Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Західний на­уко­вий центр має ве­ли­кий по­тенціал, або Що про­по­нує на­ука Львівщи­ни 
 
 

Голова Західного наукового центру
Зіновій Назарчук та заступник голови
Львівської ОДА Юрій Підлісний

У Західному науковому центрі НАН України та МОН України (м. Львів) стало вже доброю традицією організовувати зустрічі науковців для ознайомлення з науковими розробками вчених. Цього разу в стінах ЗНЦ відбулася перша науково-консультаційна зустріч із представниками академічних інститутів.

До речі, її ініціатором був заступник голови Львівської обласної державної адміністрації з гуманітарних питань Юрій Підлісний. З його слів, він захотів дізнатися про те, «що діється в гуманітарній сфері області, що треба припинити, а що натомість необхідно впровадити».

— Добре, що представник держадміністрації наважився зібрати хоча б частину представників науки, яка функціонує у Львівській області, щоб поговорити про науково актуальні проблеми, які можуть служити доброю основою для вирішення наукових гуманітарних питань. — говорить директор Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка НАН України, академік НАН України Володимир Панасюк. — Кожен керівник наукової установи повинен трохи знати про все. Розвиток людської цивілізації – це боротьба з холодом, голодом, хворобами і тяжкою фізичною працею. Отож, потрібні наукові підходи для вирішення цих проблем. Науковці і влада мають аналізувати ці прояви.

Учений наголосив на тому, що кожен чиновник має пам’ятати: без науки держава була б «ущемлена». Тому такі зустрічі повинні відбуватися систематично. У свою чергу, науковці мають почути про ті проблеми, які стоять перед Львівською обласною держадміністрацією і вимагають вирішення.

Він розповів, що у Фізико-механічному інституті розробили нові технології, які відновлюють роботоздатність різних об’єктів чи заліковують окремі дефекти, щоб відновити той чи інший об’єкт або його частину і продовжити ресурс надійної експлуатації. Скажімо, науковцям вдалося зупинити осідання в одному крилі «Українського дому» в Києві… Є приклади таких підходів на Львівщині, зокрема тих, що стосуються підземних трубопроводів чи колекторів. Наприклад, зроблено колектор під пам’ятником А. Міцкевичу.

На думку В. Панасюка, зусиллями Львівської облдержадміністрації та Західного наукового центру треба сформувати комісії, які мали б проаналізувати потребу реалізації таких технологій.

— Щоб наша наука й культура мали якнайширшу підтримку з боку державних структур, преса має публікувати якомога більше матеріалів із різних аспектів: економічних, соціальних чи екологічних. Бо що маємо? Якусь статтю опублікують – і все. Хто на рівні перших державних осіб дозволив собі сказати добре слово на адресу науки Львівщини?.. Я особисто намагався коригувати ряд програм, щоб наш Львів був належним науково-технічним центром, який своїми розробками робить внесок у виконання економічних завдань… Нам необхідно ще разом виробити повну комплексну програму для забезпечення належної екологічної безпеки, — каже директор Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка.

Володимира Панасюка підтримали й інші науковці. Заслужений енергетик України Анатолій Акімов підготував інформацію під промовистою назвою «Паливно-енергетичному комплексу Львівщини необхідна нова промислово-інноваційна політика». Адже Львівська область є унікальною щодо наявності в ній практично всіх видів органічного палива: запасів вугілля (близько 170 млн. тонн) діючих шахт Львівсько-Волинського басейну, покладів горючих менілітових сланців (близько 900 млрд. тонн), значних покладів нафти та газу.

— Нині через недостатній видобуток вугілля у Львівсько-Волинському басейні надходження його на електростанції регіону становить лише 25% від необхідної кількості, а 75% вугілля постачається шахтами Донецького і Придніпровського вугільних басейнів, — справедливо констатує Анатолій Акімов і додає: — Подальший ефективний розвиток ПЕК області можливий за комплексного підходу до розвитку вугільної галузі й теплової енергетики, який дасть змогу вирішити таке: збільшити видобуток вугілля, встановити реальне ціноутворення, стале паливозабезпечення ТЕС, збільшити виробіток електроенергії для задоволення власних потреб області та збільшити експорт в інші країни… Це можливо тільки за системного підходу на основі детального наукового обґрунтування співпраці державних та галузево-територіальних добровільних об’єднань підприємницьких структур із владою, науковими і громадськими організаціями, що створені для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції та області.

Доктор фізико-математичних наук Валентин Максимчук, керівник Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України, подав перелік розробок установи, які можуть бути використані для вирішення актуальних проблем соціально-економічного та науково-технічного розвитку регіону. Серед них – проведення геофізичних спостережень комплексом методів: магніторозвідки, динамічної магнітометрії, польової капаметрії ґрунтів та ін.; прогнозування та попередження екологічно небезпечних явищ на територіях населених пунктів, шахтних полях рудників, залізниці, ниток нафто- та газопроводів; вивчення глибинної будови земної кори у широкому діапазоні глибин від поверхні Землі до мантії; проведення режимних геофізичних (сейсмологічних, геомагнітних, електромагнітних та деформометричних спостережень на території Карпатського регіону; проведення періодичних вимірювань (один раз на два роки) компонент геомагнітного поля та створення тематичних карт.

Галина Мідяна, кандидат хімічних наук, керівник Відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України розповіла про біопрепарати, які можуть застосовуватися в сільському господарстві, а також під час фіторекультивації техногенно порушених ґрунтів для покращення росту рослин. А ще запропонувала, як розв’язати екологічні проблеми Борислава (йдеться про впровадження високоефективної технології ліквідації нафтових забруднень ґрунтів центральної частини міста, зокрема відвали озокеритової шахти).

Про необхідність того, аби влада повернулася обличчям до науки, висловилася більшість присутніх: директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, член-кореспондент НАН України Роман Кушнір; директор Інституту регіональних досліджень, доктор економічних наук Василь Кравців; директор Інститут екології Карпат, доктор біологічних наук Микола Козловський.

Кандидат технічних наук Мирослав Подольський з Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України зупинився на вагомій проблемі: «Україна, якщо говорити про науку, відстає від світу. Ми повинні інтенсифікувати міжнародну співпрацю. Адже поруч – стабільні країни… Треба подумати над тим, як нашому регіону втрутитися в європейський процес… Була свого часу розроблена програма енергоефективності для Львівщини на 2012—2015 роки. А коли затвердили її? У березні 2014-го. То ж була похована».

Звісно, проблем у впровадженні досягнень науки в економічне, соціальне та екологічне життя України, а Львівщини зокрема, вистачає. Попри все, Західний науковий центр має великий потенціал, підсумував науково-консультаційну зустріч його голова, академік НАН України Зіновій Назарчук. «Необхідно в кожному випадку створювати групу фахівців, які б відповіли на конкретне запитання: беремо цю технологію чи ні? Західний науковий центр може і готовий це зробити. Він живий і дієздатний», — наголосив учений. Він також повідомив, що інформація про розробки, надана на зустріч, ввійде до каталогу, який незабаром побачить світ.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+