Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Підтри­май­те лю­бов у серці і відчуй­те ща­с­тя в «Са­ду аро­матів» 
 
 

Кандидат біологічних наук, молод­ший науко­вий
співробітник відділу культур­ної фло­ри
Національ­ного ботанічно­го саду ім. М. М. Гриш­ка
НАН Ук­раїни На­талія ЛЕВЧИК в «Са­ду аро­матів»

Торік у Національ­ному ботанічно­му саду ім. М. М. Гриш­ка НАН Ук­раїни до 80-річчя його засну­ван­ня було відкрито для відвідуван­ня кілька екс­позиційних ділянок. «Світ» роз­повідав читачам про «Сад Ан­ни Ярославни», про «Сад каменів», про «Ве­ресовий сад»… Що­правда, тоді, восени, в оновленому «Са­ду аро­матів», який почали закла­дати в 2011 році, ще три­вали будівельні роботи… Сьогодні ж цей див­ний сад із роман­тич­ною назвою зустріне вас усім своїм різно­т­рав’ям і різно­манітністю барв май­же 100 видів рос­лин.

— Ще древні китайці викорис­товували аро­матичні рос­лини для залучен­ня в сад позитив­ної енергії, — роз­повідає завідувач відділу культур­ної фло­ри, заступник дирек­тора з науко­во-інно­ваційно­го роз­вит­ку Національ­ного ботанічно­го саду ім. М. М. Гриш­ка НАН Ук­раїни Джамал Рахметов. – То­му пла­нуючи цю ділян­ку, ми прагнули поєдна­ти різні декоративні рос­лини, що мають приємний аро­мат та квітують від ран­ньої вес­ни і до пізньої осені. «Сад аро­матів» створюють рос­лини із запаш­ними квітами або листками – вони чудово допов­нюють наше сприй­нят­тя новими аро­матами, почут­тями, спо­гадами і відчуттями. Під час підбо­ру рос­лин ми бра­ли до ува­ги їх висоту і габітус, забарвлен­ня суцвіть, листків і пагонів, час і три­валість цвітіння, аро­матичність над­зем­ної час­тини і життєвий цикл пряних трав.

Із ґрун­топокривних рос­лин в «Са­ду аро­матів» викорис­тали чеб­рець, а замість бор­дюра — котячу м’яту закав­казьку. З-поміж серед­ньо­рос­лих однорічних тут мож­на побачити і відчу­ти аро­мат базиліка зви­чай­ного, перили (японсь­кої пряної тра­ви), тагетеса, чор­нуш­ки дамаської. Ростуть багаторічні гісоп лікарсь­кий, материн­ка, м’ята пер­цева, рута запаш­на, кануфер, полин австрійський, лаван­да вузьколис­та, шавлія мус­кат­на. За­вер­шують живе полот­но високорослі рос­лини: монар­да, кореопсис великоквітко­вий, ель­шольція Стаунтона, вітекс священ­ний і коноп­леподібний – до 2 метрів висотою.

Зо­к­рема, північно­а­мерикансь­кий рід монар­да налічує близь­ко 17 видів і кілька підвидів, серед яких є однорічні та багаторічні рос­лини. У при­род­них умо­вах рід поширений у США, Ка­наді, Мексиці, де рослина високо цінується за лікарські вла­с­тивості і високу декоративність під час масового цвітіння. Рід чор­нуш­ки налічує близь­ко 20 видів, поширених в Малій Азії, Ірані, Аф­ганістані, Па­кис­тані, Індії, Ки­таї, Північній Аф­риці. Чорнуш­ка посівна — одна з небагатьох рос­лин, опи­саних у Біблії, про­тягом століть викорис­товувалася в народній медицині багатьох країн. До­дам: серед спо­гадів мого волинсь­кого дитин­ства — випечений у сільській печі хліб з чор­нуш­кою. Повірте – ніякі сучасні хлібобулочні шедев­ри його так і не змогли перевер­шити!

Кандидат біологічних наук На­талія Левчик знайо­мить із представниками роду вітекс, якого ще називають авраа­мовим деревом, або монашим пер­цем. У Ботсаду ім. М. М. Гриш­ка вони були інтродуковані як пер­спективні лікарські та хар­чові рос­лини, але в ході їх вив­чен­ня науковці відзначили, що рос­лини мають декоратив­ний вигляд про­тягом усь­о­го періоду вегетації. Особ­ливо цінним є те, що вітекс цвіте дов­го (іноді – до самісіньких заморозків), завдяки чому його мож­на викорис­товувати для озе­ленен­ня в оди­ноч­них і гру­пових посад­ках. У багатьох країнах пло­ди вітек­су вжи­вають як прянощі – замінник чор­ного пер­цю.

