Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Без ук­раїнської на­уки не­за­леж­на Ук­раїна не відбу­ла­ся б 
 
 

Леонід КРАВЧУК, Володимир ГОРБУЛІН,
Леонід КУЧМА

Здобут­ки вітчизняної ака­демічної науки та вне­сок уче­них у ста­нов­лен­ня й роз­будову незалеж­ної Ук­раїнської дер­жави було представлено на ювілейній сесії За­гальних зборів Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни та національ­них галузевих ака­демій наук, при­свяченій 25-й річниці Не­залеж­ності Ук­раїни.

У сесії взяли участь керівни­ки НАН Ук­раїни та галузевих ака­демій наук, пре­зиден­ти Ук­раїни Ле­онід Крав­чук (1991—1994 рр.), Ле­онід Ку­ч­ма (1994—2005 рр.) та Віктор Ющен­ко (2005—2010 рр.), представники органів дер­жав­ної вла­ди, засобів масової інформації та науко­вої гро­мадсь­кості, зок­рема, активні учасники подій кінця 80-х–почат­ку 90-х рр. минулого століття, які відігра­вали вагому роль у тогочас­ному суспільно-політич­ному житті й дер­жавотворчих про­цесах.

У вітанні, надісла­ному учасникам заходу, Президент Ук­раїни Пе­т­ро По­рошен­ко наголосив, що нині, коли наша країна відстоює незалежність у про­тисто­янні російській війсь­ковій агресії, особливої актуаль­ності набувають результати вітчизняної науки. «Зміцнення без­пеки та посилен­ня обо­роноздатності дер­жави – ключові завдання для кож­ного з нас», — йдеть­ся в ювілей­ному зверненні.

«Ук­раїна повин­на цінувати те, що українські вчені рекордно швидко мобілізували свій великий потенціал з метою підтрим­ки нашого обо­рон­но-про­мис­лового ком­плексу», — зазна­чає у вітанні до науко­вої еліти міністр освіти і науки Ук­раїни Лілія Гриневич.

Аналізуючи вне­сок уче­них Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни в роз­будову незалеж­ної дер­жави, пер­ший віце-пре­зидент НАН Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Во­лодимир Горбулін заува­жив, що Академія наук ніколи не залишалася осторонь про­блем, з якими сти­калося наше суспільство. Вчені робили все мож­ливе, аби незалеж­на Ук­раїна відбу­лася, докла­дали і про­дов­жують докла­дати значних зусиль для інно­ваційно­го роз­вит­ку її еко­номіки, освіти й культури.

Він наголосив на тому, що за часів незалеж­ності Академія здійснила докорінну переорієн­тацію всієї сфе­ри соціогу­манітар­них досліджень. Бу­ло започат­ковано або відновлено низ­ку науко­вих напрямів і засно­вано нові наукові установи, вкрай необхідні для ста­нов­лен­ня незалеж­ної Ук­раїни. Це такі інститути, як демографії та соціаль­них досліджень ім. М. В. Птухи, соціології, регіональ­них дослід­жень ім. М. І. Долішнього, еко­номіко-пра­вових дослід­жень, політич­них і етнонаціо­нальних досліджень ім. І. Ф. Ку­раса, української архео­графії та дже­релоз­нав­ства ім. М. С. Грушевсь­кого, україноз­нав­ства ім. І. Крип’якевича, народоз­нав­ства, схо­доз­нав­ства ім. А. Ю. Кримсь­кого. Соціогу­манітарії Академії готують і оприлюд­нюють щорічні Національні доповіді з най­більш актуаль­них про­блем сус­пільного роз­вит­ку. Ре­зультат їхньої роботи — низ­ка багатотом­них фун­дамен­тальних, у тому числі енцик­лопедич­них, видань («Ен­цик­лопедія сучас­ної Ук­раїни», «Шевчен­ків­ська енцик­лопедія», «Юридич­на енцик­лопедія», «Ен­цик­лопедія історії Ук­раїни»). Розпочато створен­ня Ве­ликої української енцик­лопедії, яка так само, як і Національ­ний атлас Ук­раїни, підго­тов­лений вче­ними-гео­гра­фами Академії, має ста­ти обо­в’яз­ковою візитівкою нашої суверен­ної дер­жави. Що­року вче­ні-соціогу­манітарії на замов­лен­ня або в інте­ресах органів дер­жав­ної вла­ди надають близь­ко тисячі екс­пертних вис­новків, аналітич­них матеріалів, про­позицій і рекомен­дацій з тих чи інших питань роз­вит­ку дер­жави. За­раз значна ува­га приділяється окрес­лен­ню кон­цеп­туаль­них засад і стратегій реалізації цивілізаційно­го вибору Ук­раїни, про­бле­мам реінте­г­рації Донбасу та Криму в політико-пра­вовий і соціокуль­тур­ний простір Ук­раїни, модер­нізації вітчизняних дер­жав­них і суспільних інститутів відповідно до євро­пейсь­ких і світових стандартів.

