Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Євро­со­юз — про нові пер­спек­ти­ви роз­вит­ку ма­ши­но­бу­ду­ван­ня 
 
 

Українська делегація зі своїм литовським колегою
Р. Гідемінасом, керівником лазерної компанії
EKSPLA (зліва) біля стенда конференції:
В. Коваленко, І. Марончук, М. Анякін

Згідно з оцінками світових експертів з економіки, глобальна економічна криза починає потроху відступати. Підраховуючи завдані втрати, фахівці різних галузей починають думати, яким чином можна поставити економічне життя своїх країн на ноги та відновити нормальний розвиток суспільства. Значних зусиль у цьому напрямку докладають у Євросоюзі. Наголошуючи на тому, що головною рушійною силою розвитку економіки суспільства є рівень функціонування виробництва, керівництво євроспільноти організувало проведення європейського форуму «Manufuture-2013» («Виробництво майбутнього-2013») для обговорення нової програми розвитку виробничих галузей країн співдружності і, зокрема. машинобудування майбутнього — Horizon 2020.

Зібрання відбулося наприкінці минулого року у Вільнюсі під патронатом президента країни Далі Грибаускайте. До речі, Європейську технологічну платформу (ЄТП) «Manufuture» було створено з ініціативи дійсних членів CIRP (Міжнародної академії машинобудування) — професорів Франческо Джоване (Італія) та Енгельберта Весткампера (Німеччина). Пострадянські країни в CIRP представляє професор Володимир Коваленко з України.

На форум зібралося 527 запрошених фахівців із 40 країн світу. Варто підкреслити, що цією проблемою, крім експертів із країн-членів Євросоюзу, зацікавилися також представники з 13 інших держав (Мексика, Індонезія, Казахстан, Росія, Білорусь, Грузія та інші). Україну представляли чотири фахівці – проф. В. Коваленко (національний координатор програми, НТУУ «КПІ»), проф. П. Круковський (Інститут електродинаміки НАН України), д. т. н. М. Анякін (НТУУ «КПІ»), к. т. н. І. Марончук (керівник лабораторії, Севастопольский національний університет ядерної енергії та промисловості).

Відкрив форум голова оргкомітету, національний координатор Технологічної платформи у Литві др. Хенрікас Миколайтіс, який анонсував відеовітання єврокомісара з досліджень, інновацій та науки Марії Геогеган-Квін, а потім надав слово президенту Литви.

У своїй вступній промові на відкритті форуму президент Далі Грибаускайте наголосила на пріоритетному значенні для розвитку економіки країни саме машинобудування та промислового виробництва в цілому. Вона зазначила, що в Литві частка промислового виробництва у ВНП становить майже 20 відсотків, причому 10% від глобального рівня припадає на розвиток та продаж у різних країнах світу значної кількості лазерних систем для вимірювання і медичних застосувань.

На відміну від попереднього подібного форуму, який відбувся у Вроцлаві (Польща) два роки тому і де на різних сесіях звітували координатори національних технологічних платформ, цього разу були обговорені підсумкові аналітичні результати з кожного розділу загальної 7 Рамкової угоди ЄС, які надавалися в доповідях комісарів та керівників відповідних департаментів Єврокомісії у Брюсселі.

Директор Директорату промислових технологій Єврокомісії Херберт фон Бозе зосередив увагу присутніх на необхідності ширших досліджень та впровадження інновацій для створення сталої і конкурентоспроможної індустрії Євросоюзу, яка здатна створювати нові робочі місця, стимулювати економічний розвиток та конкурентні умови і таким чином сприяти поліпшенню умов життя людей. Нова Рамкова програма досліджень та інновацій HORIZON 2020 розрахована на період 2014—2020 років та повинна допомогти вирішити ці проблеми. Акцент на пріоритеті машинобудування в цій програмі дасть змогу створити надійний місток між дослідженнями та ринком, прискорити розвиток нових технологій та інновацій, які дозволять ініціювати нові бізнесові структури, допоможуть малим та середнім підприємствам вирости до провідних світових компаній. Як відомо, промисловий потенціал та ринок Євросоюзу нині найбільший у світі, а для економіки євроспільноти найсерйознішими конкурентами є економічний і промисловий потенціал США та країн Азії.

