Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Наука воєнного часу: особливі запити й особливі вимоги 
 
 
Цьогорічний день Незалежності – найтривожніший в історії нашої держави. Розв’язана путінською Росією війна на Сході забирає щодня нові й нові життя. Оборонні витрати й необхідність облаштування десятків тисяч біженців лягають тяжким тягарем на знекровлений ще мародерами з попередньої влади бюджет, до якого вже не перераховують податки сотні зруйнованих підприємств Донбасу. За таких умов держава змушена вдаватися до болючих секвестрів державних витрат, наслідки яких сповна відчули науковці, які й до того зовсім не жили в розкошах. Отримавши цифри чергових скорочень, мій знайомий директор наукової установи сумно констатував: «Сало з нас зрізали вже давно. Тепер уже ріжуть по живому». На жаль, він мав рацію.

Це все – загальновідомі речі. І все ж українська наука навіть за таких надскладних умов живе й працює. Українські вчені разом з усім суспільством намагаються дати відповіді на виклики, що постали перед державою. Зрозуміло, що сьогодні особливу увагу приділено дослідженням, які можуть зміцнити нашу обороноспроможність.

А проведення АТО вже виявило низку болючих проблем українських військовиків. Це, зокрема, відсутність сучасного зв’язку, ненадійність і застарілість систем захисту, брак достатньої кількості безпілотників для оперативної розвідки. Розв’язання цих проблем пропонують науковці Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут».

Зараз у Збройних силах України знаходяться на озброєнні системи радіорелейного зв’язку, створені ще у 80-х роках минулого століття, які не відповідають нинішнім вимогам щодо надійності та захищеності зв’язку, енергоспоживання та габаритів, екологічної безпеки, оперативності розгортання та функціонування. Водночас в Україні вже сьогодні є можливість створення і вітчизняного виробництва нового покоління систем, які не поступаються кращим закордонним тропосферним системам, що їх використовують країни НАТО. Науково-технічні засади таких систем уже створено в рамках відповідного державного замовлення, виконання якого координувало Держінформнауки, наукові та інноваційні підрозділи якого згідно з урядовим рішенням тепер працюватимуть у складі Міністерства освіти і науки України.

Наявність сьогодні на території нашої держави терористів робить украй нагальною задачу створення та застосування сучасних систем охорони територій військових об’єктів. Існуючі системи захисту, що використовують засоби відеоспостереження та патрулювання, не вирішують завдання охорони повною мірою, оскільки диверсійні групи можуть мати сучасні засоби проникнення на об’єкти.

Відтак постає задача створення та впровадження систем захисту, які використовують інші методи виявлення фактів проникнення на територію, що охороняється.

В Україні вже сьогодні існує можливість створення і вітчизняного виробництва систем, що відповідають кращим закордонним аналогам. Такі системи базуються на обробці сейсмічної інформації від стаціонарних датчиків, що розташовані вздовж охоронного периметру об’єкта. Ці системи легко розгорнути навколо об’єкта будь-якого розміру, й вони надійно виявлятимуть на достатній для реагування відстані наближення не лише бронетехніки чи літального апарата, але й окремої людини.

Є в Україні й напрацювання науковців та виробничі потужності, які дають змогу самостійно виробляти безпілотники різних класів і застосувань. Позитивний приклад — конструювання та запуск серійного виробництва безпілотного літального апарата «Тандем», класу МІНІ (у відповідності до класифікації НАТО) зі стартом із рук.

