Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Йошінорі Осумі: «Ав­то­фагія стоїть на за­ваді старіння» 
 
 

Лекція Йошінорі Осумі

У Ка­ролінсько­му інституті (Сток­гольм) — найбільшому у Швеції та одному з найбільших в Європі медич­них універ­ситетів — відбу­лася нобелівська лекція лау­реа­та Но­белівської премії в галузі фізіології та медицини 2016 року Йошінорі Осумі. Це пре­стижне звання про­фесор Технологічно­го інституту з Токіо отримав за «дослідження механізмів автофагії» (автофагія – фун­дамен­тальний про­цес дегра­дації та утилізації клітин­них ком­понентів, з гр. означає «самопоїдан­ня»).

Варто ска­зати, що Ка­ролінський інститут, засно­ваний у 1810 році шведським королем Карлом ХІІІ, у 1895-му відпо­відно до заповіту Альф­реда Но­беля отримав пріори­тет­не пра­во сформувати комітет, який би виз­начав лау­реатів на при­суд­жен­ня Но­белівської премії з фізіології та медицини. Відтоді пер­шими серед лау­реатів на Но­беля ого­лошують науковців саме в цій галузі і саме вони відкривають тиж­день нобелівських лек­цій, що закінчується 10 грудня вру­чен­ням усім лау­реа­там — Но­белівської медалі (медаль для лау­реатів у галузі фізіології та медицини відрізняється від ін­ших — на ній зоб­ражено жінку з роз­кри­тою кни­гою на колінах, яка уособ­лює генія медицини), дип­лома та гро­шової винагороди, яка цьо­горіч склала 8 мільйонів шведських крон.

При вході до зали Aula Medica Ка­ролінсько­го інституту, роз­рахованої на 1000 осіб, гос­тей — науковців, сту­дентів (їх було більш як половина при­сутніх), жур­налістів — зустрічали сту­дентки в національ­них шведських кос­тюмах. Во­ни й допомагали, як­що у когось виникали питан­ня. На сцені — ялин­ки у вогни­ках (Швеція з кінця лис­топада вже при­бра­на в ялин­ки та різно­кольо­рові гірлян­ди і живе в очікуванні Різдва). До речі, вони обов’яз­ково при­везені з лісу, адже задля цьо­го вирощують величезні плантації лісових кра­сунь. До­пов­нили сце­ну ком­позиції із живих чер­воних квітів, серед яких виділися ама­риліси, і свят­ково вбраний пор­т­рет Альф­реда Но­беля.

А на великому екрані — фотознімки з науко­вого жит­тя винуват­ця цьо­горічно­го свята — япон­ця Йошінорі Осумі. Він з’явив­ся у супро­воді тих же дівчат у національ­ному вбранні. Ректор Ка­ролінсько­го інституту та представник Но­белівсько­го комітету корот­ко роз­повіли про дослідження, якими зай­мається Осумі і за які йому при­суд­жено Но­белівську премію 2016 року.

Свою нобелівську лекцію 71-річний Йошінорі Осумі тра­диційно роз­почав з біографічних даних, потім — ета­пи навчання, науко­вої діяльності і власне відкрит­тя в області автофагії — за що й був удо­с­тоєний високої нагороди. Не оми­нув імена тих уче­них, які пра­цювали в цьо­му напрямі до ньо­го і які нині про­дов­жують дослідження. Викликає неаби­яку повагу суттєвий спи­сок публікацій автора у провідних світових науко­вих видан­нях.

...Осумі роз­повів, що народив­ся в 1945 році в місті Фу­куо­ка в дуже бідній сім`ї. Йо­го мати була при­кута до ліжка через тяж­ку недугу, а сам він постійно недоїдав. Ступінь док­тора наук він отримав в Токійсько­му універ­ситеті в 1974-му. Три роки пра­цював при Рокфел­леровсь­кому універ­ситеті в Нью-Йорку, потім повер­нув­ся в Універ­ситет Токіо, де й засну­вав власну дослідниць­ку гру­пу. Зірко­ву кар’єру робити ніколи не намагав­ся.

Те, що феномен автофагії існує, вчені виявили ще в 60-х роках минулого століття, про­те не змогли розібра­тися в тон­кощах механізму. У 90-х роках це зро­бив Осумі. Проводячи свої екс­перимен­ти, він виявив ще й гени, відповідальні за автофагію. У результаті став 25-м японсь­ким уче­ним в історії нобеліади і 39-м науковцем, удо­с­тоєним Но­белівської премії одноосібно. Скромний японець на повідомлення Комітету про те, що його виз­нано лау­реа­том, відповів: “Я був зди­вований. Я пра­цював у своїй лабораторії, коли дізнався про це”.

У прес-релізі Но­белівсько­го комітету ска­зано: «Відкрит­тя Осумі при­вели до нової парадиг­ми в нашому розумінні того, як клітина перероб­ляє свій вміст. Во­ни відкрили шлях до розуміння фун­дамен­тальної важ­ливості автофагії для безлічі фізіологічних про­цесів, таких як адаптація до голоду і відповідь на інфекцію”. Важливо те, що автофагія вла­с­тива живим організмам, зок­рема й людсь­кому. За­вдяки їй клітини поз­буваються непотрібних дефектних ком­понентів.

Природа зав­бач­ливо наділила клітини здатністю перетравлювати зай­ве або шкідли­ве. Діють вони май­же як ми. Па­кують «сміття» в спеціальні мішки — аутофагосоми. Далі переміщають у кон­тей­нери — лізосоми (у тва­рин) або у вакуолі (у грибів і рос­лин), в яких усе непотрібне руй­нується і перетравлюється. Продук­ти перероб­ки йдуть на вироб­лен­ня енергії для хар­чуван­ня клітин, а отже — на її оновлен­ня.

За­вдяки автофагії клітина очи­щається від інфекції та ток­синів, які утворюються. Як ствер­д­жує про­фесор біохімії Шведсь­кого сільськогос­подарсь­кого універ­ситету Пе­тер Божков, автофагія — цен­т­ральний механізм захис­ту і роз­вит­ку всіх еукаріотів (тоб­то організмів, клітини яких мають яд­ро) незалеж­но від рівня їх організації. По­рушен­ня про­цесів автофагії лежить в основі багатьох людсь­ких хво­роб, зок­рема раку, ней­родегенератив­них та інфекційних захво­рювань, у тому числі й тубер­кульо­зу. Оскільки відомо, що накопичен­ня внутрішньоклітин­них ушкод­жень є без­посеред­ньою при­чиною старіння організму, то тут автофагія є ключовим про­цесом, що стоїть на заваді старіння.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+