влітку чимало.

Учас­ник трьох екс­педицій (16, 18, 20) також кухар з Жи­томирсь­кої області Ва­силь Омельянович. Си­с­тем­ний механік Всеволод Мірош­ничен­ко з Жи­томира, дизеліст-еле­к­т­рик Та­рас Ко­вальов з Києва та сис­тем­ний адміністратор зв’яз­ку Олек­сандр Ма­тигін з Одеси – новач­ки на станції, але в ото­ченні таких досвідче­них колег, без сумніву, дуже швидко наберуться досвіду і вміння. Тим більше, що коман­да пройш­ла обов’яз­кове навчання, де зимівни­ки отримали необхідні знання, навчи­лися взаємодіяти в набли­жених до антарктич­них умо­вах, і тепер готові перевірити себе в реаль­них умо­вах кри­жаного кон­тинен­ту.

Нинішнього року МОН виділив біля 15 мільйонів гри­вень для про­веден­ня капітального ремон­ту на станції «Академік Вернадсь­кий», створен­ня більш ком­фортних умов для жит­тя зимівників, а завдяки про­веден­ню відкритих тен­дер­них про­цедур Національ­ному антарктич­ному науко­вому цен­т­ру вда­лося заоща­дити біля10 мільйонів гри­вень, які підуть на роз­виток і поліпшення досліджень.

На­справді цьо­го року в Ан­тарктиду вирушило аж дві українські екс­педиції. Друга – так зва­на, сезон­на, яка пра­цюватиме всього 18 днів – на час перезмінки команд. В її складі 12 науковців-дослідників. За неповні три тижні вони повинні відібра­ти зразки для досліджень, заяв­ки на які подали понад два десят­ки науко­во-дослідних закладів Ук­раїни.

«Відновлен­ня повноцінних сезон­них екс­педицій в період антарктич­ного літа – одне з головних завдань на най­б­лиж­чий період, - ствер­д­жує в.о. начальника Національ­ного антарктич­ного науко­вого цен­т­ру Євген Ди­кий. – Ос­танніми роками їхня три­валість зменшувалася, торік вза­галі «сезон­ка» обмежилася дво­ма з половиною днями. Але вже з грудня нинішнього року пла­нуємо відправити повноцінну тримісяч­ну сезон­ну екс­педицію».

Євген Ди­кий поділив­ся ближніми і більш відда­леними пла­нами НАНЦ. Од­не з най­б­лиж­чих завдань – забез­печити Інтернет-зв’яз­ку на рівні сучас­них антарктич­них станцій. Нинішній команді інтернет-трафік уже збільшено в 20 разів, але це ще не той рівень, який пла­нується. З допомогою науковців і спеціалістів Київської політехніки буде встанов­лено нове облад­нан­ня, яке урівняє нашу станцію з кра­щими станціями у світі.

Зі стратегічних напрямків НАНЦ – наміри «най­б­лиж­чим часом роз­ширити наукові дослідження не тільки на Ан­тарктику, а й на Арктику». «По­лярні регіони – це пульс нашої пла­нети, - каже Євген Ди­кий. - Там мож­на вив­чати про­цеси, які є виз­начальними для пла­нети в цілому. Це сто­сується, насам­перед, клімату, зміни погоди». Працювати і в Ан­тарктиці, і в Арктиці НАНЦ пла­нує за рахунок науко­вого обміну: на нашу станцію запро­шувати дослідників з країн, які не мають своєї станції в Ан­тарктиді і вод­ночас вес­ти дослідження на «арк­тич­них станціях дружніх нам західних країн».

Відповідаючи на запитан­ня газети «Світ», в якому часовому обсязі мож­лива така пер­спектива, і як міністерство освіти і науки допомагатиме цим намірам, Лілія Гриневич відзначила, що про­ект закону сто­сов­но цих досліджень подано до Верхов­ної Ра­ди ще кілька років тому, однак він ніяк не потрапляє до переліку най­нагальніших. Але крок за кро­ком тре­ба рухатися далі, і вже нині роз­ширено про­гра­му досліджень, збільшено фінан­суван­ня. Найб­лиж­чим часом важ­ливо домог­тися збільшен­ня зар­пла­ти для зимівників, яка, на жаль, не відповідає їх рівню роботи.

Ще один із стратегічних напрямків - відро­д­жен­ня українсько­го науко­вого фло­ту. Це теж нелег­ка пер­спектива, але НАНЦ має намір робити все від ньо­го залеж­не для того, щоб бодай український корабель з’явив­ся в південних водах.

Анон­сував Євген Ди­кий і новину сто­сов­но того, що Ан­тарктич­ний центр «повер­тає практику ген­дер­ної рівності» і в такому суто чоловічому, «козацькому» складі, ми бачимо коман­ду зимівників вос­таннє. Ад­же в пер­ших антарктич­них екс­педиціях «на станції про­водили дослідження і жінки, і давали бли­с­кучі наукові результати, - зазна­чив він. - Га­даю, що склад наступної річної екс­педиції вже буде зовсім іншим».

А поки що коман­да козаків-зимівників 23-ї Ук­раїнської антарктич­ної екс­педиції завер­шила церемонію про­водів тра­диційно: колек­тив­ною фотографією біля пам’ят­ника Ми­хай­лу Грушевсь­кому. В доб­рий час!

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+