Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
До­по­ки сма­ку­ва­ти­ме­мо вітчиз­няні «цу­кер­ки» в імпорт­них «об­горт­ках»? 
 
 

На панельній дискусії виступає
Валентин ЧЕБОТАРЬОВ

Не­щодав­но оновлений Ук­раїнський інститут науко­во-технічної екс­пер­тизи та інформації (із ста­рою абревіату­рою УкрІНТЕІ), що на вул. Ан­тоновича, 180, радо вітав учасників та гос­тей V Міжна­род­ного форуму «Пробле­ми інно­ваційно­го роз­вит­ку та інформаційно­го суспільства». У межах дво­ден­ного заходу відбу­лися Х науко­во-практич­на кон­ференція «Інформація, аналіз, про­гноз – стратегічні важелі ефектив­ного дер­жав­ного управління» та ХІ кон­ференція «ІNFORMATIO-2016: інформаційне забез­печен­ня науки і освіти», а також навчаль­ний семінар для співробітників вищих навчаль­них закладів з питань інте­лек­туаль­ної власності «Прак­тичні аспек­ти транс­феру тех­нологій у вищих навчаль­них закла­дах», круглий стіл «На­уко­во-технічна екс­пер­тиза: роль і пер­спективи вдо­с­конален­ня» та шко­ла досвіду роботи «Бібліотечно-інформаційний сервіс з викорис­тан­ням новітніх тех­нологій».

«Нині в цьо­му будин­ку відро­д­жується науко­ва і науко­во-тех­нічна діяльність, перефор­матовується при­зна­чен­ня як самої будівлі, так й інституту», — зазна­чає дирек­тор Ук­раїнсько­го інституту науко­во-технічної екс­пер­тизи та інформації, кан­дидат еко­номічних наук Ва­лен­тин Че­ботарьов.

Традиційно форум роз­почав свою роботу з відкрит­тя вис­тав­ки винаходів, науко­во-технічних роз­робок і тех­нологій. До участі у ній долучилися провідні вищі навчальні закла­ди Ук­раїни (НТУУ «Київ­ський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорсь­кого», Київ­ський націо­нальний універ­ситет ім. Та­раса Шевчен­ка, Східно­український націо­нальний універ­ситет ім. Во­лодимира Да­ля та інші), вітчизняні підприємства та індивідуальні роз­роб­ники інно­ваційної про­дукції. Усі вони мали на меті про­демон­струвати власні роз­роб­ки і запро­понувати бізне­су їхнє подальше впровад­жен­ня та комерціалізацію. Як ска­зав пер­ший заступник голови Ук­раїн­ського інституту науко­во-тех­нічної екс­пер­тизи та інформації Во­лодимир Дмит­ришин, бізнес на вис­тавці при­сутній і роз­роб­ками цікавиться. А ще він роз­повів, що раніше форум в УкрІНТЕІ відбу­вав­ся щорічно, про­те в 2014—2015 роках його не про­водили у зв’яз­ку із політич­ною ситуацією в країні. Фактич­но після 2013 року це – пер­ше зібрання. «Наші науковці ску­чили за такими заходами, за спілку­ван­ням, за діало­гом. Во­ни прийш­ли сюди, щоб послу­хати про нові тен­денції в науко­вому світі, подивитися один одному в очі, потис­нути руки і налагодити кон­так­ти й нову співпрацю як між науковцями, так і між наукою й бізне­сом — в умо­вах важ­кої політич­ної й еко­номічної ситуації», — говорить В. Дмит­ришин.

До речі, на вис­тавці «Світ» зустрів сво­го дав­ньо­го знайо­мого Вікто­ра Ко­вальо­ва, провідно­го інже­нера УкрІНТЕІ, який більше десяти років тому суттєво допоміг газеті – він повер­нув до жит­тя (у повно­му розумінні сло­ва!) єдиний принтер, який вий­шов із ладу і без якого друк видан­ня був би немож­ливий. По­при те, що сто­личні май­стерні ремон­тувати його відмо­вилися, Вікто­ру вда­лося зро­бити немож­ливе. За­вдяки йому цей раритет комп’ютер­ної техніки 1997 року народ­жен­ня й досі пра­цює у «Світі». Тим часом Віктор Ко­вальов уперше демон­стрував відвідувачам вис­тав­ки свій 3D принтер, виготов­лений в УкрІНТЕІ за два місяці («Як­би не відволікав­ся на іншу роботу, то впо­рав­ся б і за місяць», — зізнався роз­роб­ник.). З його слів, принтер унікальний за розмірами і швидкістю наплавлен­ня пла­с­тику. Віктор хоче, щоб його 3D принтер пра­цював для людей, які мог­ли б віддрукувати необхідні їм 3D моделі.

