Національна академія наук України Міністерство освіти і науки України
Придніпровський науковий центр
Дніпропетровськ Запоріжжя Кіровоград
Пропустить ссылки переходов
Контакти
На головну
Про нас
Пропустить ссылки переходов
Вчені регіону
Інноваційна діяльність
Міжнародне співробітництво
Нагороди для вчених
Наукові організації
Підготовка наукових кадрів
Підрозділи центру
Про нас
Про центр
Робочі матеріали
Фестиваль науки
Офіційні джерела
Національна академія наук України
Министерство образования и науки, молодежи и спорта Украины
Дніпровський регіональний центр інноваційного розвитку
Історія ПНЦ 
 
 

 Історія формування і завдання Придніпровського наукового центру


Розвиток науки в Придніпровському регіоні почався ще в 19 столітті. У 1899 році в Дніпропетровську був створений Гірничий інститут, який поклав початок сучасної мережі вищих учбових закладів в регіоні. У двадцятих роках минулого століття в регіоні почав формуватися академічний сектор науки. Тоді ж починають формуватися і вищі учбові заклади. З тих пір наука в Придніпров'ї отримала інтенсивний розвиток: зроблений ряд важливих наукових відкриттів, розроблені нові наукові теорії, виріс науковий потенціал дослідницьких і викладацьких колективів, розвинулися провідні наукові школи, більшість з них визнані не лише в Україні, але і   у світі.
   
Для підвищення ролі науки в розробці і реалізації ефективної, регіональної, науково-технічної і інноваційної політики, орієнтованої на об'єднання загальнодержавних і регіональних інтересів в 1971 р. в крупних економічних районах були створені наукові центри. Наукове і організаційне керівництво їх роботою було доручено здійснювати Академії наук УРСР. Серед них був і Дніпропетровський науковий центр, перейменований в 1981 році в Придніпровський науковий центр. Забезпечення роботи центрів було доручене базовим інститутам АН УРСР. Об'єднання в Радах наукових центрів і науково-технічних секціях провідних вчених академій наук і вузів, а також учених і фахівців галузевих НДІ і промислових підприємств, дозволяло здійснювати організацію і координацію комплексних досліджень на користь регіону.
    У 1981 році керівництвом УРСР було прийнято рішення про підвищення ефективності роботи центрів і зміцнення їх кадрами. У базових інститутах були створені наукові відділи по вивченню регіональних проблем управління науково-технічним прогресом, їх наукові дослідження включені в тематичний план АН УРСР.
    У жовтні 1990 року Рада Міністрів УРСР погодилася з пропозиціями АН УРСР про підвищення статусу її наукових центрів. Тоді ж Придніпровському науковому центру був встановлений статус юридичної особи, наукової організації АН УРСР (Постанова Президії АН УРСР від 17.10.90 № 267).
    З моменту початку плідної діяльності Придніпровським науковим центром керували ведучі учені: академіки Зот Ілліч Некрасов (1971-1978 рр.), Валентин Никітіч Потураєв (1978-1985 рр.), Віктор Васильович Пилипенко (1985-2008).
    В даний час в Україні працюють 6 регіональних наукових центрів в містах Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі, Сімферополі, Харкові, а також Інноваційний центр в м. Києві.
    Придніпровський науковий центр здійснює свою діяльність на території трьох областей: Дніпропетровської, Запорізької і Кіровоградської.
Діяльність Центру здійснюється відповідно до  приорітетних напрямків, котрі затверждені  Національною академією наук України і Міністерством освіти і науки України за узгодженням з місцевими органами влади.

