Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Інноваційні розробки установ НАН України — для потреб Києва 
 
 
Голова КМДА Віталій КЛИЧКО та віце-президент
НАН України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ ухвалили
перелік проектів для фінансування
У приміщенні Київської міської державної адміністрації за участю керівництва Національної академії наук України, представників департаментів КМДА, столичних комунальних підприємств, районних у м. Києві державних адміністрацій, Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва, асоціації роботодавців столиці, Української торгово-промислової палати та Київської торгово-промислової палати відбулося спільне засідання КМДА та НАН України. На порядку денному – налагодження співпраці структурних підрозділів КМДА з науковими установами Академії наук.

Перед початком зібрання запрошені мали змогу ознайомитися з виставкою-презентацією інноваційних проектів установ Академії наук. Експозиція «Установи НАН України – місту Києву» мала на меті продемонструвати завершені науково-технічні конкурентоспроможні розробки столичних науковців для сфери енергетики, енергоефективності та енергоощадності; житлово-комунального господарства; медицини та охорони здоров’я; транспортної інфраструктури, а також для заміщення імпортної продукції вітчизняними аналогами, що не поступаються зарубіжним або перевищують їх за основними показниками.

Варто нагадати, що Національна академія наук України співпрацює з м. Києвом уже понад 15 років. Реалізація договору про співробітництво, підписаного в 1998 році (у 2006-му прийнято його нову редакцію), та програми співробітництва дала відчутні результати у вирішенні проблем міського транспорту, вдосконалення і збереження зеленого господарства міста, енергозбереження, охорони здоров’я киян. Виконано значний обсяг робіт щодо діагностики стану мостових споруд з оцінкою їх залишкового ресурсу. В результаті реалізації низки проектів в аптеки та медичні заклади міста надходять нові ефективні препарати та лікувальні засоби, виробництво яких налагоджено київськими підприємствами. Здійснено величезний масив археологічних і гідрологічних моніторингових досліджень у зонах історичної забудови Києва, що сприяло збереженню і відновленню історико-культурної спадщини.

Важливим результатом стало налагодження тривалих творчих зв’язків між науковими установами НАН України і підрозділами КМДА. Проте, зі слів віце-президента НАН України Анатолія Загороднього, починаючи з 2007 року, обсяги співпраці різко скоротилися і надалі продовжувалися в умовах відсутності фінансування з боку КМДА. «У 2012-му Академія наук подала до Київської міської державної адміністрації близько 80 пропозицій щодо тематики спільних проектів у відповідності з договором про співробітництво, укладеним у грудні 2011 року. Частина з них була рекомендована до програми співробітництва. Однак жоден із проектів так і не отримав фінансування з міського бюджету. Попри те, частина узгоджених із підрозділами КМДА проектів виконувалася за рахунок бюджету НАН України», — констатує академік А. Загородній. Зокрема, Інститутом біоорганічної хімії та нафтохімії сконструйовано, виготовлено й успішно випробувано у виробничих умовах дослідну установку зневоднення осадів стічних вод Бортницької станції аерації. Впровадження цієї розробки дало б змогу зменшити кількість осадів та витрати на їх перекачування, значно послабити навантаження мулових полів станції і запобігти можливій техногенній катастрофі за рахунок зниження рівня дзеркала мулових майданчиків.

Окремі роботи в інтересах міста установи НАН України виконували в межах прямих договорів. Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи здійснив дослідження демографічного розвитку м. Києва до 2026 року. Його результати стали підґрунтям для розробки Генерального плану розвитку м. Києва та приміської зони. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка провів комплексне обстеження зелених насаджень столиці та напрацював рекомендації з його поліпшення. Окрім того, розробив Концепцію розвитку рекреаційних територій та озеленення міста Києва.

Вагомий внесок Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона в життєдіяльність столиці — пересувний мобільний комплекс для стикового зварювання арматури залізобетону на будівельному майданчику (застосовано в будівництві комплексу «Олімпійський). Інститут розробив та впровадив технологію зварювання в умовах монтажу металоконструкцій транспортної розв’язки на Московській площі та під час будівництва автодорожньої розв’язки дарницького мосту. Здійснював нагляд зварювання секцій арки Подільського мосту через Дніпро, відпрацював технологію зварювання секцій арки вагою до 700 тонн, розробив технологію зварювання балок естакад подільського мостового переходу. Завдяки патонівцям, впроваджено технології ремонту рухомого складу громадського транспорту міста, зокрема, технологію наплавлення зношених поверхонь бандажів коліс трамваїв; технологію механізованого наплавлення хомутів автозчепу вагонів метрополітену, яка дозволяє подовжувати в 2—3 рази термін їх експлуатації.

