Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Брутальної реформи Національної академії наук за російським сценарієм – не буде! 
 
 

Під час парламентських слухань

Відбу­лися пар­ламентські слу­хан­ня «Про стан та законодав­че забез­печен­ня роз­вит­ку науки та науко­во-технічної сфе­ри дер­жави», ініційовані Комітетом Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни з питань науки і освіти. У них взяли участь народні депутати Ук­раїни, представники Уряду, Адміністрації Президен­та Ук­раїни, Ра­ди національ­ної без­пеки і обо­рони, національ­них ака­демій наук, керівни­ки і представники місце­вих органів дер­жав­ної виконав­чої вла­ди та органів місце­вого самоврядуван­ня, працівни­ки науко­вих установ, вищих навчаль­них закладів, науко­вих кіл і гро­мадсь­ких організацій.

Розпочинаючи пар­ламентські слу­хан­ня, заступник голови Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни Руслан Ко­шулинсь­кий кон­ста­тував той факт, що впродовж останніх двадцяти років у дер­жаві фак­тич­но відсутній запит на наукові дослідження і високотех­нологічні роз­роб­ки, а наука існує за залиш­ковим принципом фінан­суван­ня. По­при це, на його дум­ку, вітчизняна науко­ва галузь усе ж збе­рег­ла свій потенціал для вирішен­ня склад­них і необхідних суспільству завдань. Він зазна­чив: «У дер­жав­ному бюд­жеті на 2014 рік на науку запла­новано виділити 0,27% ВВП, що є най­ниж­чим показ­ником за всі часи існу­ван­ня Ук­раїни. То­му час приймати кар­динальні рішен­ня».

У своєму вис­тупі міністр освіти і науки Ук­раїни Сергій Квіт висвітлив основні питан­ня організації науко­вої діяльності, які потре­бують законодав­чого вре­гулюван­ня. Зо­к­рема, йшлося про необхідність усу­нен­ня заборони для науко­вих установ відкривати банківські рахун­ки, що робить їх заруч­никами каз­начей­ства та відлякує серйозних вітчизняних і закор­дон­них замов­ників. Та­кож було наголошено на відсутності в законодавстві важ­ливих положень, які б сприяли інте­г­рації вітчизняної науки в загальносвітову. «Не­має про­цедури три­валих ста­жувань наших уче­них у закор­дон­них науко­вих установах. Відтак дослідників, які не хочуть поривати зв’язи з Ук­раїною і готові зберігати прийняте у світі подвійне науко­ве підпо­ряд­куван­ня, керівни­ки наших установ вимушені звільняти», — зазна­чив міністр.

С. Квіт наголосив: «Уряд сприй­має як даність той факт, що в Ук­раїні істо­рич­но склалася ака­демічна організація науки. За­кон про засну­ван­ня Ук­раїнської ака­демії підпи­сав не Йо­сип Сталін, а Йо­го Яс­новельможність Ге­тьман Павло Скоропадсь­кий. Сьогодні ака­демічні установи діють у Ки­таї, Франції, Німеч­чині, Польщі. Хо­чу запев­нити: Уряд ніколи не піде на бру­тальну рефор­му Національ­ної ака­демії наук за російським сце­нарієм».

Міністр освіти і науки підтримав рекомен­дації пар­ламентських слу­хань щодо звернен­ня до Президен­та Ук­раїни з про­хан­ням дати доручен­ня Раді національ­ної без­пеки та обо­рони Ук­раїни при­святити одне із чер­гових засідань роз­гляду ком­плексу питань науко­вої сфе­ри.

Го­лова Комітету Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни з питань науки і освіти Лілія Гриневич наголосила, що склад­на ситуація в країні не є при­водом відкладати сис­темні рефор­ми, особливо у сфері науки. Бо наука дає поштовх до нових рішень в обо­рон­ному ком­плексі країни, вона створює і про­дукує нові тех­нології та інно­ваційні про­дук­ти.

Та­кож голова Комітету зазна­чила, що нині доопрацьо­вується про­ект базового закону про науко­ву і науко­во-технічну діяльність, який перед­бачає ряд важ­ливих нововве­день. Се­ред них — створен­ня Національ­ної ради з питань науки і тех­нологій — своєрідний науко­вий пар­ламент. Крім того, грантова підтрим­ка про­ектів із про­веден­ня при­кладних науко­вих досліджень і роз­робок та ряд інших важ­ливих питань.

Віце-пре­зидент НАН Ук­раїни, ака­демік НАН Ук­раїни Анатолій За­городній підкрес­лив, що вчені НАН Ук­раїни, незва­жаючи на всі негараз­ди і труднощі остан­ньо­го часу, плідно пра­цюють, насам­перед для реалізації пріо­ритет­них напрямів роз­вит­ку науки і техніки. Ус­танови Академії здійснюють значний обсяг пер­спектив­них при­кладних дослід­жень і роз­робок, результати яких зна­ходять засто­суван­ня на підприємствах різних галузей еко­номіки.

Академік А. За­городній від­зна­чив плідну співпрацю з такими провідни­ми науко­во-вироб­ничими ком­плексами, як НАЕК «Енер­гоа­том», Держав­не під­приємство «Ан­тонов», кон­струк­торські бюро «Південне ім. М. К. Ян­геля» та «Івченко-Прогрес». «Проте більш мас­штабній співпраці перешко­д­жає відсутність належ­них фінан­сових мож­ливос­тей у вироб­ничого сек­тора та, зно­ву-таки, недостатня ефективність сис­теми дер­жав­них цільо­вих про­грам», — заува­жив він.

