Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Вітчизняна наука і модернізація країни 
 
 

Під час прес-конференції

Згідно з чинним законодавством, Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України. Вона організовує і здійснює фундаментальні та прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і соціогуманітарних наук, а також координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України незалежно від форм власності.

Результати діяльності Національної академії наук України протягом 95 років її існування довели високу ефективність академічної системи організації науки. Ці переваги полягають у здатності започатковувати та розвивати потужні наукові школи, забезпечувати високий рівень досліджень, швидко організовувати міждисциплінарні дослідження комплексних фундаментальних та науково-технічних проблем, здійснювати обґрунтовану й незалежну від відомчих або корпоративних інтересів наукову експертизу, готувати висококваліфіковані наукові кадри. Зауважимо, що від академічної науки не відмовилися передові в науковому плані країни. Академічна наука продукує прогрес у Німеччині, Франції, США…

Попри суттєві втрати під час економічних криз останніх десятиліть, Національна академія наук в основному зберегла свій творчий потенціал та позиції провідного наукового центру, вона фактично залишається єдиною діючою в Україні організаційною структурою, що має повний цикл функціональних можливостей у науковій та науково-технічній сферах.

Академія визначила перспективи свого розвитку та стратегічні орієнтири діяльності, заходи з їх досягнення й підсумувала це в Концепції розвитку Національної академії наук України на 2014—2023 роки. Реалізація Концепції, на переконання вчених, сприятиме зростанню ролі вітчизняної науки як важливого чинника модернізації країни, збільшенню внеску Академії в забезпечення ефективного економічного і соціального розвитку України.

Про це напередодні нового 2014 року розповіли журналістам віцепрезиденти НАН України Антон Наумовець, Віталій Походенко, Валерій Геєць, Анатолій Загородній, головний учений секретар НАН України Володимир Мачулін та начальник науково-організаційного відділу Президії НАН України В’ячеслав Богданов.

З їхніх слів, Академія постійно оновлювала свою структуру й завдання, пріоритетні теми. Але з огляду на те, як швидко змінюється світ, у квітні 2013 року на Загальних зборах НАН України було прийнято рішення про розроблення концепції розвитку. На останньому минулорічному засіданні Президії Академії її затвердили в остаточному варіанті.

Віце-президент НАН України, академік НАН України Антон Наумовець, знайомлячи журналістів з основними складовими цього документа, навів слова Марії Макарової, яка працює у Фінляндії: «Якщо ви прагнете, щоб ваша економіка засновувалася на нових знаннях, то забезпечуйте відповідну підтримку фундаментальних досліджень. Мудра наукова політика поєднує підтримку індивідуальної творчості дослідника з широким формулюванням пріоритетів, що відображають інтереси суспільства». Учений не оминув увагою досягнення українських науковців, зокрема в прикладній сфері досліджень.

Серед результатів вітчизняних учених у галузі охорони здоров’я — революційна технологія зварювання живих тканин, розроблена в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона. Нині з її допомогою зроблено вже понад 100 тисяч операцій.

Розробка Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем (Фазаграф) забезпечує оперативну діагностику функціонального стану серцево-судинної системи за рахунок оригінального комп’ютерного методу оброблення ЕКГ, що реєструється з датчика за пальцевими електродами. Більше сотні організацій придбали такий прилад, виготовлений на столичному заводі ім. Г. І. Петровського. Інші апарати центру, призначені для відновлення рухових функцій, пошкоджених внаслідок тяжких захворювань центральної і периферичної нервової системи (Тренар), виробляє «Електронмаш».

Діагностика для виявлення і лікування косоокості – розробка Інституту проблем реєстрації інформації – призвела до справжнього фурору на міжнародному офтальмологічному конгресі. І це – всього лише кілька прикладів вагомих результатів наукових пошуків в одній галузі. «Академії важко, адже фактично впродовж усіх років нашої незалежності вона працювала на «голодному пайку». Але Національна академія живе і може створювати корисні для держави розробки», — зауважує академік
Антон Наумовець.

