Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Майбутнє на­уки — це майбутнє України 
 
 

Як удосконалити винахід? Над цим міркують учні
Малої академії наук: Микита ГОРДІЄНКО,
Олексій АФОНІН та Олексій КОЗЛОВ

У рамках VIII Всеукраїнського фестивалю науки в Національному комплексі «Експоцентр України» відбулася презентація інноваційних розробок, готових до впровадження у виробництво. Свої напрацювання демонстрували установи Національної академії наук України, Національний авіаційний університет, Київська мала академія наук учнівської молоді, КП «Арсенал». Загалом було представлено близько 600 науковотехнічних розробок, спрямованих на підвищення технологічного та технічного рівня різних галузей господарства країни.

Національна академія наук презентувала понад 450 інновацій. Серед них — біометрична система доступу до приміщень «Відеосек’юриті» на основі ідентифікації особи за зображенням обличчя; інформаційна технологія ідентифікації людини за голосом, орієнтована на роботу з мікрофонними та телефонними сигналами; водогрійний газовий котел теплопродуктивністю 1,25 МВт з утилізатором теплоти вихідних газів; технологія й обладнання ультразвукової обробки зварних з’єднань; сплави з ефектом пам’яті форми, надпружністю і високою демпфуючою здатністю та інші.

До великої науки – через Малу академію

Уже традиційно на рівні з досвідченими науковцями свої інноваційні розробки представляли майбутні науковці — учні Малої академії наук. Зокрема, школярі з Київського ліцею №142 Микита Гордієнко, Олексій Афонін та Олексій Козлов охоче розповідали відвідувачам виставки про робота, який під час землетрусів чи інших надзвичайних ситуацій допоможе рятувальникам відшукати людей під завалами.

А ще – про станцію очищення води. Юні винахідники кажуть, що їхній прилад стане в нагоді у скрутних становищах, коли іншого способу очистити воду немає змоги. Робота цієї станції заснована на дії полімеру, функцію якого виконує… основа звичайних підгузків. Хлопці переконливо аргументують свій вибір: цей «полімер» може всмоктувати воду, маса якої в 30—40 разів більша за його власну масу. Під дією електричного поля полімер віддає вже очищену воду.

Юним науковцям до подібних презентацій не звикати, адже свої напрацювання вони постійно представляють на різних конкурсах і в Україні, і за її межами. Віце-президент Національної академії педагогічних наук України Андрій Гуржій, ознайомившись із недитячими приладами учнів Малої академії, стверджує, що із шляху цікавості до науки ці діти вже не зійдуть.

Дослідження аспірантів – для потреб Києва

Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України був представлений новими розробками аспірантів. Серед них, говорить учений секретар установи Ольга Седлерова, космічний геомоніторинг системи довкілля міста Києва і космічний моніторинг стану Київського водосховища. Дослідження зроблені на базі дистанційних матеріалів і наземних спостережень.

— Ми намагалися знайти взаємозв’язок динаміки площ складових урболандшафту території Києва із зростанням концентрації забруднюючих речовин у повітрі, – розповідає автор роботи з космічного геомоніторингу системи довкілля Києва, аспірант Анна Соколовська. – З’ясували, що відбувається ущільнення внутрішньоквартальної забудови за рахунок надбудови і вирубки зелених насаджень. Відповідно, це впливає на стан атмосферного повітря. Комплексний індекс забруднення, який враховує понад 20 показників, засвідчив, що середовище для існування (проживання) людей погіршується. Якщо така тенденція в подальшому збережеться (зокрема, триватиме знищення насаджень), то динаміка погіршення довкілля зростатиме. Якщо зуміємо хоча б зафіксувати нинішній стан, то ситуація буде стабільною.

У роботі проведений моніторинг даних за 30 років, аналіз яких доводить, що дистанційні дані в комплексі із системними методами можуть бути використані паралельно з наземними гідрометеорологічними спостереженнями як аналоги. Адже результати можна отримати швидко і на великій площі. Крім того, є змога здійснити моніторинг на багато років у минуле або ж спрогнозувати майбутнє. Поки що висновок невтішний: кожен рік, починаючи з 1984 року, стан довкілля української столиці погіршується.