Із здо­бут­тям Ук­раїною незалеж­ності – в умо­вах роз­риву еко­номічних зв’язків і, фак­тич­но, цілко­витої руй­нації галузевої науки – Національ­на ака­демія наук взяла на себе науко­во-технічне супро­вод­жен­ня базових галузей національ­ної еко­номіки й окремих високотех­нологічних вироб­ництв. Чи­мало пер­спектив­них роз­робок і кон­курен­тос­про­мож­них тех­нологій знайш­ли засто­суван­ня в металургійній, видобувній, транс­портній, енергетичній, аерокосмічній галузях. Відповідно до потреб дер­жави у роз­вит­ку нових сучас­них науко­во-технічних напрямів, науко­вому забез­печенні тех­нологічно­го оновлен­ня вироб­ництва за останні чверть століття в Академії створено, зок­рема, інститути про­блем математич­них машин і сис­тем, про­грамних сис­тем, телекомунікацій та гло­бального інформаційно­го про­сто­ру, космічних досліджень, фізики гірни­чих про­цесів, вугільних енерготех­нологій, відновлюваної енергетики, геохімії навко­лиш­ньо­го середовища, сорбції та про­блем ендое­кології, хар­чової біотехнології та геноміки, біології клітини, еко­логії Карпат. У 2004 році до Академії увійшов ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» і було організовано Відділен­ня ядер­ної фізики та енергетики, головним завданням якого є науко­ве забез­печен­ня надійно­го й без­печ­ного функціону­ван­ня ядер­но-енергетич­ного ком­плексу Ук­раїни.

Академік В. Горбулін зазна­чив, що в межах співпраці з «Енер­гоа­томом» виконан­ня робіт із подовження ресур­су експлуа­тації 4 із 15 діючих енергоб­локів вітчизняних атомних еле­к­т­рос­танцій дало змо­гу на 10—20 років (у пер­спективі – на 30 років) відтермінувати будів­ництво нових потуж­нос­тей і заоща­дити значні бюд­жетні кош­ти. Слід заува­жити, що вар­тість робіт в Ук­раїні з подовження ресур­су типового бло­ку потуж­ністю 1000 МВт ста­новить близь­ко 350—400 млн. дол., а вартість будівництва нового бло­ку на тому ж май­дан­чику – 4—7 млрд. дол. За оцінка­ми ДП «НАЕК «Енер­гоа­том», еко­номічний ефект від подовження терміну експлуа­тації одного енергоб­локу на рік ста­новить близь­ко 1,5 млрд. дол. Внесок Академії у роз­роб­лен­ня відпо­відних тех­нологій та їх впровад­жен­ня складає близь­ко 50%.

До­повідач акцен­тував ува­гу на започат­куванні в 2015 році цільо­вої науко­во-технічної про­гра­ми НАН Ук­раїни «Дослід­жен­ня і роз­роб­ки з про­блем підви­щен­ня обо­роноз­дат­ності і без­пеки дер­жави». Уже роз­почато виконан­ня відібра­них за кон­кур­сом най­пер­спективніших про­ектів, обов’яз­кове впровад­жен­ня результатів яких в обо­рон­но-про­мис­ловому ком­плексі є винят­ково важ­ливим завданням наступного періоду.