Важливою умовою досягнення поставленої в Концепції мети є активізація досліджень і розробок, спрямованих на підвищення наукоємності та конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, створення ефективної інноваційної інфраструктури, поліпшення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення досліджень. Основна тональність Концепції, каже віце-президент Антон Наумовець, — це вдосконалення і розвиток, але без руйнування здобутків Академії, перевірених часом. Наука вже згаданої Фінляндії отримує від промисловості 60—70% коштів. Українські науковці мріють про те, щоб наша держава відповідним законодавством теж дала можливість заробляти самостійно певну частину коштів.

Академія має стати головною організацією країни в галузі наукової експертизи та наукового прогнозування. У Концепції зроблено акцент на поглиблення співробітництва з органами державної влади, розширенні використання ними експертноаналітичних можливостей НАН України.

Значну увагу приділено необхідності підвищення рівня фундаментальних і прикладних досліджень, посиленню їх міждисциплінарного характеру. Плануються заходи з розвитку конкурсних і програмно-цільових методів планування науково-дослідних робіт та посилення конкурентних засад фінансування досліджень, стимулювання публікаційної активності наукових працівників, подальшої інтеграції у міжнародне наукове співтовариство. Учасники прес-конференції хочуть, щоб українські вчені мали можливість тривалого стажування за кордоном і щоб при цьому їх не звільняли, як це зараз відбувається, з основного місця роботи.

Оптимізація структури Академії передбачає, зокрема, укрупнення інститутів, об’єднання близьких за профілем наукових установ, перетворення підприємств дослідно-виробничої бази на структури інноваційного типу.

Планується розширення просвітницької та освітньої діяльності НАН України. Визнано доцільним розвивати інтеграційні процеси на базі спільних з МОН України навчально-наукових структур, розробити нормативно-правові документи, необхідні для прискорення та поглиблення таких процесів. «Університет, в якому немає науки, – це не університет», — переконаний А. Наумовець. — Ми ставимо завдання виконання спільних проектів, які на паритетних началах будуть фінансуватися Академією і відповідною освітньою установою».

Питання зміцнення кадрового потенціалу пов’язані з розв’язанням соціальних проблем науковців, підтримкою провідних наукових шкіл, залученням до академічних установ талановитої молоді.

Передбачається, що реалізація заходів Концепції буде здійснюватись переважно за рахунок внутрішніх ресурсів і можливостей Академії. Разом з тим, значна частина Концепції визначає заходи з удосконалення функціонування науково-технічної та інноваційної сфер у цілому і потребуватиме підтримки з боку різних гілок влади. Серед них — внесення змін до низки законів щодо стимулювання інноваційної діяльності, спрощення процедур державних закупівель, використання власних надходжень бюджетних наукових установ, правового статусу науковців, врегулювання трудових правовідносин та соціальних питань тощо.

Престиж наукової праці великою мірою залежить від оцінки суспільством важливої ролі науки в житті держави, від того, наскільки знання і технології сприймаються в країні як джерело прогресу. Низький рівень використання реальним сектором економіки України сучасних наукових досягнень формує хибне уявлення суспільства щодо можливостей вітчизняної науки. На цьому особливо наголошено в Концепції. За даними соціологічних моніторингів, більшість українців сумніваються в реальних перспективах її інноваційного розвитку найближчими роками і вважають професію вченого непрестижною.

«Ми визнаємо, що, напевно, недостатньо робимо для того, щоб популяризувати науку і досягнення Академії в тому числі», — говорить академік НАН України Антон Наумовець. А відтак нагальним є належне інформування громадськості як щодо досягнень, важливих результатів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності вчених НАН України, так і щодо проблемних питань наукового забезпечення розбудови української держави, її соціально-економічного та культурного розвитку, акцентує Концепція розвитку Національної академії наук України на 2015—2023 роки.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+