Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Про­фе­сор Лідія Гринів: «Си­ту­ація нині в світі та­ка, що маємо ря­ту­ва­ти зем­лю» 
 
 

Професор Лідія ГРИНІВ

Не­щодав­но на засіданні викон­кому Ра­ди Західно­го науко­вого цен­т­ру НАН Ук­раїни і МОН Ук­раїни було обговорено ініціати­ву завідувача кафед­ри еко­номіки Ук­раїни Львівсько­го національ­ного універ­ситету імені Івана Фран­ка, док­тора еко­номічних наук, про­фесора Лідії Гринів про необхідність створен­ня при ЗНЦ на гро­мадсь­ких засадах Інституту ста­лого роз­вит­ку. Про це і роз­мов­ляємо з Лідією ГРИНІВ, чле­ном На­уко­вого товариства ім. С. По­долинсь­кого, дійсним чле­ном Євро­пейсь­кої науко­вої асоціації еко­номістів-еко­логів.

— Лідіє Святославівно, в чому, на вашу дум­ку, полягала б місія Інституту ста­лого роз­вит­ку?

— Йо­го головна місія – об’єд­нан­ня зусиль науковців інститутів та вишів ЗНЦ для роз­в’язан­ня тео­ретико-при­кладних про­блем ста­лого роз­вит­ку. Діяльність інституту як неурядової дослідниць­кої організації повин­на бути спрямована на здійснен­ня міждисциплінар­них науко­вих пошуків із цієї про­бле­матики та реалізацію рішень, що сприяють фор­муван­ню еко­номіки ста­лого роз­вит­ку в Ук­раїні.

— Чо­му саме тепер постає це питан­ня?

— Си­туація нині в світі така, що маємо рятувати зем­лю…

— Чо­му?..

— То­му що існу­юча модель світової еко­номіки є еко­логічно нез­балан­сованою, а діючий про­центний механізм гро­шової сис­теми у світі стає оче­вид­ною «невидимою машиною руй­нуван­ня» ресурсів Землі та її про­дук­тив­ності. Зрос­тан­ня світової еко­номіки в назем­ному про­сторі біосфери обу­мов­лює руй­нуван­ня її стійкості, що суперечить вимогам Концепції ста­лого роз­вит­ку. Водночас національ­ну еко­номіку в Ук­раїні слід роз­будовувати з позиції національ­них інте­ресів. То­му її ста­лий роз­виток має базуватись на пев­них фізико-еко­номічних обмежен­нях.

З іншо­го боку, сьо­годні маємо всі підстави вва­жати, що най­пер­спективнішими науко­вими напрямами в сис­темі ста­лого роз­вит­ку є ті, що базуються на між­дис­циплінар­них дослідженнях.

— Є якийсь пріори­тет­ний век­тор серед них?

— Так. Пріори­тет­ним век­тором цих науко­вих пошуків є фізич­на еко­номія, яка досліджує про­сто­рово-еко­номічні функції та моделі роз­вит­ку національ­ного гос­подар­ства в Ук­раїні й світі. Щоб вий­ти на модель ста­лого роз­вит­ку, тре­ба поєдну­вати фізику і біологію, гео­логію і ландшаф­тоз­нав­ство, еко­логію і ґрун­тоз­нав­ство, еко­номіку і математику, біохімію і біофізику тощо.

— То­му і про­понуєте створити при Західно­му науко­вому центрі Інститут ста­лого роз­вит­ку?

— Вважаю, що це — нагальна потре­ба. Інститут буде організовувати і координувати здійснен­ня таких досліджень, об’єдну­ючи, власне, зусил­ля науковців різних інститутів Захід­ного науко­вого цен­т­ру. Тож фізич­на еко­номія, про яку я вже почала говорити, є час­тиною нової гілки сучас­ної науки, результати досліджень якої набувають все більшої тео­ретич­ної та практич­ної ваги у фор­муванні Націо­нальної стратегії ста­лого роз­вит­ку Ук­раїни. Фо­кусуючи ува­гу на міждисциплінар­них аспек­тах взаємодії об’єктів і суб’єктів еко­номічної та при­род­ничої сис­тем, ця наука виходить із розуміння взаємозалеж­ності та кое­волюції між власне еко­номічною сис­темою гос­подарюван­ня та назем­ною при­род­ною еко­сис­темою дер­жави.

