Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Як­що вла­да не йде до на­уки – тоді на­ука іде до вла­ди 
 
 

Під будівлю Кабміну вий­ш­ло
понад п’ять тисяч науковців

Менше двох місяців минуло від пер­шої в цьо­му році мас­штабної акції про­тес­ту науковців під стінами Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни. Тоді, 19 квітня 2016 року, вче­них Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни та національ­них ака­демій галузевих наук до такого кро­ку спо­нукали катастрофічний стан фінан­суван­ня науко­во-технічної сфе­ри, ака­демічної зок­рема, і вкрай негативні соціальні наслідки в питан­нях зай­нятості й оплати праці.

Як вва­жають профспілкові лідери, після цьо­го відбу­лася кон­струк­тив­на роз­мова з головою пар­ламен­ту, міністром освіти і науки, головами та заступниками голів пар­ламентських комітетів з питань бюд­жету, науки і освіти, про­мис­лової політики та підприємництва. Вже наступного дня Комітет з питань науки і освіти на своєму засіданні роз­г­лянув і схвалив про­ект закону «Про вне­сен­ня змін до За­кону Ук­раїни «Про Держав­ний бюд­жет Ук­раїни на 2016 рік» щодо підви­щен­ня дер­жав­ної підтрим­ки Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни та національ­них ака­демій галузевих наук». Цим законопро­ектом, №4477 від 20.04.2016 року, перед­бачено збільшен­ня фінан­суван­ня ака­демічної науки на 621,782 млн. грн., у т. ч. НАН Ук­раїни – на 483,362 млн. грн.

На уро­чис­тос­тях з нагоди Дня науки пер­ший заступник голови профільного комітету Верхов­ної Ра­ди фак­тич­но привітав уче­них з цією спільною перемогою, та… свято закінчи­лося, потяг­нулися будні, а разом із ними – бло­куван­ня позитив­ного розв’язан­ня про­бле­ми. Пам’ятаєте, «Fata morgana» Ми­хай­ла Ко­цюбинсь­кого (шкільна про­гра­ма з української літератури перед­бачала цю повість кла­сика)? На­уковці пояс­нюють, що fata morgana – це склад­не (з декількох форм міражів) оптич­не явище в атмосфері…

15 червня 2016 року працівни­ки науко­вих установ Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни та національ­них ака­демій галузевих наук вий­ш­ли на чер­гову акцію про­тес­ту. По­над 5 тисяч мітин­гувальників цьо­го разу пікетували Кабінет Міністрів Ук­раїни. На­уковці вимагали: невідклад­ного прийнят­тя законопро­екту №4477; поетапне виконан­ня положень ст. 36 і ст. 48 За­кону Ук­раїни «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність» щодо оплати праці науко­вих пра­ців­ників і фінан­суван­ня науко­вої галузі; зустрічі делегації профспілок з прем’єр-міністром Ук­раїни Володимиром Гройсманом.

У перед­день про­веден­ня акції про­тес­ту на прес-кон­ференції «На­ука не може більше чекати!» голова профспілки працівників НАН Ук­раїни, кан­дидат філософсь­ких наук Анатолій Ши­роков кон­ста­тував:

— Сьогодні в Ук­раїні тем­пи ско­рочен­ня бюд­жет­них вит­рат на науку в порівнянні з 2015 роком удвічі перевищують тем­пи падіння ВВП. Ви­дат­ки із загального фон­ду держбюд­жету на 2016 рік збільшилися порівняно з попереднім роком на 14,2%, в той же час на науку вони зменшилися на 19% (зок­рема, НАН – на 12,2%). Цих коштів (2 млрд. 54 млн. грн. 2016-го року про­ти 2 млрд. 338 млн. у 2015-му) не вис­тачає навіть на фонд оплати праці. Борги по фон­ду заробітної пла­ти – 3,5 місяця. Фактич­но на цей період усі ака­демічні установи повинні вішати замок на двері… Ми ж роз­тягуємо «задоволен­ня» по-іншо­му: або людей про­сять іти у відпу­стки без збе­режен­ня заробітної пла­ти, або інститути пра­цюють у режимі неповно­го робочого тиж­ня — чотири дні замість п’яти, три замість чотирьох і навіть 2 дні на тиж­день…

Зі слів профспілко­вого лідера, із року в рік відбу­вається падіння чисельності працівників Академії. Ли­ше за минулий рік вона зменшилася на 9,2%. З ака­демічних установ пішли 2800 осіб, серед них – 98 док­торів і 511 кан­дидатів наук. За даними ЮНЕСКО, впродовж останніх п’яти років у світі кількість людей, зай­нятих у сфері науки, збільшилася на 20%. За ці ж 5 років їх чисельність у НАН Ук­раїни зменшилася на 17%. Як­що ж бра­ти до ува­ги всі роки незалеж­ності нашої дер­жави, то Академія ско­ротилася із май­же 90 тисяч працівників до 34 тисяч (ста­ном на 1 січня 2016).