Друга робота Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі стосується верхів’я Київського водосховища. Зі слів аспірантки Ольги Томченко, водосховище, яке належить до зони відчуження, не регулюється людиною і покривається водною рослинністю — площа заростання сягає 30% всього верхів’я.

— Це добре з точки зору природи, адже створює рослинні угрупування, комфортні для птахів, місця нересту для риби. Але, з точки зору людини, зменшується потужність водосховища як штучної водойми, погіршується якість води для комунального водопостачання, а для вироблення гідроелектроенергії зменшується обсяг резерву води. Та якщо ми вирішимо, що водосховище потрібне не тільки як джерело отримання енергії (частка використання гідроелектроенергії в Україні — 7%), а й для оздоровлення річки, то цей процес заростання є необхідним проміжним етапом на шляху відновлення річки. У результаті років за двадцять матимемо те русло Дніпра, яке було до утворення водосховища у 1986 році, – розповідає автор роботи Ольга Томченко.

Який практичний сенс робіт молодих дослідників? Дівчата зазначають, що Гідрометслужба постійно веде спостереження за якістю поверхневих вод та станом атмосферного повітря, які можуть бути доповнені дистанційними даними, проінтерпретованими за їхніми методиками. Тоді буде можливість розрахувати площі складових урболандшафту території Києва на перспективу у великому масштабі і зміни водойми всього Київського водосховища. Це корисно і для Мінекології, і для всіх тих, хто розробляє стратегію розвитку міста Києва й долю Київського водосховища: бути йому чи не бути.

Утилізуємо відходи – отримуємо енергію

Одна із ще «свіжих» розробок Інституту газу НАН України, спрямована на видобування та утилізацію газу звалищ, уже впроваджена. Поки що – на Київщині. Наступний крок — інші регіони України.

— Міські смітники та інші полігони твердих відходів псують екологію – це всім зрозуміло. Завдяки тому, що біогаз із них видобуваємо й утилізуємо, ми поліпшуємо екологію довкілля. А утилізуємо газ, спрямовуючи його на роботу двигунів внутрішнього згоряння. Таким чином, виробляємо електроенергію, котра йде у державну мережу. Економія складає близько 5 млн. кубів природного газу, — розповідає «Світу» вчений секретар Інституту газу НАН України Борис Ільєнко. — Крім того, з біогазу промислових підприємств ми також виробляємо електроенергію або використовуємо його замість природного газу.

На виставці інститут представив роботи, спрямовані на використання відходів виробництва. Одна з них працює на тирсі з відомої всім Малинської паперової фабрики, що на Житомирщині. Зроблені з відходів паливні гранули йдуть в апарати, виготовлені науковцями академічної установи, де отримується газ із втричі меншою теплотворною здатністю, ніж природний газ. Однак, зауважує Б. Ільєнко, для котла це однаково — на 80% природний газ замінюють продукти газифікації відходів.

А ось на Ватутінському комбінаті вогнетривів у Черкаській області природний газ теж замінили на 80%, щоправда… лушпинням соняшника. В Інституті газу розробили цілу систему подачі його в обертові печі. А це вже — безвідходне сільськогосподарське виробництво!

В учених цієї установи — низка розробок, спрямованих на економію природного газу вже на існуючих виробництвах. Не без гордості вони розповідають про високотемпературні трубчасті рекуператори підвищеної стійкості. Річ у тім, що на багатьох виробництвах у процесі обробки металу (а це 800—900° С) утворюються продукти згоряння, які, окрім азоту, двоокису вуглецю, містять сполуки сірки. Для того, щоб їх утилізувати, використовуючи тепло для нагріву повітря, існують рекуператори. Однак вони швидко піддаються корозії, адже ці гази дуже агресивні. В Інституті газу розробили високотемпературні рекуператори, необхідні для металургії. Два з них уже працюють в Угорщині. На часі – поставка ще п’ятдесяти цих унікальних установок в Європу.

Актинідія, щавнат і вічний бузок…

Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України – улюблене місце відпочинку не лише киян і гостей міста, а й потужний науковий центр. У ньому 10 відділів і лабораторій, кожен з яких займається своїм особливим напрямом.

