Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Антарктична історія України розпочинає виток третього десятиліття 
 
 

Дванад­цять учасників ХХІ екс­педиції
тво­ритимуть українську історію в Ан­тар­ктиді

На далекий антарктич­ний кон­тинент при­була вже ХХІ Ук­раїнська антарктич­на екс­педиція. Там, на станції «Академік Вернадсь­кий» її з нетерпінням зустріли поляр­ники ювілей­ної, ХХ УАЕ. А напередодні в Міністерстві освіти і науки зимівників чергової експедиції тра­диційно про­вели в далеку дорогу керівни­ки міністерства, співробітни­ки Національ­ного антарктич­ного науко­вого цен­т­ру, вчені Націо­нальної ака­демії наук, колеги-зимівни­ки, родичі та друзі, жур­налісти. Бу­валі зимівни­ки кажуть: це означає, що Ук­раїна вже надійно облаш­тувалася біля берегів льо­дового кон­тинен­ту і має твердий намір про­дов­жувати його сис­тем­не вив­чен­ня.

На користь цьо­го говорить набли­жен­ня остан­ньо­го ета­пу реалізації вже дру­гої Держав­ної цільо­вої науко­во-дослідної про­гра­ми досліджень Ук­раїни в Ан­тарктиці, посту­пове про­дов­жен­ня модернізації станції «Академік Вернадсь­кий», фор­муван­ня Національ­ної бази антарктич­них даних та зосеред­жен­ня науко­вих досліджень на тих науко­вих напрямах, які можуть дати суттєві практичні результати і підтримуються міжна­род­ною спільнотою в уособ­ленні СКАР, інших організацій сис­теми До­говору про Ан­тарктику.

Більш ґрун­тов­но підсумки двох десятиліть роботи в Ан­тарктиці науковці підве­дуть після повер­нен­ня додому ХХ екс­педиції. Од­нак уже сьо­годні, зазна­чає дирек­тор НАНЦ Ва­лерій Литвинов, мож­на ска­зати нашим кер­маничам і платникам податків, що спільні зусил­ля на антарктичній ниві починають при­носити перші пло­ди. І це при тому, що фінан­суван­ня вітчизняної науки залишає бажати кра­щого, що українські дослідни­ки не мають власного науко­во-дослідно­го суд­на, а технічне оснащен­ня вчених ще не відповідає вимогам часу.

По­при всі негараз­ди, двадцять українських антарктич­них екс­педицій уже додали до нашої, так би мовити, інте­лек­туаль­ної скарб­ниці, сотні цікавих публікацій у вітчизняних і зарубіжних науко­вих видан­нях, десят­ки монографій і колек­тив­них науко­вих праць. Ли­ше НАНЦ провів у Києві сім міжна­род­них антарктич­них кон­ференцій (МАК), сприяв підго­товці щонай­мен­ше 5 док­торсь­ких та 8 кан­дидатсь­ких дисер­тацій, отриман­ню 11 патентів на винаходи. Центр регуляр­но представляв доповіді на чис­лен­них заходах Се­к­ретаріату До­говору про Ан­тарктику та неодноразово брав участь в акціях міжна­род­ної науко­вої коо­перації, обміну дослідни­ками з різних країн. Ук­раїнські науковці пра­цювали на бра­зильській, польській, російській антарктич­них станціях, а в нинішньому сезоні ХХІ УАЕ на станції «Академік Вернадсь­кий» пра­цюватимуть 16 турецьких уче­них. Та­ку практику, кажуть у НАНЦ, заохо­чуватимуть й надалі. Ад­же наша станція, що носить ім’я засновника теорії ноо­сфе­ри і роз­ташована, образ­но кажучи, на великому  перехресті нині дуже популяр­них турис­тич­них шляхів, волею долі покли­кана пер­шою засвідчу­вати світові пре­красну місію Ан­тарктиди – кон­тинен­ту миру, науки та міжна­род­ної співпраці.

