Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
ЦЕРН із пер­спек­ти­ви 60 років: ук­раїнський по­гляд 
 
 

Відкриття урочистої церемонії: виступає
генеральний директор ЦЕРН Рольф Хоєр

Наприкінці вересня Європейська організація ядерних досліджень відзначала своє 60-річчя. У далекому 1954-му ЦЕРН заснували 12 країн ще не достатньо відбудованої повоєнної Європи, а нині до нього входить 21 держава. Ще 9 країн (серед них і Україна) – на стадії здобуття повноправного чи асоційованого членства. Нині в знаменитому науковому центрі під Женевою працюють понад 10 тисяч провідних дослідників із понад 60 країн світу.

Наукова історія ЦЕРН – велика і яскрава. Вже через три роки після заснування тут запрацював перший синхроциклотрон, ще через два роки введено в дію великий протонний синхротрон. У 1968 році народжений в Україні французький фізик єврейського походження Жорж Шарпак (його спогади щойно вийшли в перекладі українською мовою) винайшов тут свою багатодротову камеру, яка стала справжньою революцією в процесі детектування елементарних частинок (цей винахід здобув Нобелівську премію з фізики у 1992-му). У 1971-му введено в дію перший колайдер для адронів – частинок, що беруть участь у так званій сильній взаємодії (на сьогодні їх відомо понад 400). У 1973-му експеримент підтвердив правильність теорії, яка передбачала об’єднання слабкої та електромагнітної взаємодій. У 1976-му запущено великий протонний синхротрон із рекордним на той час колом — 7 кілометрів.

У 1983-му Карло Рубіа і Симон ван дер Меєр відкрили у ЦЕРН так звані W i Z частинки – носії слабкої взаємодії (і вже наступного року завдяки цьому стали нобелівськими лауреатами — рідкісний виняток, бо найчастіше результат і премію за нього розділяють роки, а то й десятиліття). У 1989-му запрацював великий електрон-позитронний колайдер довжиною траси 27 кілометрів. У 1993-му експериментально доведено наявність асиметрії між речовиною і антиречовиною. Нарешті в 1999-му розпочалося спорудження великого адронного колайдера – по трасі електрон-позитронного колайдера, виведеного з дії в 2000-му.

У 2002 році в ЦЕРН було вперше отримано антиводень у кількості тисяч атомів (що дало підґрунтя для нашумілого роману Дена Брауна «Ангели й демони», де зловмисник погрожує зруйнувати Ватикан саме цернівською антиречовиною). 10 вересня 2008 року запрацював великий адронний колайдер. Під статтею, надісланою наступного дня у «Європейський фізичний журнал» за результатами першого ж експерименту, стояли й підписи чотирьох українських науковців, зокрема київського теоретика Геннадія Зінов’єва. А детектування частинок здійснювалося з використанням сцинтиляційних кристалів, вирощених у Харкові під керівництвом академіка Бориса Гриньова.

У 2010-му колайдер було виведено на заплановану потужність. І, нарешті, 4 липня 2012 року оголошено про експериментальне виявлення знаменитого бозона Гіггса – «частинки Бога», відповідальної за появу маси інших елементарних частинок на дуже ранньому етапі розвитку Всесвіту. Наступного року це відкриття зробило нобелівськими лауреатами Пітера Гіггса й Франсуа Енглера, які теоретично передбачили існування цього бозона ще в 1964 році.

Наукова співпраця українських учених з ЦЕРН розпочалася ще в радянську епоху, а в 1993-му угоду про співробітництво підписав у Женеві перший голова Держкомітету з науки і техніки незалежної України Сергій Рябченко. Після тривалих переговорів торік було підписано нову угоду про асоційоване членство України в ЦЕРН, яка робить наших учених, освітян, виробників високотехнологічної продукції фактично повноправними учасниками всіх цернівських наукових і навколонаукових процесів.

