Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Па­ра­ме­т­рич­на оп­ти­ка: про­бле­ми і пер­спек­ти­ви 
 
 

Меморіальна дошка на стіні
Інституту фізичної оптики

На­уко­вий семінар з парамет­рич­ної оптики, при­свячений 80-річчю з дня народ­жен­ня видат­ного фізика і гро­мадсь­ко-політич­ного діяча, про­фесора Орес­та Григоровича Влоха, від­був­ся нещодав­но у Львові, в Інституті фізич­ної оптики. На­передодні ця установа Міністерства освіти і науки Ук­раїни була удо­с­тоєна його імені.  

Світовий авторитет уче­ного Орест Влох здо­був відкрит­тям явища еле­к­т­рогірації в кри­с­талах і низ­ки нових оптич­них ефе­к­тів. Йо­го наукові праці й винаходи при­свячені фізиці твердого тіла, оптич­ному матеріалознав­ству, парамет­ричній кри­с­талооптиці, струк­тур­ним фазовим переходам у сег­нетое­лек­т­риках і сег­нетое­лас­тиках, кри­с­талам із неспів­мірно модульо­ваною струк­турою, оптич­ним методам запису і передаван­ня інформації, поляриметрії, спе­к­т­роскопії, радіо­е­кології, історії фізики. Во­ни залишилися вагомим вкладом у вітчизняну науку, в її утвер­д­жен­ня на світовому рівні.

На­уко­ва шко­ла про­фесора О. Г. Влоха, що налічує 8 док­торів і близь­ко 50 кан­дидатів наук, фор­мувалася, починаючи з його досліджень еле­к­т­рооптич­ного ефекту в кри­с­талах, які були піонерськими в колиш­ньо­му СРСР, а їх результати відра­зу ж знайш­ли впровад­жен­ня. Він був ініціативним організатором у науці і вищій школі, ака­деміком-засновником АН ВШ Ук­раїни, чле­ном пре­зидії та незмінним керівни­ком її За­хідно­го науко­вого цен­т­ру. У Львів­ському дер­жав­ному універ­ситеті ім. Івана Фран­ка засну­вав кафед­ру нелінійної оптики, СКТБ «Мо­дулятор», факультет перепідго­тов­ки кадрів. З його ініціати­ви у Львові засно­вано науко­во-дослідний Інститут фізич­ної оптики МОН Ук­раїни, який він очо­лював до останніх днів жит­тя. А в 1991 році народ­ний депутат Ук­раїни Орест Влох був серед тих, хто про­голошував незалежність нашої дер­жави.

Відкриваючи науко­вий семінар пам’яті О. Г. Влоха, дирек­тор Західно­го науко­вого цен­т­ру НАН Ук­раїни і МОН Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Зіновій На­зар­чук при­гадав, як під час навчання у Львівсько­му універ­ситеті, на фізич­ному факультеті, час­то відвідував лабораторію нелінійної оптики, очо­лювану Орес­том Григоровичем Влохом. За­зви­чай це було вранці, перед парами. «Ко­ли в чер­говий раз прийшов у лабораторію, застав таку кар­тину: сидить Орест Григорович, непоруш­но, перед відчи­неним вікном. Перша дум­ка – дрімає. Ні, повер­нув­ся до мене, сту­ден­та, і ска­зав, що ми ж маємо екс­перимен­ти робити. А екс­перимен­ти народ­жуються в голові. Це було — не «давай спробуємо, може, щось із того вий­де». А – «перевірю дум­ку, гіпотезу, яка в мене зародилася». От так він, при­наймні, вчив нас. Уп­родовж жит­тя ми, його учні, намагаємося так робити», — зізнався ака­демік На­зар­чук.

Він роз­повів, що Орест Григорович був закоханий у нелінійну оптику. То­му-то й лекції, які читав, були не монотонні й сумні, а дуже динамічні. Він постійно намагав­ся запалити молоді очі — і йому це вда­валося. Людина-науко­вець, людина-патріот своєї справи – так О. Г. Влоха харак­теризує Зіновій На­зар­чук.

Академік На­зар­чук наголосив на тому, що Інститут фізич­ної оптики, створений Орес­том Влохом, повинен мати подвійне підпо­ряд­куван­ня: Міністерства освіти і Національ­ної ака­демії наук. «Ка­жу це як людина, якій не бай­дуже в принципі ста­нов­лен­ня фізич­ної науки на західних теренах. Ми не допра­цювали в тому, що пре­красні засади екс­перимен­тальної науки, зок­рема в царині оптики, в ака­демічній сфері не достатньо відкриті, — заува­жив голова За­хід­ного науко­вого цен­т­ру Зіновій На­зар­чук і підсу­мував: — В інституті пра­цює чудовий колек­тив, який отримує хороші результати».