Результати Державної цільової програми з розробки і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел та освітлювальних систем теж знайшли своє втілення. Пілотні проекти з їхнього застосування на станціях київського метрополітену, дорогах і об’єктах ЖКГ продемонстрували можливість значної економії електроенергії за умов окупності від 9 до 30 місяців. Світлодіодна система освітлення вагонів метрополітену забезпечує зменшення споживання електроенергії в 4 рази при збільшенні освітленості вагонів у півтора рази. Вже переобладнано 50 вагонів, на черзі — всі 400 вагонів київського метрополітену, що дасть щорічну економію понад 1 млн. грн.

Інститут технічної теплофізики взяв участь у корегуванні Регіональної програми комунальної теплоенергетики України та системи теплопостачання м. Києва на 2011—2015 роки та Схеми теплопостачання Києва на період до 2015 року. До речі, дітище цієї академічної установи – водонагрівний газовий котел теплопродуктивністю 1,25 МВт з утилізатором тепла вихідних газів. Його коефіцієнт корисної дії — 97—98%.

Цьогоріч НАН України передала до КМДА пропозиції щодо 230 проектів. Здебільшого вони спрямовані на енерго- та ресурсозбереження і включають методи й технічні засоби контролю та зменшення теплових витрат, утилізації низько потенціального тепла, системи енергоефективного електроопалення, технології використання горючих відходів у теплоенергетичних установках, заходи щодо широкого впровадження енергозберігаючих систем освітлення. Значна частина пропозицій стосується проблем ресурсозбереження за рахунок застосування новітніх технологій боротьби з корозією, нанесення зносостійких покриттів, утилізації відходів промислових підприємств. На виставці «Установи НАН України – місту Києву» 21 установа Академії представила близько 130 науково-технічних розробок із різних галузей міського господарства. Ці роботи здатні, перш за все, суттєво підвищити технологічний і технічний рівень зазначених галузей для швидкого розв’язання найбільш нагальних проблем столиці. З-поміж них вибрали 11 науково-технічних проектів, які в 2015 році отримають фінансування з бюджету Києва.

До цього переліку ввійшли:

— визначення розвитку зсувних процесів у межах м. Києва в режимі моніторингу з використанням матеріалів дистанційних зйомок (Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України);

— тепловізійне та теплометричне дослідження теплоізоляційних властивостей зовнішніх огороджувальних конструкцій будівель, у тому числі з додатковим різноваріантним шаром утеплення (Інститут технічної теплофізики НАН України);

— моніторинг якості питної води в діючих та розконсервованих бюветах (Інститут колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського НАН України);

— нові вузли та деталі конструктивних елементів підвіски контактного проводу для електротранспорту; каналізаційні люки та дощоприймачі для автошляхів; впровадження технології відновлення наплавленням зношеного профілю поверхні бандажів трамвайних коліс (Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України);

— водостійка, екологічно чиста, термостійка (від -60° С до +250° С) мастильна композиція «Силар» для вузлів тертя обладнання; міцні, легкі, водовідштовхуючі, негорючі склопластикові зонти для станцій метрополітену (Інститут хімії поверхні ім. О. О. Чуйка НАН України);

— енергозберігаючі електродні системи локального опалення (Інститут надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України);

— впровадження технології зварювання залізничних рейок у колії; впровадження сучасних засобів контролю технічних параметрів колії та контактної рейки (Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН
України).

Як зазначив Віталій Кличко, з актуальних напрямів відібрали лише невелику частину тих, які максимально наближені до людських потреб. «Якщо сьогодні ми не будемо розвивати свою науку, то її результатами будуть користуватися чужі країни, — сказав на завершення засідання міський голова. — Спільними зусиллями КМДА та Академії наук Київ потрібно зробити гарнішим, світлішим, теплішим – більш комфортним містом для проживання».

До речі, під час наради в мерії академік НАН України Анатолій Загородній порушив питання підтримки наукової молоді. На сьогодні київська влада надає лише 5—6 стипендій талановитим ученим (70% наукового потенціалу України зосереджено в Києві), тоді як Львівська обласна державна адміністрація – 120, і це винятково для молодих науковців! Столичний мер пообіцяв виправити таке становище, вкотре наголосивши на пріоритетності наукових досліджень для столиці.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+