Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Для на­уки і куль­ту­ри кор­до­ни та пе­ре­шко­ди відсутні 
 
 

Ла­у­реат Но­белівської премії з хімії Ро­алд Гофман

В установах Західно­го науко­вого цен­т­ру НАН Ук­раїни і МОН Ук­раїни перебував з візитом лау­реат Но­белівської премії з хімії 1981 року Ро­алд Гофман, про­фесор Корнельського універ­ситету (США). До речі, наш зем­ляк – бо ж родом із Зо­лочева Львівської області. Де­тальніше про цю видат­ну людину, зустрічі з науковцями Львівщи­ни ми попро­сили роз­повісти помічни­ка голови Західно­го науко­вого цен­т­ру з питань міжна­род­ного співробіт­ництва Євгенія ЗАХАРЧУКА.

— Па­не Євгенію, приємно було кон­так­тувати з Но­белівським лау­реа­том, а тим паче – нашим зем­ляком?

— Без сумніву. Вже сам факт, що Ро­алд Гофман народив­ся у 1937 році в Зо­лочеві, сприяв нашому актив­ному спілку­ван­ню. Йо­го батько Хілель Са­ф­ран — випускник «Львівської політех­ніки», інже­нер-будівельник; мати — Клара — учи­телювала. З почат­ком німецької оку­пації в 1941-му родина Са­ф­ранів потра­пила в нацистський «тру­довий табір» для євреїв, звідки 1943 року їм вда­лося втекти. Але батька, кот­рий залишив­ся, нацис­ти зви­нуватили в організації масової втечі й роз­стріляли. Ре­ш­ту родини переховував на горищі шко­ли україн­ський вчи­тель в Уневі (Львівська область) Ми­кола Дюк із дру­жиною Марією. У 2007 році за кло­потан­ням Ро­алда Гофмана рятівників родини Са­ф­ранів — Ми­колу і Марію Дюків — посмерт­но удо­с­тоєно почесним званням «Правед­ники народів світу» в меморіалі Яд ва-Шем. Ме­даль і почес­ну гра­моту з їх­німи іменами вру­чила синові посол Ізраїлю в Ук­раїні Зіна Ка­лай-Клейтман.

— За що отримав пан Ро­алд Но­белівську премію?

— 1981 року Р. Гофман спільно з японсь­ким уче­ним Фу­куі Кеніті отримав Но­белівську пре­мію з хімії «за роз­роб­ку теорії протікан­ня хімічних реакцій», що значно роз­ширює мож­ливості для пла­нуван­ня хімічних екс­периментів.

— З ким із науковців він зустрічав­ся?

— У ході візиту на Львівщи­ну про­фесор Гофман провів низ­ку зустрічей в ака­демічних та освітніх закла­дах. Зо­к­рема, від­відав Західний науко­вий центр, де за уча­с­тю голови ЗНЦ ака­деміка НАН Ук­раїни Зіновія На­зар­чука, почес­ного дирек­тора Інституту фізики кон­ден­сованих сис­тем НАН Ук­раїни ака­деміка Ігоря Юх­новсь­кого та дирек­тора Інституту фізики кон­ден­сованих сис­тем НАН Ук­раїни ака­деміка Ігоря Мриг­лода відбу­лося обговорен­ня окремих актуаль­них про­блем сучас­них науко­вих розвідок фун­дамен­тального і при­кладного харак­теру.

Під час зустрічі, на про­хан­ня наших уче­них, Ро­алд Гофман окрес­лив особливості та деякі аспек­ти управління і фінан­суван­ня дослідниць­кого про­цесу в дослід­ницьких й науко­во-освітніх закла­дах США. У ході обговорен­ня та обміну дум­ками учасники між­народ­ного науко­вого заходу при­ділили ува­гу пер­спективам і окремим фак­торам активізації українсько-аме­рикансь­кого співро­бітництва в науко­во-технічній сфері. Зо­к­рема, про­фесору Р. Гофману українські вчені передали низ­ку науко­вих матеріалів, що харак­теризують сучас­ний стан досліджень різних науко­вих напрямів у регіоні та здатність вітчизняних науко­во-дослідних інституцій до взаємовигідно­го високотех­нологічно­го співробіт­ництва з партнерами США.

— Це дуже важ­ливо, оскільки участь наших науковців у міжна­род­ному співробітництві все ще потре­бує активізації зусиль.

