Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
На­у­ко­ва діяльність – це творчість най­ви­що­го ґатун­ку 
 
 

Мішель КОЛМАН вручив премію Scopus кандидату
фізико-математичних наук Ользі БРОВАРЕЦЬ та
члену-кореспонденту НАН України Дмитру ГОВОРУНУ

Нині перед Ук­раїною стоїть справді мас­штабне завдання – перезаван­тажен­ня всієї сис­теми дер­жав­ного управління еко­номічним роз­вит­ком. А обов’яз­ковою умо­вою його втілен­ня є надан­ня науці належ­ного місця, відновлен­ня дер­жав­ної ува­ги до роз­вит­ку власних тех­нологій, оновлен­ня матеріаль­но-технічної бази універ­ситетів та науко­вих установ, роз­виток кон­курсного фінан­суван­ня науко­вих про­ектів, створен­ня Національ­ного фон­ду досліджень Ук­раїни.

На цьо­му напередодні про­фесійно­го свята науковців наголосила міністр освіти і науки Ук­раїни Лілія Гриневич. Відкриваючи уро­чис­те зібрання в МОН України на бул. Тараса Шевченка, 16, вона нагадала, що цьо­горіч відповідно до нового За­кону Ук­раїни «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність» буде утворено Національ­ну раду Ук­раїни з питань роз­виту науки і тех­нологій, яка ста­не най­вищим координаційно-дорад­чим органом у сфері фор­муван­ня науко­вої політики в країні. Лілія Гриневич переконана, що потенціал Ук­раїни як науко­вої дер­жави сьо­годні реалізований далеко не вповні: «Нам ще належить роз­кри­ти при­ховані мож­ливості науки та інте­лек­ту, роз­ширити обрії людсь­кого знання, тех­нологічно посилити національ­ну еко­номіку».

Чи не найбільше сподівань керівництво країни пов’язує з потенціалом молодих науковців, тому-то залучен­ня молоді у науко­ву сфе­ру є стратегічним завданням дер­жави. Символічно, що саме в День науки міністр підпи­сала наказ про ого­лошен­ня пер­шого в історії МОН кон­кур­су робіт молодих уче­них, які пра­цюють у вищих навчаль­них закла­дах та науко­вих установах. Важливо, що склад екс­пертних рад кон­кур­су сформовано з молодих науковців за подан­ням Ра­ди молодих уче­них при міністерстві, а тематика кон­кур­су співпа­датиме з пріори­тетами про­гра­ми ЄС «Го­ризонт-2020».

У свят­ковій залі лунали вітан­ня від най­вищих осіб дер­жави, в яких вони щиро захоп­лювалися відомими у світі вітчизняними науко­вими шко­лами та самовідда­ною пра­цею українсь­ких уче­них, зга­дуючи пер­шу кон­тинен­тальну ЕОМ і най­більший у світі літак, сучасні ракет­но-космічні апа­рати й унікальні тех­нології еле­к­т­розва­рюван­ня, нові матеріали і сучасні сор­ти рос­лин, які зна­ходять широке викорис­тан­ня та роб­лять наше жит­тя ком­фортнішим. «Са­ме сучас­на наука має ста­ти запорукою про­гре­сив­них змін та транс­фор­мацій в Ук­раїні», — наголошено у привітанні Президен­та Ук­раїни Пе­т­ра По­рошен­ка, яке озвучила міністр освіти і науки. Глава дер­жави зазна­чив, що реалізації наших амбітних завдань покли­каний сприяти і новий закон про науку, адже він утвер­д­жує євро­пейсь­кий вибір Ук­раїни у науковій сфері та забез­печить її інте­г­рацію у високотех­нологічне кон­курентне середовище.

Го­лова Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни Андрій Па­рубій у своєму вітанні з нагоди Дня науки, що його ого­лосив пер­ший заступник голови Комітету з питань науки і освіти Олек­сандр Співаковсь­кий, запев­нив: «У цей непро­стий час Верхов­на Ра­да зро­бить усе для роз­вит­ку нашої науки, захис­ту українських науковців».

