Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
На­уко­ве ос­мис­лен­ня Генія 
 
 

Під час презентації «Шевченківської енциклопедії»

На­передодні 202-ї річниці від дня народ­жен­ня Ве­ликого Кобзаря у Національ­ному музеї Та­раса Шевчен­ка пре­зен­тували «Шевченківську енцик­лопедію» в шес­ти томах. Над нею вчені пра­цювали понад двадцять років – ще від почат­ку 1990-х, коли було укладено реєстр пла­нових ста­тей. Особ­ливо інтенсив­но робота роз­гор­нулася в останнє десятиріччя, перед 200-літнім ювілеєм поета. Та­ким чином, це видан­ня закінчу­вало вже фак­тич­но інше покоління шев­чен­коз­навців.

«Шевченківська енцик­лопедія» репре­зен­тує світові постать творця нації, геніаль­ного українсько­го поета і видат­ного худож­ника, показує його роль у ста­нов­ленні національ­ної культури, в боротьбі за дер­жав­ну незалежність Ук­раїни. Ше­с­титом­ник про­понує надійну фак­тографічну й інтерпре­таційну базу для вив­чен­ня і популяризації спадщини поета.

— Це багатопрофільна енцик­лопедія, яка не є суто літературознавчою, — зазна­чає відповідальний сек­ретар «Шевченківської енцик­лопедії», завідувач відділу шев­чен­коз­нав­ства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевчен­ка НАН Ук­раїни, кан­дидат філологічних наук Олек­сандр Бо­ронь. – У ній опи­сано і мис­тецькі тво­ри Шевчен­ка, і його ото­чен­ня, і шев­чен­коз­навців, які вив­чали його творчість, і шев­ченкіану багатьох поетів, про­заїків, мис­тецький доробок скульпторів. Це, так би мовити, різно­жан­ровий ком­пендіум, в якому зібра­но всі най­кращі напра­цюван­ня сучас­ного шев­чен­коз­нав­ства.

На запитан­ня жур­налістів про новиз­ну видан­ня молодий уче­ний відповів, що для роз­вит­ку науки, звісно, новиз­на має бути обов’яз­ковою умо­вою. Ос­нов­на мета енцик­лопедії – підби­ти підсумки й намітити подальші пер­спективи дослідження. На­уковці повинні були уза­гальнити і сис­тематизувати те, що вже напраць­о­вано, перевірив­ши і верифікував­ши наявні відомості. Од­нак у про­цесі такої роботи траплялися як маленькі, так і великі відкрит­тя. Це й узгод­жен­ня дат народ­жен­ня, біографічних відомостей про людей, які ото­чували Шевчен­ка. Особ­ливо багато новиз­ни у вив­ченні його мис­тецьких творів. Бо в такому мас­штабі, з такою повно­тою мис­тецька спадщина Кобзаря ще не вив­чалася. Яс­на річ, що про­цес уза­гальнен­ня і сис­тематизації завжди перед­бачає й нове дослідження.

— Особ­ливі труднощі вик­ликала підго­тов­ка ста­тей, при­свячених образотворчій спадщині Та­раса Шевчен­ка, — зізнається голова редакційної колегії «Шевченківської енцик­лопедії», дирек­тор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевчен­ка НАН Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Ми­кола Жу­линсь­кий. – Це величез­ний масив творів – збе­рег­лося понад 800 закінче­них робіт. Шевчен­ка ще досі належ­но не оцінено і фахово не осмис­лено саме як худож­ника, тому в енцик­лопедії запро­поновано детальний роз­гляд особливос­тей його мис­тецького дороб­ку.

Зі слів ака­деміка Жу­линсь­кого, пер­сональна енцик­лопедія Шевчен­ка, без перебільшен­ня, унікальна, бо за своїм обсягом вона про­сто вра­жає. Ви­дан­ня містить 6307 ста­тей різно­го обсягу – від корот­кої довідки до роз­логого монографічно­го нарису, 5800 ілюс­т­рацій, з яких 453 – на кольо­рових вклей­ках. За­гальний обсяг ста­новить 5360 сторінок. Це вко­т­ре підтвер­д­жує, що геній Шевчен­ка – унікальний геній.

Як роз­повів дирек­тор Інституту літератури, світ пам’ятає і пер­шу «Дантівську енцик­лопедію», видану в 1896—1905 роках, і «Ма­лий Стен­далівський словник» і «Довідник з Ге­те»… В Ук­раїні ж енцик­лопедич­на справа має непро­сту історію. На дум­ку спа­дає «Ук­раїнська радянсь­ка енцик­лопедія» під редакцією Ми­коли Ба­жана. Од­нак ініціати­ва її тво­рен­ня належала нар­кому освіти Ми­колі Скрипнику. Дослідни­кам відомо про завер­шен­ня двох томів. До сьо­годні пер­шого тому так і не вда­лося відшу­кати (у 1933 році радянсь­ка цен­зура його заборонила)… До речі, патріоти-українці енцик­лопедичні про­екти реалізовували і за межами країни. Візьмімо для при­кла­ду «Ен­цик­лопедію україноз­нав­ства» під керівництвом про­фесора Во­лодимира Кубійовича. Як­би не ця пра­ця, що є безцінним вне­ском в осмис­лен­ня національ­ної культури, в осяг­нен­ня націо­нальної мен­тальності, то в Ук­раїні, мабуть, не роз­почали б роботу над УРЕ — це була реакція тодіш­ньої української вла­ди на вик­лик з-за кор­дону. Пізніше на базі УРЕ в 60—70-ті роки почали укладати «Шевченківську енцик­лопедію», яка з’явилася у вигляді… Шевчен­ківсько­го словника. Сьогодні це пояс­нити про­сто: ЦК КПРС не міг дати доб­ро на вихід в Ук­раїні «Шевченківської енцик­лопедії», оскільки ще не була готова «Пушкінська енцик­лопедія». На­томість пер­сональна енцик­лопедія Кобзаря опи­нилася під забороною, а наші вчені-шев­чен­коз­навці — під прицільною цен­зурою. До сло­ва: над «Пушкінською енцик­лопедією» російсь­кі науковці пра­цюють і досі…

Ми­кола Жу­линсь­кий подякував за багаторічну ретельну роботу над «Шевченківською енцик­лопедією» спів­робітни­кам Інституту літератури й На­ціо­нального музею Та­раса Шевчен­ка, Інституту мис­тец­тво­з­нав­ства, фольк­лорис­тики та етнології ім. М. Т. Рильсь­кого, Інституту української мови, Інституту мовоз­нав­ства ім. О. О. По­тебні, Інституту історії Ук­раїни…

— Ми залучили широке коло авторів, що дасть змо­гу читачам ознай­о­митися з фаховими статтями про кожен твір Шевчен­ка, його жан­рово-сти­льо­вою спе­цифікою, своєрідністю тво­рен­ня. Чи­тач отримує не про­сто довідник і далеко не довідник. Він візьме до рук ґрун­тов­не науко­ве осмис­лен­ня Ве­ликого Генія в усій багатоманітності його вияву, як осо­бистісно­го, так і творчого. Чи­тач відкриє для себе сво­го Шевчен­ка, — наголосив дирек­тор Інституту літератури.

Тим часом учені цієї про­відної науко­во-дослідної установи літературоз­нав­чого профілю в Києві разом зі своїми колегами з Інституту Івана Фран­ка у Львові роз­почали роботу над «Фран­ків­ською енцик­лопедією». У пер­спективі – пер­-сональна енцик­лопедія Лесі Ук­раїнки.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+