Що сто­сується питан­ня фінан­суван­ня науко­вої сфе­ри, віце-пре­зидент Академії зазна­чив, що, виз­начаючи подальші підхо­ди, слід вра­ховувати досвід роз­винених країн, зок­рема, бюд­жетні кош­ти тре­ба виділяти, насам­перед, на фун­дамен­тальні дослідження. Своєю чер­гою, при­кладні дослідження й роз­роб­ки можуть фінан­суватися підприємниць­ким сек­тором і в рам­ках дер­жав­них про­грам роз­вит­ку відповідних галузей.

Та­кож вис­тупаючий зазна­чив, що Національ­на ака­демія наук Ук­раїни та національні галузеві ака­демії стурбовані вне­сен­ням на роз­гляд Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни у дру­гому читанні про­екту За­кону Ук­раїни «Про вне­сен­ня змін до Бюд­жет­ного кодек­су Ук­раїни» щодо при­веден­ня його у відповідність із Консти­туцією Ук­раїни», яким, зок­рема, перед­бачається поз­бавити ака­демії ста­тусу головних роз­поряд­ників бюд­жет­них кош­тів. «Враховуючи завдання, що вирішують національні ака­демії наук Ук­раїни, рішен­ня щодо поз­бав­лен­ня їх ста­тусу головних роз­поряд­ників бюд­жет­них кош­тів та фінан­суван­ня через будь-який цен­т­ральний орган дер­жав­ної виконав­чої вла­ди вкрай ускладнить, а то й уне­мож­ливить виконан­ня ака­деміями покла­дених на них завдань та обов’язків», — підкрес­лив А. Г. За­городній.

На дум­ку НАН Ук­раїни, своєчасним кро­ком у пра­вовому забез­печенні науко­вої та науко­во-технічної діяльності є підго­тов­ка про­екту За­кону Ук­раїни «Про вне­сен­ня змін до За­кону Ук­раїни «Про науко­ву і науко­во-технічну діяльність». Першочер­гово такі зміни повинні сто­суватися створен­ня законодав­чого підґрун­тя для комерціалізації результатів науко­вих досліджень та науко­во-технічних роз­робок, запро­вад­жен­ня нових організаційних форм науко­вої діяльності, роз­ширен­ня сис­теми грантового фінан­суван­ня науко­вих та науко­во-технічних про­ектів, покра­щен­ня соціаль­ного ста­тусу науковця, матеріаль­ного забез­печен­ня пра­цюючих науковців та їх пенсійно­го забез­печен­ня.

Під час пар­ламентських слу­хань також вис­тупили ака­демі-ки НАН Ук­раїни В. П. Ку­хар, Б. В. Гриньов, О. О. Криш­таль, І. М. Мриг­лод, Я. Б. Блюм, Е. М. Лібанова, М. Ю. Ільчен­ко, В. А. Ши­роков, дирек­тор Цент­ру досліджень науко­во-тех­нічно­го потенціалу та історії науки ім. Г. М. До­б­рова НАН Ук­раїни Б. А. Маліцький, дирек­тор Цент­ру інте­лек­туаль­ної власності і передачі тех­нологій НАН Ук­раїни Ю. М. Капіца, пре­зидент Ма­лої ака­демії наук Ук­раїни член-корес­пон­дент НАН Ук­раїни С. О. Довгий.

Ви­с­тупи вче­них були при­свячені питан­ням удо­с­конален­ня дер­жав­ної сис­теми управління наукою, функціону­ван­ня ключових лабораторій, захис­ту інте­лек­туаль­ної власності, інте­г­рації науки і освіти, створен­ня умов для залучен­ня талановитої молоді до науко­вої діяльності, соціаль­ного захис­ту вче­них.

Бу­ло акцен­товано ува­гу на про­бле­мах роз­вит­ку міжна­род­ного науко­вого і науко­во-тех­нічно­го співробітництва. Ди­рек­тор Цент­ру інте­лек­туаль­ної власності і передачі тех­нологій Юрій Капіца підкрес­лив, що «Ук­раїна започат­ковує новий фор­мат відно­син з ЄС, де пріо­ритетом дер­жав­ної еко­номічної політики є наука та інно­вації. Євро­пейсь­кий стандарт – це не роз­мови про науку з прийнят­тям, як це здійснюється в Ук­раїні, кон­цепцій рефор­муван­ня науко­вої діяльності з безліччю заходів та нульо­вими результатами щодо реаль­них змін, а чітка послідовність дій. Причому кри­терієм реалізації робочих планів роз­вит­ку науки є не сло­ва, а досяг­нен­ня країною кон­кретних нових показ­ників науко­во-технічно­го роз­вит­ку».

Крім цьо­го, науко­ва гро­мадськість наголосила на необхідності переглянути в най­коротші терміни поста­нову Кабінету Міністрів Ук­раїни №65 «Про еко­номію дер­жав­них кош­тів та недопущен­ня втрат бюд­жету», положен­ня якої прямо суперечать Угоді про асоціацію з ЄС і перешко­д­жають науко­вим установам та універ­ситетам бра­ти участь у про­гра­мах дослід­жень Євро­пейсь­кого Со­юзу, отримувати гранти, вес­ти діяльність щодо впровад­жен­ня науко­вих роз­робок в Ук­раїні, оскільки кош­ти підприємств на про­веден­ня досліджень немож­ливо викорис­тати.

Ве­лика зацікав­леність до тематики слу­хань вилилася в кон­струк­тив­ну дис­кусію вис­тупаючих у залі пар­ламен­ту. Учас­ники пар­ламентських слу­хань під­креслили, що результатом зміс­товно­го й кри­тич­ного обговорен­ня актуаль­них питань науко­вої сфе­ри мають ста­ти кон­кретні напра­цюван­ня та про­позиції, які будуть подані на затверд­жен­ня до Верхов­ної Ра­ди Ук­раїни і ляжуть в основу нової законодав­чої бази.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+