— Згоден. То­му маємо вітати кон­так­ти такого рівня, що однозначно сприятиме інте­г­рації вітчизняних інституцій у світовий дослідниць­кий простір. Ок­рім того, гість відвідав Інститут народоз­нав­ства НАН Ук­раїни. Йо­го дирек­тор ака­демік НАН Ук­раїни Степан Павлюк роз­повів про тра­диційну й сучас­ну культуру меш­канців різних національ­нос­тей Га­личини, тео­ретичні аспек­ти етнології та істо­рію українсько­го про­фесій­ного мис­тецтва, його місце в загальноєвро­пейсь­кому й світовому кон­тек­с­тах. А у Львів­ській національній галереї мис­тецтв імені Бо­риса Возницького дирек­тор цієї установи Ла­риса Разінко­ва-Возницька ознай­о­мила гос­тя зі складовими час­тинами галереї, унікальними екс­понатами найбільшого худож­ньо­го музею Ук­раїни. Пан Гофман побував в одній із філій галереї – Зо­лочівсько­му зам­ку. Він також тричі вис­тупив з лекціями як лау­реат Но­белівської премії з хімії.

— Де ці зустрічі-лекції відбу­лися?

— Пе­ред учасниками Міжна­род­ного науко­вого кон­гре­су «Су­часні напрям­ки в хімії, біо­логії, фар­мації та біотехнології», що відбу­вав­ся в Націо­нальному універ­ситеті «Львів­ська політех­ніка», Р. Гофман вис­тупив із лекцією «The Chemical Imagination at Work in Very Tight Places» («Про хімічне уявлення»). У цій же «Львівській політех­ніці» для сту­дентів та обдарованої науко­вої молоді зву­чала лекція «Chemistry’s Essential Tensions: Three Views оf а Science іn Culture» («Ос­новні хіміч­ні акцен­ти: три погляди науки у культурі»). А в актовій залі Львівсько­го націо­нального універ­ситету імені Івана Фран­ка при­сутні слу­хали лекцію про­фесора як Doctor Honoris Causa універ­ситету «Protochemistries are a Bridge» («Протохімія як місток»).

— Учас­ники зустрічей мали змо­гу дис­кутувати?

— Так. За результатами вис­тупів при­сутні вчені, дослідни­ки, екс­пер­ти і фахівці мали мож­ливість без­посеред­ньо дис­кутувати, отримати оцінки та рекомен­дації від про­фесора щодо оприлюд­нених про­блем.

Візит лау­реа­та Но­белівської премії про­фесора Ро­алда Гофмана в установи Західно­го науко­вого цен­т­ру переконує, що для науки і культури, як загальнолюдсь­ких цінно­с­тей, відсутні кор­дони та перешко­ди. Підви­щен­ня інте­ресу молоді Західно­го регіону до вищої освіти і науко­вих здо­бутків — це один із чин­ників май­бут­ньо­го кон­курентного й інно­ваційно­го зро­с­тан­ня нашого регіону. Цілком мож­ливо, що вищі навчальні закла­ди Га­личини і нині виховують не тільки високок­валіфікованих фахівців, а й май­бутніх нобелівських лау­реатів.

Замість післямови

На про­хан­ня про­фесора Ро­алда Гофмана в приміщенні Інституту народоз­нав­ства НАН Ук­раїни відбу­лася зустріч з дирек­тором установи ака­деміком НАН Ук­раїни Степаном Павлюком. Зацікав­лен­ня Но­белівсько­го лау­реа­та полягало в ознай­омленні з народ­ною культурою українців та національ­них мен­шин, зок­рема євреїв, які за кілька століть освоїлися в україн­ському середовищі.

Ви­сокий гість з підне­сен­ням сприй­няв інформацію про чис­ленні закор­донні вис­тав­ки єв­рейсь­ких пам’яток, передані ще до Другої світової війни Му­зею етнографії та художніх про­мислів у Львові відомим єв­рей­ським зби­рачем Гольдштейном, якого львів­ська інтелігенція до 1942 року оберігала від нацистів і подальша доля якого невідома. Ад­же скомпонована із близь­ко 250 пам’яток вис­тав­ка побувала в Ізраїлі, Австрії, Німеч­чині, Польщі.

Зі слів ака­деміка С. Павлюка, було погод­жено ідею створен­ня в Ук­раїні Цент­ру дослідження єврейської історії та культури як відділен­ня Інституту народознавства на базі синагоги у місті Жовк­ва, де мож­на було б організувати постійно діючу екс­позицію єврейської культури. Фінан­суван­ня цьо­го науко­во-культур­ного осе­ред­ку повинні взяти на себе зарубіжні установи і гро­мадські організації.

Ог­лянув­ши також новос­тво­рену екс­позицію «Євро­пейсь­ке вжиткове мис­тецтво», вис­ловив­ши захоп­лен­ня від великої кількості цінних екс­понатів і високою культурою їх подачі, гість відбув у м. Зо­лочів, щоб відвідати місця сво­го дитин­ства.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+