Розвиваючи, насам­перед, фун­дамен­тальні дослідження, На­ціональ­на ака­демія наук завжди була і залишається орієн­тованою на широке практич­не викорис­тан­ня науко­вих результатів, у тому числі в соціаль­но зна­чущих сфе­рах сус­пільного жит­тя. Свідчення цьо­го — високое­фек­тивні ака­демічні роз­роб­ки для медицини та сфе­ри охо­рони здо­ров’я, для забез­печен­ня про­довольчої без­пеки нашої дер­жави. Так, високопро­дук­тивні сор­ти ози­мої пше­ниці селекції вче­них-генетиків Академії щорічно висівають май­же на 2 млн. га, що складає 30% площ посіву цієї культури в Ук­раїні. Врожай, зібра­ний із цих площ, може повністю задовольнити річні потре­би нашої дер­жави у про­довольчому зерні.

На жаль, у зв’яз­ку з анексією Криму та зброй­ним конфліктом на Донбасі регіональ­на мережа науко­вих установ НАН Ук­раїни зазна­ла суттєвих змін. На території Ав­тоном­ної Ре­с­публіки Крим залишилося 9 науко­вих установ Академії. З 12 бюд­жет­них ака­демічних установ До­нецького регіону 11 переміщено з не підконт­рольних українській владі територій до Києва, Дніп­ра й інших міст, а До­нецький науко­вий центр НАН Ук­раїни та МОН Ук­раїни переїхав цьо­го року до м. Краматорськ До­нецької області. Академія вжи­ває всіх мож­ливих заходів для збе­режен­ня науко­вого потенціалу цих установ і налагод­жен­ня їх ефектив­ної роботи на новому місці.

На завер­шен­ня сво­го вис­тупу вче­ний заува­жив, що зараз віт­чиз­няна науко­ва сфе­ра, як і вся країна, перебуває у вкрай важ­кому ста­новищі. Але попри всі негараз­ди Ук­раїнська дер­жава ще не втратила шансів на інно­ваційний роз­виток і май­бутнє процвітан­ня.

Про здо­бут­ки ака­демічної науки роз­повіли у своїх вис­тупах пре­зиден­ти національ­них галузевих ака­демій наук. На тому, що аграр­ний сек­тор нашої країни не змо­же ефектив­но роз­виватися без сильної вітчизняної аграр­ної науки, наголосив пре­зидент Національ­ної ака­демії аграр­них наук (НААН) Ук­раїни, ака­демік НААН Ук­раїни Ярослав Гадзало. З його слів, завдяки роз­роб­кам наших уче­них-аграріїв дер­жава за останні роки досяг­нула значних успіхів у вироб­ництві та екс­порті зер­на, соняш­никової олії, ріпаку та багатьох інших сільськогос­подарсь­ких культур. Наші ніжинські огірки, хер­сонські помідори і мелітопольська череш­ня – най­кращі у світі. І це попри те, що «впродовж 25 років незалеж­ності аграр­ну науку, як і всю українську науку, хронічно недофінан­совано. Фінан­суван­ня ско­ротилося із 50 млн. дол. 5 років тому до 10 млн. дол. у 2016 році. При цьо­му ефектив­на робота науко­вих установ із транс­феру інно­вацій дала мож­ливість реалізувати у 2015 році інте­лек­туаль­ної про­дукції на 2,5 млрд. грн., а дер­жаві сплатити 510 млн. грн. подат­ку, що практич­но вдвічі більше цьо­горічно­го фінан­суван­ня», — каже Я. Гадзало.

