Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Тра­гедія Дон­ба­су: наслідки для куль­ту­ри незмірні 
 
 

Академік НАН України Іван ДЗЮБА

«Сьогодні ми приділяємо недостатню увагу тим величезним інтелектуальним, культурним і мистецьким втратам, які зумовлені трагедією Донбасу. Донецька область посідала третє місце в Україні (після Києва і Харкова) за кількістю вищих навчальних закладів і студентів у них», — сказав, виступаючи на засіданні Президії НАН України «Вимушене переселення з Донбасу: масштаби та виклики для України», академік НАН України Іван Дзюба.

З його слів, особливістю донецької культурної ситуації було те, що в більшій частині українських культурних центрів провідну роль відігравали представники технічних наук. Донецьке відділення Наукового товариства імені Шевченка, Український культурологічний центр, Донецька філія Центру гуманітарної освіти – ці та інші інституції були насичені представниками природничих наук, у світ виходив популярний журнал «Схід»… Тепер учений стурбований долею тих людей, які займали чітку проукраїнську позицію, та установ національного спрямування.

У 2005 році в Донецьку відбувався міжнародний конгрес україністів, на який з’їхалися науковці зі всього світу. На ній академік Іван Дзюба виступав із доповіддю «Донецька складова української культури». «Днями я переглянув її і зрозумів, наскільки вона актуальна, — говорить учений і продовжує: — Сьогодні я не знаю, де талановитий молодий поет Олег Соловей, де видатна дослідниця з Донецького університету Анна Біла, де літературний критик Вадим Оліфіренко і багато інших активних людей, які збагачували культуру Донбасу. Мої листи повертаються… Телефони не відповідають…»

У своєму виступі шістдесятник Іван Дзюба навів два приклади складнощів цих колізій. Це доля Донецького художнього музею і доля Горлівського художнього музею. Їх пошкодили. У Донецьку, зазначає він, був цікавий і неординарний музей. У 60-ті та 90-ті роки відбулося велике поповнення тамтешніх колекцій експонатами з інших вітчизняних музеїв. У створенні та реконструкції їх активну участь брали українські художники-шістдесятники. Нині існує велика небезпека того, що, постраждавши фізично, ці музеї не уникнуть мародерства і крадіжок мистецьких цінностей.

Науковець згадав видатного лікаря-онколога, письменника, культурного і громадського діяча Юрія Єненка, який працював у Луганську, створив там онкоцентр і, крім того, видавав альманах, гаслом якого було – «Два крила духовності Луганщини» (мав на увазі культуру українську і російську). Після смерті лікаря його дочка організувала щорічні читання «Борітеся – поборете!», на яких часто виступали студенти і школярі зі своїми літературними пробами. «Я був у постійному контакті з учасниками цих зібрань, читав твори молодих і нині з сумом думаю: як на тій землі, що була багата на українську молодь із світлими думками, могло статися таке жахіття?..», — схвильовано говорить академік-шістдесятник Іван Дзюба.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+