До речі, не так дав­но, коли українській станції в Ан­тарктиці випов­нилося 20 років, до НАНЦ надійшов лист від Британсь­кої антарктич­ної служби. Ко­лишні гос­подарі й співробітни­ки бази «Фа­радей», пер­шовідкривачі озо­нової дірки над Ан­тарктидою, вис­лов­лювали теплі сло­ва вдяч­ності українським колегам за теп­лий прийом їхніх ветеранів. А ще – за відмінний стан утриман­ня станційно­го гос­подар­ства. Зо­к­рема, її сер­ця – дизельної… 

Варто наголосити, що про стан цьо­го «сер­ця» з особливою ніжністю тур­бував­ся коман­дир загону зимівників ХХІ антарктич­ної екс­педиції, кавалер ордена «За мужність», начальник станції Ми­кола Старинець, який вирушив до берегів білого кон­тинен­ту вже восьмий раз… Ли­ше вду­май­теся: сім повно­цінних років сво­го жит­тя він уже віддав станції «Академік Вернадсь­кий». «Я не знаю, чи є рекор­ди в цій сфері і хто там створює рейтинги, але, оче­вид­но, що це та циф­ра, яка зму­шує з величез­ною повагою ста­витися до науко­вого і життєвого подви­гу цієї людини», — наголосив, вис­тупаючи на уро­чис­тос­тях, заступник міністра освіти і науки Максим Стріха. На такі сло­ва Ми­кола Старинець скром­но відповів, що, по суті, в цьо­му немає особливого подви­гу: «Я люб­лю свою справу, і в мене доб­ре виходить робити те, що я люб­лю». Не­має сумніву, що неоцінен­ний досвід цьо­го бувалого зимівни­ка, учасника 2, 5, 8,10, 12, 14 та 17 екс­педицій, допоможе й нашій молоді.

А най­молод­шому учаснику цьо­горічної екс­педиції – Андрію За­харову – всього лише 22 роки. Він, метео­ролог з Гідро­метео­рологічно­го цен­т­ру Чорного та Азовсь­кого морів, здійснюватиме гідро­метео­рологічні спо­с­тережен­ня разом із новач­ком Бо­рисом Безнощен­ком (Ук­раїн­ський гідро­метео­рологічний інститут) та досвідче­ним дослід­ником, учасником двох антарктич­них екс­педицій Олек­сан­д­ром По­луднем (Цент­ральна геофізич­на обсер­ваторія). Ге­о­фізик із Радіоас­тро­номічно­го інституту НАН Ук­раїни Олег Бу­данов – учасник 6, 9, 16 та 18 УАЕ – про­водитиме гео­космічні дослідження та допомагатиме колезі з Карпатсь­кого відділен­ня Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН Ук­раїни Євге­нію Бріллінгу, який вперше вирушає в цілорічне антарктич­не відряд­жен­ня, де при­святить цілий рік гео­магнітним вимірюван­ням на станції «Академік Вернадсь­кий». А от біоло­ги з ака­демічних установ: Олек­сандр Са­вицький з Інституту гідро­біології та Дмит­ро Лу­цен­ко з Інституту про­блем кріобіології і кріоме­дицини – здійснюватимуть біоло­гічні дослідження, пізна­ючи антарктич­ний світ вперше. Що­правда, пра­цюватимуть вони «під наглядом» лікаря 12 та
15 екс­педицій Ко­с­тян­тина Да­нилен­ка.

Си­с­тем­ний механік Во­лодимир Храпач вирушив в Ан­тарктику вдруге, а сис­тем­ний адміністратор зв’яз­ку Ро­ман Шкуро та кухар Олек­сандр Дзюб­лик тільки відкриватимуть для себе таємни­чу антарктич­ну зем­лю, заковану у вічні мерзлоти. По­при це, Олек­сандр, який куховарив у дитячому сад­ку, запев­нив, що годуватиме всіх смачно і калорійно, а відтак зимівни­ки не будуть мерзнути й матимуть вдо­с­таль сил для роботи в екс­т­ремальних умо­вах. До речі, він зізнався, що діти називали його «найсмачнішим кухарем у світі»…

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+