Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2019 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Ака­демік Євстахій Кри­жанівський: «На­ука і про­мис­ловість по­винні ба­га­то зро­би­ти, щоб уник­ну­ти ко­лап­су па­лив­но-енер­ге­тич­но­го ком­плек­су» 
 
 

Євстахій КРИЖАНІВСЬКИЙ

На засіданні секції енергетики та енергоз­бережен­ня і секції наук про Землю Західно­го науко­вого цен­т­ру НАН Ук­раїни і МОН Ук­раїни представники Львівської ОДА, провідні науковці ака­демічних і галузевих науко­во-дослідних установ та фахівці про­ект­них організацій і про­мис­лових підприємств відповідно­го профілю обговорили питан­ня пер­спективи видобут­ку вуг­леводнів у західно­му регіоні Ук­раїни. Наш співрозмов­ник – рек­тор Івано-Франківсько­го національ­ного технічно­го універ­ситету наф­ти і газу, ака­демік НАН Ук­раїни Євстахій КРИЖАНІВСЬКИЙ.

— Євстахію Івановичу, який відсо­ток наф­ти і газу в енергетич­ному балансі Ук­раїни?

— Як­що про­аналізувати струк­туру кінце­вого спо­живан­ня палива та енергії, доходимо вис­нов­ку, що наф­та, наф­топро­дук­ти та при­род­ний газ ста­нов­лять понад 50 відсотків. У попередні роки відсо­ток наф­ти і газу в енергетич­ному балансі Ук­раїни був ще вищим. А в струк­турі імпорту палива вага при­род­ного газу є найбільшою. За два попередні роки вона ста­новить май­же 57 відсотків.

Відповідно до ука­зу Президен­та Ук­раїни «Про Стра­тегію ста­лого роз­вит­ку «Ук­раїна – 2020» серед пер­шочер­гових про­грам є «Програ­ма енергонезалеж­ності», головне завдання якої – забез­печен­ня енергетич­ної без­пеки.

— Що мається на увазі, коли говоримо про енергетич­ну без­пеку Ук­раїни?

— Це, передусім, спромож­ність дер­жави забез­печити ефектив­не викорис­тан­ня власної палив­но-енергетич­ної бази, здійснен­ня оптимальної дивер­сифікації дже­рел і шляхів поста­чан­ня в Ук­раїну енергоносіїв для забез­печен­ня життєдіяльності населен­ня та функціону­ван­ня національ­ної еко­номіки в режимі зви­чай­ного, над­зви­чай­ного та воєнно­го ста­ну. А ще – потрібно попередити різкі цінові коливан­ня на палив­но-енергетичні ресур­си, створювати умо­ви для без­болісної адаптації національ­ної еко­номіки до зро­с­тан­ня цін на них.

— От­же, повинні бути основні цілі дер­жав­ної політики у сфері енергонезалеж­ності. Чи не так?

— Звісно. Се­ред них — нарощуван­ня видобут­ку вітчизняних енергоносіїв; забез­печен­ня мак­симально широкої дивер­сифікації шляхів та дже­рел поста­чан­ня пер­вин­них енергоресурсів, зок­рема, наф­ти та при­род­ного газу; лібералізація рин­ку газу; повна рефор­ма сис­теми ціно- й тарифоу­тво­рен­ня на енергію та паливо; залучен­ня інозем­них інве­с­тицій до модернізації Єдиної газотранс­портної сис­теми Ук­раїни; реорганізація управ­ління наф­тогазовою про­мис­ловістю відповідно до Третьо­го енергетич­ного пакету Євро­пейсь­кого Со­юзу.

— Але ж Ук­раїна була серед світових лідерів у сфері наф­то- і газодобув­ної індустрії...

— Так, була, але втратила ці позиції. То­му нині наука і про­мис­ловість повинні дуже багато зро­бити, щоб уникнути колап­су вітчизняного палив­но-енергетич­ного ком­плексу.

— А чому колапс мав би виник­нути?

— Є для того при­чини. Зо­к­рема, обвальне падіння обсягів гли­бокого буріння і сейсморозвідки, хиб­на еко­номічна політика та інші негативні чин­ники, що при­зве­ло до падіння видобуван­ня наф­ти і газу. Усе це перебуває в разючому про­тиріччі з науко­во обґрун­тованими пер­спективами наф­тогазонос­ності нашої країни. Сьогодні необхідно зосередити зусил­ля на таких напрямах, які можуть надати порівняно швидкий і в той же час дов­гот­ривалий ефект. То­му належить освоювати вуг­левод­невий потенціал великих та над­великих гли­бин у межах цен­т­ральної час­тини Дніпровсько-До­нецької западини та Карпатсь­кої наф­тогазонос­ної про­вінції. Од­не із пер­спектив­них дже­рел збільшен­ня власного видобут­ку наф­ти і газу – це відновлен­ня виведених з експлуа­тації і ліквідованих малодебітних сверд­ловин.