Президент Національ­ної ака­демії медич­них наук (НАМН) Ук­раїни, ака­демік НАМН Ук­раїни Віталій Цимбалюк зосередив свою ува­гу на тому, чого досяг­ли науковці-медики: вперше у світі роз­роб­лено і впровад­жено «хірургію пер­ших хви­лин», вперше у світі зроблена ней­рот­ран­с­плантація, вперше у світі ней­рогель пересаджено для усунення дефекту спинного моз­ку…

У медич­них закла­дах НААМ стаціонарно проліковано 25 тисяч меш­канців Лу­гансь­кої і До­нецької облас­тей, 64 тисячі отримали кон­сультатив­ну допомогу. Прокон­сультовано понад 4 тисячі поранених у зоні АТО, про­опе­ровано – 1800 осіб. Академік В. Цимбалюк заува­жив, що 176 учасникам Ре­волюції гідності вчені-медики надали високок­валіфіковану допомогу – і це тоді, коли в лікар­нях час­то боялися бра­ти поранених. «Жо­ден із тих, хто в нас лікував­ся, не помер, і жод­ного май­данівця наші закла­ди не відда­ли тодіш­нім пра­воохо­рон­цям», — говорить уче­ний. Він також про­демон­стрував учасникам ювілей­ного зібрання унікальні випад­ки опе­ратив­них втручань і повер­нен­ня фак­тич­но з того світу постраж­далих (зок­рема, після прямих попадань осколків у сер­це), наголосив­ши, що це мож­ливо в науко­во-дослідних медич­них установах Академії, де не повинні пра­цювати стандар­ти і про­токоли, а потрібно роз­роб­ляти новітні методи лікуван­ня.

«По­при вагомі успіхи Академії, ми зовсім не задоволені ні власною роботою, ні роботою нашої сис­теми освіти», — так роз­почав свій вис­туп пре­зидент Національ­ної ака­демії педагогічних наук (НАПН) Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни та НАПН Ук­раїни Ва­силь Кремень. Він зазна­чив, що сьо­годні зусил­ля вче­них зосеред­жено на тому, щоб допомог­ти модернізувати сис­тему освіти в Ук­раїні, яка повин­на готувати людину до жит­тя в 21 столітті. Це означає, що нині не мож­на навчи­ти людину не тільки в школі, а й у най­кра­щому універ­ситеті раз і назавжди – тре­ба виробити уміння й навич­ки навча­тися впродовж жит­тя і викорис­товувати набуті знання в практиці. «Ми повинні фор­мувати людину з інно­ваційним мис­лен­ням, ін­новаційною культурою і здатністю до інно­ваційно­го типу діяльності», — каже ака­демік В. Кремень. Крім того — сучас­на освіта повин­на мак­симально набли­зитися до кон­кретних здіб­нос­тей кож­ної дитини, тре­ба фор­мувати людину, кон­курен­тос­про­мож­ну в гло­бальному про­сторі, яка б ста­ла час­тин­кою єдиної нації. Од­нак, заува­жує вче­ний, цьо­го мож­на буде досяг­нути лише за умов, коли освіта і наука в Ук­раїні будуть пріори­тетами: наука, що про­дукує нові знання, і освіта, що олюд­нює їх.

Президент Національ­ної ака­демії пра­вових наук (НАПрН) Ук­раїни, ака­демік НАПрН Ук­раїни Олек­сандр Пе­т­ришин основ­ний акцент у своєму вис­тупі зро­бив на тому, що вчені 25 років поспіль пра­цювали над усіма тими докумен­тами, які незалеж­на Ук­раїна має сьо­годні, починаючи з основ­ного докумен­та — Консти­туції Ук­раїни. У пла­нах Академії – 20-том­на Ук­раїнська юридич­на енцик­лопедія. До речі, заува­жив О. Пе­т­ришин, робота над видан­ням здійснюватиметься у межах наяв­них коштів.

За­вер­шальним акордом вис­тупів пре­зидентів ака­демій наук ста­ли сло­ва віце-пре­зиден­та На­ціональ­ної ака­демії мис­тецтв (НАМ) Ук­раїни, ака­деміка НАМ Ук­раїни Вікто­ра Си­дорен­ка: «Куль­тура – це те, що робить тебе чужим, коли залишаєш свій дім. Ми­с­тецтво ж, навпа­ки, — це те, що робить тебе своїм будь-де».