— Йдеться про те, що в кожній країні родючість землі, як пра­вило, інша, а ще й ставлен­ня людей до гос­подарюван­ня на ній – також різне.

— Звичай­но. Фізич­на еко­номія досліджує про­сто­рові обмежен­ня і вплив про­цесів тех­ноген­ного еко­номічно­го зро­с­тан­ня на біосферу Землі, фор­мує розуміння прямих та зво­рот­них біофізич­них і соціаль­но-еко­номічних струк­тур­них та функціональ­них зв’язків, які існу­ють між еко­номічни­ми та еко­логічни­ми явищами. Во­на дає змо­гу побачити, яку впливову роль за останні десятиріччя почали здійснювати еко­номічні про­цеси у при­род­них сис­темах Землі, виявити умо­ви їх зба­лан­сованого співісну­ван­ня задля ста­лого роз­вит­ку людсь­кої цивілізації. Особ­ливо актуаль­ною про­бле­мою в цьо­му кон­тексті є збе­режен­ня родючості землі в Ук­раїні, де потенціал чор­ноземів — один із най­потужніших у світі.

— Ма­буть, еко­номіка стає щораз більшим тягарем для землі, чи не так?

— Влас­не. І це називається зро­с­тан­ням про­сто­рової при­родомісткості еко­номіки. То ж особливої гос­тро­ти набуває нині про­бле­ма її зни­жен­ня.

Ця про­бле­ма порушується в Євро­пейській кон­цепції роз­вит­ку про­сто­ру (Потсдам, 1999 р.). По­шуку шляхів її розв’язан­ня також були при­свячені 12-та «Євро­пейсь­ка кон­ференція міністрів, відповідальних за політику територіаль­ного (про­сто­рового) роз­вит­ку» Ра­ди Євро­пи (Ганновер, 2000 р.) та 5-та Всеєвро­пейсь­ка кон­ференція міністрів навко­лиш­ньо­го середовища «Довкілля для Євро­пи» (Київ, 2003 р.), Кліматич­ний саміт (Па­риж, 2015 р.).

— А який вигляд має у цій си-туа­ції Ук­раїна?

— Ми все більше інте­г­руємось у світову сис­тему про­тидії негатив­ним наслідкам гло­бальних кліматич­них змін. На­віть більше: Ук­раїна роз­будовує від­повідне інституційне середовище для реалізації Концепції ста­лого роз­вит­ку світу. Водночас національ­на еко­номіка Ук­раїни про­дов­жує бути сировин­но-орієнто­ваною, а це значні еко­логічні ризики та втрати. Особ­ливо небез­печ­ними є втрати родючості землі.

— І над чим маємо кон­кретно пра­цювати?

— Над здійснен­ням фун­дамен­тальних транс­дис­циплінар­них та при­кладних досліджень для фор­муван­ня новітньої фізико-еко­номічної моделі ста­лого роз­вит­ку та її реалізації на основі Екологічної кон­сти­туції Землі. Ав­тор цієї ідеї — рек­тор Націо­нального лісотехніч­ного універ­ситету Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Юрій Ту­ниця. Над залучен­ням науко­вих грантів для участі в міжна­род­них дослід­ницьких про­гра­мах і про­ектах з метою подальшої спів­праці в «Го­ризонті 2020» — зок­рема, з канадсь­кими, нор­везькими і бри­тансь­кими партнерами. А ще належить ґрун­тов­но попра­цювати над роз­вит­ком при­кладних інно­ваційних досліджень, над створен­ням мережі стартапів і під­тримкою освітніх про­грам «Освіта для ста­лого роз­вит­ку» в Ук­раїні.

Врешті, тре­ба про­дов­жувати роз­вивати ідеї видат­них українців – С. По­долинсь­кого,
В. Вернадсь­кого і М. Ру­ден­ка, які сво­го часу започат­кували якісно нову фізико-еко­номічну теорію. Ця теорія покла­дена в основ­ну новітньої теорії ста­лого роз­вит­ку еко­логосоціого­с­подарсь­ких сис­тем та фізико-еко­номічної теорії при­род­ного капіталу і повинна слу­жити основою для при­кладних досліджень Інституту ста­лого роз­вит­ку при ЗНЦ НАН Ук­раїни і МОН Ук­раїни. Інститут ста­лого роз­вит­ку має предста­вити у світі фізико-еко­номічну парадиг­му ста­лого роз­вит­ку еко­номіки.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+