Уже сьогодні промисловість (машинобудування) забезпечує 75% експорту Євросоюзу та 80% всіх інновацій. Тому Європейська комісія передбачає нову стратегію розвитку згідно з новою Рамковою програмою, що базується на пріоритеті найсучасніших виробничих технологій та інновацій для докорінної зміни промислового ландшафту Європи та зміцнення її конкурентоспроможності. У розвитку зазначеної стратегії мова йде про реіндустріалізацію в Європі і навіть, по суті, проведення нової промислової революції.

Згідно з концепцією нової Рамкової програми HORIZON 2020 акцент у розвитку промисловості повинен бути зміщений із традиційних зусиль зміцнення наукових досліджень до пріоритетного розвитку інновацій, впровадження нових науковотехнічних розробок у практику. Це значною мірою сприятиме створенню нових малих і середніх підприємств (SME) та їх зміцненню. А останнє підвищить динамічність впровадження інновацій у повсякдення, посилить ефективність використання наявних ресурсів.

Серед інших засобів підвищення ефективності промисловості Євросоюзу є плани повернути до Європи промисловість, яка не так давно (10—15 років тому) була переведена в країни Азії, Африки, Латинської Америки — для отримання надприбутків за рахунок низької оплати праці. А це, своєю чергою, призвело до відтоку молоді, дослідників, а в зв’язку з цим і багатьох важливих науково-технічних досліджень з європейського континенту й переміщення їх до США та Азії.

Іншим цікавим аспектом цього процессу є те, що в європейських державах іде поступове затухання інноваційної діяльності, а ті інновації, які розроблені в Європі, не завжди знаходять впровадження у виробництві на своїй батьківщині.

Тому нова Рамкова програма передбачає заходи з активізації інноваційної діяльності, стимулювання більш широкого впровадження нових розробок у країнах європейської співдружності, підтримки створення наукомістких виробництв на європейському континенті.

Важливим фактором розвитку нової програми є, безумовно, фінансова підтримка новітніх розробок з боку ЄС. Враховуючи наслідки досить важкої глобальної економічної кризи, які до цього часу відчувають багато країн як світу, так і, зокрема, Європи, цілеспрямовані фінансові потоки з боку Єврокомісії для виконання конретних проектів можуть бути скорочені, але додаткове фінансування може бути отримане від інших джерел (національних та регіональних, приватних підприємств тощо) у рамках, наприклад, кооперативних проектів. Загалом Європейський інвестиційний банк передбачає спрямувати понад 46 мільярдів євроінвестицій на дослідження, розвиток та інновації (RDI – Research, Development & Innovation).

Варто зазначити, що ці інвестиції повинні головним чином бути сфокусовані на розробку європейських виробничих можливостей та впровадження інновацій із ключових перспективних технологій.

В Єврокомісії щодо Рамкової програми HORIZON 2020 є чітке розуміння, що її успіх залежить не тільки від рівня фінансової підтримки (що, безперечно, є найважливішим). Вона повинна, в першу чергу, базуватися на новітніх досягненнях науки та на найвищому рівні освіти працівників. Загалом це відображається в документах програми як розвиток на базі знання — «knowledge based development». Відомо, що у зв’язку з ускладненням сучасних машин та приладів, а також різного промислового обладнання в суспільстві відчувається зниження якості підготовки інженерних кадрів. І якщо теоретична підготовка в цілому може вважатися досить ґрунтовною, практичні знання добуваються досить складно через брак коштів та інші чинники. Тому через необхідність підвищити якість розробки сучасної техніки та технологій і проведення складних наукових досліджень дуже гостро постає проблема підготовки кваліфікованих інженерних кадрів із посиленням практичної компоненти освіти.