Основні напрями діяльності Центру:

  - сприяння широкому використанню передових досягнень науки і техніки для забезпечення інноваційного розвитку Придніпровського регіону. Організація і проведення наукової і науково-технічної експертизи інноваційних пропозицій;
  - сприяння здійсненню науково-організаційних заходів, які направлені на формування ефективної науково-технічної і інноваційної політики в машинобудуванні, металургійній, гірничодобувній, хімічній і сільськогосподарській галузях, розвиток раціональної інфраструктури інноваційної діяльності;
  - сприяння розробці і здійсненню заходів щодо поліпшення екологічного стану техногенно навантажених районів Придніпров'я, вивчення антропогенного впливу на зміну клімату;
  - сприяння інтеграції відповідних напрямів науки з освітою і виробництвом, впровадженню результатів наукових досліджень на практиці;
  - здійснення просвітницької діяльності в інноваційній сфері, сприяння підготовці наукових кадрів в регіоні.
   Перед Центром поставлений ряд завдань, виконання яких направлене на вирішення комплексних регіональних проблем переважно міжгалузевого характеру.

Головні завдання Центру:

  - наукове забезпечення вирішення актуальних комплексних регіональних проблем, в першу чергу в області економіки, екології, ресурсозбереження, інформатизації, культурного і духовного розвитку;
  - сприяння розвитку фундаментальних і прикладних досліджень, які проводяться в науково-дослідних організаціях і вищих учбових закладах регіону, підвищення рівня наукового потенціалу, розвиток інтеграції науки і освіти;
  - активна участь в забезпеченні інноваційного розвитку господарського комплексу регіону, організації широкого використання в регіоні високоефективних наукових розробок учених України;
  - здійснення просвітницької діяльності, сприяння підвищенню інтелектуального потенціалу регіону.

Структура Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України.

   Вищим керівним органом Центру є Рада. До складу Ради входять 30 осіб. Рада складається з керівників секцій за напрямами наук, інноваційних кластерів та інших створених Центром органів. Це працюючі в регіоні академіки, члени-кореспонденти та провідні вчені – доктори наук.

В даний час структура Ради Центру включає:

• тринадцять секцій за напрямами наук, дослідження в області яких найбільш розвинені в Придніпровському регіоні:
  - фізико-математичні науки;
  - хімічні;
  - біологічні науки;
  - суспільні та гуманітарні науки;
  - медичні науки;
  - сільськогосподарські  науки;
  - гірничі науки;
  - енергетика та енергозбереження;
  - металургія;
  - будівництво та  архітектура;
  - економіка;
  - юридичні науки;
  - педагогічні науки;
• комісії за напрямки діяльності:
  - комісія по роботі з молодими вченими;
  - методична рада по викладанню інноваційних дисциплін у ВНЗ;
  - рада з проблеми "Антропогенний вплив на зміну клімату";
• п'ять інноваційних технологічних кластерів, які входять в Національний кластер "Нові машини":
  - сільськогосподарське машинобудування;
  - ракетна і космічна техніка;
  - металургійне машинобудування;
  - моторобудування і авіабудування;
  - гірниче машинобудування..

   Голови цих секцій, рад і кластерів входять до складу Ради Центру.
  Крім того, до складу Ради входять голови Рад ректорів трьох областей регіону та заступники голів обласних державних адміністрацій. Сформований таким чином склад Ради дозволяє організовувати взаємодію науки і освіти з відповідними місцевими органами влади з питань реалізації ефективної регіональної науково-технічної та інноваційної політики.
   Крім координації проведення досліджень в регіоні Центр сприяє підвищенню престижності наукової праці, створенню гідних умов життя і роботи вчених і фахівців, розвитку системи підготовки кваліфікованих наукових кадрів, а також стимулюванню і підтримці інноваційної діяльності.
   В рамках завдань, поставлених перед Центром, на сьогоднішній день проводиться ряд робіт. Серед них слід виділити роботу з аналізу підготовки кадрів вищої кваліфікації, міжнародного співробітництва вчених, соціальної підтримки вчених регіону, а також подання до нагород різного рівня.
   Більш повна інформація про діяльність Центру розміщена у відповідних розділах сайту.

 

Голова Центру
академік НАН України

 

А.Ф. Булат

MyCounter - счётчик и статистика
   
Придніпровський науковий центр © Центр практичної інформатики НАН України