Від імені трьох пре­зидентів незалеж­ної Ук­раїни, при­сутніх на сесії, до учасників зібрання звернув­ся пер­ший Президент Ук­раїни Ле­онід Крав­чук. Він переконаний, що саме українська наука, люди науки роб­лять для Ук­раїни над­зви­чай­но багато, аби вона йшла шляхом про­гре-су. «Ко­лись мене, — при­гадує Л. Крав­чук, — запитали: як ви думаєте, хто най­пер­шим досяг­не най­вищих вер­шин в Ук­раїні, коли вона ста­не демокра­тич­ною і багатою дер­жавою? Я не задумуючись ска­зав: це будуть науковці».

Перший пре­зидент зізнався, що для ньо­го велике задоволен­ня через 25 років сто­яти на три­буні у Ве­ликому кон­ференц-залі НАН Ук­раїни і вітати вче­них. Він вис­ловив сподіван­ня, що наука все ж таки візьметься за дослідження деяких про­блем біловезького кон­сен­сусу і української незалеж­ності. Ад­же як у над­рах народу, 16 мільйонів представників якого загинуло від репресій, голодомору і війни, виник­ла ідея про незалежність – ця тема повин­на бути предметом гли­бокого аналізу. Друга про­бле­ма для науко­вого пошуку – роз­секре­чені докумен­ти радянсь­кої й української служби КДБ. Треба дати людям розуміння, як роз­вивав­ся істо­рич­ний про­цес і чому він призвів до утворен­ня незалеж­ної Ук­раїни і роз­валу Ра­дянсь­кого Со­юзу, говорить Л. Крав­чук. Третя – питан­ня національ­ної ідеї, бо ж нині тема нашого жит­тя – це тема об’єднання, спільного пошуку, спільної допомоги. «Найпростіше – закли­кати до пос­тій­ної зміни вла­ди. Важче – організуватися в час великої небез­пеки, яка стоїть на нашому порозі», — підсу­мував пер­ший пре­зидент.

«Як­би не дум­ки науковців 25 років тому, то, напев­но, і незалежність у Верховній Раді Ук­раїни про­голошувати було б складніше, і результати на референ­думі були б інші», — переконаний віце-прем’єр-міністр Ук­раїни В’ячеслав Ки­рилен­ко. Він говорить, що як би не оцінювали діяльність ака­демій наук, та величез­на кількість науко­вих здо­бутків є. Інша річ, вва­жає В. Ки­рилен­ко, що науковці недостатньо про­пагують свої результати. Ма­буть, поважні вчені вва­жають, що їхні досяг­нен­ня фун­дамен­тальні і доб­ре відомі, тому науку тре­ба підтримувати апріорі по зро­с­таючій. А це, на жаль, не завжди так. Ча­с­то – навпа­ки: не зна­ють про них і зна­ти не хочуть, а відтак викорис­товують це як аргумент щодо відсутності будь-яких здо­бутків. Ви­с­тав­ка, яка відбу­лася в пар­ламенті і пре­зен­тувала наукові результати, популярні бро­шури, що роз­повідають про успіхи ака­демій хоча б за останній період, почали робити свою величез­ну справу. «І депутати, й урядовці, й чинов­ники відкривають для себе нові, еврис­тичні горизон­ти. Ви­яв­ляється, ака­демії пра­цюють! Я не перебільшую. Ви­с­тав­ка у Верховній Раді зро­била такий вне­сок у їхні голови, який до того ніхто не міг зро­бити», — ствер­д­жує віце-прем’єр-міністр. Він запев­няє, що цю роботу тре­ба про­дов­жити, в т. ч. як аргумент у май­бутній дис­кусії щодо обсягів і спо­собів фінан­сової підтрим­ки діяльності НАН і галузевих ака­демій.