«Уряд шукатиме і знайде шляхи для розв’язан­ня най­актуальніших про­блем науко­вої галузі», — таке запев­нен­ня зву­чало у вітальному слові Прем’єр-міністра Ук­раїни Во­лодимира Гройсмана, яке під час уро­чис­тос­тей ого­лосив віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Ки­рилен­ко. «Ад­же тільки спи­раючись на інте­лект, мож­на побудувати динамічну кон­курен­тос­про­мож­ну еко­номіку, яка здатна забез­печувати стійке зро­с­тан­ня, зай­нятість населен­ня та єдність суспільства», — йдеть­ся у привітанні.

Сам В’ячеслав Ки­рилен­ко поєднав День науки і День Євро­пи. Він зазна­чив, що Євро­па – кон­курен­тос­про­мож­не сус­пільство. Щоб почуватися в ньо­му ком­фортно – тре­ба бути теж кон­курен­тос­про­мож­ними. «Нам тре­ба виходити на політику реаль­ної підтрим­ки науки. А це означає, що гро­шей тре­ба не мен­ше, а більше; пре­стижність праці науковця має бути не ниж­чою, а вищою; наука і управління нею повинні підда­тися рефор­муван­ню, з одного боку, а з іншо­го – це рефор­муван­ня не повин­но бути «роз­пра­вою» над чимось чи над кимось; закон про науку, ухвалений у пар­ламенті, повинен дати нові додат­кові кош­ти для науки. Як­що це буде саме так – зна­чить наші зусил­ля не марні», — ска­зав віце-прем’єр-міністр.

З гли­бокою повагою звернув­ся до своїх колег пре­зидент Національ­ної ака­демії наук Ук­раїни Бо­рис Па­тон. Текст його привітан­ня, в якому зву­чало переконан­ня в тому, що наші вчені зроблять усе мож­ливе для зро­с­тан­ня пре­сти­жу української науки, навіть за нинішніх непро­стих умов, озвучив віце-пре­зидент НАН Ук­раїни Анатолій За­городній. А виконав­чий дирек­тор Ук­раїнсько­го науко­во-тех­нологічно­го цен­т­ру Кьортіс Бєлаянц На­гадав про під­тримку цією міжна­род­ною організацією понад 17-тисяч­ної армії українсь­ких науковців, бо «тільки наука робить наше суспільство стійким до всіх негараздів».

Крім щирих вітань у перед­день про­фесійно­го свята науковці отримали й дер­жавні нагороди за самовідда­ну пра­цю і невтомний пошук, дип­ломи лау­реатів Премії Кабінету Міністрів Ук­раїни з роз­роб­лен­ня та впровад­жен­ня інно­ваційних тех­нологій, премії Scopus, відомчі відзнаки.

Після вру­чен­ня низ­ки премій та нагород міністр освіти і науки Лілія Гриневич зізна­лася, що вко­т­ре усвідомлює, як багато наша дер­жава забор­гувала перед наукою. «Я переконана, як­що є чудодійне зер­но, з якого в нашій країні може про­рос­ти сучас­на еко­номіка, то це наука. На­ука – це різни­ця між роз­виненою країною і країною, що роз­вивається. Цю різни­цю ми зобов’язані подолати», — каже Лілія Гриневич, наголосив­ши, що науко­ва діяльність – це творчість най­вищого ґатунку. Ад­же наука не лише набли­жає нас до кра­щого, ком­фортнішого та без­печнішого май­бут­ньо­го. На­ука тво­рить май­бутнє.

З якими дум­ками зустріли День науки винуватці цьо­го свята? «Світ» спілку­вав­ся з досвід­ченими і молодими вче­ними.

