Національна академія наук України Міністерство освіти і науки України
Придніпровський науковий центр
Дніпропетровськ Запоріжжя Кіровоград
Пропустити посилання переходів
Контакти
На головну
Про нас
Пропустити посилання переходів
Секції центру
НExpand Н
Офіційні джерела
Національна академія наук України
Министерство образования и науки, молодежи и спорта Украины
Дніпровський регіональний центр інноваційного розвитку
 
Новицька-Усенко Людмила Василівна 
член-кореспондент НАН України, член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор
професор кафедри анестезіології та інтенсивної терапії
Дніпропетровської державної медичної академії
Контакти:
Телефон робочий: 7135069
Наукова біографія

        Новицька-Усенко Людмила Василівна народилася 10 липня 1934 року у м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. Освіта вища. Закінчила у 1958 році Дніпропетровський державний медичний інститут (нині медична академія) з відзнакою.
        В 1962 році захистила кандидатську дисертацію на тему: “Состояние гемодинамики, функции внешнего дыхания и межуточного обмена при различных видах обезболивания” за спеціальністю “анестезіологія” в Дніпропетровському державному медичному інституті.
        В 1971 році захистила докторську дисертацію на тему: “Гемодинамика и кислотно-щелочное равновесие у онкологических больных в связи с премедикацией, обезболиванием и методом ведения послеоперационного периода” в Дніпропетровському державному медичному інституті.
Має звання академік Міжнародної академії наук з апітерапії та бджільництва (1995).

        Основні напрямки наукової роботи:
        Наукові дослідження Л.В.Новицької-Усенко охоплюють декілька актуальних напрямків. Перш за все це вивчення механізмів адаптації гомеостазу при різних екстремальних станах таких, як операційна травма, тяжка черепно-мозкова травма, гостра хімічна хвороба та розробка заходів щодо захисту організму від агресії з метою збереження адекватного функціонування систем життєзабезпечення, пошук оптимальних варіантів  анестезії при різних хірургічних втручаннях у хворих різного віку та інтенсивної терапії, що біло узагальнено з обґрунтуванням нових підходів до вибору ефективних методів анестезії та інтенсивної терапії в монографіях “Возрастные аспекты адаптации к операционной травме и анестезии” (1992), “Концепция антиноцицептивного обезболивания” (1993), “Геріатрична анестезіологія та реаніматологія” (1994).
        Основні наукові досягнення:
        Протягом 1980-1990 років за рішенням Ради Міністрів УРСР при кафедрі була створена експериментально-клінічна лабораторія екстракорпоральних методів лікування, де були проведені фундаментальні дослідження по вивченню механізмів дії різних сорбентів при гострих отруєннях. На їх основі були одержані нові дані про вплив гемосорбції на організм людини і тварини на молекулярному і клітинному рівнях, розроблені показання і протипоказання, технології застосування гемосорбції з урахуванням виду гострого екзотоксикозу, що знайшло відображення в монограції «Гемосорбция в комплексном лечении острах экзотоксикозов» (1986).
        У хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою виявлені закономірності розвитку компенсаторних реакцій, розроблені шляхи збереження життєздатності нервової тканини і всього організму. Особливе місце посідають пріоритетні у світовому масштабі багаторічні експериментальні і клінічні дослідження негемоглобінового переносника кисню – перфторана сумісно з науковими співробітниками Інституту експериментальної біофізики АН СРСР. Проведені в період з 1984 року численні дослідження по вивченню його ефектів при нейротравмі, після реанімаційній хворобі, крововтраті, гострому інфаркту міокарда, сепсисі стали основою для розробки стратегії відновлення особистості хворих після перенесених критичних станів, що дозволило прискорювати клінічне одужання хворих, зменшити кількість ускладнень, знизити летальність і забезпечити більш високу якість життя хворих у віддаленому періоді зі збереженням інтелекту, працездатності і соціальної активності. Ці дослідження послідовно висвітлені в трьох виданнях монографії «Интенсивная терапия при кровопотере» (1990, 1995, 2007) і «Нейротравматология: нейромониторинг, принципы интенсивной терапии, нейрореабилитация» (2008). Цикл робіт по розробці і впровадженню в клінічну практику кровозамінника з газотранспортною функцією – перфторана був удостоєний в 1999 році премії Уряду Російської Федерації.
        В 2000 р. Л.В.Новицька-Усенко удостоєна Державної премії України за розробку і втілення системи медичного життєзабезпечення постраждалих при техногенних аваріях і катастрофах.
        Червоною лінією в наукових дослідженнях проходить пошук методів захисту головного мозку від гіпоксії, в тому числі і з’ясування факторів ризику, причин розвитку післяопераційних та післятравматичних когнітивних дисфункцій, розробка методів їх профілактики і корекції.
        На всіх наукових напрямках розвивається концепція випереджуючого усунення дезадаптації, створення принципово нових загально біологічних підходів до ліквідації гіпоксії різного ґенезу та її наслідків.
        Вона автор та співавтор біля 600 наукових робіт, з яких 14 монографій, 12 винаходів, 7 патентів. За її редакцією та з її участю вийшло 12 підручників, навчальних посібників, словників, керівництв, серед яких «Анестезиология и реаниматология» (1983), «Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології» у 2-х частинах (1993, 1995), «Основи інтенсивної терапії» (2000), підручник «Анестезіологія та інтенсивна терапія» (2003).
Професор Л.В.Новицька-Усенко створила свою наукову школу. Під її керівництвом захищені 54 дисертації, з яких 6 - докторські.

        Викладацька діяльність:
        Діяльність Л.В.Новицької-Усенко нерозривно пов’язана з педагогічним процесом. В 1973 році вона організувала кафедру анестезіології та інтенсивної терапії в Дніпропетровському державному медичному інституті (нині академії), яку очолювала до 2008 р. В 1978-1981 році була проректором з наукової роботи, в 1981-1996 роках – ректором цього вищого медичного навчального закладу.

        Нагороди:
1976 р. – знак «Отличник здравоохранения»
1984 р. – Заслужений діяч науки УРСР
1999 р. – лауреат премії Уряду Російської Федерації
2000 р. – лауреат Державної премії України
2004 р. – орден Української православної церкви Преподобного Агапіта Печерського ІІІ ступеня
2004 р. – знак Кабінету Міністрів України до Почесної грамоти
2004 р. – знак МОЗ України до Почесної грамоти
2004 р. – знак Дніпропетровської міської ради «За вірну службу рідному місту»
2009 р. – знак Дніпропетровської обласної державної адміністрації «За розвиток регіону»
2009 р. – срібна медаль В.О.Неговського Європейської академії природничих наук
1997 р. – сертифікат Міжнародного біографічного центру в номінації «Внесок у наукові досягнення»
1997 р. – сертифікат Американського біографічного інституту в двох номінаціях: «Видатні внески в сучасне суспільство» та «За внесок в розвиток медичної освіти».
MyCounter - счётчик и статистика
   
Придніпровський науковий центр © Центр практичної інформатики НАН України