— І багато їх в Ук­раїні?

— Фонд ліквідованих сверд­ловин у нашій країні ста­новить май­же 8 тисяч. На­явність нових вітчизняних тех­нологій відновлен­ня ліквідованих сверд­ловин, у тому числі буріння бокових стовбурів, дає мож­ливість значно підви­щити наф­тогазовилучен­ня.

— Мо­жете підтвер­дити циф­рами?

— За­вдяки сис­тем­ному від­нов­лен­ню ліквідованих і недіючих сверд­ловин мож­на додат­ково видобувати до 5—6 млрд. м3 газу і 1,5–2 млн. т наф­ти в рік.

Не слід забувати, що Ук­раїна має у своєму роз­поряд­женні значні ресур­си гео­тер­мальної енергії. Не буду кон­кре­тизувати, щоб не втомлювати читачів. Скажу лише, що найбільш пер­спектив­ний регіон для роз­вит­ку гео­тер­мальної енергетики — За­кар­пат­тя, де, за гео­логічни­ми і геофізич­ними даними, на гли­бинах до 6 км тем­ператури гірських порід досягають 230—275° С. Тут лег­ко доступними є гео­тер­мальні сверд­ловини гли­биною від 550 до 1500 м, в яких тем­пература води в гирлі сверд­ловини ста­новить 40—60° С, а на гли­бинах до 2000 м зро­с­тає до 90—100° С.

Значні запаси гео­тер­мальних вод є також у Криму, Львівській, До­нецькій, За­порізькій, Лу­ганській, Полтавській, Харків­ській, Херсонській, Чернігів­ській та інших облас­тях.

— То ми багаті на теп­ло?

— Ба­гаті. Ці запаси вже нині рен­табельно викорис­товують не тільки для теп­лопос­тачан­ня різних спо­живачів, а й для вироб­ництва еле­к­т­рое­нергії. Розрахун­ки показують, що все­редині Землі теп­ла набагато більше, ніж мож­на було б добути його в ядер­них реакторах при роз­щеп­ленні всіх зем­них запасів ура­ну і торію. Як­що люд­ство буде викорис­товувати лише гео­тер­мальну енергію, мине 40 млн. років перш ніж тем­пература надр Землі зни­зиться тільки на півградуса.

— А в чому переваги гео­тер­мальної енергії?

— Во­на є еко­логічно чис­тою, еко­номічно вигідною, відновлювальною і практич­но без­від­ход­ною у комбінованому спо­собі викорис­тан­ня (видобуток еле­к­т­рое­нергії та обігрів). А ще – повністю незалеж­ною від умов навко­лиш­ньо­го середовища, добових і річних циклів.

— Не­доліків не про­сте­жується?

— На жаль, вони є. Скажімо, потрібно закачувати відпрацьо­вану воду назад у водонос­ний горизонт, оскільки у високомінералізованих тер­мальних водах містить­ся велика кількість солей ток­сич­них металів (бору, свинцю, цин­ку, кадмію, миш’яку тощо) і хімічних спо­лук (аміаку, сірко­вуг­леводів, фенолів). От­же, ці води не мож­на ски­дати в при­родні водні сис­теми, розміщені на поверхні.

Як­що ж говорити про позитив­ний бік, то вар­то зазна­чити: одна гли­бока сверд­ловина має про­мис­лову генерацію теп­лової енергії, собівартість якої удвічі мен­ша від собівар­тості при­род­ного газу. Ге­о­тер­мальна енергія не викидається у повітря і не забруднює його шкідли­вими речовинами, оскільки під час цир­куляції енергоносія у сверд­ловині щільність теп­лового потоку з поверхні Землі в навко­лишній простір залишається незмінною. За­те змінюється міс­це роз­ташуван­ня дже­рела гео­тер­мальної енергії, яке про­яв­ляється тільки під час руху енергоносія. Ге­о­тер­мальні ресур­си Ук­раїни здатні в повно­му обсязі забез­печити сучас­ну еко­номіку країни та сприяти її роз­вит­ку в май­бут­ньо­му.

— Чи мож­на викорис­товувати сверд­ловини наф­тогазової про­мис­ловості як дже­рела теп­лової енергії?

— Можна. Для цьо­го потріб­но про­вес­ти аудит фон­ду недіючих та ліквідованих сверд­ловин і встановити умо­ви викорис­тан­ня та кон­струк­тивні особливості таких сверд­ловин. А отже – необхідно вне­сти відповідні зміни у нор­матив­но-пра­вову і тех­нологічну бази. До речі, наші польські сусіди реалізують гео­тер­мальні про­екти в різних регіонах країни.

— Можливо, і ми підемо їхнім шляхом?

— Бу­ло б бажано!

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+