Ростислав ВЛОХ, дирек­тор Інституту фізич­ної оптики ім. О. Г. Влоха МОН Ук­раїни, док­тор фізико-математич­них наук, про­фесор:

— Без радикальних змін в еко­номічних підхо­дах дер­жави наука в Ук­раїні поз­бав­лена пер­спективи. Фінан­суван­ня, яке маємо, – уже навіть не виживан­ня (виживан­ня було три роки тому). За­раз наука про­сто вми­рає, люди йдуть з науки. В нашому інституті впродовж минулого року звільнилося шес­теро молодих уче­них, перед самісіньким захис­том кан­дидатсь­ких. Цьогоріч – ще один. Більшість із них виїхали пра­цювати за кор­дон…

Ро­ман ГЛАДИШЕВСЬКИЙ, про­рек­тор з науко­вої роботи Львів­ського національ­ного універ­ситету імені Івана Фран­ка, член-кореспондент НАНУ, док­тор хімічних наук, про­фесор:

— Мені здається, що в Ук­раїні починають пра­вильно розуміти роль науки. Я б ска­зав так: є три важ­ливі завдання, і Міністерство освіти і науки над ними пра­цює. Це – виз­начити пріори­тетні напрями для української науки. По-дру­ге, роз­робити дер­жав­ну про­гра­му підтрим­ки науко­вих шкіл в Ук­раїні, молодих науковців і нових науко­вих напрямів (основ­ним кри­терієм відбо­ру для фінан­суван­ня повинен залишатися кон­курс як єдиний демокра­тич­ний спосіб вияв­лен­ня сильних колек­тивів). По-третє – створити дер­жав­ну сис­тему закупівлі унікального облад­нан­ня і досту­пу до ньо­го.

Сьогодні тен­денція відто­ку молоді за кор­дон має і зво­рот­ний шлях. Скажімо, до нас повер­таються науковці, які три­валий час пра­цювали за кор­доном. Щоб вони залишилися пра­цювати в Ук­раїні, тре­ба надавати їм мож­ливість закор­дон­них ста­жувань і поїздок. Цих молодих людей з їхнім досвідом роботи ми повин­ні залучати і до навчаль­ного про­цесу. Треба гаран­тувати молодим мож­ливість про­фесій­ного рос­ту. Це буде для них хорошим сти­мулом.

Во­лодимир ІВАНИЦЯ, про­рек­тор з науко­вої роботи Одеського національ­ного універ­ситету ім. І. І. Мечникова, док­тор біо­логічних наук, про­фесор:

— Мені здається, що сьо­годні наші науковці перебувають у стані очікуван­ня. Очікуван­ня, що дер­жава все-таки зро­бить певні кро­ки на підтрим­ку науки. Міжна­родні гранти – це доб­ре, але коли не буде базису… Па­м’ятаєте, як нам колись дорікали, що не маємо нобелівських лау­реатів? Не буде гідно­го фінан­суван­ня – не буде ні нобелівських лау­реатів, ні дер­жав­них премій. Бу­дуть кош­ти на придбан­ня облад­нан­ня — з’яв­ляться і результати.

А от щодо молодих науковців, то вони в усь­о­му світі мобільні. У нас в універ­ситеті масового відто­ку не спо­с­терігаємо. Маємо більше при­кладів, як молодь їде в інші країни пра­цювати над спільними про­ектами, а потім повер­тається. Є і спільне керів­ництво аспіран­тами. Я завжди кажу, що немає поганої молоді, є ситуація, де тре­ба дати їй шанс.

Ігор СТУДЕНЯК, про­рек­тор з науко­вої роботи Уж­городсь­кого національ­ного універ­ситету, док­тор фізико-математич­них наук, про­фесор:

— Працюючи про­рек­тором з науко­вої роботи з 2005 року, маю певні дум­ки щодо подальшого функціону­ван­ня нашої науки. За­раз у нас чудова законодав­ча база. Це закони про вищу освіту і про науку. Що нам наразі потрібно? Це ува­га дер­жави до науки. На­уки як універ­ситетсь­кої, так і ака­демічної. Ми не можемо втратити ака­демічну науку, мож­ливо, її тре­ба тро­хи транс­фор­мувати і об’єдна­ти з наукою універ­ситетсь­кою – у світі наука робиться в універ­ситетах.