Перший заступник голови Комітету Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни з питань науки і освіти Олек­сандр Співаковсь­кий стурбований ста­новищем науко­вої молоді в нашій країні. З його слів, мобільність молоді дуже велика, її небажан­ня миритися із незручнос­тями в житті штовхають до пошуку кра­щих умов праці, які вона зазви­чай зна­ходить за кор­доном. «У наших умо­вах є велика спо­куса ско­ротити ті кад­ри, які лег­ко знайдуть собі роботу. Са­ме така позиція повільно веде нас до дегра­дації науко­вих шкіл. За молодь тре­ба боротися, — говорить О. Співаковсь­кий і про­дов­жує: — По­трібно повер­нути довіру до освіти і науки, а за довірою прийдуть необхідні ресур­си».

На дум­ку почес­ного дирек­тора Інституту фізики кон­ден­сованих сис­тем НАН Ук­раїни, ака­деміка НАН Ук­раїни, Ге­роя Ук­раїни Ігоря Юх­новсь­кого, основ­не завдання Національ­ної ака­демії наук – створити патріотичне україн­ське яд­ро в Академії, яке буде зай­матися озб­роєнням україн­ської армії. Ви­яв­ляється, що тільки маючи силу, ми можемо збе­рег­ти незалежність. А ще вче­ний переконаний, що сільське гос­подар­ство і хар­чова про­мис­ловість – це те, чим ми можемо бути цікаві для світу. Ад­же Ук­раїна володіє не тільки чор­ноземами (вони є у багатьох країнах світу), вона володіє незви­чай­ною комбінацією річок, кліматич­них умов, має тисячолітній досвід народу в сільському гос­подарстві. «Ук­раїнки гарні тому, що зер­но, вирощене на наших зем­лях, має най­вищу біологічну цінність у світі. Продук­ти з нашого зер­на бажані в будь-якому політич­ному союзі на землі», — запев­няє він.

У тому, що науковців недооцінюють у своїй дер­жаві, винні й самі науковці. Та­ку дум­ку вис­ловив дирек­тор Го­ловної астро­номічної обсер­ваторії НАН Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Ярослав Яцків. Певною мірою це відбу­вається тому, що позиція вче­них не завжди об’єктивна, пострадянсь­кий син­д­ром і досі залишається суттєвим фак­тором жит­тя великої кількості гро­мадян. «Ми — представники науко­вої спільноти, на яку покла­дено обов’язок про­кла­дати дорогу молодій українській дер­жаві в май­бутнє, фор­мувати погляд нації, моніторити дії вла­ди і суспільства в ці кри­тичні в нашій історії часи», — вва­жає вче­ний.

За­вер­шуючи вис­тупи своїх колег, ака­демік-сек­ретар Від­ділен­ня мови, літератури та мис­тецтвоз­нав­ства НАН Ук­раїни, дирек­тор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевчен­ка НАН Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Ми­кола Жу­линсь­кий, якому впродовж чверть століття незалеж­ності дер­жави випало пра­цювати на різних посадах з усіма трьома пре­зиден­тами Ук­раїни, сподівається, що За­гальні збо­ри ака­демій наук матимуть позитив­ний вплив на дум­ку і вла­ди, і пар­ламен­ту, що посту­пово змінить їх ставлен­ня до науки в Ук­раїні.

Як зазна­чила у своєму вітанні ювілейній сесії міністр освіти і науки Ук­раїни Лілія Гриневич, вче­ним Академії разом з колегами з універ­ситетів, національ­них галузевих ака­демій наук до сна­ги розв’язувати всі про­бле­ми, які ста­вить сьо­годні перед нами жит­тя. «Розвиток фун­дамен­тальних і при­кладних досліджень, екс­пертна діяльність, науко­вий супровід базових галузей вітчизняної еко­номіки, нові роз­роб­ки і тех­нології, впровад­жені у вироб­ничу практику, — без цьо­го незалеж­на Ук­раїна не відбу­лася б. Без цьо­го немож­ливий її подальший еко­номічний і культур­ний роз­виток», — наголосив у зверненні, надісланому учасникам зібрання, пре­зидент Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Бо­рис Па­тон.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+