Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
На часі — зміни ор­ганіза­ційно-пра­во­вої фор­ми інно­ваційної діяль­ності 
 
 

Василь ЧЕХУН

На пар­ламентських слу­хан­нях «Про стан та законодав­че забез­печен­ня роз­вит­ку науки та науко­во-технічної сфе­ри дер­жави» з доповіддю про роль і місце інститутів Національ­ної ака­демії наук в інно­ваційній політиці Ук­раїни готував­ся вис­тупити дирек­тор Інституту екс­перимен­тальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Ка­вецького НАН Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Ва­силь Че­хун. Проте його вис­туп під куполом пар­ламен­ту, до речі, як і ще декількох уче­них, так і не про­зву­чав…

З огляду на важ­ливість теми газета «Світ» про­понує читачам основні тези доповіді.

Сьогодні в Ук­раїні багато говорять про необхідність рефор­муван­ня науки, медицини, вищої освіти. На жаль, саме сло­во «рефор­ма» себе уже дав­но дис­кре­дитувало (те ж саме мож­на ска­зати і про «інно­вації»). Існу­ють значні про­бле­ми соціа­лізації науки та наукоємних тех­нологій. І дер­жава, й суспільство не завжди мають розуміння того, що відно­ситься до про­дукції діяльності науко­вої. А це, перш за все, науко­вий результат, винахід, екс­перимен­тальний зра­зок, інно­ваційний про­дукт.

Нині ведеться актив­ний пошук різних моделей шляхів реалізації цієї про­дукції. Хтось може ска­зати, що рятівним рецеп­том є тех­нологічні пар­ки. Та­ка модель має багато переваг, але й ряд про­блемних моментів. Ідея тех­нопарків з’явилася під кінець існу­ван­ня Ра­дянсь­кого Со­юзу, ввібравши в себе ті ж про­бле­ми, що і вся еко­номіка пострадянсь­кого суспільства в цілому. Я це ствер­д­жую як екс­перт На­уко­вої ради, яка роз­глядала про­екти тех­нологічних пар­ків. Са­ме тому нам не вда­лося реалізувати в Ук­раїні про­ект Силіконової долини…

Найбільш оптимальною схе­мою роз­вит­ку інно­ваційної політики є гар­монізація діяльності трьох базових об’єктів, які створюють еко­номіку будь-якої країни: НАУКИ, ВИРОБНИЦТВА та БІЗНЕСУ. Державі необхідно виз­начити рам­ки та чіткі пра­вила партнерсь­ких від­носин у цьо­му тріумвіраті, коли всі учасники про­цесу однаково зацікав­лені в успіху спів­праці. В Ук­раїні вве­ден­ня такої моделі мож­ливо лише за умов фор­муван­ня принципово нових фінан­сових відно­син між дер­жавою, освітою, наукою, вироб­ництвом та рин­ком. Тобто для успішно­го функціону­ван­ня моделі необхідна сис­тема їх зба­лан­сованої координації.

На жаль, сьо­годні відсутні про­фесійні інформаційно-ана­літичні служби, зорієнто­вані на підтрим­ку реалізації кад­рового потенціалу науки та освіти у сфері науко­во-технічної діяльності. Ще одним стримуючим фак­тором є відсутність адекват­ної сис­теми сти­мулів впровад­жен­ня вітчизняних роз­робок, відомчої розрізне­ності роз­роб­ників тех­нологій, спо­живачів і вироб­ників. Ос­танні надають перевагу імпорт­ним ана­логам, аж ніяк не завжди орієнту­ючись на кри­терії якості про­дукції і т. д.

Трансфор­мація науко­во-тех­нічних роз­робок в інно­ваційний про­дукт, при­дат­ний для вироб­ництва і рин­ку, є най­важ­чим ета­пом у лан­цюгу, який зв’язує науку і спо­живача. Сьогодні кож­ний науко­вий інститут за дефіциту повноцінної законодав­чої, нор­матив­ної і фінан­сової бази в тій чи іншій мірі зму­шений роз­вивати напрямок, пов’язаний із комерціалізацією отриманих результатів. При цьо­му не виз­начено загальні пра­вила, кожен про­топ­тує свою стежку, але далеко не всі досягають кінце­вої мети.

