Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Про­ект «UKRAINE» виз­на­но над­зви­чай­но успішним 
 
 
Кон­фе­ренцію відкри­ва­є рек­тор
Київської політехніки Михайло Згу­ровсь­кий
На кон­фе­ренції «По­ши­рен­ня в Ук­раїні тех­но­логій, знань та інно­вацій, які ба­зу­ють­ся на ви­ко­ри­с­танні си­с­те­ми EGNSS», що дня­ми відбу­ла­ся в Націо­наль­но­му технічно­му універ­си­теті Ук­раїни «Київський полі­тех­­нічний інсти­тут ім. Іго­ря Сікорсь­ко­го», бу­ло підби­то під­сум­ки ро­бо­ти, що її в рам­ках про­ек­ту «UKRAINE» ви­ко­ну­вав кон­сорціум, до скла­ду яко­го вхо­ди­ло дев’ять ор­ганізацій із ше­с­ти євро­пейсь­ких країн, зо­к­ре­ма, й Ук­раїни.

Про­ект «UKRAINE», що стар­ту­вав у січні 2015 ро­ку, фінан­су­вав­ся Рам­ко­вою про­гра­мою Євро­пейсь­ко­го Со­ю­зу з досліджень та інно­вацій «Го­ри­зонт 2020». Йо­го бу­ло за­по­чат­ко­ва­но за­для втілен­ня у жит­тя мож­ли­во­с­тей, що з’яви­ли­ся після підпи­сан­ня уго­ди між Ук­раїною та ЄС у га­лузі гло­баль­них навігаційних су­пут­ни­ко­вих си­с­тем (GNSS), і до­лу­чен­ня ук­раїнсько­го рин­ку до­датків із ви­ко­ри­с­тан­ням GNSS до си­с­тем Galileo та EGNOS.

Вар­то ска­за­ти, що си­с­те­ма Galileo – це су­пут­ни­ко­ва си­с­те­ма навігації ЄС та Євро­пейсь­ко­го косміч­но­­го агент­ст­ва, при­­зна­че­на для вирі­шен­ня на­вігаційних за­в­дань для будь-яких ру­хо­мих об’єктів з точ­ністю мен­ше од­но­го ме­т­ра. EGNOS (Євро­пейсь­ка ге­о­стаціонар­на служ­ба навіга­цій­но­го по­крит­тя) – єв­ро­пейсь­ка су­пут­ни­ко­ва си­с­те­ма ди­фе­ренційної ко­рекції, роз­роб­ле­на для збільшен­ня точ­ності сиг­на­лу GPS-по­зиціону­ван­ня та їх надійності на те­ри­торії Євро­пи. Ця тех­но­логія підви­щує функ­ціональність си­с­тем су­пут­ни­ко­вої навігації за ра­ху­нок пе­ре­дачі по­пра­вок, які вра­хо­ву­ють пе­ре­шко­ди, що мо­жуть впли­ну­ти на пе­ре­да­чу су­пут­ни­ко­во­го сиг­на­лу. Си­с­те­ма скла­дається з ге­о­стаціонар­них су­пут­ників і ме­режі на­зем­них станцій. Сьо­годні EGNOS по­кри­ває біль­шість євро­пейсь­ких країн. За­вдя­­ки ре­алізації про­ек­ту «UKRAINE» не­в­довзі до них до­лу­чить­ся і на­ша країна.

Про­ект став май­дан­чи­ком для роз­вит­ку діло­вих сто­сунків між ор­ганізаціями та під­при­ємства­ми, що пра­цю­ють у га­лузі су­пут­ни­ко­вої навігації або ви­ко­ри­с­то­ву­ють такі си­с­те­ми у своїй діяль­ності, та за­без­пе­чив ос­но­ву для спільних досліджень і роз­ро­бок різно­манітних до­датків.

