Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
На­вчаль­на ла­бо­ра­торія на… да­ху 
 
 

Незабаром студенти-геодезисти Національного університету «Львівська політехніка» будуть вчитися на даху другого навчального корпусу, де розмістилася нова геодезична лабораторія. А стало це можливим завдяки реалізації міжнародного проекту «Темпуc», в якому були задіяні вищі навчальні та геодезичні центри України, Молдови, Вірменії, а також Швеції, Іспанії, Німеччини. Мета ж проекту — модернізувати вищу освіту в галузі геоінформаційних технологій.

Як зазначив проректор з науково-педагогічної роботи університету професор Дмитро Федасюк, ощадливе використання виділених коштів від Євросоюзу дало змогу придбати вартісне обладнання від американської фірми Trimble. Її для Львівської політехніки закупив Університет прикладних наук у Штутгарті (Німеччина). На відкриття геодезичної лабораторії прибув пан Волкер Зірн із Штутгарта, де розташований один з офісів компанії Trimble.

Отож, окрім 21 робочого місця, на яких можна встановлювати електронні роботизовані тахеометри, лабораторія може похвалитися й GPS-приймачами, лазерним сканером FARO та безпілотними літальними апаратами для аерофотознімання та фотограмметричних обстежень різного роду об’єктів.

Як розповідає директор Інституту геодезії професор Корнилій Третяк, раніше тут проводили геодезичні вимірювання на території Львівської політехніки та прилеглих вулицях. Але навколишні будівлі обмежували простір для вимірів. Тепер прилади на даху націлені на шість дзеркал-відбивачів, які розташовані на відстані не більше 2—3 кілометрів прямої видимості (за таких відстаней гарантована міліметрова точність). Три з них — на даху й коминах головного корпусу, по одному — на спортивному комплексі у Стрийському парку, на одному з університетських гуртожитків і гуртожитку Академії сухопутних військ. Студенти зможуть визначати відстані до цих споруд, координати, розв’язувати прямі та обернені задачі.

А ще обладнання може допомогти проектантам, будівельникам, реставраторам вирішувати проблему збереження споруд від просідання, зміщення, особливо у центральній частині міста. Йдеться, для прикладу, про Оперний театр. Вирішення таких завдань у майбутньому цілком реальне в разі організації регулярного спостереження та безперервного моніторингу. Подібні роботи автоматизованого моніторингу виконуються на гідроелектростанціях України, зокрема, на Дністровській, Дніпропетровській, Дніпродзержинській і Канівській ГЕС.

Корнилій Третяк розповів також про перспективи використання лазерних сканерів у будівництві безпілотних літальних апаратів для кадастрових вимірювань. Не виключено, що наступного року він разом із професором Володимиром Глотовим візьме участь в експедиції на станцію Академік Вернадський в Антарктиці. Там планується проведення знімання острівних льодовиків за допомогою безпілотних літальних апаратів, що має важливе значення для дослідження глобальних кліматичних змін на нашій планеті.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+