Інститут екс­перимен­тальної патології, онкології і радіо­біо­логії ім. Р. Є. Ка­вецького НАН Ук­раїни, вра­ховуючи спе­цифіку науко­вих напрямів і тісну координацію співробіт­ництва із закла­дами МОЗ та НАМН Ук­раїни, будучи «містком» між фун­дамен­тальною наукою і службою охо­рони здо­ров’я, приділяє велику ува­гу про­веден­ню раціональ­ної інно­ваційної політики.

У той же час при роз­балан­сованій законодавчій базі впровад­жен­ня інно­ваційно­го про­дук­ту досить про­бле­матич­но. Нині на балансі інституту є більше десяти унікальних тех­нологій медико-біологічно­го при­зна­чен­ня, пов­ністю готових до впровад­жен­ня. Од­на з них — біотехнологія отриман­ня інди­відуаль­ної про­типух­лин­ної вак­цини.

Існує попит і одночас­но є про­бле­ма в забез­печенні рин­ку. Про необхідність вирішен­ня цьо­го питан­ня акцен­тувалась ува­га ще на Парламентських слу­хан­нях з про­бле­ми онкологічної захво­рюваності в Ук­раїні, які відбу­лись 17 берез­ня 2004 року. Ми­нуло вже 10 років, а «зацікав­лен­ня» дер­жави не вид­но.

Водночас жур­нал «Science» у 2013 році виз­начив 10 про­рив­них науко­вих напрямів, з яких від­криття в галузі імунотерапії раку із засто­суван­ням вак­цин очо­лили рей­тинг найбільш зна­чущих науко­вих досяг­нень світу. Вірогідно, із-за відсутності єдиної координуючої струк­тури нівелюється пра­во гро­мадян країни корис­туватися результатом вітчизняних науко­вих роз­робок. Нині необхідно створити мережу національ­них тех­нологічних платформ у ключових галузях вітчизняної еко­номіки (напри­клад, сільське гос­подар­ство, медицина).

Існу­юча дер­жав­на сис­тема інно­ваційної політики не забез­печує в достатній мірі сис­теми пріори­тетів, а відповідно, і їх фінан­сового супро­воду для своєчас­ної появи інно­ваційно­го про­дук­ту, оскільки при­ватні інве­с­тиції хочуть мати більше гарантій для захис­ту своїх прав та інте­ресів.

Сьогодні ми на старті інте­г­рації в Євро­пейсь­ке Співто­вариство. Ми повинні доб­ре пам’ятати, що нас не чекають транс­національні кор­порації, нам вар­то терміново налагод­жувати міжна­род­ну коо­перацію у формі малих та середніх наукоємних вироб­ництв. Це при­ско­рить наш вихід на світові рин­ки. Тут потрібна підтрим­ка дер­жави щодо стандар­тизації вітчизняної про­дукції та отриман­ня міжна­род­них патентів (при­клад — ІЕПОР ім. Р. Є. Ка­вецького НАН Ук­раїни у створенні сучас­них нанотех­нологіч­них лікарсь­ких засобів).

На даному етапі для цьо­го необхідно змінити організаційно-пра­вову фор­му сис­теми інно­ваційної діяльності, а саме:

1) створити Національ­ну агенцію мар­кетин­гу та інформаційно-аналітич­ного моніторин­гу для про­веден­ня грунтов­ної інвентаризації пер­спектив­них тех­нологій, готових до впровад­жен­ня, і створен­ня від­повідних умов впровад­жен­ня таких тех­нологій на основі дер­жав­ної законодав­чої бази;

2) забез­печити мож­ливість сер­тифікації та стандар­тизації для впровад­жен­ня пілот­них про­ектів;

3) забез­печити зба­лан­совану координацію виконан­ня націо­нальних і міжна­род­них дослід­жень з метою ефектив­ного викорис­тан­ня фінан­сових, матеріаль­но-технічних і кад­рових ресурсів, у т. ч. через сис­тему підго­тов­ки фахівців відповідної кваліфікації;

4) роз­робити про­зору сис­тему сти­мулюван­ня і залучен­ня науко­вого потенціалу дослідників, у пер­шу чер­гу, молодих науковців;

5) виз­начити чіткі пра­вила партнерсь­ких відно­син: дослід­ник—вироб­ник—ринок.

Та­кий підхід з ура­хуван­ням світового досвіду створить реальні передумови реалізації сис­теми пріори­тетів щодо інте­г­рації науки і практики для пер­спектив роз­вит­ку та впровад­жен­ня сучас­них наукоємних інно­вацій­них тех­нологій в еко­номіку дер­жави.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+