— Для Ук­раїни над­зви­чай­но важ­ли­во до­лу­чи­ти­ся до роз­вит­ку євро­пейсь­кої ге­о­стаціонар­ної служ­би навігаційно­го по­крит­тя EGNOS. Це важ­ли­во з точ­ки зо­ру підви­щен­ня без­пе­ки на­шо­го авіаційно­го, на­зем­но­го, морсь­ко­го транс­пор­ту, для підви­щен­ня ефек­тив­ності логістич­них си­с­тем, бізне­су. Зре­ш­тою, це ду­же важ­ли­во з точ­ки зо­ру інте­г­рації в євро­пейсь­кий бізнес, в євро­пейські си­с­те­ми ко­мунікації і за­га­лом в Євро­пейсь­кий Со­юз, – на­го­ло­сив, відкри­ва­ю­чи кон­фе­ренцію, рек­тор НТУУ «КПІ ім. Іго­ря Сікорсь­ко­го», ака­демік НАН Ук­раїни Ми­хай­ло Згу­ровсь­кий.

Учас­ників кон­фе­ренції при­віта­ли за­ступ­ник міністра осві­ти і на­уки Ук­раїни Мак­сим Стріха, ек­с­перт з пи­тань роз­вит­ку євро­пейсь­ко­го рин­ку по­слуг GNSS Ка­те­ри­на Стрєлко­ва (скай­пом із Пра­ги), національ­ний ко­ор­ди­на­тор кон­такт­них пунктів Рам­ко­вої про­гра­ми ЄС з досліджень та інно­вацій «Го­ри­зонт 2020» Єгор Ду­бинсь­кий та ек­с­перт Євро­комісії з пи­тань си­с­те­ми Galileo та EGNSS Пітер де Смет. Пре­зен­тацію ос­нов­них ре­зуль­татів про­ек­ту зро­би­ла ко­ор­ди­на­тор про­ек­ту «UKRAI­NE», ке­ру­ю­чий ди­рек­тор ком­панії «Valdani Vica­ri&Associati Brussels» (Бель­гія) Моніка Пес­ше.

— До­лу­чен­ня Ук­раїни до євро­пейсь­кої про­гра­ми «Го­ри­зонт 2020» бу­ло важ­ли­вим для нас не ли­ше то­му, що мож­на от­ри­ма­ти певні гран­ти. Ця участь важ­ли­ва ще й то­му, що доз­во­ляє мо­дернізу­ва­ти наш на­уко­вий ланд­шафт. Зро­би­ти йо­го ди­намічнішим, на­ла­го­ди­ти тісні зв’яз­ки між дослідни­ка­ми і бізне­со­ви­ми струк­ту­ра­ми, – звер­нув­ся до учас­ників зібран­ня Мак­сим Стріха. – Історії успіху Ук­раїни в про­грамі «Го­ри­зонт 2020» нині пе­ре­важ­но пов’язані са­ме з дослідниць­ки­ми про­ек­та­ми. Але ду­же важ­ли­во, що сьо­годні ми маємо на­го­ду по­чу­ти про ре­зуль­та­ти про­ек­ту, який ви­хо­дить за ці межі. Тут є ко­ло­саль­ний ре­зерв для Ук­раїни, і тут є ко­ло­сальні мож­ли­вості для нас. Ми не ви­пад­ко­во зібра­ли­ся са­ме в Націо­наль­но­му універ­си­теті «Київсь­кий політехнічний інсти­тут імені Іго­ря Сікорсь­ко­го», ос­кільки, на­пев­но, се­ред усіх на­ших вишів і на­уко­вих ус­та­нов цей універ­си­тет має нині найбільший і най­успішніший досвід співпраці з бізне­со­ви­ми струк­ту­ра­ми та втілен­ня мас­штаб­них інно­ваційних про­ектів.

Пле­нар­не засідан­ня кон­фе­ренції відкрив ви­с­туп пер­шо­го за­ступ­ни­ка на­чаль­ни­ка Націо­наль­но­го цен­т­ру уп­равління та ви­про­бу­вань космічних за­собів Дер­жав­но­го космічно­го агент­ст­ва Ук­раїни Ко­с­тян­ти­на Во­ло­ха на те­му «Пра­вові ас­пек­ти впро­ва­д­жен­ня та ви­ко­ри­с­тан­ня EGNSS в Ук­раїні».