Нагадаємо, що в лис­топаді минулого року уряд прийняв поста­нову про утворен­ня інституту шляхом злиття двох установ: Ук­раїнсько­го інституту науко­во-технічної і еко­номічної інформації та Ук­раїнсько­го інституту науко­во-технічної та інно­ваційної екс­пер­тизи. То­му цей форум, вва­жають його організатори, є справді зна­ковим, адже поєднує про­бле­ми науки, інно­ваційної діяльності й ін­фор­мації, науко­вої, зок­рема.

А про­блем у науки, як-то кажуть, ворогу не побажаєш. «Ми самі загна­ли науку в глу­хий кут, самі винні в корупції, яку створили. Во­на – у тих сту­пенях і званнях, які щед­ро даруємо власть імущим», — вва­жає дирек­тор Держав­ного фон­ду фун­дамен­тальних досліджень Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Бо­рис Гриньов. Під час панельної дис­кусії він заува­жив, що українська наука нині не є вироб­ничою складовою. На жаль. Во­на живе минулим, коли була сильна своєю дослідно-вироб­ничою базою. На сьо­годні наука – найбільш нерефор­мований сек­тор у країні. «Нам тре­ба відро­дити інститут дер­жав­них науко­во-технічних про­грам. Ко­ли він з’явиться, в нас з’яв­ляться при­кладні аспек­ти в науці», — переконаний дирек­тор ДФФД.

На дум­ку дирек­тора депар­тамен­ту науко­во-технічно­го роз­вит­ку МОН Ук­раїни Дмит­ра Че­бер­куса, раніше українська наука доб­ре вміла робити окремі еле­мен­ти. Але коли 2014-й рік поста­вив її перед необхідністю вироб­ляти власну військо­ву техніку, виявилося, що ми до цьо­го не готові. Не­щодав­но на вис­тавці з без­пеки міністр обо­рони ска­зав, що нарешті вітчизняні підприємства змогли підійти до виготов­лен­ня кінце­вого еле­мен­ту. «Ми робимо стрілецьку зброю, бро­нетехніку, безпілот­ники. Дарма, що вони на 80% складаються із закор­дон­ної еле­ментної бази, але ми готуємо кінце­вий про­дукт. Другий етап – посту­пова локалізація цьо­го вироб­ництва — і тут є вихід для ака­демічної науки в тому числі», — каже Д. Че­бер­кус.

Ди­рек­тор Держав­ної науко­во-технічної бібліоте­ки Ук­раїни, док­тор еко­номічних наук Ал­ла Жарінова запро­сила науковців, винахідників, сту­дентів частіше відвідувати бібліоте­ку, адже її роль в умо­вах доступності ін­фор­мації все ж залишається важ­ливою. «У нас – чудові патентні фон­ди (1949 рік, 1950-й, 1965-й), зок­рема, Японії, Німеч­чини, Ав­стралії. У пер­спективі хочемо зро­бити повний доступ до цієї інформації», — інформує А. Жа­рінова. Та­кож вона повідомила, що з 1 лис­топада бібліоте­ка роз­починає нову тему — депонуван­ня («зелений шлях» до відкритого досту­пу) нео­при­люд­нених результатів інте­лек­туаль­ної діяльності. На­укові статті, лекції, інформації в будь-якому вигляді (еле­к­тронному і паперовому) можуть над­силати всі, хто відчу­ває в цьо­му потре­бу. Це дасть змо­гу авторам засвідчи­ти пріо­ритет створен­ня результату інте­лек­туаль­ної діяльності та за їхнім бажан­ням оприлюд­нити його. Увага: з 1 лис­топада 2016-го до 1 січня 2017 року депонуван­ня без­кош­тов­не!

Як підсу­мував дирек­тор УкрІНТЕІ Ва­лен­тин Че­ботарьов, панельна дис­кусія V міжна­род­ного форуму лише поверхнево порушила вик­лики та мож­ливості інно­ваційно­го й інформаційно­го роз­вит­ку Ук­раїни. Влас­не кон­ференція – це своєрідний май­дан­чик, де екс­пер­ти, науковці, представники органів виконав­чої вла­ди разом із представниками біз­несу обговорюють ключові питан­ня інно­ваційно­го роз­вит­ку та інформаційно­го забез­печен­ня науко­вої, екс­пертної та інно­ваційної діяльності. А також будують партнерські зв’яз­ки для роз­вит­ку науки та інно­ваційно­го суспільства.

З його слів, наприкінці минулого століття у світі вираз­но окрес­лились риси нової еко­номіки, яка буде виз­начальною у 21 сто­літті. Четвер­та про­мис­лова революція, основ­ною харак­терис­тикою якої є поєднання ком­п’ютер­них тех­нологій із досяг­нен­нями в біології, поява нових пер­спектив­них дже­рел енергії, фор­мують новий етап еко­номічно­го роз­вит­ку. Він відкриває сучасні мож­ливості для роз­вит­ку всіх сфер діяльності людини, насам­перед, науко­вого роз­вит­ку. Проте в Ук­раїні зараз відбу­ваються про­цеси, більше схожі на сповзан­ня до рівня країн тре­тьо­го світу. Хо­ча уряд і намагається здійснювати заходи, спрямовані на зупинен­ня цьо­го явища, однак такі дії поки що не дають відповіді на питан­ня, як це сповзан­ня зупинити.

