Skip Navigation Links наука
освіта
техніка
прогрес
Газета заснована у квітні 1997 р.
Пропустити посилання переходів
Випуски газети
Окремі статті
Фотогалерея
Редакція
Пропустити посилання переходів
Окремі статті 2020 року
Окремі статті 2018 року
Окремі статі 2017 року
Окремі статті 2016 року
Окремі статті 2015 року
Окремі статті 2014 року
Окремі статті 2013 року
Окремі статті 2012 рокуExpand Окремі статті 2012 року
Окремі статті 2011 року
Окремі статті 2010 року
Окремі статті 2009 року
Пізнан­ня Шев­чен­ка ще не за­вер­ше­но 
 
 

«На вічному шляху до Тараса»: знайомство
з електронною версією виставки

«Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…» Ці слова мого земляка, письменника й філософа Євгена Сверстюка чи не найточніше характеризують ідейну спрямованість виставки фото- та архівних документів і матеріалів «На вічному шляху до Тараса (1814—1861)». Експозицію, що днями урочисто відкрилася у виставковій залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, підготувала Державна архівна служба України у співпраці з державними архівними службами Литви, Казахстану, Польщі, Росії, Національним музеєм Тараса Шевченка та Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Так розпорядилася історія, що документальна спадщина Шевченка й документи, які стосуються його життя і творчості чи висвітлюють вплив постаті та творчості Кобзаря на розвиток української культури, зберігаються в архівах, музеях та рукописних відділах бібліотек України, Російської Федерації, Республіки Казахстан, Литовської Республіки, Республіки Польща та в інших державах світу.

Як зазначила директор Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України Олена Кульчий, в експозиції виставки представлено архівні документи і матеріали із 25 країн. Майже 450 архівних документів дають можливість ознайомитися з маловідомими сторінками життя та діяльності Тараса Шевченка, його духовними цінностями та світоглядними орієнтирами, людьми з оточення поета, пройнятися образами його творів і простежити вплив постаті та творчості Кобзаря на розвиток української культури. Скупі біографічні факти з життя, сухі лаконічні записи в офіційних документах стали точкою відліку кожної вагомої події в житті Кобзаря.

Відвідувачі виставки мають змогу ознайомитися із записом у метричній книзі церкви Іоанна Богослова с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії про народження Т. Г. Шевченка 25 лютого 1814 року; листом міністра народної просвіти С. С. Уварова до київського, подільського і волинського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова про призначення Шевченка вчителем малювання Київського університету Св. Володимира від 15 березня 1847 року; унікальні рукописи Тараса Шевченка з фондів Інституту літератури НАН України; роботи І. С. Їжакевича, В. І. Касіяна, О. А. Івахненка, В. І. Лопати з фондів Центрального архіву-музею. Серед документів — 5 унікальних автографів Шевченка. Величезний пласт матеріалів стосується вшанування пам’яті геніального поета.

Також на виставці було презентовано збірник «Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів». У ньому — постаті 135 діячів літератури і мистецтва України, які отримали Шевченківську премію. Унікальна й електронна версія виставки.

Директор Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, Іван Кісіль наголосив на тому, що сьогодні архівісти, опрацювавши епохальні документи, показали широкому загалу невідому раніше постать Шевченка як людини. За часів Радянського Союзу ми знали Шевченка здебільшого як революціонера.

— Ми стали свідками дивовижного історичного збігу: багато мрій, сподівань, ідей, які свого часу висловлював Шевченко, в ці дні набули символічного значення і практичних дій, — каже директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський. — Якби влада чула і читала Шевченка, то, можливо, ми б не доходили до таких спалахів народного гніву, які спостерігали в останні місяці.

Зі слів академіка, науковці не припиняють дивуватися колосальному доробку, витвореному Шевченком упродовж короткого життя. Лише з його малярської спадщини збереглося більше ніж 800 творів! Представляючи на виставці малу частину спадщини поета, опубліковану колективом Інституту літератури до 200-річчя Кобзаря, дослідники кажуть, що не змогли вмістити у 6-ти томах Шевченківської енциклопедії (попри те, що в указі Президента було прописано про видання лише 4х томів) величезного обсягу знань та інформації про нього. «Це говорить про те, що пізнання Шевченка не завершено. Треба ще багато працювати, щоб зрозуміти і пізнати нашого національного генія», — переконаний Микола Жулинський.

Експозиція виставки дає виняткову можливість пізнати Шевченка через призму аудіовізуальних документів. Кадри кінохроніки з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного представила заступник директора Галина Божук. Вона ж навела деякі цифри, які так люблять статисти і які є яскравим доказом вічності дороги до Тараса: у світі Шевченку споруджено найбільше пам’ятників – 1384, з яких 1256 – в Україні, 128 – за кордоном, у 35 державах; монументи, що їх фахівці називають справжніми художніми витворами, зведено у Харкові, Каневі, Києві та Вашингтоні.

   
Президія НАН України © Макетний зразок
  This Website is best available with Microsoft Internet Explorer 6.0+