Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Не бійте­ся труд­нощів – і от­ри­маєте шанс! 
 
 

Семен ЄСИЛЕВСЬКИЙ та Галина ДОВБЕШКО
знайомлять з особливостями проекту

Не­щодав­но в Міністерстві освіти і науки Ук­раїни науковці з Інституту фізики НАН Ук­раїни пре­зен­тували про­ект, який вони вибороли за про­гра­мою Го­ризонт 2020. Унікальність цієї події в тому, що вітчизняні фізики ста­ли його координаторами. Проект «Вплив аси­метрії та кри­виз­ни клітин­ної мем­б­рани на функціону­ван­ня мем­б­ран­них білків та транс­порт терапев­тич­них спо­лук» — це про­ект для підтрим­ки ака­демічної мобільності (RISE) і взаємодії з комерційни­ми організаціями три­валістю чотири роки (2016—2019) та загальним бюд­жетом 202,500 тис. євро, з яких на Інститут фізики виділено 58,500 тис. євро.

Проект перед­бачає 7 партнерів із 6 дер­жав: 5 – з Євро­пейсь­кого Со­юзу і 2 – з третіх країн. А відтак партнерами українських вче­них з відділу фізики біологічних сис­тем Інституту фізики НАН Ук­раїни ста­ли універ­ситет Франш-Комте з Франції, Інститут фізики Латвійсько­го універ­ситету, Тартуський універ­ситет з Ес­тонії та Центр матеріалознав­ства з Ук­раїни, а також Х’юс­тонсь­кий універ­ситет із США та Фе­деральний універ­ситет Жуіс-де-Фо­ра із Бразилії.

Як роз­повів провідний науко­вий співробітник відділу фізики біологічних сис­тем, док­тор фізико-математич­них наук Се­мен Єсилевсь­кий, за умо­вами про­екту фінан­суються три­валі (не мен­ше місяця) відряд­жен­ня з країн ЄС до третіх країн, а також між ака­демічни­ми та комерційни­ми організаціями все­редині ЄС. У цілому запла­новано 45 поїздок, зок­рема 15 — власне для українських партнерів.

— Проект, над яким ми почали пра­цювати, — це міждисцип­лінар­ний про­ект з вив­чен­ня біо­медич­них аспектів взаємодії ліків з клітин­ними мем­б­ранами, який поєднує біофізику, біохімію, молекуляр­ну біологію і ком­п’ютер­не моделюван­ня. Тобто, з усіх боків іде ата­ка на про­бле­му взаємодії ліків з клітинами, — роз­повідає завідувач відділу фізики біологічних сис­тем, док­тор фізико-математич­них наук, про­фесор Га­лина Довбеш­ко. – Се­ред об’єктів наших досліджень – про­тиракові пре­парати на основі пла­тини, зок­рема цис­пла­тин та його похідні, популярні зараз кар­бонові наночас­тин­ки, які актив­но син­тезуються для медич­них засто­сувань, та окремі практич­но важ­ливі мем­б­ранні білки. За­галом ми викорис­товуємо ком­бінований підхід, що перед­бачає теорію,комп’ютер­не моделюван­ня та екс­перимент.

На­уковці говорять, що виг­рашу цьо­го про­екту сприяли багаторічні кон­так­ти з дослідниць­кими гру­пами в Європі. Їхній попередній міжна­род­ний багаж — це сти­пендії Марії Кюрі в 2007—2008 роках, участь в українсько-французькій про­грамі «Дніпро» (2011—2012), українсько-німецький про­ект (2011—2012), про­ект УНТЦ (2011—2013), французькі гранти для запро­шених про­фесорів (2006, 2011, 2015—2016), твінінг-гранти в рам­ках про­екту IncoNet EaP (2014—2015) та інші. Та­кий досвід участі в кон­кур­сах науко­во-дослідниць­ких про­ектів дав змо­гу науковцям відділу вже з 2014 року подати 5 про­ектів на кон­курс за про­гра­мою Го­ризонт 2020. У результаті було виг­рано про­ект RISE з ака­демічної мобільності; інший про­ект набрав прохідний бал, але не був про­фінан­сований через неста­чу кош­тів; ще один не доб­рав лише 0,5 бала до необхідно­го про­хідно­го. До речі, він сто­сував­ся новітніх методів діагнос­тики хво­роби Альц­гей­мера на основі над­чут­ливих еле­к­т­родів, вкритих наночас­тин­ками. Проект включав 5 країн під координуван­ням Ук­раїни. У пла­нах наших науковців – про­дов­жити пра­цювати за його тематикою, а також подати заяв­ку на інфрас­т­рук­тур­ний про­ект. Ад­же, як запев­няють фізики, їхні переваги перед мож­ливими кон­курен­тами – це наявність хороших при­ладів і великий про­фесійний досвід учасників.

За­ступник міністра освіти і науки Максим Стріха наголосив на унікальності пре­зен­тованого про­екту.

— Важливо, що ця гру­па здійснює дослідження на межі своїх інте­ресів (маю на увазі біофізику з боку фізики), а тому має змо­гу знайти партнерів. У нас чимало груп, які пра­цюють у ста­рих тра­диційних галузях і попри свій високий рівень партнерів знайти не можуть. Чи­мало науковців у тій же Академії наук дотри­муються залізно­го принципу, що немає ніяких шансів виг­рати про­екти за про­гра­мою Го­ризонт 2020. Але ж коли нічого не робити, то й результат буде про­гно­зований. Ми мусимо популяризувати нашу історію успіху.

Це ж підтвер­д­жують і вчені з Інституту фізики. Во­ни радять гру­пам дослідників з інших інститутів та універ­ситетів актив­но подавати про­екти на кон­кур­си. Та­ким чином, запев­няють, напраць­о­вується досвід та вироб­ляється інтуїція.

На моє запитан­ня, чи зни­кають труднощі після того, як про­ект виг­рає, Га­лина Довбеш­ко і Се­мен Єсилевсь­кий кажуть, що насправді вони тільки починаються. Скажімо, у про­екті типу RISE одних лише поїздок 45, у ньо­му багато адміністратив­ної роботи, в якій повинен наводити лад менед­жер. У нас такої людини немає, натомість у про­ектах євро­пейсь­ких таку посаду перед­бачено.

Зі слів фізиків, ми для Євро­пи все-таки чужі, а наше законодав­ство недоско­нале. Звідси – чимало «нести­ковок». На­при­клад, в ЄС вся докумен­тація на про­екти за Го­ризон­том 2020 без­паперова. А з українським бан­ком учені лише еле­к­тронний підпис узгод­жували цілий місяць!

За­галом, зізна­ються наші дослідни­ки, цей про­ект досить непопуляр­ний в Європі саме тому, що він жор­сткий, бо ж перед­бачає ака­демічний обмін (людина повин­на не мен­ше місяця перебувати у відряд­женні). То­му в країнах ЄС за координацію подібних про­ектів беруться не дуже охо­че. «Ми взялися і — виг­рали. От­же, про­екти, непопулярні там, можуть дати нам більше шансів», — зазна­чає Се­мен Єсилевсь­кий. Професор Га­лина Довбеш­ко додає: «У Го­ризонті 2020 сувора звітність і суворий аудит. Для нас не перед­бачено ніяких пре­ференцій, попри те, що ми з Ук­раїни, де інші закони й понят­тя. Це нікому не цікаво. Як­що ми приєдна­лися до Го­ризон­ту, то маємо пра­цювати на загальних засадах».

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+