Щоденні зведення із зони АТО показують, наскільки актуальною за умови застосування терористами найсучасніших російських засобів ураження є задача підвищення рівнів захисту бронетехніки Збройних сил України. Вирішення цього завдання за рахунок потовщення броні неприйнятне, бо призводить до значного збільшення бойової маси бронетехніки і втрати нею належної маневреності. Але можна піти шляхом використання для виробництва броні нових легких надміцних металевих та керамічних композиційних матеріалів, зокрема на основі оксиду алюмінію та карбіду бору. Вчені НТУУ «КПІ» розробили й принципово нові армовані керамічні матеріали, що являють собою матрицю із надтвердої тугоплавкої сполуки, армовану регулярно розташованими волокнами іншої надтвердої тугоплавкої сполуки. За властивостями твердості, міцності та в’язкості руйнування такі матеріали в 3–4 рази перевищують аналогічні характеристики матеріалів, з яких виготовляється сучасна броня. Важливо, що Україна в змозі сама виробляти броню різноманітного застосування.

Але можна йти не лише шляхом зміцнення самої броні. Серед цьогорічних лауреатів Премії Кабінету Міністрів України за розробку і впровадження інноваційних технологій – робота «Розроблення і впровадження технологій створення динамічного захисту броньованої техніки нового покоління», виконана колективом науковців з різних установ, чільне місце в якому посідають фахівці з «Базового центру критичних технологій «Мікротек» МОН України. Результат п’ятнадцятирічної праці спеціалістів — створення комплексу динамічного захисту «Ніж» та протитандемного динамічного захисту «Дуплет». Своїми бойовими можливостями вони значно перевершують усі відомі на сьогодні іноземні зразки. Ці системи підвищують рівень захисту в 1,5–2,5 рази, порівняно з найкращими світовими аналогами динамічного захисту «Контакт» (Росія) і «Блейзер» (Ізраїль). 

Зрозуміло, що в час військових дій різко зростає і значення медичних розробок, особливо в тих сферах, що передбачають операційне втручання. Кількість операцій із застосуванням медичних імплантатів у світі весь час збільшується. В багатьох випадках імплантація залишається єдиним способом зберегти не лише працездатність і здоров’я людини, але й життя. Нині найбільш розповсюджені металеві імплантати, зокрема на основі титану, що обумовлено їх гарними механічними властивостями. В той же час метали не є повністю нейтральними (біоінертними) в живому організмі, а реакція на металеві імплантати може бути різною і часто негативною. Натомість біоактивні кераміки, що мають унікальні біологічні властивості, за механічними характеристиками поступаються металевим імплантатам.

Об’єднати переваги цих різних матеріалів і нейтралізувати їх недоліки можна шляхом використання біоактивних керамічних покриттів на металевих імплантатах, що успішно використовується медициною. Досить згадати, що з 1,5 млн. ендопротезів кульшового суглоба, які імплантуються щорічно у світі, близько 250 тисяч – з біокерамічними покриттями з гідроксиапатиту (ГАП), матеріалу, який формує неорганічну основу тканин кісток людини. Тому такі покриття постійно застосовуються в ортопедії, травматології, стоматології та інших галузях медицини. Однак параметри реальних біокерамічних покриттів, що випускаються промисловістю, є далекими від ідеальних — адже ці покриття з ГАП розчиняються значно швидше від необхідного часу їх життя в організмі, а, отже, пацієнт приречений на низку складних і дорогих операцій.

Звідси постає гостра необхідність поліпшення якості біоактивних керамічних покриттів і розробки відповідної високопродуктивної технології. З метою вирішення вказаних проблем вченими Інституту фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України та Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України розроблені нові технології виготовлення широкого класу біосумісних керамічних матеріалів та технології формування покриттів на їх основі. Вперше в Україні був запропонований, а потім успішно оптимізований і випробуваний на практиці метод газодетонаційного осадження біоактивних керамічних і композитних покриттів на титанові, керамічні та інші імплантати. Вдосконалена технологія дозволила отримати біоактивні покриття довільної товщини з високою адгезією до основи імплантата і стійкістю до динамічних навантажень. Розроблені покриття за всіма параметрами не поступаються зарубіжним і вітчизняним аналогам, у деяких випадках значно перевершують їх, а за вартістю в 5–20 разів дешевші.

В Інституті біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України активно розробляють нові медичні препарати та засоби медичного призначення, які суттєвим чином можуть змінити ситуацію з лікування та профілактики ряду небезпечних захворювань.