Ос­новою інно­ваційно­го роз­вит­ку інте­лек­туаль­ної дер­жави є наука. У межах гранту Ви­шеградського фонду ми роз­робили модель ін­новаційно-дослід­ницького універ­ситету. Це вищий рівень дослідниць­кого універ­ситету, де наукові здо­бут­ки отримують свій подальший роз­виток у науко­вих роз­роб­ках, які мають впровад­жувальний харак­тер і потім будуть пра­цювати на універ­ситети. Цю модель ми запро­понуємо дер­жаві і хотіли б запро­вадити її в себе.

Звісно, дер­жава повин­на сти­мулювати молодих науковців. Сьогодні багато наших випускників із задоволен­ням запро­шують до себе універ­ситети сусід­ніх країн – Польщі, Словач­чини, Угор­щини, Ру­мунії. На жаль, таких самих мож­ливос­тей для рос­ту ми їм запро­понувати не можемо...

Віталій ЦИМБАЛЮК, пре­зидент Національ­ної ака­демії медич­них наук Ук­раїни, ака­демік НАМН, про­фесор:

— Відсвят­куємо День науки — і поч­немо за неї боротися реаль­но. Щоб вона залишилася в Ук­раїні, адже в нас є великі здо­бут­ки і ще більші можуть бути, аби тільки допомагати їй. Треба не забувати історію: всі королі, імпе­ратори завжди мали армію і… науковців. На пер­ших ета­пах то були хіміки, алхіміки, від яких вони намагалися отримати золото, і досвідчені лікарі, послу­гами яких корис­тувалися. На вищих ета­пах створювалися ака­демії (королівські), наукові шко­ли, госпіталі, які й досі збе­рег­лися у роз­винених країнах. То­му я хотів би, щоб і наші можновладці зро­зуміли, що нам потрібна наука. Ук­раїна буде багатою тоді, коли вкладатиме кош­ти в науку. Без цього будь-який про­грес немож­ливий.

Треба, в пер­шу чер­гу, допомог­ти молоді, яка знає багато мов, яка вже не зашорена радянсь­кими кальками, яка володіє новіт­німи тех­нологіями. Ми дуже розум­на нація. Ма­ючи таку чудову зем­лю, тре­ба тільки організуватися і робити якісну науку. Чим більше виховаємо про­фесіоналів, тим більше вони зроблять для дер­жави. Від про­фесіоналізму до патріотизму – прямий шлях. Це і є мій девіз в житті.

Юрій УШЕНКО, доцент Чернівецького національ­ного універ­ситету імені Юрія Федь­ковича, док­тор фізико-математич­них наук, кра­щий молодий науко­вець за версією Scopus:

— По­ки що наша дер­жава не в змозі адекват­но й об’єктивно підтримувати не тільки молодих науковців, а й досвідче­них. (На­уковці не бувають немолодими, бо вони завжди в пошуку. Як­що людина шукає, то вона не може бути ста­рою апріорі). Яким чином виходимо із ситуації? Ми пра­цюємо тут, науку робимо тут, є багато міжна­род­них грантів, які залучають певні кош­ти з-за кор­дону. То­му моя принципова позиція — пра­цювати в Ук­раїні і для Ук­раїни, а зар­платню отримувати… з-за кор­дону. Не хочу їхати зі своєї к­раїни, хоч це мож­на було зро­бити багато разів. Упев­нений, коли в Ук­раїні еко­номіка підніметься (а це без­сумнівно буде), багато наших вче­них, які пра­цюють в інших країнах, повер­нуться. Я неодноразово читав лекції за кор­доном (нещодав­но повер­нув­ся з Фін­ляндії), але жити там мені не дуже затиш­но… Ну, а наразі — жит­тя про­дов­жується. А нагорода – лише пев­ний етап у ньо­му.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+