Так, у своїй доповіді проф. Джорж Крисоулорис, директор Лабораторії виробничих систем та автоматизації Університету Патрас (Греція), розповів про ініціативи Європейського інституту інновацій та технологій у галузі розвитку європейського інноваційниого потенціалу. Зокрема, пропонується розробити базову парадигму для інтеграції виробничих досліджень, інновацій та освітянської діяльності в межах «трикутника знань» — «knowledge triangle perspective». Для реалізації цього планується концепція навчальної фабрики (Teaching Factory), в якій закладені можливості паралельного навчання та навчального процесу у виробничих умовах. Свого часу своєрідний прототип такої концепції був випробуваний у колишньому СРСР, коли з ініціативи керівника держави М. Хрущова у ВНЗ студенти стаціонару 4—5-х курсів навчалися за «вечірньою системою», а вдень працювали на інженерно-технічних посадах на виробництві. Такий підхід забезпечував позитивний результат адаптації молодого інженера до реальних умов виробництва.

Подібна схема адаптації випускників була також впроваджена в Канаді –Університет Ватерлоо провінції Онтаріо, яка комбінувала навчання протягом одного семестру в університеті з практичною діяльністю студента на фірмі протягом наступного семестру. Така система підготовки мала назву «cooperative study» – кооперативне навчання. Відомі також інші приклади такої комбінованої підготовки в університетах США, Німеччини та інших країн.

Чотири роки тому з Європейської програми «Manufuture» («Машинобудування майбутнього») народилася ще ширша програма «Factories of the Future» («Підприємства майбутнього»), що охоплює перспективи розвитку виробництва та інших галузей. Вона була підтримана президентом Європейської комісії Жозе Мануелем Баррозо. За останні роки діяльність у межах цієї програми досягла значних успіхів в Європі – понад 140 проектів було виконано на підприємствах різних галузей Європи за участі більше 1000 європейських організацій. Це призупинило стагнаційні тенденції в промисловості та спонукало до розширення активності малі й середні підприємства. Більше того, в цьому напрямку почали інтенсивно працювати і країни з інших регіонів світу. Зокрема, в столиці Таїланду Бангкоку вже двічі відбувалися міжнародні конференції «Factories of the Future in Thailand», організовані на базі європейських ініціатив та набутого в Євросоюзі досвіду.

У нову Рамкову програму ЄС HORIZON 2020 вдало інтегрується і подальший розвиток європейської програми «Factories of the Future» – «Підприємства майбутнього». У межах програми поставлено завдання: найефективніше використати новітні технології для підвищення продуктивності та зниження собівартості; розширити сектор ринку європейських розробників інноваційних виробничих технологій (робототехнічних, лазерних, фотонних тощо); підвищити промислові інвестиції в обладнання з 6% до 9% до 2020 року; знизити енергетичні витрати у виробництві до 30%; зменшити відходи, що генеруються виробничою діяльністю, до 20%; зменшити споживання виробничих матеріалів на 20%.

Для виконання HORIZON 2020 розроблені та вдосконалюються відповідні дорожні карти. Особлива увага приділяється розвитку та більш широкому впровадженню у виробництво наноматеріалів і нанотехнологій, технологій надшвидкого виготовлення виробів (Rapid Prototyping, 3D Printing, Stereolitography), створенню електронних підприємств, більш широкому впровадженню робототехнічних систем, розробці вдосконалених вимірювальних інструментів, приладів, систем, різних виробів для контролю якості тощо.

На зібранні червоною стрічкою через усі доповіді та виступи проходили тези про необхідність створення сталого конкурентоспроможного виробництва, що сприятиме зменшенню ризику нової регіональної і навіть глобальної економічної кризи.

Під час конференції різні національні та міжнародні фірми демонстрували свої розробки на спеціалізованій виставці. Були проведені також професійні семінари та організовані екскурсії на провідні литовські підприємства і наукові установи.

Є сподівання і навіть упевненість, що нові запропоновані ініціативи дадуть змогу зміцнити економічний потенціал держав, які беруть участь у виконанні обговорюваної програми, поліпшать екологічний стан довкілля, позитивно вплинуть на соціальні проблеми суспільства, підвищать якість життя людини.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+