Про засновника Інституту фізич­ної оптики і гро­мадсь­кої струк­тури – Академії наук вищої шко­ли Ук­раїни – теп­ло зга­дував док­тор фізико-математич­них наук Максим Стріха. «Пам’ятаю зустрічі й гарячі дис­кусії на почат­ку 90-х… Люди, які створювали, а пізніше й роз­будовували Академію наук вищої шко­ли (серед пер­ших була родина Влохів), щиро хотіли надати нового поштовху для роз­вит­ку української науки…», — говорить М. Стріха. Зреш­тою, те, що Інститут фізич­ної оптики живе, — в доб­рому сенсі науко­ва спадковість, вва­жає він. Ад­же попри зовсім невеликі гео­мет­ричні розміри (як­що порівнювати з багатьма ака­демічни­ми інститутами), установа має жур­нал «Ukrainian journal of physical optics» із дуже високим для Ук­раїни імпакт-фак­тором за вер­сією Thomson Reuters ISI – 0,704 у 2013 році. Це доб­рий показ­ник того, що тут робиться справжня наука. От­же, це жод­ною мірою не містечкова установа, а інститут, який має своє місце на наукові карті Ук­раїни.

Про перші творчі кро­ки Орес­та Влоха зга­дував його колега і при­ятель Лев Луців-Шумський. З його слів, основ­на харак­терис­тика Орес­та Влоха — був дуже наполег­ливий у роботі; сидів до ночі, аж поки не отримував результат…

Студентський товариш О. Г. Влоха, про­фесор Ми­кола Ро­манюк говорив про ньо­го як про спеціаліста, організатора і політика. Пригадує, що Орест Григорович був педагогом-педан­том; гли­боко знав предмет своїх досліджень, в екс­перимен­тах викорис­товував пре­цизійні методики, які зго­дом роз­винулися в напрям високоточ­ної поляриметрії.

Він умів кон­так­тувати з людьми, був гнучким організатором, непересічним гос­подар­ником, актив­но відстоював власну позицію, скрупульозно добирав співробітників та аспірантів, яким зго­дом «передав» свою справу. «Ак­тив­ний учасник політич­них заходів у Львові наприкінці 80-х—почат­ку 90-х та керівник організацій Ру­ху і пар­тій, що при­вели до про­голошен­ня Декларації про дер­жав­ний суверенітет Ук­раїни та її незалеж­ності. Де­путат Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни… Не­пересічна, рішуча осо­бистість… Був праць­о­витим, дуже вимог­ливим, може, навіть нещад­ним до себе, доб­ре орієнту­вав­ся у час­то складній ситуації та вміло вибирав оптимальні рішен­ня… У хви­лини високого збу­д­жен­ня писав вірші», — такі штрихи до пор­т­рету Орес­та Влоха накреслив його товариш М. Ро­манюк.

На семінарі з парамет­рич­ної оптики, при­свяченому пам’яті О. Г. Влоха, про­зву­чало більше десяти усних науко­вих доповідей та було представлено близь­ко 20 стендових пре­зен­тацій. Зо­к­рема, про витоки й український вне­сок в науку про напівпровідни­ки (з ініціати­ви Ук­раїнсько­го фізич­ного товариства науко­ва спільнота нашої країни та інших країн Євро­пи цьо­горіч відзначає столітній ювілей науки про напів­про­від­ники) роз­повів док­тор фізико-математич­них наук Максим Стріха; про інду­ковані полями оптичні ефекти (ідеї та дис­кусії 1970—80 рр., учасником яких був і О. Г. Влох) – член-корес­пон­дент НАН Ук­раїни Ігор Стасюк; свої останні результати предста­вили науковці Інституту фізичної оптики та ін­ших науко­вих установ та вишів Захід­ного регіону.

Хо­четься вірити, що всі пла­ни Інституту фізич­ної оптики, засно­ваного в 1992 році Орес­том Григоровичем Влохом, а з 2010-го очо­люваного його сином, про­фесором Ростис­ловом Орес­товичем, обов’яз­ково збу­дуться і наукові успіхи лише при­мно­жаться. Ад­же, як зазна­чив у своєму вис­тупі дирек­тор установи Ростислав Влох, в інституті з 2013 року роз­почалося відновлен­ня кад­рового потенціалу. Та це – вже інша роз­мова на сто­рінках «Світу».

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+