Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
На­уко­во-освітній кон­сорціум «Гео-геліо-ас­т­рофізи­ка» ство­ре­но в Західно­му на­уко­во­му центрі 
 
 

Богдан НОВОСЯДЛИЙ

На­прикінці грудня 2015 року в Ас­тро­номічній обсер­ваторії Львівсько­го національ­ного універ­ситету імені Івана Фран­ка під головуван­ням ака­деміка НАН Ук­раїни Зіновія На­зар­чука відбу­лось виїзне засідан­ня викон­кому Ра­ди Західно­го науко­вого цен­т­ру НАН Ук­раїни та МОН Ук­раїни. Окрім членів викон­кому, до складу якого вхо­дять керів­ники провідних науко­вих установ НАН Ук­раїни, рек­тори національ­них універ­ситетів та інших науко­во-освітніх закладів Льво­ва, у засіданні взяли участь науковці установ, які пра­цюють у галузі геофізики, геліофізики та аст­рофізики, оскільки при­свячене воно було аналізу ста­ну науко­вих досліджень у цих напрямах та ініціати­вам щодо його поліпшення.

Які питан­ня було порушено на зібранні, роз­питуємо в дирек­тора Ас­тро­номічної обсер­ваторії Львівсько­го національ­ного універ­ситету імені Івана Фран­ка, про­фесора Богдана НОВОСЯДЛОГО.

— Па­не Богдане, ваша доповідь на засіданні була головною. Яке коло про­блем вона окрес­лила?

— У ній йшлося про напрями досліджень Ас­тро­номічної обсер­ваторії, кафед­ри аст­рофізики та кафед­ри геофізики Універ­ситету ім. Івана Фран­ка. Я зга­дав також імена тих уче­них, які ці напрями роз­починали в закладі багато років тому.

Во­лодимир Ко­шовий, старший науко­вий співробітник Фізико-механічно­го інституту ім. Г. В. Карпен­ка НАН Ук­раїни, роз­повів про дослідження іоно­сфе­ри за допомогою унікального радіоте­лес­копа декамет­рового діапа­зону УРАН-3, роз­ташованого на березі озе­ра Світязь. Професор кафед­ри вищої гео­дезії і астро­номії Націо­нального універ­ситету «Львів­ська політех­ніка» Степан Савчук зацікавив при­сутніх роз­повіддю про дослід­жен­ня Землі за допомогою гло­бальної супут­никової навігаційної сис­теми. Про геофізичні дослідження у Карпатсь­кому регіоні, про зв’язок геофізич­них явищ із Сонцем та кос­мосом роз­повів дирек­тор Карпатсь­кого відділен­ня Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН Ук­раїни Ва­лен­тин Максим­чук. З доповіддю про дослідження в галузі релятивістської аст­рофізики та кос­міч­них про­менів високих енергій, які про­водяться в Інституті при­кладних про­блем механіки і математики ім. Я. С. Підстри­гача НАН Ук­раїни, вис­тупив заступник дирек­тора з науко­вої роботи Во­лодимир Пе­лих. А дирек­тор Магнітної обсер­ваторії Інституту геофізики НАН Ук­раїни ім. С. І. Субботіна Юрій Су­марук інформував про вхо­д­жен­ня українських обсер­ваторій у міжна­род­ну мережу INTERMAGNET.

— Що було, так би мовити, на виході обговорен­ня цих доповідей?

— За результатами обговорен­ня доповідей викон­ком, зок­рема, вирішив: вва­жати дослід­жен­ня за напрямами гео-, геліо- та аст­рофізика актуаль­ними, пер­спектив­ними, такими, що відпо­відають світовому рівню, такими, що потре­бують фінан­сової підтрим­ки з дер­жав­ного бюд­жету Ук­раїни, міжна­род­них грантів та фондів. А для підви­щен­ня забез­печення інститутів НАН Ук­раїни та при­род­ничих факультетів універ­ситетів молодими талановитими кад­рами належить про­водити виконан­ня сту­ден­тами кур­сових та дип­лом­них робіт, а також науко­вих робіт учнями МАН з викорис­тан­ням науко­во-дослідної бази та кад­рового потенціалу вищих навчаль­них закладів і ака­демічних установ відповідно­го профілю.

Крім того, викон­ком вва­жає за потрібне рекомен­дувати ЛНУ ім. Івана Фран­ка, «Львівській політехніці», ака­демічним установам при­род­ничого і фізико-математич­ного профілю разом із депар­тамен­том освіти і науки Львівської облас­ної дер­жав­ної адміністрації організувати науко­во-просвіт­ницький лек­торій для шко­лярів, сту­дентів та гро­мадян міста.

— Мені здається, це серйозна заяв­ка на досяг­нен­ня успіху в назва­них напрямах.

— Звичай­но. Але ми на цьо­му не зупинилися. У другій час­тині засідан­ня викон­кому, яке відбу­валося у Ве­ликій астро­номічній аудиторії, обговорювалась ініціа­тива двох універ­ситетів і трьох ака­демічних інститутів – ЛНУ ім. Івана Фран­ка, Львів­ської політехніки, Фізико-механіч­ного інституту, Інституту при­кладних про­блем механіки і математики та Карпатсь­кого відділен­ня Інституту геофізики – щодо створен­ня науко­во-освітнього кон­сорціуму «Гео-геліо-аст­рофізика».

— З якою метою?

— Це має бути доб­ровільне об’єднання вищих навчаль­них закладів та ака­демічних установ для координації зусиль з метою досяг­нен­ня світового рівня у пріори­тет­них напрямах гео-космічних досліджень і підго­тов­ки високок­валіфікованих кадрів. Влас­не я, як координатор від­повідної ініціативної гру­пи, подав для обговорен­ня Ме­моран­дум про порозуміння. Підпи­сан­ня докумен­та керівни­ками установ-засновників як­раз і започат­кує створен­ня кон­сорціуму.

Під час обговорен­ня вис­тупили голова Західно­го науко­вого цен­т­ру, ака­демік НАН Ук­раїни Зіновій На­зар­чук та про­рек­тор з науко­вої роботи ЛНУ ім. Івана Фран­ка, член-корес­пон­дент НАН Ук­раїни Ро­ман Гладишевсь­кий. Во­ни підтримали ініціати­ву створен­ня такого кон­сорціуму та вис­ловили побажан­ня в досяг­ненні його цілей.

— Цей кон­сорціум має увійти до струк­тури цен­т­ру?

— Так. У прийнятій викон­комом ухвалі зазна­чено: «За­твердити Ме­моран­дум про порозуміння між учасниками науко­во-освітнього кон­сорціуму «Гео-геліо-аст­рофізика» і включити кон­сорціум до переліку струк­тур Західно­го науко­вого цен­т­ру з надан­ням необхідної науко­во-організаційної підтрим­ки».

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+