Зокрема, розроблено технологію виробництва хроматографічно очищених вірус-безпечних факторів VIII, IX, імуноглобулінів та альбуміну з плазми крові людини. Ці препарати можуть бути вкрай важливими для замісної терапії таких захворювань, як гемофілія та деякі інші. Але наразі важливим є те, що вони можуть бути використані для зупинки втрати крові у поранених (згадаймо, скільки людей гине сьогодні на сході України просто від кровотечі, яку в польових умовах не зуміли зупинити!) та профілактики деяких ускладнень післяопераційного втручання. Більш того, сьогодні в інституті працюють над створенням рекомбінантного фактора VIII та протеїну С, які будуть ефективнішими та безпечнішими, ніж відповідні препарати, отримані з донорської плазми крові.

В інституті також розроблено спосіб одержання аутологічної фібринової композиції з плазми крові хворого для стимуляції репаративних і зниження запальних процесів, який може бути використаний в ортопедії, травматології, хірургії, зокрема й польовій. Ця композиція отримала назву «фібриновий клей», який може бути використаний для зупинки кровотечі й прискорення загоєння ран. Активно ведуться роботи зі створення принципово унікальної композиції з використанням рекомбінантного ростового фактора для підвищення регенеративного потенціалу тканин, який має здатність прискорювати загоєння ран та опіків. Така композиція може також використовуватися і для лікування трофічних виразок за діабетичних ускладнень.

Не менш актуальні розробки і в галузі діагностики. Саме зараз установа впроваджує у виробництво на підприємстві «ДіапрофМед» тест-системи для кількісного визначення розчинного фібрину, D-димеру і фібриногену в плазмі крові людини. Ці три показники є вкрай важливими для діагностики загрози тромбоутворення.

В інституті розроблено тест-системи для визначення плазміногену в плазмі крові та анти-ІІафакторної активності низькомолекулярних гепаринів. Крім того — унікальні діагностичні тест-системи, які здатні забезпечувати діагностику таких небезпечних інфекційних хвороб, як дифтерія, туберкульоз, і одночасно проводити моніторинг стану протидифтерійного імунітету в населення.

Інститут біохімії завжди був лідером у вітчизняній вітамінології. Зокрема, можна згадати, що одним із найбільш важливих препаратів, розроблених вітчизняними вченими під керівництвом академіка Олександра Палладіна в роки Другої світової війни, був синтетичний водорозчинний аналог вітаміну К – «Вікасол», який виявився дуже ефективним для зупинки кровотеч і втрат крові.

Сьогодні вчені цієї академічної установи розробили ряд унікальних вітамінних препаратів нового покоління. Зокрема, препарати на основі активних форм вітаміну D3, які можуть бути застосовані для профілактики («Видеїн М», «Кальмівід М») та лікування («Мебівід») патології кісткової системи людини: остеомаляції, остеопорозу, переломів, пухлин. Ці препарати за своїми властивостями не поступаються і навіть переважають найкращі зарубіжні аналоги на основі вітаміну D3.

Звичайно, в цій статті наведено лише декілька позитивних прикладів. Насправді дослідницьких робіт такого рівня, які вже завтра можуть вийти на рівень практичного застосування і мати суттєве значення для обороноздатності держави, в Україні багато сотень. Зрозуміло, що бюджетна скрута накладає свої відбитки на все. На жаль, сьогодні Мінфін готовий передбачити в проекті Державного бюджету на 2015 рік на розробку нових технологій за державним замовленням лише близько 20 мільйонів гривень – у той час, коли реальна потреба в багато разів більша. Але саме за умов війни надважливим завданням є створити найдієвіші механізми підтримки таких робіт з огляду на реальні пріоритети держави й суспільства. Над вирішенням цього завдання працюють нині наукові та інноваційні підрозділи Міністерства освіти і науки разом з науковцями академічних інститутів та університетів.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+