Торік серед­ня заробітна пла­та в НАН Ук­раїни ста­новила 3992 грн. (за пер­ший квартал цьо­го року – 3590 грн.), в той час як серед­ня за видами еко­номічної діяльності – 4500 грн. (ста­ном на 01.04.2016 р. – 4900 грн.). Згідно ж закону про науку з 1 січня 2017 року посадовий оклад молод­шого науко­вого спів­робітни­ка повинен збільшуватися таким чином, щоб із 1 січня 2020 року досяг­ти подвійної серед­ньої заробітної пла­ти у про­мис­ловості в цілому. До сло­ва: посадовий оклад молод­шого науко­вого співробітни­ка з 1 травня цьо­го року ста­новить 3535—3742 грн., тоді як серед­ня зар­платня у про­мис­ловості за березень – 5795 грн.

Можна ще спробувати себе в арифметиці, порівняв­ши видат­ки загального фон­ду держбюд­жету на цей рік у деяких дер­жав­них інституціях: НАН Ук­раїни – вже озвучені 2054,2 млн. грн. (-12,2% порівняно з 2015 роком і +11,2% до 2009 року), Ге­неральна про­куратура – 3287,0 (+12,6% і +240,0%), Служ­ба без­пеки – 5200,0 (+17,2% і +164,1%), Міністерство внутрішніх справ і Національ­на поліція – 50731,4 (+62% і +506,4%). «Ма­буть, мож­новладці вва­жають, що інте­лек­ту в нас більше, ніж достатньо», — резюмує голова ака­демічної профспілки. Звісно, коли Націо­нальна ака­демія наук разом з інши­ми п’ятьма ака­деміями фінан­сується на рівні серед­ньо­го євро­пейсь­кого універ­ситету, ста­вити питан­ня руба: де ж ваші нобелівські лау­реа­ти, – нон­сенс.

Підсу­мовуючи ска­зане, оприлюд­нюємо остан­ню циф­ру: видат­ки на науку у 2015 році ста­новили 0,3% ВВП, цьо­го року — 0,2% ВВП... Ось тут уже сло­ва зайві.

Віце-пре­зидент НАН Ук­раїни ака­демік Анатолій За­городній називає відвертим лукав­ством вер­дикт керівників дер­жави: Академія про­дукує сто­си паперу і нічого не робить. На­томість наводить кілька при­кладів. За­вдяки інститутам Академії наук вда­лося подовжи­ти терміни роботи 6 із 15 енергоб­локів вітчизняних АЕС, а подовження терміну експлуа­тації лише одного енергобло­ка дає півто­ра мільяр­да гри­вень еко­номії на рік. Ви­ходить, що Академія вже відпрацювала кош­ти, отримані нею про­тягом останніх років?..

За­вдяки роботам, які виконав ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», апробовано і з’ясовано умо­ви, необхідні для заміни російських палив­них еле­ментів на наших АЕС. Уже най­б­лиж­чим часом 15% ядер­ного палива буде над­ходити в Ук­раїну з інших дже­рел, тоб­то ми стаємо енергетич­но менш залеж­ними від країни-агресора.

За тех­нологією без­сти­кового зва­рюван­ня залізничних рей­ок в Ук­раїні про­кла­дено 5 тис. км шляху, що підви­щило швидкість і без­пеку поїздів. До речі, в Ки­таї ця циф­ра склала 11 тис. км — Підне­бес­на ефективніше впровад­жує українські тех­нології.

Академічні вчені, роз­роб­ники еле­к­тронної сис­теми голосуван­ня «Ра­да», запро­понували пар­ламен­тарям оновлену версію сво­го дітища, яка уне­мож­лив­лює таке ганеб­не у Верховній Раді явище, як «кнопкодав­ство». Ця сис­тема вже готова для передачі й реалізації. Але справа гальмується, кажуть, «гуляють дум­ки» про купівлю сис­теми для голосуван­ня у… Південної Ко­реї (зі слів фахівців, суттєво застарілої).

— Я рішуче відки­даю всілякі закиди щодо неефектив­ності роботи Національ­ної ака­демії наук. По­год­жуюся, що струк­туру тре­ба вдо­с­коналювати, пра­цювати ефективніше, одночас­но заоща­д­жуючи кош­ти. Але те, що Академія дарем­но їсть хліб – відверта неправда, — говорить ака­демік За­городній.