Ла­ван­ду вузьколис­ту в при­род­ному вигляді мож­на зустріти в Се­ред­зем­номор’ї. У «Са­ду аро­матів» викорис­тали фор­ми лаван­ди з блідо-бла­кит­ними, блідо-рожевими, бла­кит­ними і фіоле­товими суцвіттями.

Гісоп лікарсь­кий зга­дується в Біблії. Здав­на відомий як лікарсь­ка та медонос­на рос­лина. Вживають його як пряність, що замінює в про­дук­тах хар­чуван­ня і ово­чевих маринадах чор­ний перець. А в «Са­ду аро­матів» «вжи­лися» три сор­ти гісопу з різним забарвлен­ням колосовид­них суцвіть і різни­ми тер­мінами цвітіння.

— У Бо­танічно­му саду ім.
М. М. Гриш­ка ще під керів­ництвом ака­деміка Андрія Грод­зинсь­кого роз­роб­лялася науко­ва кон­цеп­ція щодо фітоергономіки – впливу рос­лин на людину, її пра­цез­датність. Відтак головна ідея у закла­данні «Са­ду аро­матів» полягала в тому, щоб зібра­ти в одному місці аро­матичні рос­лини, які мають такі вла­с­тивості (ефіроолійні, пряно сма­кові чи лікарські), до того ж – вирізняються хорошими аро­матами, — говорить док­тор сільськогос­подарсь­ких наук, про­фесор Джамал Рахметов. — Другий аспект – це зовнішній, естетич­ний ефект.

Зі слів науковця, одна з кон­цепцій, яку вра­ховували під час пла­нуван­ня «Са­ду аро­матів» – не лише ознай­о­мити відвідувачів з декоратив­ним потенціалом тра­диційних рос­лин (кольо­рова гама, різні фор­ми і періоди цвітіння), а показати те, що ми щоден­но спо­живаємо, що рос­те поруч з нами, але не завжди помітне. Ці рос­лини, переконує вче­ний, заслу­говують не мен­шої ува­ги і поваги, ніж тро­ян­да – королева квітів, адже тоді, коли вони масово квітують – тут ней­мовірна кра­са.

До того ж, завдяки спе­цифічним речовинам, які виділяють аро­матичні представники фло­ри (ефірні олії, різні фітон­циди), рос­лини позитив­но впливають на стан людини, емоційний, зок­рема. Не­дар­ма в багатьох санаторіях рос­лини викорис­товують саме з цією метою. Як каже Д. Рахметов, науковці зібра­ли таку колекцію різно­манітних аро­матич­них рос­лин, сподіваючись, що вона при­несе людям не тільки задоволен­ня від спо­глядан­ня, а й без­посеред­ню користь через вплив на стан організму, на оздоров­лен­ня в широкому розумінні.

Ну, і, звісно, «Сад аро­матів» має пізна­вальне й вихов­не зна­чен­ня. Співробітни­ки відділу культур­ної фло­ри переконані, що біля дит­садків, шкіл, спортив­них май­дан­чиків, місць відпо­чин­ку вар­то створювати ком­позиції з аро­матич­них рос­лин. Ця ідея актуаль­на, в пер­шу чер­гу, для Києва, який дедалі частіше потопає у смо­гових туманах. А загалом її тре­ба роз­пов­сюдити по всій Ук­раїні.

…Здав­на вва­жають, що аро­мат кален­дули і чеб­рецю допомагає відно­вити фізичні сили, м’ята підтримує в серці любов, аро­мати лаван­ди, материн­ки і котячої м’яти дарують відчуття щас­тя. Магія кольо­ру і форм різно­манітних рос­лин, посад­жених у «Са­ду аро­матів», посилюється магічним міксом їх запахів, даруючи мож­ливість роз­сла­битися і відпо­чити від повсяк­ден­ної суєти і тур­бот. Па­м’ятай­те, що аро­мат одних рос­лин роз­носиться вітром на досить великі відстані, заманюючи відвідувачів, інші ж рос­лини нагородять своїм аро­матом лише після дотику до них. Прийдіть – і вдихніть! «Сад аро­матів» аж до пізньої осені буде ділитися з вами своїми цілющими аро­матами, адже в аро­матах – його душа.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+