Ботанічний сад представив насіння кормових, овочевих, пряноароматичних рослин, а також законсервовані плоди нових плодових рослин, зокрема актинідії та кизилу сортового. Науковці вивели їх спеціальні сорти, адаптовані до наших умов, з хорошими смаковими якостями. Наприклад, актинідія пурпурова має такі ж поживні якості, як і ківі. Фахівці кажуть, що п’ять ягід цієї рослини задовольняють денну потребу організму у вітаміні С.

— Останнім часом нас особливо зацікавив новий науковий напрям – селекція й інтродукція біоенергетичних рослин, — розповідає вчений секретар Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України Ніна Смілянець. — Серед представленого тут насіння – сильфій пронизанолистий, енергетична рослина, яка дає чималу зелену масу, що впливає на вихід калорій у вирощуванні для енергетичних цілей. Щавнат – незвичайна рослина, виведена шляхом гібридизації деяких видів щавлів. Вона має велику біомасу і використовується для енергетичних цілей як біопаливо.

До речі, зазначає науковець, в академічному ботсаду є лабораторія медичної ботаніки, яка вивчає рослини, необхідні вже для людської енергетики. На основі лікарських рослин створено препарат «Енерговітал», який підвищує імунітет людини.

Цьогорічна виставка в рамках Фестивалю науки припала на пору цвітіння бузку. У відомому Саду бузку Ботанічного саду можна милуватися 21 видом цієї рослини із 28 тих, що існують у природі. Сортове різноманіття досягло понад 120 сортів і близько 50 перспективних гібридів. Серед заслужених сортів селекції – Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Леся Українка, Вогні Донбасу…

Учений секретар академічної установи нагадує, що чим крупніше суцвіття сортового бузку, тим гірше він стоїть у зрізаному вигляді. Тому милуватися рослинами у вазі – нетривале задоволення. Краще приходити в Ботанічний сад і поринати в природні зарості бузку. А ще краще — вирощувати його у природних умовах, біля домівок та на дачних ділянках.

Наука й економіка. Двосторонні кроки

— З кожним роком ми бачимо, що наука не просто виживає, а й дивує новими результатами, які вражають і знаходять своє застосування у сфері прикладної діяльності, — підсумовує на прес-конференції презентовані розробки голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Володимир Семиноженко. — Рік тому ми демонстрували зразки українських напрацювань світлодіодної техніки, сьогодні вже можемо стверджувати, що в Україні створена промислова галузь, абсолютно конкурентна щодо кращих зразків у Європі. Пересічні кияни чи житомиряни бачать світло, не закуплене в інших країнах, а створене завдяки програмам Академії наук та підтримці держави. А ще тому, що розвивається недержавний сектор економіки в цьому напрямі.

Успішні приклади впровадження «виставкових розробок» наводить і віце-президент Національної академії наук України Антон Наумовець. Один із них – розробка Донецького фізико-технічного інституту ім. О. О. Галкіна НАН України. Йдеться про контактні мамографи для виявлення ракових захворювань молочної залози на ранніх стадіях. Колись науковці переконали губернатора Донецької області в необхідності підтримати розробку і впровадити її в Будьонівському районі Донецька. Статистика каже: за 4—5 років у 7—8 разів зменшилася кількість жінок, які вперше приходили до лікаря із запущеними випадками пухлини.

Цей прилад постійно вдосконалюється. Торік на подібній виставці наукових розробок вчені ознайомили з нею заступника міністра охорони здоров’я. МОЗ видало наказ, за яким контактний мамограф введено в перелік приладів, які повинен мати кожен пункт первинної медичної допомоги. Прилад транспортабельний, коштує близько 40 тис. грн., налагоджено його виробництво в СКТБ інституту та на заводі медичної апаратури в Ніжині.

— Скажу відверто: корисний коефіцієнт дії щорічної виставки інноваційних розробок — не 1, але він, слава Богу, не нуль, — дещо скромніше від свого колеги оцінює результат академік НАН України Антон Наумовець. — Щоб відновити контакт між наукою і економікою, треба робити двосторонні кроки. Це, як скажімо, двигун внутрішнього згоряння. Механічна частина – економіка, якій необхідно залити пальне, що й має робити Академія (нові ідеї рухають економіку). Що залишається для уряду? Система запалювання. Тільки тоді двигун запрацює. Якщо ми вирішимо це, вийдемо з кризи. Ні – усе залишиться так, як було досі. Це — моє переконання.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+