До речі, на підтвер­д­жен­ня цих слів — вис­тав­ка досяг­нень НАН і національ­них ака­демій галузевих наук, яка відкрилася саме в перед­день про­тестної акції науковців. Там усе: від новітніх сна­рядів із покра­щеними вла­с­тивос­тями до медич­них роз­робок, які викорис­товують для лікуван­ня бійців АТО.

Можливо, й справді, в українсько­му суспільстві немає підтрим­ки науки (це час­то закидають мож­новладці вче­ним)? От, до Ре­волюції гідності сус­пільство дорос­ло, а до сприй­нят­тя науки — ні! Соціоло­ги спрос­товують таке при­пущен­ня. За даними Інституту соціології НАН Ук­раїни, найбільшою довірою гро­мадян корис­туються волон­тери (59%), науковці (51%), церква і клір (50%). На жаль, най­мен­шою – пре­зидент (11%), уряд (9%), пар­ламент (8%)…

Постійне «вти­с­куван­ня» в рам­ки того бюд­жету, який маємо, спричиняє шалений моральний тиск на працівників ака­демічних інститутів, зазна­чає віце-пре­зидент НАН Ук­раїни
А. За­городній. Сьогодні ти ще затре­буваний, а зав­т­ра, ймо­вірно, тобі запро­понують звільнитися. То­му вчені, зазви­чай терплячі і самовіддані, не бачать іншо­го виходу, ніж виходити на вулицю і відстоювати свої законні пра­ва.

Стар­ший науко­вий спів­робітник Інституту хімії високомолекуляр­них спо­лук На­талія Ярова роз­повіла жур­налістам про унікальність установи, в якій пра­цює ось уже 27 рік поспіль. Інститут, справді, єдиний в Ук­раїні такого профілю (колись в Ра­дянсь­кому Со­юзі їх було два, дру­гий – у Ленінграді). Сьогодні кількість його пра­цівників ско­ротилася вдвічі, а дослідне вироб­ництво, яке пра­цювало на повну потужність і мало 300 фахівців, ледь жевріє.

— Але не тому, що не має чого випус­кати. Те, що ми робимо, нашій дер­жаві, на жаль, не потрібно, хоч на вис­тавці науко­во-технічних досяг­нень ми представляємо все (у повно­му розумінні цьо­го сло­ва), починаючи від адгезивів, покриттів соняч­них батарей, клеїв для різних повер­хонь і закінчу­ючи медич­ними роз­роб­ками. Ми бігаємо по кабінетах чинов­ників і роз­повідаємо, що робимо стенти для судин. А потім… я йду в аптеку і купую за свої гроші спирт для син­тезу. Торік наш інститут за бюд­жет­ною тематикою не отримав жод­ного реактиву. Над пробірка­ми й реакторами тру­симося, як над своїми дітьми. А це ж скло і воно, на пре­великий жаль, має здатність роз­биватися. Ми пра­цювали над створен­ням бро­нежилетів для наших воїнів. І що? Їх закупили в інших країнах, на інших умо­вах… Уп­рав­ляти хво­рим і нерозум­ним народом – най­лег­ше, — робить невтішний вис­новок науко­вець.

Особ­ливо образ­ливо за молодь, каже Н. Ярова, адже в науку ідуть най­про­г­ресивніші, най­розумніші молоді люди. «Вчора я підпи­сала обхідний лист кан­дидату фізико-математич­них наук, який щой­но захис­тив­ся. Він прийшов в інститут після закінчення Універ­ситету ім. Та­раса Шевчен­ка. Кваліфікований фахівець, володіє кількома мовами, знає про­гра­муван­ня і отримує… три з половиною тисячі гри­вень. Навіть двірник не пра­цюватиме за таку платню», — нарікає науко­вець. Во­на, як і багато її колег з НАН Ук­раїни, згодна з тим, що Академію тре­ба реорганізовувати, а не без­дум­но ско­рочувати (лише цьо­го року в ІХВС ско­ротили 20% науко­вих кадрів).

…Країна без науки – країна без май­бут­ньо­го. До речі, так називалася доповідь дру­гого Президен­та Ук­раїни, виголошена 20 років тому і при­свячена рефор­муван­ню науко­вої сфе­ри. На­уковці категоричні: новояв­леним геростратам не вдасться зруйнувати храм науки, який зво­див­ся май­же 100 років… Во­ни ще вірять у здо­ровий глузд, у те, що перед стриб­ком у прірву спрацює зви­чай­ний інстинкт самоз­бережен­ня – заради май­бут­ньо­го. Вчені сподіваються, що за два роки зустрінуть століття Націо­нальної ака­демії наук — гідно, маючи повагу від суспільства і розуміння від вла­ди.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+