Між іншим…

У рей­тин­гу Глобального інно­ваційно­го індексу 2016 р. Ук­раїна посідає 56 місце (55 – Монголія, 57 – Ба­х­рейн) серед 128 країн світу.

У рей­тин­гу Глобального індексу кон­курен­тос­про­мож­ності у 2015-2016 рр. Ук­раїна посіла 79 місце (78 – Гватемала, 80 – Та­д­жикис­тан) серед 140 країн світу.

Чи­сельність працівників науко­вих організацій в Ук­раїні – 101,6 тис. осіб, порівняно з 2005 р. – ско­рочен­ня на 40%, у т. ч. дослідників – на 37%.

Се­ред­ньомісяч­на заробітна пла­та у сфері науки Ук­раїни – 4972 грн., близь­ко $200 (США – $6500, Норвегія – $5300, Ки­тай – $3430, ПАР – $6500, Нігерія – $4600, Ефіопія – $1200).

«Міжна­родні екс­пер­ти про­те заспо­коюють, що ми ще не сяг­нули самісінького дна потенційної ями, але я вва­жаю, що падати ниж­че – буде політич­ним кра­хом вла­ди. То­му наш форум – це лише привід, при­чина – стан науки й інно­ваційної діяльності в Ук­раїні і поява на цьо­му рин­ку з боку дер­жави нової струк­тури — Ук­раїн­ського інституту науко­во-техніч­ної екс­пер­тизи та інформації. Інститут вплітається в загальну інно­ваційну сис­тему Ук­раїни. Це один з еле­ментів дер­жавою створеного осе­ред­ка, де буде зосеред­жуватися науко­ва дум­ка (результати науко­вих робіт), бізнес та фінан­сові дже­рела для того, щоб, співпрацюючи, впровад­жувати результати науко­вих роз­робок», — роз­повів «Світу» дирек­тор УкрІНТЕІ.

Як іде науко­вий про­цес? За­зви­чай, говорить В. Че­ботарьов, він починається з ідеї, яка при­водить до необхідності захис­тити інте­лек­туаль­ну власність, а після того, як людина отримала патент, вона починає думати, а куди ж це над­бан­ня подіти? Є бізнес, який хоче впровадити вже готове, образ­но кажучи, – цукер­ку та й ще в обгортці. А де взяти обгортку? Ви­никає так зва­на «долина смерті». Інфрас­т­рук­тури для її покриття в Ук­раїні немає, тех­нопар­ки зни­щено, інно­ваційний фонд теж. Ми фінан­суємо близь­ко 4 млрд. грн. в науку, про­дукуємо науко­вий про­дукт, а далі… дер­жава бездіяльна. Бізне­су, який виживає в кон­курентній боротьбі, простіше купити за кор­доном уже кінцевий про­дукт.

Тим часом у «долину смерті» йде закор­дон і наш науко­вий про­дукт забирають іноземні фір­ми – через стартап-ком­панії, різно­манітні кон­кур­си тощо. Ці фірми у себе на вироб­ництві виготов­ляють про­дукт на базі наших роз­робок і… про­понують нам у вигляді готової про­дукції. Наш бізнес купує за кор­доном наше ж за наші гроші і зно­ву нам про­дає. Ось так пра­цює сис­тема.

«На­томість в УкрІНТЕІ немає коштів, є лише інформація і фахівці, які можуть допомог­ти в організації як стартап-ком­паній, так і в юридич­ному супро­вод­і народ­жен­ня й про­суван­ня науко­вих роз­робок, — про­дов­жує В. Че­ботарьов. — У цьо­му будин­ку ми пла­нуємо створити Дім науки, в якому будуть зосеред­жені спо­чат­ку ін­фор­маційні ресур­си. За­раз не тех­нології вигра­ють і не інформація про них. Провідну роль у кон­курентному середовищі починає відігра­вати швидкість (темп) передачі ін­фор­мації. То­му хоч абревіату­ра УкрІНТЕІ ста­ра, та напов­нен­ня інше. Ми готові сприяти посеред­ницькій діяльності між бізне­сом і науковцями. Кілька років тому в Ук­раїні створили Фонд підтрим­ки малого інно­ваційно­го бізне­су. Він існує лише юридич­но, насправді ж він – мертвий. Ми готові запро­понувати йому дах над головою – роз­почати свою діяльність у нашому інституті. На­голошую вко­т­ре: як­що дер­жава в цій сфері не зро­бить необхідних кроків — їх зроблять іноземні ком­панії».

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+