Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Лауреатами премій академій наук України, Білорусі і Молдови стали три колективи вітчизняних науковців 
 
 
Вручення дипломів лауреатам премій
 Президент НАН України Борис Патон традиційно вручив дипломи українським науковцям — лауреатам премій академій наук України, Білорусі і Молдови. Торік на базі НАН України було проведено дванадцятий конкурс робіт, висунутих на здобуття премій академій наук трьох країн за наукові результати, досягнуті під час виконання спільних наукових досліджень.

Нагадаємо, що заснування цих премій ініційовано президентами Національної академії наук України, Національної академії наук Білорусі та Академії наук Молдови ще в 1994 році – з метою розвитку міжакадемічної співпраці вчених. Із 1996-го присуджувалися премії президентів академій наук, а з 2005 року вони іменуються преміями академій наук України, Білорусі і Молдови. Премії, а їх три: в галузі природничих, технічних, гуманітарних та суспільних наук — присуджуються один раз на два роки колективам науковців, куди обов’язково повинні входити представники не менше ніж двох академій наук.

Згідно із цьогорічним рішенням академій наук України, Білорусі і Молдови, співробітники НАН України стали лауреатами всіх трьох премій. Це три колективи наших науковців з їхніми білоруськими та молдавськими колегами.

Зокрема, за цикл праць «Вплив антропогенних факторів на водні екосистеми в умовах змін клімату» дипломи лауреатів вручено співробітникам Інституту гідробіології НАН України: Віктору Романенку – академіку НАН України, директору інституту; Олександру Протасову – доктору біологічних наук, провідному науковому співробітнику; Анжеліці Силаєвій – кандидату біологічних наук, старшому науковому співробітнику; Володимиру Осадчому – члену-кореспонденту НАН України, директору Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби України з надзвичайних ситуацій та НАН України.

За цикл праць «Напівпровідникові матеріали і наноструктури для фотоніки і сенсорики» відзначено вчених Інституту фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України: Михайла Валаха – члена-кореспондента НАН України, головного наукового співробітника; Дмитра Корбутяка – доктора фізико-математичних наук, завідувача відділу.

Переможцями конкурсу стали також співробітники Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України: Ірина Курило – доктор економічних наук, завідувач відділу; Світлана Аксьонова – кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник; Людмила Слюсар – кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник; Тетяна Гаращенко – головний економіст. Їх нагороджено за цикл праць «Головні фактори шлюбності і народжуваності в Україні і Республіці Молдова».

Про актуальність цього дослідження «Світ» розпитав у доктора економічних наук з Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Ірини КУРИЛО.

— Ірино Олексіївно, в чому особливість роботи, виконаної спільно з вашими молдавськими колегами?

— Насамперед хочу назвати науковців з Молдови, які стали співавторами нашого дослідження. Це — Ольга Гагауз, завідувач Центру демографічних досліджень Національного інституту економічних досліджень АН Молдови, доктор соціологічних наук, та Маріанна Бучучану-Врабіє, провідний науковий співробітник Національного інституту економічних досліджень АН Молдови, кандидат соціологічних наук. Разом з ними ми опублікували цикл із 14 наукових статей у наукових виданнях України, Молдови, Росії та Білорусі. Публікації викликали великий інтерес не лише в науковців, а й у пересічних громадян – це не дивно, адже проблеми шлюбності й народжуваності завжди актуальні, а сьогодні вони як ніколи на часі.

На основі матеріалів поточної статистики та спеціальних соціально-демографічних обстежень ми проаналізували особливості шлюбносімейних процесів і народжуваності на сучасному етапі розвитку в Україні та в Республіці Молдова, дослідили, як впливають соціально-економічні чинники на рівень шлюбності і народжуваності, а також розробили рекомендації, спрямовані на стимулювання дітородної активності в досліджуваних країнах.

— Що спільного і відмінного в проблемах шлюбності й народжуваності в Україні та Молдові?

— Україна і Республіка Молдова, як колишні республіки Радянського Союзу, мають багато спільного в «демографічній історії» і зараз проходять складний етап соціально-економічного розвитку, що дуже впливає на процеси відтворення населення. Демографічна ситуація як в Україні, так і в Молдові, характеризується депопуляцією, що пов’язано, перш за все, зі стрімким падінням рівня народжуваності в 1990-ті роки і високим рівнем смертності. В останнє десятиліття показник сумарної народжуваності був на рівні 1,2—1,4 дитини на одну жінку дітородного віку — це значно нижче рівня простого відтворення населення.

Низькі коефіцієнти народжуваності призвели до появи нової демографічної хвилі: через скорочення чисельності народжених значно зменшується кількість потенційних батьків, що зумовить ще більше зменшення числа народжень у майбутньому. На думку багатьох провідних сучасних демографів, настільки низькі коефіцієнти народжуваності небезпечні «потраплянням» населення в так звану «пастку» низької народжуваності. У такій ситуації вихід на рівень простого відтворення населення стає неможливим.

Разом з тим, хоча Україна і Республіка Молдова є територіально найближчими сусідами, вони мають значні відмінності в етнічному складі населення і, отже, в традиціях та ментальності, що детермінує національні особливості демографічних процесів, у тому числі особливості сучасної моделі шлюбності й народжуваності. Порівняльний аналіз цих особливостей і визначення факторів, які їх зумовлюють, є основою для дослідження соціально-демографічної політики в країнах і розробки рекомендацій по її вдосконаленню.

— Які ще результати проведеного дослідження?

— Результатом нашого дослідження стало виявлення особливостей трансформації шлюбно-сімейних відносин у двох країнах; взаємозв’язків між соціально-демографічними факторами (економічна ситуація в родині, рівень освіти подружжя/партнера, статус подружжя, ступінь участі в професійній діяльності) і рівнем народжуваності; впливу рівня освіти на демографічні процеси. Зокрема, останнє проявляється як через «старіння» материнства, так і через зміни в репродуктивних установках більш освічених індивідів, які, зрештою, і зумовлюють зменшення числа дітей у сім’ї. Досліджено також вплив плюралізації форм шлюбу на дітородну активність; доведено негативний вплив нестабільності шлюбів на дітородну активність.

— Ви говорили про рекомендації, які були розроблені колективом. Про що йдеться?

— Так, на основі проведеного дослідження ми запропонували шляхи реформування сімейної політики України та Республіки Молдова. Особливу увагу акцентуємо на необхідності послідовної стратегії реалізації сімейної політики.

— І насамкінець. Чи важко було проводити дослідження «через кордон»? Чи це для вас уже звична практика?

— Ні, практика не була для нас звичною, але набутий досвід виявився вельми корисним. Ми кілька разів зустрічалися з молдавськими колегами на наукових форумах (зокрема, в Молдові), мали також робочі зустрічі безпосередньо у рамках виконання цієї роботи, обмінювалися статистичними даними, напрацюваннями та враженнями за допомогою сучасних засобів зв’язку. Зрештою, нині маємо спільні наукові праці, корисні професійні зв’язки та неоціненний досвід.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+