З перелічених вище наукових здобутків зрозуміло, чому відзначення 60-річчя Європейської організації ядерних досліджень мало всеєвропейське значення. В урочистій церемонії в павільйоні біля знаменитого Глобуса науки, майже на швейцарсько-французькому кордоні, брали участь провідні науковці (в т. ч. четверо нобелівських лауреатів) та публічні особи континенту. До сотень присутніх співробітників ЦЕРН і почесних гостей промовляли герцог Йоркський, молодший син королеви Великої Британії, та міністри, відповідальні за наукові дослідження й освіту, з 5 держав Європи. Європейським об’єднаним молодіжним оркестром під час короткого концерту по завершенні церемонії диригував славетний Володимир Ашкеназі. Через усі виступи проходило значення ЦЕРН як прикладу успішної співпраці представників різних країн задля розширення меж людського пізнання, розвитку технологій (самі по собі результати ЦЕРН суто фундаментальні, але необхідність їх забезпечити вже призвела до кількох технологічних проривів), освіти, взаєморозуміння між народами.

Відтак можна сміливо стверджувати: приєднання України як асоційованого члена до ЦЕРН не лише відкриває нові перспективи перед нашими науковцями, але й має велике значення для зміцнення міжнародного престижу держави.

У ході переговорів української делегації з керівництвом ЦЕРН (генеральний директор Рольф Хоєр, директор з досліджень Сержо Бертолуччі, начальник управління міжнародних зв’язків Рудігер Восс), що відбулися в атмосфері цілковитого взаєморозуміння, було погоджено подальші основні моменти майбутньої співпраці.

По-перше, керівництво ЦЕРН привітало ратифікацію угоди про асоційоване членство України в ЦЕРН Верховною Радою України (це сталося 2 вересня) і підписання закону про ратифікацію Президентом України. Водночас із розумінням поставилося до рішення української сторони відтермінувати процедуру нотифікації (яка потягне за собою необхідність сплати Україною членського внеску) на період до 1 жовтня 2015 року. В разі, якщо ситуація в Україні вимагатиме й подальшого відтермінування нотифікації, ЦЕРН також із розумінням поставиться до цього. Додаткове відтермінування (на період після 1 жовтня 2015 року) можливе після відповідних консультацій сторін, як це передбачено угодою.

По-друге, з метою активної інтеграції України в діяльність ЦЕРН протягом наступного перехідного періоду (до процедури нотифікації) за трьома основними напрямами (фундаментальні дослідження; участь у забезпеченні ЦЕРН високотехнологічним обладнанням; освітні проекти) найближчим часом буде створено робочу групу, яка включатиме по 3 представники обох сторін, кожен з яких відповідатиме за один із названих вище напрямів. Зокрема, робоча група напрацює, а керівництво ЦЕРН розгляне пропозиції щодо участі представників України в робочих органах ЦЕРН.

Таким чином, наша країна де-факто отримує всі переваги асоційованого членства в ЦЕРН, але ще принаймні протягом року (а в разі необхідності – й на довший час) буде звільнена від сплати членського внеску, що важливо в сьогоднішніх складних умовах агресії путінської Росії.

…У Женеві, на околиці якої розташовано ЦЕРН, дихає історія. Тут колись переправлявся через Рону в часи галльської війни Юлій Цезар. Тут проповідував реформатор церкви Кальвін. Тут жив Руссо, а зовсім поруч (щоправда, вже за французьким кордоном) народився Вольтер. Тут серед інших політичних вигнанців на довгі роки знайшов притулок Михайло Драгоманов. Тут після Першої світової працювала Ліга Націй – якій, однак, так і не вдалося упередити вибуху значно страшнішої Другої світової війни.

Нині в Женеві працюють численні спеціалізовані організації ООН, «Червоний Хрест» та низка інших поважних міжнародних структур. А ще: тут віє миром і спокоєм. Майже ручні бурундучки стрибають по траві розкішних парків над Женевським озером, над яким височить удалині Монблан. І тут гостро хочеться вірити, що такий мир прийде колись і в Україну. А українські вчені в ЦЕРН уже сьогодні повсякденною працею доводять: Україна – це таки Європа, і завжди лишатиметься Європою.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+