За­ува­жи­мо, що ви­с­ту­пи у цій ча­с­тині фо­ру­му бу­ли при­свя­чені не ли­ше за­галь­но-ор­ганіза­цій­ним ас­пек­там ви­ко­ри­с­тан­ня гло­баль­них навігацій­них су­пут­ни­ко­вих си­с­тем, але й пи­тан­ням на­уко­во-технічним, про що свід­чи­ла їхня те­ма­ти­ка: «EG­NOS в авіації» (Санті Со­лей, за­снов­ник і ге­не­раль­ний ди­рек­тор ком­панії «PildoLabs», Іспанія), «Ме­тод моніто­рин­гу сиг­налів на ос­нові тех­но­логії GNSS в авіа­ційній сфері – ре­зуль­та­ти вимі­рів і вис­нов­ки» (Кар­мен Сом­мер, роз­роб­ник про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня, ком­панія «Tele­Consult Austria», Австрія), «Ін­но­ва­ційне рішен­ня на базі си­с­те­ми EGNOS для муль­ти­мо­даль­ної логісти­ки в Ук­раїні» (Фре­дерік Рон­се, ге­не­раль­ний ди­рек­тор ком­панії «Ovinto», Бельгія).

Ви­с­ту­пи на пле­нар­но­му за­сіданні виз­на­чи­ли й на­пря­ми ро­бо­ти двох секції, які після ньо­го пра­цю­ва­ли па­ра­лель­но: «Авіація» (го­ло­ву­вав ди­рек­тор на­уко­во-на­вчаль­но­го цен­т­ру «Ае­ро­космічний центр» Націо­наль­но­го авіаційно­го універ­си­те­ту Ва­силь Кон­дра­тюк) і «Муль­ти­­мо­даль­на логісти­ка» (мо­де­ра­тор — керівник відділу міжна­род­них про­ектів НТУУ «КПІ ім. Іго­ря Сікорсь­ко­го» Сергій Шу­каєв). Знач­ну ча­с­ти­ну до­повідей, ви­го­ло­ше­них під час ро­бо­ти секцій, бу­ло при­свя­че­но ре­зуль­та­там досліджень, про­ве­де­них у рам­ках про­ек­ту в Ук­раїні. Скажімо, на­уковці Київської політехніки досліди­ли і на ос­нові те­с­ту­ван­ня за трьо­ма сце­наріями («га­ря­чий» і «хо­лод­ний» за­пуск, з ви­ко­ри­с­тан­ням си­с­те­ми EGNOS і без ньо­го; з прий­о­мом сиг­налів від різних си­с­тем GNSS і з прий­о­мом сиг­налів ли­ше від GPS) виз­на­чи­ли оп­ти­маль­ний чип­сет GNSS для ви­ко­ри­с­тан­ня в навігаційно­му при­ст­рої з ме­тою моніто­рин­гу муль­ти­мо­даль­них пе­ре­ве­зень, а та­кож технічні ха­рак­те­ри­с­ти­ки ма­ло­по­туж­них (па­сив­них) га­зо­аналіза­торів, які ви­яв­ля­ють ви­тік га­зу під час пе­ре­ве­зен­ня не­без­печ­них ван­тажів.

На підсум­ко­во­му засіданні кон­фе­ренції Ка­те­ри­на Стрєлко­ва, Пітер де Смет та Моніка Пес­ше од­но­стай­но виз­на­ли про­ект над­зви­чай­но успішним. Як повідо­мив після за­вер­шен­ня зібран­ня керівник національ­но­го кон­такт­но­го пунк­ту про­гра­ми ЄС «Го­ри­зонт 2020» в Ук­раїні за на­пря­мом «Інфор­маційні та ко­мунікаційні тех­но­логії» про­фе­сор Сергій Шу­каєв, кон­сорціум по­да­ва­ти­ме но­вий про­ект для участі в кон­курсі з цієї те­ма­ти­ки, що бу­де ого­ло­ше­ний у ли­с­то­паді.

 

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+